10/21/2008 | Георгій

ГРИВНЮ ЧИ СТО?
Справа не в «скільки?», а в тому, що наша пожертва має бути щирою. Згідно з вірою і любов’ю


Запитання

Якось у церкві, стоячи у черзі до Сповіді, я вирішила скласти більшу пожертву, ніж зазвичай. Подумалося, що чим більше покладу грошей, тим краще посповідаюсь. Яку роль відіграє в нашому парафіяльному житті розмір пожертви? Чи впливає це на нашу молитву, Сповідь, Причастя тощо?


Відповідає протоієрей Михайло Бучак

У Біблії читаємо, що задовго до часів Мойсея євреям була відома така жертва як десятина (Книга Буття, 14:20). Це приношення – дар Богові – включало десяту частину з вирощеного на землі, стад і тому подібне та йшло на утримання Церкви. «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваот, – чи небесних отворів вам не відчиню та не виллю вам благословення аж надмір?», – сказано в Книзі пророка Малахії, 3:10–11.

Крім десятини, були ще інші спеціальні жертви, хоча пророки, як зазначено в Книзі Ісайї (1:11–16), часто засуджували жертвоприношення лише в обрядовому розумінні, без прихильності серця, лицемірні.

У Новому Заповіті немає особливих заповідей християнам давати десятину, а наголошується, що вони повинні давати відповідно до своєї віри і любові. Саме так учинила відзначена Ісусом убога вдова, про яку оповідається в Євангелії від Марка (12:44): вона «віддала все, що мала».

Тож яка жертва вгодна Богові згідно з євангельським ученням?

1. Від щирого, радісного серця. «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (Друге послання до коринфян, 9:7).

2. Щедра. «А до цього кажу: хто скупо сіє – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро – той щедро й жатиме!» (Друге послання до коринфян, 9:6).

3. Відповідно до матеріального становища. «А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських... Нехай кожен із вас відкладає собі та збирає згідно з тим, як ведеться йому...» (Перше послання до коринфян, 16, 1–2).

4. Систематично. «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає...» (Перше послання до коринфян, 16:2).

Як Господь винагороджує вірного жертводавця?

«Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою мірою міряєте, такою відміряють вам» (Євангеліє від Луки, 6:38).

Ось притча про взаємозв’язок нашої пожертви і містичної дії Бога у храмі.

Одного разу заможний купець дав священикові певну суму грошей і просив, щоб той молився за нього цілий рік. Але, відслуживши лише одну Літургію, отець помер. Тоді багатій звернувся з претензіями до дружини покійного служителя Церкви. Розв’язати суперечку погодився єпископ тієї місцевості. Святитель попросив дати йому просфору, з котрої були вийняті частинки за здоров’я купця, і положив її на одну шальку ваги, а на іншу запропонував купцю класти золоті монети, щоб дізнатися, скільки коштує літургійна молитва. Але скільки не клав торгівець грошей, шальки залишались непорушними. Лише тоді він зрозумів, що молитва насправді безцінна і вимірюється тільки щедрістю нашої душі.

А ось приклад із життя моєї парафії – Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки Луцького районного деканату.

Коли після закінчення Божественної Літургії у церкві підраховували зібрані пожертви, то зі здивуванням помітили: стогривнева купюра була акуратно загорнута... в одногривневу. Ось вона – пожертва не про людське око, а на славу Божу!

Можна жертвувати без любові, та не можна любити, не жертвуючи.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 10 (47)

http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=937