МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Сталінський «доктор смерть»: Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили в 1921 р.

02/15/2012 | К.т.н., доцент Микола Грибок duhvoli.com.ua
http://www.duhvoli.com.ua/index.php?article=1025
Сталінський «доктор смерть»
[ 2012-02-13 14:13:09 ]

Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили в 1921 р. і її особисто контролював В. І. Ленін. Лабораторія повинна була розробляти отрути і методи їх використання для таємного вбивства політичних противників.

Пізніше при хімічних курсах була створена лікарсько-дослідна лабораторія, якою керував професор Явич. Тема досліджень: «Вивчення токсичності отруйних речовин при їх введенні в їжу», і «Дослідження порогу дії на шкіру людини люізіту, іприту, діка». Дослідження проводились на людях. Результати досліджень подавались начальнику хімічного управління РСЧА (робітничо-селянської червоної армії) Якову Фішману. Ось один із записів: «Досліджувалась речовина № 409 на людях по прийнятій методиці». Об’єктами були червоноармійці московського гарнізону.

Ще в 1926 р. за розпорядженням наркома Менжинського В’ячеслава Рудольфовича почала діяти лабораторія з дослідження використання отрут і наркотиків для боротьби з політичними супротивниками. Вона була включена в склад секретної групи Якова Серебрянського (Бергмана). Ця група займалась проведенням терористичних акцій за рубежем.

Значний внесок в подальше проведення досліджень з використання отрут для вбивства людей зробив Григорій Мойсейович Майрановський, який народився в 1899 р. в Батумі. У 1917р. він став членом Бунду, а в 1920 – членом РКПБ.

З 1922 р. вчився в другому МДУ. В подальшому працював в Біотехнічному інституті, де завідував токсикологічним відділенням. Пізніше очолював токсикологічну лабораторію Всесоюзного інституту експериментальної медицини. Перед Майрановським було поставлено завдання – створити отрути, які б маскували смертельну дію під природні причини смерті або хвороби людини.

В різні часи ця лабораторія мала назву «Лабораторія – Х»; «Лабораторія № 12»; «Камера». В 1937 р. дослідницька група Майрановського, яку очолював академік Бах, була передана в НКВС і підлягала начальнику спецвідділу оперативної техніки при комендатурі НКВС.

Майрановський експериментував з іпритом, дігітоксином, колхіцином, талієм, рицином. Змінюючи концентрацію, досліджував їх впливи на організм людини. Кожен варіант перевіряв на 10 людях. Якщо смерть піддослідної людини не наступала, то її в подальшому знищували для збереження таємниці. На основі свідчень Майрановського дію отрут на людину і способи їх застосування досліджувались на засуджених до страти. Крім цього, досліджував вплив отрут на відвертість підсудних .Назва докторської дисертації Майрановського: «Біологічна дія продуктів при взаємодії іприту зі шкірою». За протекцією наркома держбезпеки В.Н.Меркулова докторська була захищена, а Майроновському було присвоєне наукове звання доктора наук.

В лабораторії досліджували різні способи введення отрут. Підмішували в їжу, в воду, робили ін’єкції, бризкали на шкіру. За завданням Берії Майрановський до 1949 р. займався питаннями отруєнь через дихання з повітря. Щоденно в «Камеру» привозили нові партії «об’єктів». За доставку людей відповідав перший спеціальний відділ НКВС – МДБ (відділ А). Начальник Герцовський, співробітники Баштанов, Калінін, Подобедов, Петров, відбирали «клієнтів» з Бутирської тюрми. В Лук’янівській тюрмі цим питанням займався комендант генерал Блохін.

Число страчених лише в дослідженнях за свідченнями Майрановського становило 250-300 чоловік. Тут знайшли смерть німецькі, японські військовополонені, а також поляки і корейці.

Китайців, які звинувачувались в шпіонажі, Майрановський і його співробітники залучали до виконання смертних вироків і ліквідації небажаних осіб за прямим рішенням влади шляхом застосування отрут.

