01/05/2009 | Георгій

ЯКИЙ РІК, ХРИСТИЯНИ?
Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського національного університету імені Лесі Українки, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату,
Віктор ГРЕБЕНЮК

Колись європейські народи лічили роки або від якоїсь дати восени, тобто від завершення найважливіших сільськогосподарських робіт, або від якоїсь весняної дати, що знаменувала відродження природи.

Римляни за 45 років до Різдва Христового почали святкувати новоліття 1 січня, коли до виконання обов’язків приступали новообрані сенатори, замість 1 березня, як це було раніше. Проводили цей день у безчинних, шумних забавах з переодяганням, в ігрищах і розпусті. За віруваннями римлян-язичників, перші миттєвості нового року мали доленосний вплив на весь рік: хто весело зустріне і проведе його перший день, той цілий рік буде жити весело. Звідси і виник звичай гульбища. Бути п’яним цього дня вважалося необхідним навіть для тих, хто не любив упиватися вином. Шум, крик, пісні, танці наповнювали вулиці й будинки протягом ночі.

У християн днями новоліття в різних країнах і в різні часи були 25 березня, 1 вересня, 23 вересня і 25 грудня, а згодом стало 1 січня. Щоб було «по-європейськи», Петро І наказав з 1700 року зустрічати Новий рік у своїй імперії 1 січня (доти ж Новий рік на Русі святкували 1 вересня, бо це початок нового церковного року). З наказу царя придворні почали ставити і ялинки (а це давньогерманський язичницький звичай) та цілу ніч бенкетувати посеред Різдвяного посту. Бо ж відомо, що Петро І до Церкви був неприхильний. А згодом цей звичай заполонив мало не все суспільство.

Тож дивлячись на те, як ми зустрічаємо Новий рік сьогодні, запитаймо себе: «Невже нині 45 рік до Різдва Христового, а не 2008-й після приходу Спасителя, і ми живемо в язичницькій Римській імперії, а не в християнській Україні?» Святитель Йоан Золотоустий казав: «Якщо ти хочеш отримати користь і від першого дня цього місяця (січня), то чини так: подякуй Богу ... і скажи самому собі: „Дні біжать і проходять, роки закінчуються ... а що зробили ми доброго?..“» Тож перш ніж завершиться 2008-й і розпочнеться 2009 рік Божий, запросіть до своєї оселі, до свого новорічного столу Господа. Зробити це можна лише звернувшись до Нього з молитвою подяки за прожитий рік і проханням благословити новий. Зустрічаючи його передусім молитвою, пам’ятаймо, що цей рік Божий, а не корови, свині, миші, і ми – діти Божі, а не... Чи не так?

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 1 (50)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=1036