МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Заява ініціаторів та активістів акції “Україна без Кучми!”

08/19/2002 | Михайло Свистович
Заява ініціаторів та активістів акції “Україна без Кучми!”

Інформаційний розголос навколо запланованих на осінь протестних акцій змушує нас, громадян, які у грудні 2000 р. вийшли на Майдан Незалежності, окреслити власну політичну позицію в ситуації, що склалася.

Власне, того зимового дня чи не вперше за довгі роки кравчукістсько-кучмівського межичасся Україна дізналася про те, чим може загрожувати режимові громадянський спротив. Спротив не корумпованих квазіопозиційних партій, не політичних бізнес-структур, чий бунт на колінах закінчується після першої порції фінансової манни з Банкової, а громадян, котрі спромоглися висунути перед чиновниками – найпершим з яких, як відомо, є президент – прості й зрозумілі вимоги: скажіть правду про ситуацію в країні, про таємні вбивства опозиціонерів, про незаконну приватизацію, про фінансові афери, про “референдуми за народною ініціативою”… Поясніть громадянам мотиви своїх дій, а якщо не спроможні – забирайтесь геть, бо ця країна – не ваша приватна власність. У кожного з нас були свої причини вийти того дня на Майдан: нам боліло розшматоване тіло Гії Гонгадзе, ми згадували за власних родичів у полишених без президентського “патронату” українських селах, ми далі не могли жити в атмосфері тотальної брехні й цинізму Системи.

Ми не досягли виконання всіх своїх вимог, та прапорів наших не зганьбили. Внутрішньо вільні люди стали під них – і в цьому є наша перемога над Системою.

Ми стверджуємо, що Україні потрібна Революція. Революція як очищення і оновлення суспільства. Революція як зміна Системи соціальних, економічних і політичних відносин.

Ми, ті, хто вийшов на Майдан Незалежності у грудні 2000-го, заявляємо, що наші вимоги залишились незмінними:
- зміна системи влади, зокрема, перехід до парламентської республіки;
- відставка скомпрометованого керівництва України на чолі з президентом Леонідом Кучмою;
- розслідування загибелі українських журналістів та політичних діячів (Гонгадзе, Александрова, Чорновола, Гетьмана та ін.) і покарання винних у цих злочинах.

Відтоді реальність політичного життя країни переконливо засвідчила, що наші ідеї знайшли підтримку не лише серед широких верств українського суспільства (останнє довели парламентські вибори), а й серед тих, хто у грудні 2000-го на високих державних посадах виконував “програму реформ президента” і тепер очолює численні парламентські фракції.

Ми будемо чекати представників парламентської “четвірки” на київському Майдані Незалежності 16 вересня, у другу річницю зникнення Георгія Гонгадзе, щоб разом заявити свій протест проти авторитарних методів керівництва країною та практики порушення громадянських і соціальних прав людини.

Революція не робиться за закликом партійних лідерів і за планом, розробленим у політичних штабах. Революція робиться вільними громадянами, які усвідомили необхідність змін.

Для того, щоб акція 16 вересня стала черговим кроком у демократизації українського суспільства, як стала ним “Україна без Кучми!” 2000-2001 років, ми пропонуємо повернутися до ідеї “круглого столу” між владою і опозицією. Предметом “круглого столу” мають стати такі питання:
- безумовне звільнення всіх політичних в’язнів;
- перерозподіл владних повноважень президента між парламентом і урядом, перехід до системи парламентської республіки;
- передача влади від державних адміністрацій, голів яких призначає президент, до обраних народом відповідних місцевих рад, забезпечення гарантій функціонування місцевого самоврядування;
- дострокові президентські вибори;
- формування на перехідний період коаліційного уряду за участі представників парламентської “четвірки”, одним з головних завдань якого має стати підготовка та забезпечення вільних і демократичних виборів президента (з огляду на це коаліційний уряд має очолити людина, яка не претендує на посаду президента).

Ми не маємо жодних ілюзій щодо того, що скомпрометоване, заплямоване численними злочинами та кров’ю керівництво нашої держави на чолі з президентом Кучмою, відчуваючи загрозу неминучого переслідування за багатьма статтями Кримінального кодексу, всіма силами намагатиметься уникнути діалогу з опозицією.

Ми переконані:
за умови єдності та згуртованості всіх, кому не байдужа доля України;
за умови усвідомлення лідерами опозиційних сил відповідальності перед Батьківщиною;
за умови їхнього бажання та рішучості йти зі своїм народом до переможного кінця, - владі не пощастить відстрочити свій кінець на невизначений термін, і вона буде змушена погодитися на “круглий стіл” з опозицією.

Ми звертаємось до політичних лідерів:
відкиньте особисті амбіції та розрахунки;
забудьте ідеологічні розбіжності;
не діліть портфелі у майбутніх владних структурах;
не порівнюйте внесок кожного у спільну боротьбу, а використайте всі наявні сили і ресурси для спільної перемоги.
Бо поразка буде спільною не тільки для вас, але й для всіх громадян України.

Водночас ми закликаємо представників як силових структур, так і опозиції, унеможливити насильницькі дії і не допустити сценарію 9 березня. Кров на київських вулицях сьогодні потрібна лише Кучмі, Литвину, Медведчуку та іншим керівникам збанкрутілого режиму.
Акція 16 вересня має стати продовженням мирної демократичної Української Революції, розпочатої 15 грудня 2000-го року.


Євген Жовтяк
Едуард Коваленко
Олександр Кривенко
Олег Левицький
Юрій Луценко
Андрій Підпалий
Михайло Свистович
Олена Скоморощенко
Юрій Тима
Олександр Хоменко
Володимир Чемерис
Тетяна Чорновіл


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua