(P) Cтeцeнків Вeликдeнь (/)
06/09/2008 | Георгій
Стеценків Великдень
6 червня 2008 року в тисячолітньому храмі святої Софії Київської, який закладений Великим князем Київським Ярославом Мудрим, відбулися урочисті збори з нагоди 1020-ліття хрещення Руси-України. Символічним є те, що саме в Софії в мить бриніння літургії святого Іоана Золотоустого присутні вшанували пам’ять музиканта, священика, культурного і державного діяча, композитора світової сили і значення Кирила Стеценка. Саме тут в Софії він здобував першу освіту, регентував церковними хорами, відправляв служби Божі.
Також даний концерт відбувся в рамках другого фестивалю української музики та духовної культури «Стеценків Великдень», який розпочався 30 травня.
Святковий концерт відвідав Святійший Патріарх Філарет у супроводі власного секретаря архімандрита Єпіфанія та секретаря Прес-центру КП Володимира Яцульчака.
Літургії св. Іоана Золотоустого на ноти Кирила Стеценка виконав муніципальний камерний хор «Київ» під орудою Миколи Гобдича. Голос Священика співав Олександр Білошапка, голос диякона - отець Назарій Дадак. Концерт відбувся завдяки співпраці міжнародного фонду імені Кирила Стеценка та Міністерства Культури України за підтримки Національної Ради з питань культури та духовності при Президенті України
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
http://www.cerkva.info/2008/06/08/prescentr.html
6 червня 2008 року в тисячолітньому храмі святої Софії Київської, який закладений Великим князем Київським Ярославом Мудрим, відбулися урочисті збори з нагоди 1020-ліття хрещення Руси-України. Символічним є те, що саме в Софії в мить бриніння літургії святого Іоана Золотоустого присутні вшанували пам’ять музиканта, священика, культурного і державного діяча, композитора світової сили і значення Кирила Стеценка. Саме тут в Софії він здобував першу освіту, регентував церковними хорами, відправляв служби Божі.
Також даний концерт відбувся в рамках другого фестивалю української музики та духовної культури «Стеценків Великдень», який розпочався 30 травня.
Святковий концерт відвідав Святійший Патріарх Філарет у супроводі власного секретаря архімандрита Єпіфанія та секретаря Прес-центру КП Володимира Яцульчака.
Літургії св. Іоана Золотоустого на ноти Кирила Стеценка виконав муніципальний камерний хор «Київ» під орудою Миколи Гобдича. Голос Священика співав Олександр Білошапка, голос диякона - отець Назарій Дадак. Концерт відбувся завдяки співпраці міжнародного фонду імені Кирила Стеценка та Міністерства Культури України за підтримки Національної Ради з питань культури та духовності при Президенті України
Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
http://www.cerkva.info/2008/06/08/prescentr.html
Відповіді
2008.06.12 | Георгій
Ось тут дужe гарно про о. Cтeцeнка (/)
А я й нe знав, що він був протоієрeєм УАПЦ!http://www.vidomosti.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=389&Itemid=1
У кінці 1911р., прийнявши сан священика, Кирило Григорович оселяється в Голово-Русові (тепер село Олександрівка Вінницької обл). У 1917 р. Кирило Григорович повертається до Києва і організовує роботу декількох хорових колективів, створює симфонічний оркестр, працює диригентом Першого Українського національного хору, займається видавничою справою, завідує курсами диригентів Музично-драматичного інституту ім. М.В.Лисенка. У 1921 р. Кирило Григорович стає професором хорового класу Київської консерваторії.
Наступні роки життя Кирило Григорович знову проводить у провінції. Він служить протоієреєм Української Автокефальної Православної Церкви на парафії Святої Параскеви у с. Веприк (тепер Фастівський р-н), яка завдяки його зусиллям перетворилася на своєрідний музично-релігійний центр. Сюди з'їжджалися люди з навколишніх сіл та міст слухати відправу українською мовою. Саме з Веприка, дякуючи Стеценкові,активно поширювалась ідея українізації храмів.
Стеценко був глибоким знавцем і творцем української духовної музики. Усі його церковні твори - глибоко народні, пройняті чистим релігійним почуттям. Такою ж чистою і побожною була і душа самого отця Кирила. Лише одиниці церковних музичних творів можуть зрівнятися із "Всеношною" Стеценка.
Для церковних хорів він також створив низку кантів на тексти духовних віршів, зокрема "Кант св. пророку Іллі", "Кант св. Варварі", "Кант св. Василію", "Пречистая Діво Мати", "Зібралися невірнії", тропар св. Параскева. На їхній музичній мові виразно позначилися риси народнопісенного багатоголосся.
Творчий доробок Кирила Стеценка – яскрава й оригінальна сторінка музичної класики України. За своє коротке, але натхненне мистецьке життя він написав велику кількість творів, які здобули широку популярність не тільки в Україні, а й за її межами. Композитор творив переважно у тих жанрах, які здавна були пов'язані з масовим слухачем, а саме: хорова музика, солоспіви, театральна музика. У доробку композитора – понад 50 хорів, 5 кантат, 2 дитячі опери ("Івасик-Телесик" та "Лисичка, Котик і Півник"), музика до драматичних вистав, велика кількість романсів, обробки українських народних пісень.
Його музика має яскраво виражений національний характер. Твори митця виросли з джерел народної музики, яку він досконало знав та розумів з дитячих літ. Саме від народної пісні Кирило Стеценко запозичив мелодійність та щирість музичної мови. Він володів могутнім даром запалювати своєю музикою серця людей, торкаючись глибин народної душі. Кирило Григорович Стеценко помер на 40-му році життя, захворівши на тиф. Ця несподівана смерть була тяжкою втратою для української музичної культури.