Майрановський безпосередньо брав участь:

- В знищенні українського політика А. Я. Шумського. Для цього Майрановський приїхав в Саратов, де знаходився в ув’язненні А. Я. Шумський, і при медогляді зробив йому укол отрути. Шумський помер від серцевої недостатності.

- У знищенні Теодора Ромжи, архієпископа уніатської церкви в Ужгороді. Майрановський був направлений в Ужгород, де передав ампулу з отрутою агенту НКВС – медсестрі в лікарні, де Ромжа знаходився після автоаварії. Після уколу він помер.

- В знищенні Самета (польський жид), який довгий час в Ульяновську працював над проблемами впровадження німецького обладнання в радянських підводних човнах. Хотів емігрувати в Палестину. За завданням спецорганів Майрановський під час профілактичного медогляду зробив Самету ін’єкцію отрути Кураре, від якого він помер.

- В знищенні Ісаії Огінса (американського жида), який виконував розпорядження НКВС за рубежем. За підозрою в зраді Огінс з 1938 р. сидів в тюрмі. В 1947 р. Майрановський під час медогляду в тюрмі зробив Огінсу смертельний укол. Є підозра, що Майрановський був використаний в ліквідації Рауля Валленберга.

Після війни «доктора смерть», що набив руку на «лабораторних експериментах», вирішили використати в операціях по ліквідації політичних противників. Його керівниками були Павло Судоплатов і Наум Ейтингон, жінка Судоплатова Емма Каганова корувала співпрацю з донощиками в лавах української інтелігенції. Майрановський писав: «Моєю руко були знищені не один десяток вирогів Радянської влади», в тому числі різні націоналісти».

Отрути, які були вироблені в лабораторії Майрановського, були використані при отруєнні М. Грушевського, сина Горького, і самого Горького, а також Ребета, Бандери та багатьох інших політичних та культурних діячів.

В грудні 1951р. Майрановський був заарештований в справі Сіоністської змови. Підсудний полковник МДБ Шварцман підтвердив, що Майрановський був його коханцем. Навіть після засудження Майрановський звертався до органів влади: «В мене є задумки з використання деяких нових речовин, як снодійної, так і смертельної дії. Техніка використання таких засобів в продуктах і напоях застаріла, а тому необхідно шукати нові шляхи дії через повітря, що вдихається людиною» (лист до Берії).

Судоплатов пише: «В 1951 р. Майрановський разом з Ейтингоном, Райхманом, Майтусовим і Свердловим (Енштейном) були заарештовані, звинувачені в незаконному збереженні отрут, участі в сіоністській змові. В 1951 р. Майрановського ув’язнили на 10 років. Навіть в тюрмі консультував працівників з використання отрут (смерть Ребета, Бандери).

В 1962 р. вийшов з тюрми і далі почав працювати в НДІ Махачкали. Помер в 1964 від серцевої недстатності. Недавно при капітальному ремонті будинку, де знаходилась «лабораторія - Х», в підземеллях знайдено сотні людських скелетів. Такі результати роботи «Доктора Смерть» Григорія Мойсейовича Майрановського. Його роботи в часі і масштабах значно випередили доктора «Менгеля», який почав «експерименти » лише в 1943 р. і до 1945р.

Хто повинен відповідати за дії своїх одноплемінників і хто перед ким повинен вибачатись?

К.т.н., доцент Микола Грибок

Література:

Шуст Р. Ромжа Юрій Теодорович Довідник з історії України. К. 2001
Судоплатов Л. А. Спецоперации. Лубьянка и Кремль 1930-1950 роки М.:ОЛМА. 1997
Энциклопедия секретных служб России. М. Астрель, 2004
Солженицин А. И. «Двести лет вместе » М. 2009
Российская Еврейская Энциклопедия, М. 1994


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua