У Болівії перемогла народна революція!(/)
12/19/2005 | Боррачо
Вперше за багатовікову історію Болівії президентом країни став індіанець. У неділю лідер ліворадикального "Руху до соціалізму" Ево Моралес з великою перевагою переміг консерватора і прихильника неоліберальних реформ Хорхе Кірогу. Революція, що розпочалася антиліберальним повстанням індіанців, врешті перемогла.
Як передають болівійські ЗМІ, згідно з останніми екзит-полами, за Моралеса проголосували більше 50% виборців.
Те, що Моралес не збирається змінювати своїх антиамериканських позицій, він знову підтвердив у неділю, виступаючи перед своїми прихильниками. Новий президент Болівії звернувся із закликом до президента США вивести війська з Іраку і ліквідувати американські військові бази в Латинській Америці.
Він також заявив, що в історії Болівії починається нова епоха.
Варто відзначити, що з 2002 року у Моралеса не складаються відносини з американцями. Та й не дивно - адже кумирами лідера ліворадикального "Руху до соціалізму" є Че Гевара, Уго Чавес та Фідель Кастро.
Як передають болівійські ЗМІ, згідно з останніми екзит-полами, за Моралеса проголосували більше 50% виборців.
Те, що Моралес не збирається змінювати своїх антиамериканських позицій, він знову підтвердив у неділю, виступаючи перед своїми прихильниками. Новий президент Болівії звернувся із закликом до президента США вивести війська з Іраку і ліквідувати американські військові бази в Латинській Америці.
Він також заявив, що в історії Болівії починається нова епоха.
Варто відзначити, що з 2002 року у Моралеса не складаються відносини з американцями. Та й не дивно - адже кумирами лідера ліворадикального "Руху до соціалізму" є Че Гевара, Уго Чавес та Фідель Кастро.
Відповіді
2005.12.19 | Тестер
Там як не генерал-латифундист то "лівак"! Все одно "ЖЖЖЖ" (-)
2005.12.19 | Боррачо
Поспівчуваємо їм
Ваша правда, шкода ціх латиноамериканців. Не вистачає їм нашіх чесних рук, які ніколи не крали.Якщо серйозно, Моралес - не лівак. Це такий собі прототип Уго Чавеса.
2005.12.19 | head
Там - індіанець!!! Вперше в історіїї континенту!!!
Ево Моралес -індіанець з племені амару. Нащадок інків. В Болівії, а також у Перу та Еквадорі,індіанська більшість дискримінована внаслідок жорсткої соціально-расової сегрегації. Отже, перемога Моралеса - подвійна революція.Але, боюся, імперіалісти не захочуть отримати нового Чавеса. Слід чекати на антидемократичний путч. У Венесуелі, до речі, днями провалилася ще одна спроба перевороту. Президент сусідньої Колумбіїї, Альваро Урібе, навіть офіційно вибачився перед Чавесом, адже заколот готувався на території його країни. А хто справжній господар Колумбії,відомо усім.
2005.12.20 | Боррачо
Цікавий матеріал про Болівію англійською (л)
http://www.zmag.org/content/showarticle.cfm?SectionID=20&ItemID=29712005.12.21 | stefan
Цікавий матеріал про Болівію
БолівіяМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F
Національний девіз:"Morir antes que esclavos vivir"
(Краще вмерти ніж жити рабами)
Тип правління Республіка
Офіційна мова Іспанська,
Куечуаська,Аймараська
Столиця Ла Паз(*)
Сукре(**)
Найбільше місто Санта Круз
Президент Едуардо Родрігез
Територія
- Всього
- % води 1,098,581 км²
1,29%
Населення (86 у світі)
8,885,870(2005)
8,274,870(2001)
Густота 8 /км²(179 у світі)
Незалежність
- Дата Від Іспанії
6 серпня 1825р
Валюта Болівіано (ВОВ)
Часовий пояс UTC-4
Національний гімн
Інтернет-домен .bo
Тел. код 591
Помітки *Ла Сукр-місто знаходження уряду
**Сукр-офіційна столиця
Республіка Болівія - країна у Південній Америці площею 1098581 квадратних кілометрів. Болівія простягнулася на 1503 кілометри з півдня на північ та на 1265 кілометрів зі сходу на захід. Болівія граничить на півночі та сході з Бразилією, на південному сході з Парагваєм, на півдні з Аргентиною, на південному заході з Чилі та Перу.
Болівія добре забезпечена природними ресурсами, але високі витрати виробництва, нестаток інвестицій, неадекватний внутрішній транспорт, і місцеположення, що не забезпечує вихід до моря обмежували та продовжують обмежувати розвиток. Середній прибуток болівійця низький і Болівія залишається однією з найбідніших країн Південної Америки.
Революційна програма 1952-1953 включала негайну аграрну реформу, що була заснована на розпаді великих маєтків, та націолізації шахт. Це призвело до зменьшення у сільськогосподарському виробництві, стрімкому падінню у здобичі корисних копалин та збільшенню заробітної платні. В період політичних негараздів , уряд намагався задовільнити нові робітничі союзи, відстрочкою необхідних скорочень кількості працівників на шахтах та докладав інших зусиль по стабілізації економіки. Таким чином незважючи на запоздалі політичні та соціальні реформи, що було реализовано під час революції, курс зростання національної економіки залишився надзвичайно низьким.
Економіка відчула страшних коливань і досить недавно через падіння цін на олово , поганих врожаїв та виплати боргів Міжнародному Банку, все це призвело до страшної інфляції. Хоча Болівія отримувала дуже велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики Міжнародного Банку протягом ряду років, величезні проблеми, що не мають швидких або легких вирішень продовжують стояти перед урядом.
Мінеральні запаси Болівії це самі цінні ресурси. Країна є головним виробником олова; окрім цього у неї є запаси цинку, сурми, вольфраму, срібла, свинця та міді, а також невелика кількість золота. Хоча олово домінує над виробництвом металів, Болівія - дуже цінний постачальник, порівняно з Східно-Південною Азією та через це особливо вразлива до світового попиту на олово. Державна корпорація по здобичі копалин, Comibol, проголосило про важкі втрати та падіння виробництва у 1980-х коли, через залишки олова, що накопичилися у світі було закрито дві третини шахт та звільнення звітти великої кількості робітників.
Початок розробки нафтових ресурсів Болівії датується 1920м роком, коли Стандартна Нафтова Компанія Нью Джерси придбала концесію на дослідження та експлуатацію зони у підніжжя Анд у південно-східній Болівії. Ряд маленьких родовищ нафти був виявлений тут, але ця компанія була націоналізована у 1937 році та на її базі утворилася YPFB (Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos).
У середині 1950-х років компанії США знову відновили розробку нафти у Болівії, та у 1956 Болівійська Компанія видобутку нафти – відділення американської корпорації почала десятиріччя успішної розробки нафти та природного газу в районі Санта Круз . В 1966 році почали експортувати нафту у південну Каліфорнію , через трубопровід YPFB з Болівії у Тихоокеанский порт Аріка (Чілі), а також підвищувати обсяг продажу на внутрішньому ринку та в Аргентині. Однак політична невизначеність розладнала цю промисловість, та в 1969 Болівія знов націоналізувала компанію по видобутку нафти.
Хоча Болівія знову стала заохочувати іноземні нафтові компанії у 1972 році виробництво продовжувало падати через нестаток інвестицій та невдачі у спробах повернути втрачену довіру . Підвищення внутрішнього споживання примусило імпортувати частину нафти в кінці 20ого сторіччя і призвело до нової хвилі об'єднання Болівії з іноземними нафтовими компаніями.
Виробництво природного газу було стало більш успішним , і з падінням світового попиту на олово в кінці 80х та у 90х роках, природний газ став найбільш важливим по значенню експортним товаром Болівії, який заробляв для Болівії до середини 1980х років більше половини всіх офіційних прибутків. Головним споживачем природного газу є Аргентіна . Родовища газу з великими запасами сконцентровані у районіСанта Круз. Болівія багата й іншими натуральними ресурсами, в тому числій гідроелектричним потенціалом , що експлуатується мінімально.
Приблизно половина населення , що працює задіяно у сільському господарстві (включаючи невелику кількість мисливців , лісників та рибалок ), але на фермерство припадає тільки 27 відсотків від всього валового продукту. Хоча селянський ринок виріс у північних містах та в крупних транспортних центрах на Альтіплано та навколо Кочабамби , окрім того фермерство залишається широко розповсюдженним в Андах.
Картопля та oca (також їстівний овощ )є основними культурами на північному Альтіплано, де споживають їх, як правило, в сушеному вигляді ). Дві важливі зернові культури, що визрівають на висоті Анд, обидві досить високо поживні, це quinoa та canahu.
Як тяглова сила на сільсько-господарських ділянках у Андах використовуються лами та альпаки які спокійно піднімаються в гори, де виконують різноманітні сільськогосподарські функції, хоча використання лами, як в’ючної тварини зменьшився з зростанням автомобільного вантажного транспорту.
В Юнгас виняткові за якістю кава, какао, цитрусові, банани, авокадо, ананаси, манго, папайа, дині, чілійськіперці, солодка картопля (ямс) та маніоки.
Різноманітність сільськогосподарських культур, що можно було б вирощувати на продаж обмежується,поганими шляхами, ізольованістю та бідним ринком. Тільки кока має великий міжнародний ринок.
В теплому, сприятливому кліматі Валлеса ростуть кукурудза, пшениця, ячмінь, алфальфа, виноград, персики та різні овочі, пасутся вівці і молочна худоба; цей район іноді називають "садом Болівії" це родючий регіон, район з систематичним зрошенням і постійно зростаючими врожаями.
На Сході, навколо Санта Круз росте цукровий тросник, рис, бавовна, пасеться рогата худоба , яка є важливим видом продукції, яку споживає, як правило внутрішній ринок. Тут також збереглися великі ранчо. Цінні тропічні дерева ростуть в лісах Чако та в північних дощових лісах, але велика відстань до ринку та конкуренція ,постачальників що користуються більш доступними місцевостями поза Болівї обмежують експлуатацію та тим самим рятують ліс від варварського знищення та втрати різномаїття.
Промисловий сектор зріс починаючи з 1950х років, але залишається невеликим, незважючи на деякі переваги від членства Болівії у Андській Групі регіональної торговельної організації. Тим не меньше історично сформовані галузі як обробка мінералів (включаючи очистку нафти)обробка сільськогосподарських продуктів продовжують домінували у Болівійській промисловості. В 1970х роках в промисловості було занято біля 10 відсотків робочого населення, але ця пропорція зменьшилася у 1980х роках. Болівійська здобича олова базується головним чином на видобутку з шахт, що часто знаходяться на великій глибині та побудовані в важких, віддалених районах східних Кордильер, до того ж вони знаходяться на великій висоті. Руди з низьким вмістом олова тяжко очищати. Зараз заводи Болівії обробляють руди в яких вміст олова меньше ніж 1 відсоток. Болівійські плавильщики зараз виробляють та концентрують прості мінерали, що містять олово, але більш складні руди доводиться експортувати для виплавки у інші країни.
Харчова промисловість включає в себе мукомольну промисловість, молочне виробництво та переробку молока, очистку цукру, пивоваріння та виготовлення алкогольних напоїв. Інші галузі промисловості це машинобудування, виробництво текстиля, взуття, меблів, скла, цегли, цементу, паперу, та широкого асортименту товарів народного споживання для внутрішнього ринку з невеликою купівельною можливістю споживачів. Біля двох третин Болівійської промисловості знаходиться в Ла Паз, або десь біля нього; досить багато різних виробництв знаходиться в районі Кочабамба.
Існує суттєва конкуренція з боку імпортерів бразильських, аргентінських, та перуанских промислових товарів, а також від контрабандних товарів - останні є головним чином товарами з сусідніх країн і США , що можуть продаватися дешево бо уникають мита.
Як я вже казав Болівія має надлишкові джерела енергії , особливо гидроэлектричний потенціал, але споживання електроенергії на душу населення залишається низьким. Національна Електрична Компанія (Empresa Nacional de Electricidad)головним чином постачає великі міста та шахти. Гідроэлектростанції обслуговують Ла Паз, Кочабамбу, Оруро.
Santa Cruz, Sucre, Tarija, та Trinidad забезпечуються тепловою енергією , що є побічним продуктом спалювання нафтопродуктів на ТЕС. Більш ізольовані центри на сході постачаються електроенергією за рахунок невеликих автономних генераторів.
Туризм ще не вносить дуже суттєвий внесок в економіку, але сприяє збільшення туристичного потенціалу та поліпшення готельних умов, особливо в Ла Паз. Досить нещодавно Болівію було внесено до популярного туру по південній Америці , який привертає досить богато туристів з США , Європи та Японії . Головний інтерес , звичайно зосереджується навколо озера Тітікака та його околицях : розвалинах давніх будівель інков на острові Солнця , доінкськи розвалини в Тіахуанако , рибальства в самому озері , індіанського життя у Альтіплано та в місті Ла Паз.
Ще одна туристична траса пролягає через королівські Кордильери , а звітти вниз в Юнгас , в джунглі. Цей маршрут є дуже популярним , бо потягом декількох годин можно побачити хвилюючи крайовиди та відчути климатичні контрасти Анд .
Експорт металів (головним чином олова, але також цинку, срібла та вольфраму) традиційно домінувало в торгівлі Болівії. З крахом світового ринку олова у 1980х роках, природний газ став домінувати в експорті; Корисні копалини і природний газ складають разом більше ніж 80 відсотків законної експортної торгівлі Болівії. Сільськогосподарський експорт включає в себе: кавау, цукор та деревину, разом з невеликою кількістю дикого каучука, бразильськихгоріхів та шкір.
Основну частину імпорту складають промислові продукти : машини та обладнання для промисловості та транспорту це головні категорі. Сировина, споживчі товари, та харчові продукти—це інші важливі категорії імпорту. Найбільші торгівельні партнери – Аргентіна та США, але значна торгівля також ведеться з іншими Південноамериканськими країнами, Великобританією, Німеччиною, і Японією.
Незаконна торгівля кокаином стала значним елементом в Болівійській економіці. Листя місцевого чагарника кокі споживали Андські індіанці сторіччям для захисту від холоду та для задоволення . Невелика кількість коки легально експортувалося багато років для медичних цілей. Безпрецедентне розширення вирощування кокі в Юнгасі, та особливо в регіоні Чапаре (північний-схід від Кочабамби) почався в 1960-х роках з раптовим зростанням незаконного міжнародного ринку кокаїну. Оскільки потреба в кокаїні зросла в Північній Америці та Європі в 1970-х і 1980-х роках нашого сторіччя, Болівійські фермери скоро виявляли, що жодна інша сільськогосподарська культура не може конкурувати з кокою по прибутковості. Вона стала ідеальним продуктом, що приносить великий прибуток - легко вирощується і легко транспортується у вигляді сухого листя або готового для контрабандного вивозу з країни порошку. По всьому сходу розсіянні льотні смуги, що призначені для контрабандного вивозу кокаїну.
Одна третина світового урожаю кокі зростає в Болівії, а одна чверть в одному тільки регіоні Чапаре. Спроби керівництва замінити цю культуру або хоча б добитися добровільного Скорочення селянами площ під кокою не мали успіху. Дійсно, площа під кокою безперервно продовжує збільшуватися. У 1980-х роках кількість кокаїну, оцінена в $5.000,000.000 покидало Болівію щорічно з центрів навколо Кочабамби та віддалених наркоцентрів на сході країни. Незважючи на свій незаконний характер, транспортування наркотика забезпечила величезне доповнення до валового національного продукту країни.
Через те, що кокаїн приносить величезний прибуток, що одержується урядом і фермерами, божевільного збагачення незаконних ділерів, торгівлю кокаїна стало майже неможливо побороти.
***
Не дивно, що до влади прийшов лівий лідер.Не зважаючи на природні багатства, країна залишається однією з найбідніших у Латинській Америці.Тільки в сильно бідній країні перемагають комуно-соціалісти
(Росія, Куба, Північна Корея, В"єтнам та ін).
На жаль, американська політика "подвійних стандартів" призводить до таких "аномалій" в світі, особливо в Латинській Америці.
2005.12.21 | Боррачо
Re: Цікавий матеріал про Болівію
> Не дивно, що до влади прийшов лівий лідер.Не зважаючи на природні багатства, країна залишається однією з найбідніших у Латинській Америці.Тільки в сильно бідній країні перемагають комуно-соціалістиТо хіба "комуно-соціалісти" довели її до такої бідності?
> На жаль, американська політика "подвійних стандартів" призводить до таких "аномалій" в світі, особливо в Латинській Америці.
Це вже ближче до істини.
2005.12.20 | Боррачо
Re: Там - індіанець!!! Вперше в історіїї континенту!!!
Старий, першим індіанцем-президентом в історії континенту був Беніто Хуарес:-)2005.12.20 | head
Re: Там - індіанець!!! Вперше в історіїї континенту!!!
Боррачо пише:> Старий, першим індіанцем-президентом в історії континенту був Беніто Хуарес:-)
Хуарес був мулат.Індіанська кров і в Чавеса є. Натомість Моралес - 100% амару. Хоча паралелі с Хуаресом в його біографії простежуються. Ево також із родини бідняків, працював на картоплі, а потім став проспілковим оргенайзером на плантаціях кокі. Селянський рух, що його підтримує, так і зветься - "кокалерос".
Ось тут можно побачити фото Моралеса та прочитати про нього.
http://aglob.ru/events/?id=1267
http://www.aglob.ru/en/events/?id=464
2005.12.20 | Kohoutek
Re: Там - індіанець!!! Вперше в історіїї континенту!!!
head пише:> Ево Моралес -індіанець з племені амару. Нащадок інків.
Аймара - наследники основателей доинкского государства. Империю инков основали предки нынешних индейцев кечуа.
2005.12.20 | Боррачо
Re: Там - індіанець!!! Вперше в історіїї континенту!!!
> Аймара - наследники основателей доинкского государства. Империю инков основали предки нынешних индейцев кечуа.Аймару, аймара, амару - близкородственный кечуа народ. Язык а. вместе с языком кечуа образует единую кечумарскую (кечумара) семью. В 1954 для языков аймара и кечуа был разработан единый алфавит, официально утвержденный в 1975. Тауантинсуйу - государство инков, действительно принято отождесвлять с кечуа, но племена аймару тоже входили в его состав.
Сегодня кечуа также поддерживают Моралеса, хотя у них есть свой собственный леворадикальный лидер, и империалисты не упустят случая сыграть на этом противоречии.
2005.12.20 | Михайло Свистович
Когутек має рацію
Боррачо пише:> > Аймара - наследники основателей доинкского государства. Империю инков основали предки нынешних индейцев кечуа.
Аймара також входили до цієї держави. Населяли її окраїни. Хоча заснували державу інків таки кечуа.
>
> Аймару, аймара, амару - близкородственный кечуа народ.
Не дуже.
>
> Язык а. вместе с языком кечуа образует единую кечумарскую (кечумара) семью.
Це думка окремих вчених. Інші вважають, що це - різні сім"ї. Так само, як ведеться дискусія, чи належить грузинська мова до окремої картвельської сім"ї чи разом з чеченцями, аварцями, абхазами до кавказької. Але ж розюіжності у мовах такі великі, що представники цих трьох кавказьких народів не розуміють один одного. Я вже мовчу, що в рамках однієї сім"ї (наприклад, індоєвропейської) мови сильно відрізняються. І назвати персів та ірландців близькоспоріденними - язик не повернеться.
Я не мав щастя спостерігати спілкування кечуа та аймара. Але, гадаю, якщо ведеться дискусія щодо того, належать вони до однієї, чи до різних сімей, то з родичанням там не так близько.
>
> В 1954 для языков аймара и кечуа был разработан единый алфавит, официально утвержденный в 1975.
Для іспанської і литовської мов алфавіт також практично однаковий.
2005.12.21 | Мартинюк
Не вперше - половина диктаторів мала інідіанську кров
В Болівії - 70% індіанці. Тому вибрати когось іншого зараз просто дважко. Але цікаво чи дасть це ефект національного відродження для індіанців. Є сумніви - ліві завжди за асиміляцію...Прискориться іспанізація і все...2005.12.21 | Боррачо
Re: Не вперше - половина диктаторів мала інідіанську кров
Про індейську кров президентів вже конкретизували.Мартинюк пише:
> В Болівії - 70% індіанці. Тому вибрати когось іншого зараз просто дважко.
Щр ви кажете? Завжди спокійнісінько вибирали. Бізнесовий та військовий істеблішемент країни складають самі креоли. Гірша расова сегрегація тільки в Перу.
> Але цікаво чи дасть це ефект національного відродження для індіанців. Є сумніви - ліві завжди за асиміляцію...Прискориться іспанізація і все...
Це ви про абстрактних лівих, з підручника (та ще поганого, педінституту ім.Драгоманова). Латиноамериканські ліві традиційно надають великою уваги емансипації індіанців та афроамериканців. Так було на Кубі,в Нікарагуа, і, особливо, у Венесуелі, про що тут вже писали. Чавес від самого початку позакривав расистські заклади "тільки для білих", після чого почав заохочувати просування негрів та індіанців на урядові посади та у військове керівництво. Оскільки у Болівіі расові протиріччя ще гостріши, їх вирішенням обов`язково займуться.
2005.12.21 | Михайло Свистович
Re: Не вперше - половина диктаторів мала інідіанську кров
Боррачо пише:>
> Щр ви кажете? Завжди спокійнісінько вибирали. Бізнесовий та військовий істеблішемент країни складають самі креоли. Гірша расова сегрегація тільки в Перу.
Я б не кидався словами. Расова сегрегація - це трошки інше явище, ніж те. що існує в Перу і Болівії. І в сусідніх країнах вона іще гірша, якщо називати це явище расовою сегрегацією.
>
> Чавес від самого початку позакривав расистські заклади "тільки для білих"
Там були такі офіційні заклади?
>
> після чого почав заохочувати просування негрів та індіанців на урядові посади та у військове керівництво
Якщо це так, то це - маразм. Просувати треба за розумом, а не за кольором шкіри.
2005.12.21 | Боррачо
Re: Не вперше - половина диктаторів мала інідіанську кров
Михайло Свистович пише:> > Щр ви кажете? Завжди спокійнісінько вибирали. Бізнесовий та військовий істеблішемент країни складають самі креоли. Гірша расова сегрегація тільки в Перу.
>
> Я б не кидався словами. Расова сегрегація - це трошки інше явище, ніж те. що існує в Перу і Болівії. І в сусідніх країнах вона іще гірша, якщо називати це явище расовою сегрегацією.
Тобто, доступ до вищих державних, економічних, військових посад традиційно обмежений для індіанців. Називати це можно по різному.
> Там були такі офіційні заклади?
Ні.Приватні установи - наприклад, нічні клуби. Навіть заможний чорношкірий або індіанець не мали змоги туди потрапити. Цікаво, у який спосіб покінчив з цією практикою Чавес. Він напустив на них комісю по захисту справ споживачів
Взагалі, до Чавеса, креольска верхівка ревно слідкувала за расовою чистотою державної влади. Та що там, навіть у медицину негрів не пускали. Щей зараз буржуазні райони райони Чакао чи Альтаміра вражаюче відрізняються від інших районів Каракаса кольором шкіри своїх мешканців.
> Якщо це так, то це - маразм. Просувати треба за розумом, а не за кольором шкіри.
Отож. Власне, Чавес остаточно завершив у цьому аспекті буржуазну революцію Міранди та Болівара.
2005.12.22 | Михайло Свистович
Re: Не вперше - половина диктаторів мала інідіанську кров
Боррачо пише:>
> Тобто, доступ до вищих державних, економічних, військових посад традиційно обмежений для індіанців.
Це явище часто існує не стільки тому, що індіанців за людей не вважають, а тому, що вони, традиційно становлячи найбіднішу частку населення, не мають належної освіти, грошей, зв"язків.
>
> Приватні установи - наприклад, нічні клуби. Навіть заможний чорношкірий або індіанець не мали змоги туди потрапити.
Це вже расизм.
>
> Цікаво, у який спосіб покінчив з цією практикою Чавес. Він напустив на них комісю по захисту справ споживачів
А я б напустив службу безпеки і посадив за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Одного процесу б вистачило, а комісія б краще витратила зусилля на боротьбу з недобросовісними продавцями товарів та надавачами послуг.
> Взагалі, до Чавеса, креольска верхівка ревно слідкувала за расовою чистотою державної влади. Та що там, навіть у медицину негрів не пускали. Щей зараз буржуазні райони райони Чакао чи Альтаміра вражаюче відрізняються від інших районів Каракаса кольором шкіри своїх мешканців.
Це є в багатьох країнах (в тих же США чи Франції) і не через расизм, а через майнову нерівність.
2005.12.21 | Михайло Свистович
Не факт, що він буде диктатором
Мартинюк пише:> В Болівії - 70% індіанці. Тому вибрати когось іншого зараз просто дважко.
Там і раніше індіанці становили більшість, але в президенти їх не обирали.
> ліві завжди за асиміляцію
не завжди, є багато лівих націоналістів
> Прискориться іспанізація і все...
Не думаю
2005.12.21 | head
Хвакт, не буде
Пан Михайло має рацію. До того ж, Моралес ще не президент. Його можуть не допустити до влади. Тоді почнеться війна між індіанцями та "білою" (за расовою ознакою) армією Болівії. Червоні проти білих, ги. Колумбійський варіант.2005.12.22 | Михайло Свистович
Re: Хвакт, не буде
head пише:> Пан Михайло має рацію.
Я не маю ні рації, ні кулемета. Я просто не знаю, яким він буде. Поживемо - побачимо. Поки що точно зрозуміло, що не буде перевертнем (тобто не намагатиметься якнайшвидше забути своє індіанське коріння і "вибілитись").
> До того ж, Моралес ще не президент. Його можуть не допустити до влади.
Таке може бути запросто. Особливо після його надрізких образ вбік США і особисто Буша. Кандидату у президенти ще таке пробачають як передвиборчу риторику, а от коли таке говорять у ранзі обраного президента - таким словам надають більшого значення.
2005.12.19 | head
У Чілі тепер теж буде ліва президентша
Це Мішель Бачелет, донька вбитого Піночетом генерала, який відмовився підтримати його фашістський путч.Сама Мішель була кинута до в`язниці і зазнала тортур. Піночетівці вибили багатьох її рідних та друзів. Наразі, за пітримки ще одного лівого кандидата, Томазо Хірша, вона очолить Чілі.Схоже, Латинська Америка досхочу наїлась лібералізму.
2005.12.20 | Kohoutek
И на Кубе, помнится, побеждала,
... и в Никарагуа, и в Анголе, и в Мозамбике, и в Лаосе, и в Камбодже, и в Иране и тыды. Как волнительно смотреть на нынешнее процветание ангольцев, иранцев и кубинцев!2005.12.20 | Боррачо
Й перемагає сьогодні
Kohoutek пише:> ... и в Никарагуа, и в Анголе, и в Мозамбике, и в Лаосе, и в Камбодже, и в Иране и тыды. Как волнительно смотреть на нынешнее процветание ангольцев, иранцев и кубинцев!
А як же:
-У Нікарагуа, одразу після повалення піввікової крівавої диктатури клану Сомоса, що перетворив країну на філію "Юнайтед Фрут компані", розпочалася крівава війна, яку відверто фінансував уряд США. Це при тому, що нікарагуанський режим був помірним, ліберальним у відношенні до приватної власністі та релігії. Ганебну роль США у цій війні, зокрема, засвідчив в своїй промові лавреат нобелівської премії-2005 у галузі літератури британець Гарольд Пінтер.
-в Анголі, одразу після повалення португальского колоніалізму,то самий уряд США, разом із расистами ПАР, розпочав таку ж саму, довгу та кріваву війну проти законного уряду країни. Та ж ситуація повторилась у Мозамбіку, де супротивники ФРЕЛІМО отримували гранти від ЦРУ та інших міролюбних організацій - на фінансування терору.
-У Лаосі, Камбоджі (ще б нагадали В`єтнам) дотепер сотні людей на рік гинуть від старих американських бомб, що їми нашпигували цю землю США.
-в Ірані ісламістська революція стала відповіддю на беззаконя шахського режиму, що правив країною за мандатом нафтових монополій певної країни.
Але є й інші приклади. Хоча б сама Болівія. Країна, що завжди слухняно дотримувалася волі США та МВФ, внаслідок чого стала найбіднішою на свому бідному континенті. Зауважте, що Болівія займає друге місце у Латинській Америці за запасами гасу, та має чималі родовища нафти. Всі ці багатства знаходяться у власності іностранних монополій, й відчуджені від народу країни.
Натомість, згадана вами Куба, який не пощастило мати значних природних ресурсів, яка потерпає від протизаконної економічної блокади США, є світовим лідером у галузі безкоштовної медицини та загальнодоступної освіти. Хоча, до революції,вона мало чим відрізнялася від тієї ж Болівії - країни з масовою неписьменністю.
То ж, не хвилюйтесь - кечуа та аймару краще за нас знають, кого та що їм обирати.
2005.12.20 | Михайло Свистович
Re: Й перемагає сьогодні
Боррачо пише:>
> -У Нікарагуа, одразу після повалення піввікової крівавої диктатури клану Сомоса, що перетворив країну на філію "Юнайтед Фрут компані", розпочалася крівава війна, яку відверто фінансував уряд США.
Не така вона вже й кривава була. Та й війною це назвати важко. Так, окремі партизанські дії, особливо на півдні, де вони потім практично припинилися. Не порівняти з тією, яку сандиністи вели проти сомоси. Чи з війною у Сальвадорі, яку вели ліві з владою.
>
> Це при тому, що нікарагуанський режим був помірним, ліберальним у відношенні до приватної власністі та релігії.
Тому й зазнали поразки сандиністи не збройним шляхом, а на виборах.
>
> -в Анголі, одразу після повалення португальского колоніалізму,то самий уряд США, разом із расистами ПАР, розпочав таку ж саму, довгу та кріваву війну проти законного уряду країни. Та ж ситуація повторилась у Мозамбіку, де супротивники ФРЕЛІМО отримували гранти від ЦРУ та інших міролюбних організацій - на фінансування терору.
Мозамбіцьку війну також важко порівняти з ангольською.
>
> -У Лаосі, Камбоджі (ще б нагадали В`єтнам) дотепер сотні людей на рік гинуть від старих американських бомб, що їми нашпигували цю землю США.
Американські бомби там були до революцій у цих країнах.
>
> -в Ірані ісламістська революція стала відповіддю на беззаконя шахського режиму, що правив країною за мандатом нафтових монополій певної країни.
Відповідь виявилася значно тоталітарнішою за ліберальний шахський режим.
>
> Натомість, згадана вами Куба, який не пощастило мати значних природних ресурсів, яка потерпає від протизаконної економічної блокади США, є світовим лідером у галузі безкоштовної медицини та загальнодоступної освіти.
І це все. А наші крутелики їздять туди за сексуальними розвагами, бо бідність така, що дівчата там дуже дешеві.
>
> Хоча, до революції,вона мало чим відрізнялася від тієї ж Болівії - країни з масовою неписьменністю.
Вони і зараз не сильно відрізняються, окрім медицини і писемності. Дуже слабка економічно країна.
2005.12.20 | Боррачо
Нікарагуа та інші. З Нобелівської лекції Гарольда Пінтера
http://www.contr.info/content/view/1166/43/Прямий напад на суверенну країну насправді ніколи не був улюбленим методом Америки. В цілому, вона надавала перевагу так званому “конфліктові низької напруги”. Конфлікт низької напруги означає, що гинуть тисячі людей, однак повільніше, ніж коли ви одним рухом скинете на них бомбу. Це означає, що ви заражаєте серце країни, розповсюджуєте ракову злоякісну пухлину і спостерігаєте, як гангрена розквітає. Коли народ упокорено або забито до смерті (теж саме), а ваші друзі, військові та великі корпорації, зручно вмостилися при владі, ви стаєте перед камерами й кажете, що демократія восторжествувала. Це було загальним місцем для закордонної політики Штатів усі ті роки, про які йде мова.
Трагедія Нікарагуа – досить показовий випадок. Я вирішив його нагадати, бо він є яскравим прикладом бачення Америкою своєї ролі в світі, як тоді, так і тепер.
Я брав участь в одній зустрічі, що відбувалась у посольстві США в Лондоні наприкінці 1980-х років.
Американський Конгрес вирішував питання про надання грошової підтримки для контрас в їхній кампанії проти держави Нікарагуа. Я був членом делегації, яка виступала від імені Нікарагуа, та найважливішою особою був отець Джон Меткоф. Американську сторону очолював Раймонд Сейц (відтак заступник посла, згодом сам посол). Отець Меткоф сказав: “Сер, я відповідаю за парафію на півночі Нікарагуа. Мої парафіяни збудували церкву, поліклініку, культурний центр. Жили мирно. Кілька місяців тому сили контрас атакували нашу парафію. Вони зруйнували все: школу, поліклініку, культурний центр. Зґвалтували медсестер і вчительок, по-бузувірському вирізали лікарів. Поводилися як нелюди. Будь-ласка, попросіть уряд Сполучених Штатів припинити підтримку жахливої діяльності терористів”.
Раймонд Сейц мав дуже гарну репутацію розважливої, відповідальної й доволі досвідченої людини. Його високо поважали в дипломатичних колах. Він вислухав, витримав паузу, а потім повагом промовив: “Отче, дозвольте сказати вам дещо. На війні невинні люди завжди страждають”. Запала льодяна мовчанка. Ми дивилися на нього. Не сіпнувся жоден його м’яз.
Невинні люди, справді, завжди страждають.
Нарешті, хтось сказав: “Але в цьому випадку “невинні люди” стали жертвами огидної жорстокості, яку субсидує ваш уряд, один серед багатьох. Коли Конгрес дозволить давати більше грошей для контрас, подібні жахіття відбуватимуться й надалі. Хіба це не підстава? Хіба ваш уряд тоді не винний в підтримці дій убивства та руйнування громадян суверенної держави?”.
Сейц залишався незворушним. “Я не згоден, ніби факти у тому вигляді, як вони представлені, підтримують ваші заяви,” – відповів він.
Коли ми полишали посольство, американський радник сказав мені, що йому подобаються мої п’єси. Я не відповів.
Треба нагадати, що в той час Президент Рейган стверджував таке: “Контрас – це моральний еквівалент наших Отців-засновників”.
Більше ніж сорок років Сполучені Штати підтримували криваву диктатуру Сомози в Нікарагуа. Народ Нікарагуа, під проводом сандиністів, повалив режим в 1979 році, то була вражаюча народна революція.
Сандиністи не були ідеальними. Були дещо самовпевненими, а їхня політична філософія містила велику кількість суперечливих елементів. Та вони були розумними, раціональними й цивілізованими. Мали намір створити стабільне, порядне, плюралістичне суспільство. Вони скасували смертну кару. Сотні тисяч зубожілих селян було врятовано від голодної смерті. Більш ніж сто тисяч родин отримали право на володіння землею. Було збудовано дві тисячі шкіл. Досить пристойна кампанія з підвищення грамотності населення скоротила число неписьменних в країні до однієї сьомої. Було введено безплатну освіту і медицину. Дитяча смертність скоротилась втричі. Викорінено поліомієліт.
Сполучені Штати засуджували ці здобутки як марксистсько-ленінський переворот. На думку американського уряду, подавався небезпечний приклад. Коли Нікарагуа дозволили встановити базові норми соціальної та економічної справедливості, коли дозволили підняти стандарти турботи про здоров’я та освіту, а також досягти соціальної єдності й національної самоповаги, сусідні країни ставитимуть такі ж питання й робитимуть такі ж речі. Певно, в той час затято чинили опір проти статус-кво також в Ель-Сальвадорі.
Вище я згадував “полотнище брехні”, що оточує нас. Президент Рейган зазвичай говорив про Нікарагуа як про “тоталітарну вежу”. Це було розповсюджено засобами масової інформації й, звичайно, британським урядом, як точний і справедливий коментар. Та насправді за сандиністів не було жодних ескадронів смерті. Не засвідчено ніяких тортур. Немає свідчень про систематичну або відкриту військову жорстокість. В Нікарагуа жодного священика ніколи не було вбито. Насправді в уряді були троє священиків, два єзуїти і один католик місії “Отців з Маринолу”. Як не дивно, тоталітарні вежі були якраз по сусідству – в Ель-Сальвадорі та Гватемалі. Сполучені Штати скинули демократично обраний уряд Гватемали в 1954 році, й, за різними оцінками, більше ніж двісті тисяч жертв загинуло від рук наступних військових диктатур.
Шестеро найвизначніших у світі священиків-єзуїтів було вбито в Центральному університеті Сан-Сальвадору в 1989 році загоном диктатора Алькатла, що отримали вишкіл на військовій базі Форт-Беннінг, штат Джорджія, США. Надзвичайно сміливого чоловіка архієпископа Ромеро вбили прямо під час меси. В цілому, загинуло близько сімдесят тисяч людей. Чому їх убили? Їх убили, тому що вони вірили в те, що краще життя таки можливе і його треба досягти. Через цю віру їх відразу нарікали комуністами. Вони загинули, бо наважились поставити під питання статус-кво, неозору юдоль бідності, хвороби, виродження та придушення, що належала їм за правом народження.
Сполучені Штати таки повалили уряд сандиністів. На це пішли роки й це спричинило значний спротив, однак нещадне економічне переслідування та тридцять тисяч мертвих врешті зламали дух нікарагуанського народу. Люди були виснажені й бідність вдарила з новою силою. В країну повернулись казино. Кінець безкоштовній медицині та освіті. Великий бізнес прибрав до рук усе. “Демократія” перемогла.
Але ж ця “політика” зовсім не обмежується центральною Америкою. Її розповсюдили по всьому світу. Вона – безкінечна. Й ніби ніколи не мала місця раніше.
Сполучені Штати підтримували й у багатьох відношеннях породжували кожну праву диктатуру в світі після другої світової війни. Маю на увазі Індонезію, Грецію, Уругвай, Бразилію, Парагвай, Гаїті, Туреччину, Філіппіни, Гватемалу, Ель-Сальвадор і, звичайно, Чилі. Жахіття, яке принесли Штати у Чилі в 1973 році, не можна вибілити, не можна пробачити.
У всіх цих країнах маємо сотні тисяч смертей. Чи мали вони місце? Й хіба всі злочини належать зовнішній політиці США? Відповідь: так, вони справді мали місце і є злочинами зовнішньої політики США. Та ви нічого про це не знаєте.
2005.12.20 | Михайло Свистович
Навіщо мені белетристика, коли я за подіями в Нікарагуа
слідкував задовго до перемоги сандиністів і аж до їх поразки на виборах? До того ж знаю все від ну дуже тривалого спілкування з десятками безпосередніх учасників цієї боротьби. Як колись рахував - в мегне виявилось 197 знайомих нікарагуанців. З них десятків три воювали ще з Сомосою, а інші спостеріагли це все. А в безпосередньому скиданні Сомоси на останньому етапі брало участь вдвічі більше. Так само як і у "війні" з сомосистами. З Еденом Пасторою воювали значно менше, бо й він менше воював.А ще я з точністю до місяці спрогнозував падіння режимів Сомоси та Сміта, от ітльки переплутав країни
Боррачо пише:
>
> Прямий напад на суверенну країну насправді ніколи не був улюбленим методом Америки
Корея, В"єтнам, Гренада, Ірак. Ще наводити прямі напади?
>
> Конфлікт низької напруги означає, що гинуть тисячі людей, однак повільніше, ніж коли ви одним рухом скинете на них бомбу. Це означає, що ви заражаєте серце країни, розповсюджуєте ракову злоякісну пухлину і спостерігаєте, як гангрена розквітає. Коли народ упокорено або забито до смерті (теж саме), а ваші друзі, військові та великі корпорації, зручно вмостилися при владі, ви стаєте перед камерами й кажете, що демократія восторжествувала. Це було загальним місцем для закордонної політики Штатів усі ті роки, про які йде мова.
Нічого подібного в Нікарагуа часів правління сандіністів не було.
>
> Трагедія Нікарагуа – досить показовий випадок.
Там немає трагедії
>
> Невинні люди, справді, завжди страждають.
Справді. На будь-якій війні. В т.ч. й на тій, яку ведутьліві проти правого уряду.
>
>
> Сполучені Штати таки повалили уряд сандиністів.
Його повалили демократичні вибори
>
> На це пішли роки й це спричинило значний спротив, однак нещадне економічне переслідування та тридцять тисяч мертвих врешті зламали дух нікарагуанського народу
Я б не сказав. Дух сандиністів був доволі високий й оптимістичний. Там все було приблизно 50 на 50. І альтернатива їм була ну дуже не схожою на Сомосу.
>
> Люди були виснажені й бідність вдарила з новою силою. В країну повернулись казино. Кінець безкоштовній медицині та освіті. Великий бізнес прибрав до рук усе. “Демократія” перемогла.
І живуть там не гірше, ніж за сандиністів
2005.12.20 | Боррачо
А чого це - вам?
А чого це - вам? Ви самолюбива людина, Михайле. Гадаю, багатьом буде цікаво почитати свіжий український переклад лекції нобелівського лавреата-2005. Та й думка і досвід Гарольда Пінтера можуть виявитися для них авторітетнішою за думку Свистовича.Михайло Свистович пише:
> слідкував задовго до перемоги сандиністів і аж до їх поразки на виборах
То що? Я приятелюю із кількома нікарагуанцями,із україно-чілійським лівим журналістом Ясинським, що був там під час війни. У серпні, в Каракасі, я чув цікаву доповідь Даніеля Ортегі з приводу постсандіністської дійсності Нікарагуа. Але жодного разу не чув, щоб хтось заперечував крівавий характер агресії контрас, її фінансування з боку США, а також роль цій агресії у поваленні сандиністів.
> > Прямий напад на суверенну країну насправді ніколи не був улюбленим методом Америки
>
> Корея, В"єтнам, Гренада, Ірак. Ще наводити прямі напади?
Пінтер лише зазначає, що США надають переваги "непрямим агресіям".
> > Невинні люди, справді, завжди страждають.
>
> Справді. На будь-якій війні. В т.ч. й на тій, яку ведутьліві проти правого уряду.
Зробіть порівняння жертв боротьби маоїстського руху у Непалі та будь якої сучасної агресії США.
> > Сполучені Штати таки повалили уряд сандиністів.
>
> Його повалили демократичні вибори
За умов повного колапсу виснаженої війною економіки.
> Я б не сказав. Дух сандиністів був доволі високий й оптимістичний. Там все було приблизно 50 на 50. І альтернатива їм була ну дуже не схожою на Сомосу.
Про сандиністів
http://www.screen.ru/Tarasov/Nicaragua.htm
> І живуть там не гірше, ніж за сандиністів
Мені подобається ваш апломб. Гадаю, нікарагуанцям відніше.
2005.12.20 | Михайло Свистович
Бо воно було як відповідь на мій допис
Боррачо пише:> А чого це - вам? Ви самолюбива людина, Михайле
Це Ви нелогічна. Якби це було поставлене як відповідь, наприклад, на допис Шутера, то я б сприйняв її як відповідь Шутеру.
> Гадаю, багатьом буде цікаво почитати свіжий український переклад лекції нобелівського лавреата-2005
Я теж так гадаю. Тим більше, що фактаж там хороший для починаючих. Просто для багатьох логічніше було поставити його не як відповідь комусь.
> Та й думка і досвід Гарольда Пінтера можуть виявитися для них авторітетнішою за думку Свистовича.
Можливо.
>
> То що? Я приятелюю із кількома нікарагуанцями,із україно-чілійським лівим журналістом Ясинським, що був там під час війни. У серпні, в Каракасі, я чув цікаву доповідь Даніеля Ортегі з приводу постсандіністської дійсності Нікарагуа.
Це - зацікавлені особи. Навіть Ясинський. Говорити треба зі звичайними людьми.
>
> Але жодного разу не чув, щоб хтось заперечував крівавий характер агресії контрас, її фінансування з боку США, а також роль цій агресії у поваленні сандиністів.
А я цього і не заперечував, от тільки роль важаю сильно перебільшеною, тим більше, що сандиністів повалили не контрас, а вибори. І взагалі, хто голосуватиме за прихід до влади крвавих бандитів?
>
> Пінтер лише зазначає, що США надають переваги "непрямим агресіям".
В нього не зовсім так сказано.
>
> Зробіть порівняння жертв боротьби маоїстського руху у Непалі та будь якої сучасної агресії США.
Масштаби не ті. Зробіть порівняння з Колумбією.
>
> За умов повного колапсу виснаженої війною економіки.
Та не був там повний колапс. І економіка підгодовувалася СРСР. І взагалі, хіба б голосували нормальні люди за те, щоб повернулися криваві бандити, які нищать економіку? Не все так примітивно.
>
> Мені подобається ваш апломб.
А мені Впаш ні.
>
> Гадаю, нікарагуанцям відніше.
Я теж так гадаю.
2005.12.21 | Боррачо
Re: Бо воно було як відповідь на мій допис
> Це Ви нелогічна.Нелогічний?
> Я теж так гадаю. Тим більше, що фактаж там хороший для починаючих. Просто для багатьох логічніше було поставити його не як відповідь комусь.
Давайте поставимо повний текст. Посилання українською я давав.
> А я цього і не заперечував, от тільки роль важаю сильно перебільшеною, тим більше, що сандиністів повалили не контрас, а вибори. І взагалі, хто голосуватиме за прихід до влади крвавих бандитів?
Хто завгодно. Починаючи з виборців Веймарської республіки, та ще раніш.
> > Зробіть порівняння жертв боротьби маоїстського руху у Непалі та будь якої сучасної агресії США.
>
> Масштаби не ті. Зробіть порівняння з Колумбією.
20 тисяч у період з 1950 року. Одна в`єтнамська агресія США забрала понад 2 млн.жертв
> > Гадаю, нікарагуанцям відніше.
>
> Я теж так гадаю.
Ну то залишимо питання на їх розсуд.
2005.12.22 | Михайло Свистович
Re: Бо воно було як відповідь на мій допис
Боррачо пише:> > Це Ви нелогічна.
>
> Нелогічний?
Нелогічна. Людина.
Боррачо пише:
> > Ви самолюбива людина, Михайле.
Михайло Свистович пише:
Це Ви нелогічна.
>
> 20 тисяч у період з 1950 року. Одна в`єтнамська агресія США забрала понад 2 млн.жертв
Ви писали про сучасну агресію
>
> > > Гадаю, нікарагуанцям відніше.
> >
> > Я теж так гадаю.
>
> Ну то залишимо питання на їх розсуд.
Поки що він не на користь сандіністів. Але якщо вони прийдуть до влади, не бачу в цьому трагедії. Вони й тоді були непогані, а зараз будуть кращими, бо врахують власні помилки, зроблені у минулому в держуправлінні
2005.12.22 | Боррачо
Re: Бо воно було як відповідь на мій допис
Михайло Свистович пише:> Поки що він не на користь сандіністів. Але якщо вони прийдуть до влади, не бачу в цьому трагедії. Вони й тоді були непогані, а зараз будуть кращими, бо врахують власні помилки, зроблені у минулому в держуправлінні
так, згоден.
2005.12.21 | Чучхе
Чим мені подобається письменник Пінтер
Це тим, що у нього ще нема ЖОДНОГО україно- чи російськомовного перекладу (тобто його крім кількох снобів ніхто не читав), але всі на нього посилаються.А Нобелівська премія після того, як її вручили Кім Дє Чжуну, але не вручили Кім Чен Іру для мене - не авторитет
2005.12.21 | Боррачо
Твори драматурга Пінтера
Чучхе пише:> Це тим, що у нього ще нема ЖОДНОГО україно- чи російськомовного перекладу (тобто його крім кількох снобів ніхто не читав), але всі на нього посилаються.
Ось одна з його п`єс:
http://www.theatre-studio.ru/library/catalog.php?author=pinter
Ось збірка поезій:
http://zhurnal.lib.ru/s/sobchak_w_w/pinter.shtml
А роки два тому у Росії видали двотомник радіоп`єс.
Старые Добрые Времена
Что ж, мы не имели проблем.
Все демократии
(все демократии)
Были за нами.
Что ж, нам приходилось
Кое-кого убивать.
Ну так что же.
Левых нужно уничтожать.
Мы так говорили тогда :
Твоя дочка левачка
Я пробью ее, суку, насквозь, насквозь,
Насквозь, насквозь
Моим вонючим тараном,
Насквозь все ее никчемное
Никому не нужное тело.
Насквозь, до самого горла.
Это их остановило, этих левых.
Что ж, может это были старые дни
Но я скажу вам - это были добрые старые дни.
Чтоб ни случалось
Все демократии
(все демократии)
Были за нами.
Нам говорили :
Только держите язык за зубами
Только держите язык за зубами покрепче - и все.
Только держите язык за зубами покрепче
И мы вас поддержим.
Только убейте их
Что ж, моя жена и дети
Очень хотели мира
Вот мы и убили всех левых,
Чтобы добиться мира для наших
Детей
Что ж, у нас с этим не было никаких проблем
Что ж, они уже все мертвы все равно.
2005.12.21 | Чучхе
Про кубинську медицину
Може вона там і найкраща в світі, але в аптеках ліків ніяких нема навіть самих найпростіших і навіть за валюту2005.12.21 | head
Re: Про кубинську медицину
Чучхе пише:> Може вона там і найкраща в світі, але в аптеках ліків ніяких нема навіть самих найпростіших і навіть за валюту
Был на Кубе 2 раза. Перфекто!
Про медицину не надо рассказывать. Как то в Пинар дель Рио, это провинция, не в Гаване, у приятеля началось воспаление на бедре. Температура и все такое. Приехали в местную больницу. Условия приличные, здание достаточно новое, нужная аппартура присутствует. Сделали ему прививки и предложили госпитализировать на сутки, чтобы вскрыть нарыв.Ну мы сняли в селе каса партикуляр, а приятель лежал ночь у них, а утром его прооперировали. Вечером уже танцевал. Но главное денег не взяли ни за лекарства, ни за все остальное. ИМХО, у нас в райбольнице где-нибудь на Волыни все было бы совсем не так.
Лекарства в аптеках есть, не рассказывайте. Все время от диареи покупал
ИМХО, все эти сказки про нищую Кубу - пурга и преувеличение. Куба наших детей лечит, а мы ее козлим. И свобода там есть, и лекарства, и все что нужно для неплохой жизни.
2005.12.21 | Чучхе
Відверта брехня
head пише:> Лекарства в аптеках есть, не рассказывайте. Все время от диареи покупал
А я кажу, що їх там немає. Сам пробував знайти. І саме від діареї (специфіка місцевої кухні). І не знайшов. Ви, мабуть, не знаєте, що там є цілий чорний ринок ліків. До речі, їхній міністр іноземних справ нещодавно звинувачував американців, що ті підкидають дисидентам медикаменти, які дисиденти потім роздають кубинцям, підриваючи таким чином довіру кубинців до Фіделя
> ИМХО, все эти сказки про нищую Кубу - пурга и преувеличение.
Кубинці самі собі вибрали такий шлях розвитку, і хай ним живуть, я не проти. Я б в такій системі, наприклад, жити не хотів би. Бо місцева компартячейка зовсім забула мудрі слова товариша Ден Сяопіна "Бідність - це не соціалізм". До речі, у Дена багато чого могли б повчитися і наші. На жаль, у нас маловідомі світоглядні книжки з розшифровки гасла "практика - критерій істини".
> Куба наших детей лечит, а мы ее козлим.
Чайковский бил гомосексуалістом, но любім ми єго не за ето
> Ну мы сняли в селе каса партикуляр, а приятель лежал ночь у них, а утром его прооперировали. Вечером уже танцевал. Но главное денег не взяли ни за лекарства, ни за все остальное. ИМХО, у нас в райбольнице где-нибудь на Волыни все было бы совсем не так.
Це зовсім неправильно - не брати гроші за лікування. Це - совок. Тим більше, що у вашого знайомого, очевидно, була страховка, міг би й заплатити. А то виглядає, що він типу лікарів облапошив, а ви цим хвалитесь.
2005.12.21 | head
:)))))))
Чучхе пише:> head пише:
> > Лекарства в аптеках есть, не рассказывайте. Все время от диареи покупал
>
> А я кажу, що їх там немає. Сам пробував знайти. І саме від діареї (специфіка місцевої кухні). І не знайшов. Ви, мабуть, не знаєте, що там є цілий чорний ринок ліків. До речі, їхній міністр іноземних справ нещодавно звинувачував американців, що ті підкидають дисидентам медикаменти, які дисиденти потім роздають кубинцям, підриваючи таким чином довіру кубинців до Фіделя
Пан Чучхе, я на Кубі був У 2003 та 2004. Ліки там купував. Саме від поносу. Ну давайте я вам свідків представлю, чи як. Чи будемо один одного брехунам називати? Ви де на Кубі були і коли?
Проблеми є, не заперечую. Свій погляд на проблеми я дав, кажісь. Але перебільшувати не гарно.
> > ИМХО, все эти сказки про нищую Кубу - пурга и преувеличение.
>
> Кубинці самі собі вибрали такий шлях розвитку, і хай ним живуть,
І живуть. Ще скажіть мені Фідель на Кубі непопулярний. Ага. Я в у компанії піддатих кубинців не ризикнув би його зачепити.
> > Куба наших детей лечит, а мы ее козлим.
>
> Чайковский бил гомосексуалістом, но любім ми єго не за ето
То лікують? Скільки там тищ вже вилікували? То де більше демократії?
> Це зовсім неправильно - не брати гроші за лікування. Це - совок. Тим більше, що у вашого знайомого, очевидно, була страховка, міг би й заплатити. А то виглядає, що він типу лікарів облапошив, а ви цим хвалитесь.
