(яка передбачає і те що ви "в темі питання" орієнтуєтеся) в мене є таке до вас питання.
Чи вірно я розумію, що літургічні та обрядові відмінності між різними церковними осередками не є і не можуть бути причиною розбіжностей більшого характеру, типу схизми?
Для порівняння: розбіжності між караїмами та юдеями почалися з того, що останні почали запалювати вогники в Шабат, тоді як це прямо заборонено в Старому завіті. Відповідно, караїми їм це нарікнули, і пойшло поїхало...
> Tatarchuk: у зв/язку з вашою цікавістю (яка передбачає і те що ви "в темі питання" орієнтуєтеся) в мене є таке до вас питання. Чи вірно я розумію, що літургічні та обрядові відмінності між різними церковними осередками не є і не можуть бути причиною розбіжностей більшого характеру, типу схизми? Для порівняння: розбіжності між караїмами та юдеями почалися з того, що останні почали запалювати вогники в Шабат, тоді як це прямо заборонено в Старому завіті. Відповідно, караїми їм це нарікнули, і пойшло поїхало...
порівняти можна ще і з ранішою суперечкою евреїв і самарян (заакцентована Ісусом Христом в притчі "Про милосердного самарянина" в Лк.10), основа якої - місце, де треба молитися...
Але, загально, обрядові відмінності в плані Церковного Вчення не є причиною схизми чи єресі.
Але можуть акцентуватись і задогматизовуватись, як її наслідок, як оправдання неєдности. Стають, так би мовити, видимим звинуваченням в єресі. Якщо десь зустрічається щось подібного - завжди потрібно розуміти, що це лише верх айзберга, а основа - трохи чи дуже глибше...
Це можна побачити в, скажімо, старообрядців, де, наприклад, існує дуже гарний виклад саме догматичного оправдання хреститись "двома перстами" (точно не пригадую формулювання, але кажуть, що не Тройця, а саме Ісус Христос вочеловічився, тому хрестимось, одягаючись у Його Дві (два персти) Природи...).
Правда, повинен з сумом признати, що в Церкві для того, щоб Її розділити і в милий собі спосіб панувати, часто і по сьогодні використовують оті видимі обрядові різниці, які використовують як засіб гуртування людей біля ідеї "істинності", якою "саме ми володіємо". В УГКЦ, скажімо, це використовують по нині, тому маємо східну вітку "лефевризму", яка себе так і називає - "Традиція", маючи на увазі сповнювання без змін обрядів УГКЦ, які в ній відправлялись до 1940 року...
З повагою
о.Олег
Відповіді
2009.01.04 | +O
Re: дякую - дуже цівкаво!
2009.01.05 | Tatarchuk
у зв/язку з вашою цікавістю
(яка передбачає і те що ви "в темі питання" орієнтуєтеся) в мене є таке до вас питання.Чи вірно я розумію, що літургічні та обрядові відмінності між різними церковними осередками не є і не можуть бути причиною розбіжностей більшого характеру, типу схизми?
Для порівняння: розбіжності між караїмами та юдеями почалися з того, що останні почали запалювати вогники в Шабат, тоді як це прямо заборонено в Старому завіті. Відповідно, караїми їм це нарікнули, і пойшло поїхало...
2009.01.05 | +О
Re: у зв/язку з вашою цікавістю
Слава Ісусу Христу!> Tatarchuk: у зв/язку з вашою цікавістю (яка передбачає і те що ви "в темі питання" орієнтуєтеся) в мене є таке до вас питання. Чи вірно я розумію, що літургічні та обрядові відмінності між різними церковними осередками не є і не можуть бути причиною розбіжностей більшого характеру, типу схизми? Для порівняння: розбіжності між караїмами та юдеями почалися з того, що останні почали запалювати вогники в Шабат, тоді як це прямо заборонено в Старому завіті. Відповідно, караїми їм це нарікнули, і пойшло поїхало...
порівняти
Але, загально, обрядові відмінності в плані Церковного Вчення не є причиною схизми чи єресі.
Але можуть акцентуватись і задогматизовуватись, як її наслідок, як оправдання неєдности. Стають, так би мовити, видимим звинуваченням в єресі. Якщо десь зустрічається щось подібного - завжди потрібно розуміти, що це лише верх айзберга, а основа - трохи чи дуже глибше...
Це можна побачити в, скажімо, старообрядців, де, наприклад, існує дуже гарний виклад саме догматичного оправдання хреститись "двома перстами" (точно не пригадую формулювання, але кажуть, що не Тройця, а саме Ісус Христос вочеловічився, тому хрестимось, одягаючись у Його Дві (два персти) Природи...).
Правда, повинен з сумом признати, що в Церкві для того, щоб Її розділити і в милий собі спосіб панувати, часто і по сьогодні використовують оті видимі обрядові різниці, які використовують як засіб гуртування людей біля ідеї "істинності", якою "саме ми володіємо". В УГКЦ, скажімо, це використовують по нині, тому маємо східну вітку "лефевризму", яка себе так і називає - "Традиція", маючи на увазі сповнювання без змін обрядів УГКЦ, які в ній відправлялись до 1940 року...
З повагою
о.Олег