Буду щирим (для Роксани)
04/12/2008 | P.M.
Я обіцяв вам, пані Роксано, дати відповідь на ваше запитання в одній з попередніх гілок, Чому б [мені] не відкинути "проповідництво" а просто вірити у Бога http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1207999035
Питання це є дуже важливим для мене, тому й вирішив його висвітлити окремою гілкою.
У Павла (1-е Кор. 13:1,2) читаємо:
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
От і я, взявшись проповідувати Слово Боже, задаю собі запитання: Чи є у мене любов?.
Заю, що відчуваю ненависть до гріху, до облуди котра суперечить Божому Слову. Знаю, що маю жаль до людей, оповитих цією облудою і щиро бажаю допомогти їм вибратися з її тенет і пізнати правду Божого Слова.
Але я не можу сказати, що маю справжню любов до Бога і до людей.
Читаємо далі Павлові слова:
Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! (1-е Кор. 13:4-7)
Тож бачимо, що любов це перш за все САМОПОЖЕРТВА. Я ж, не готовий до цього. Не готовий залишити УСЕ і слідувати за Христом, так як Він того хоче від мене, і це мене найбільше гнітить .. І в цьому я відчуваю власну нікудишність, що я є ніщо.
Тішить мене моя віра, що Господь мій і Бог Ісус Христос не залишить мене нікчему. Єдине ж, що мені від Нього потрібно -- так це БУТИ З НИМ, навіть самим упослідженим, аби лиш з Ним.
Те, що я зараз проповідую Боже Слово, роблю це на перспективу. Я розумію, що не маючи у собі тієї жертовної любови, усі мої боголюбиві розмови -- пустий дзвін ..
Але відлуння залишиться. Прийде час (для кожного різний) і ті, котрі зараз з внутрішнім супротивом слухають мої слова, отримають їхнє розуміння. Отримають не від людей, а від Бога.
Отоді й знадобиться їм те, про що я зараз.
Питання це є дуже важливим для мене, тому й вирішив його висвітлити окремою гілкою.
У Павла (1-е Кор. 13:1,2) читаємо:
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
От і я, взявшись проповідувати Слово Боже, задаю собі запитання: Чи є у мене любов?.
Заю, що відчуваю ненависть до гріху, до облуди котра суперечить Божому Слову. Знаю, що маю жаль до людей, оповитих цією облудою і щиро бажаю допомогти їм вибратися з її тенет і пізнати правду Божого Слова.
Але я не можу сказати, що маю справжню любов до Бога і до людей.
Читаємо далі Павлові слова:
Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! (1-е Кор. 13:4-7)
Тож бачимо, що любов це перш за все САМОПОЖЕРТВА. Я ж, не готовий до цього. Не готовий залишити УСЕ і слідувати за Христом, так як Він того хоче від мене, і це мене найбільше гнітить .. І в цьому я відчуваю власну нікудишність, що я є ніщо.
Тішить мене моя віра, що Господь мій і Бог Ісус Христос не залишить мене нікчему. Єдине ж, що мені від Нього потрібно -- так це БУТИ З НИМ, навіть самим упослідженим, аби лиш з Ним.
Те, що я зараз проповідую Боже Слово, роблю це на перспективу. Я розумію, що не маючи у собі тієї жертовної любови, усі мої боголюбиві розмови -- пустий дзвін ..
Але відлуння залишиться. Прийде час (для кожного різний) і ті, котрі зараз з внутрішнім супротивом слухають мої слова, отримають їхнє розуміння. Отримають не від людей, а від Бога.
Отоді й знадобиться їм те, про що я зараз.
Відповіді
2008.04.12 | Роксана
Re: Буду щирим (для Роксани)
Пане Юрію,Ваш допис до глибини душі зворушив мене. Сказати такі слова не легко.
Тому і шаную вас, за оту щиру відкриту душу.
-Знаю, що маю жаль до людей, оповитих цією облудою і щиро бажаю допомогти їм вибратися з її тенет і пізнати правду Божого Слова.
Але я не можу сказати, що маю справжню любов до Бога і до людей.-
Переповнений Богом, ви відчуваєте все по своєму. Ви хочете ЖИТИ БОГОМ, але це не так легко. Багато ставали пустельниками, бо не хотіли сприймати навколішний світ. ВИ ЛЮБИТЕ БОГА, але це вас не задовольняє, бо здається ніби не все зробив не все сказав, не все зрозумів. Я вже вам колись казала, що в багато дечому згідна з вами, бо часом наша логіка сходиться. Тількі я приймаю це як недосконалість свого поняття, ви ж стараєтеся доказати те що ви відчуваєте ,що так воно Є, і то доказуєте найперше СОБІ, а при цьому й іншим. З ваших дописів всі бачать, що ви є глибоко віруюча людина. Непорозуміння заходить і ви залишаєтеся наодиночку з вашою вірою, зробивши себе проповідником. Немаєте своїх послідовників і це вас турбує. Повірте,мені ваші докази цілком логічні. Але вони не сходяться з церквою до якої належимо і я і ви.Тому я стараюся не входити глибоко в таке роздумування, бо вибачте що скажу так по щирому, можна здуріти. Тому молюся і приймаю те що вчить церква. Але головне це МОЛИТВА. Вона завжди мені допомогала у найскрутніших становищах. Моліться, щоб Господь промовив до вас слово. Якщо слухаєте "внутрішнім вухом" почуєте.
З пошаною до вас,
Роксана
2008.04.12 | P.M.
Re: Буду щирим (для Роксани)
Роксана пише:> Повірте, мені ваші докази цілком логічні. Але вони не сходяться з церквою до якої належимо і я і ви.
Логічно було б вказувати де саме, у чому конкретно мої думки суперечать вченню Церкви, посилаючись на мої дописи.
Усі свої думки я намагаюсь узгоднювати зі Святим Письмом, працями св. оо. Церкви і офіційними документами Церкви. Тому й готовий нести відповідь за висказані мною тут думки -- УСІ ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ ВЧЕННЮ ЦЕРКВИ.
> Тому я стараюся не входити глибоко в таке роздумування, бо вибачте що скажу так по щирому, можна здуріти. Тому молюся і приймаю те що вчить церква.
Звідки ж тоді ваші зауваження, що до невідповідності моїх думок?
2008.04.13 | Роксана
Re: Буду щирим (для Роксани)
Щоб відповісти вам на ваше запитання, тобто брати ваші докази і порівнювати з еванглією забере забагато марно витраченого часу. Вам вже тут доказуютю і переказують, але в те що ви вірите залишеться незмінним хоч би тріс. То ж пощо таке переливання з пустого в порожнє?2008.04.13 | P.M.
тримаймося головного
Роксана пише:> Щоб відповісти вам на ваше запитання, тобто брати ваші докази і порівнювати з еванглією забере забагато марно витраченого часу. Вам вже тут доказуютю і переказують, але в те що ви вірите залишеться незмінним хоч би тріс. То ж пощо таке переливання з пустого в порожнє?
Я теж гадаю, що немає потреби преливати з пустого в порожнє. Доказувати і переказувати треба на підстві чогось.
Є Святе Письмо, є праці св. оо. Церкви, є офіційні документи Церкви.
Усе що, суперечить цим джерелам -- безпідставне.
Тож тримаймося ГОЛОВНОГО.
2008.04.13 | Анатоль
Не переймайтесь. Ні в Павла, ні, тим більше в Петра, любові не
було і на ніготь.Але вони не комплексували з цього приводу.
Більше того, пророк і повинен бути безсердечним, фанатичним садюгою, щоб його бог став успішним.
Як Мойсей мечами левітів насаджував євреям "їхнього" бога?
Як Ілля боровся за торжество свого бога, вирізаючи конкуруючих пророків?
Подивіться георгафію влади Аллаха. Чи ж не співпадає вона з географією збройних завоювань Мухамеда і його послідовників?
А як на Русі християнство утвердилось? Чи не силою влади і фізичним знищенням служителів конкуруючих культів?
Тож побільше нахрапу і будете всім. Це якщо з любовю попробуєте якийсь культ встановити, то залишитесь ніким, нічим і ніде.
2008.04.13 | P.M.
"Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не ..
.. про Боже, а про людське!" (Матвія 16:23)2008.04.13 | Анатоль
Прекрасна реклама Сатані - думає про людське.
2008.04.13 | P.M.
Влучно, Анатолю! Комусь буде над чим подумати ..