ІМХО, це безглуздий наїзд. Там люди платню получають, хабарі не беруть. Я сам думав, вони нашого гіда бояться. Та ні, Серьога їм сам на сам давав, не взяли.
Це як раз не совок. Це культура. А наша бикота в райликарнях що з бабок лупить за ліки, оті справжні жлоби.
2005.12.21 | Чучхе
то їдьте на Кубу і живіть там (-)
2005.12.22 | Михайло Свистович
Re: :)))))))
head пише:>
> Ще скажіть мені Фідель на Кубі непопулярний. Ага. Я в у компанії піддатих кубинців не ризикнув би його зачепити.
Сталін також був популярним, і в компанії піддатих росіян його чіпати теж було не варто.
>
> То лікують? Скільки там тищ вже вилікували? То де більше демократії?
Демократія вимірюється не цим, а тим, наскільки можна критикувати Фіделя не в п"яній компанії, а в ЗМІ.
>
> ІМХО, це безглуздий наїзд.
Наїзд таки безглуздий.
2005.12.22 | borracho
Re: :)))))))
Михайло Свистович пише:> head пише:
> >
> > Ще скажіть мені Фідель на Кубі непопулярний. Ага. Я в у компанії піддатих кубинців не ризикнув би його зачепити.
>
> Сталін також був популярним, і в компанії піддатих росіян його чіпати теж було не варто.
Як і в компанії піддатих українців, грузин, вірмен, і т.п.
Проте, порівнювати Кастро і Сталіна просто некоректно. Це різні особистості, різні країни, різні епохи, різні режими, тощо.
> > То лікують? Скільки там тищ вже вилікували? То де більше демократії?
>
> Демократія вимірюється не цим, а тим, наскільки можна критикувати Фіделя не в п"яній компанії, а в ЗМІ.
Це на вашу особисту думку. Як на мене, то коли преса тільки й робить, що вільно виствітлює гризню Ю та Ю, а народ депопулює страхітливими темпами, то таку демократію треба в дупі мати. Перепрошую за міцне слівце.
І навпаки. Коли країна, що потерпає від злочинного (з точки зору міжнародної спільноти) ембарго, безкоштовно рятує 15 тисяч дітей з далекох країни - то це і є воля свята. Бачив,як кубиньскі лікарі працюють у барріос та руралі Венесуели, куди місцеві багатії за весь ХХ рік жодної нафтової копійчини не кинули. Де тоді був, Михайле, ваш дядько Сорос?
Я вже мовчу про "вільну пресу" США, про яку нещодавно топік був:
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1133855376&first=&last=&pattern=Леонардом%20Вейнгласом
2005.12.22 | Боррачо
Правильне посилання
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1133855376&first=&last=2005.12.21 | Боррачо
Що сказав міністр
Чучхе пише:До речі, їхній міністр іноземних справ нещодавно звинувачував американців, що ті підкидають дисидентам медикаменти, які дисиденти потім роздають кубинцям, підриваючи таким чином довіру кубинців до Фіделя
http://communist.ru/root/archive/world/philip.peres.roke
Часть аппаратуры и расходных материалов в кубинских биотехнологических исследовательских институтах, которые производят уже даже терапевтические вакцины против рака, поставлялось шведским предприятием PHARMACIA. Оно было куплено английским предприятием AMERSHAM, а то, в свою очередь, - американской компанией GENERAL ELECTRIC, которая дала недельный срок для того, чтобы прекратить все контакты с Кубой.
Когда бразильское предприятие «ОУРУ РОЖУ» было куплено американским предприятием, оно прекратило продажу Кубе мясных консервов, которые предназначались для больных СПИДом как часть совместного проекта с Всемирным фондом борьбы со СПИДом, малярией и туберкулезом.
Они не являлись, Ваши Превосходительства, ни орудием массового поражения, ни наркотиками, ни запрещенными продуктами; это было мясо для больных СПИДом, являющееся частью программы Организации Объединенных Наций. Они преследуют, запрещают эту продажу, преследуют предприятия, пытающиеся нормально торговать с Кубой; нарушается право нашей страны и право предприятий и предпринимателей других стран.
После того, как компания SHIRON CORPORATION была оштрафована в прошлом году на 168 500 долларов, потому что один из ее европейских филиалов экспортировал на Кубу две вакцины для детей, она перестала продавать свои продукты Кубе. Это не ядерное оружие, это не стратегические ракеты. Это две вакцины для детей!
2005.12.20 | Михайло Свистович
Re: И на Кубе, помнится, побеждала,
Kohoutek пише:> ... и в Никарагуа, и в Анголе, и в Мозамбике, и в Лаосе, и в Камбодже, и в Иране и тыды. Как волнительно смотреть на нынешнее процветание ангольцев, иранцев и кубинцев!
Там різні революції перемагали. Некоректно порівнювати Нікарагуа та Іран.
2005.12.20 | Боррачо
Re: И на Кубе, помнится, побеждала,
Михайло Свистович пише:> Kohoutek пише:
> > ... и в Никарагуа, и в Анголе, и в Мозамбике, и в Лаосе, и в Камбодже, и в Иране и тыды. Как волнительно смотреть на нынешнее процветание ангольцев, иранцев и кубинцев!
>
> Там різні революції перемагали. Некоректно порівнювати Нікарагуа та Іран.
Це слушно.
2005.12.20 | 123
UVMOD:п.2"Цей сайт - про українську політику..."На БП(-)
2005.12.20 | Пані
Чекайте, незабаром все буде на новому форумі (-)
2005.12.21 | Чучхе
Давно пора
По-перше, я не розумію, яким чином вибори в пампасах впливають на українське сьогоденняПо-друге, тут переважно спілкуються про політичну ситуацію в Україні, а не про кечуанську мовну сім"ю
і по-третє, мені так здається, що в цій гілці дехто дискутує сам з собою під двома різними ніками
2005.12.21 | Боррачо
Re: Давно пора
Чучхе пише:> По-перше, я не розумію, яким чином вибори в пампасах впливають на українське сьогодення
В нашій глобалізованій дєрєвні все на все якось впливає. Приклад Болівії мусить надихати українців до революційної боротьби. Адже, "справжня революція - попереду!"
> і по-третє, мені так здається, що в цій гілці дехто дискутує сам з собою під двома різними ніками
Хибне припущення. Я написав Вам на мило дані товариша, а він обіцяв унікати різкостей. Він теж не знав, із ким зв`язався.
Взагалі, в нас в бункері зараз іде жвава ідеологічна дискусія з приводу Куби, у якій я поки залишаюсь в меньшості :-,/
2005.12.22 | антифа
В тему Куби(л)
Полеміка між Ясинським і Баумгартеном. Досить цікава.http://www.3mova.info/santiago/text/bau_yasinky.html
http://www.3mova.info/santiago/text/yas_otv_b.html
2005.12.23 | Чучхе
Я думаю, що їх новий президент ще дасть про себе поговорити /
20:26 Испания выразила протест Ватикану за розыгрыш боливийского президента
Испания в четверг выразила протест Ватикану, после того как комик с контролируемой Ватиканом радиостанции Cope разыграл вновь избранного президента Боливии Эво Моралеса. Сотрудник радиостанции позвонил Моралесу и, представившись премьером Испании Хосе Луисом Сапатеро, поздравил его с победой на выборах и пригласил его в Мадрид.
Глава МИД Испании Мигель Моратинос позвонил послу Ватикана в Мадриде, чтобы выразить свой протест. Как сообщил испанский МИД, Моратинос призвал посла предотвратить «в следующий раз прискорбные события подобного рода, так как они наносят ущерб политическим и экономическим интересам Испании».
Этот инцидент может усугубить напряженность в отношениях между Испанией и Ватиканом, который резко критикует Мадрид за его политику, в частности, за легализацию однополых браков.
Reuters
http://www.gazeta.ru/lenta/2005/12/22/news_504353.shtml