МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Звернення до міністра екології громади міста Бережани Тернопільської області

03/04/2005 | otar
ТРАГЕДІЯ БЕРЕЖАНСЬКОГО ЛІСУ!!!

Лісовий кодекс гласить: "Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та мізцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно - гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні". Екологічні функції лісів з кожним роком набувають все більшого значення і за своєю важливістю мають значно вищу ціну ніж вартість деревини, яку можна заготовити в процесі експлуатації. У горбистих умовах Бережанського й Підгаєцького районів екологічні функції лісу набувають особливого значення. Адже за даними доктора економічних наук професора, академіка, зав. кафедрою економіки природокористування і управління Тернопільської академії народного господарства Яремчука І.Г. середньорічне змивання гумусу з родючого шару ґрунту в Бережанському районі одне з найбільших в області і складає 43,6 т/га., в Підгаєцькому районі - 28,0 т/га., при середньообласному - 25,7 т/га. Лісова підстилка (опале листя), кущі, трав'яниста рослинність не пропускають бурхливого стоку води. На заліснених схилах із товстим шаром підстилки швидкість поверхневого стоку в 40 разів менша, ніж на оголеній території. Лісова підстилка здатна всмоктувати і утримувати вологу в 4 - 5 разів більше за свою вагу. Крони дерев затримують до 80% опадів, а один гектар букового лісу випаровує до 5 тис. т води на рік. Жителі Бережанського і Підгаєцького районів вже відчули наслідки буревіїв (1992, 2000 р.р) і повеней, а також знають до чого призвели суцільні вирубки лісів у Закарпатті. Тому лісівникам необхідно враховувати те, що різке збільшення суцільних вирубок лісу в регіоні може спричинити непередбачувані наслідки, збитки дії яких оцінити неможливо. Саме це і було стержневим питанням у веденні лісового господарства Бережанського ДЛМГ протягом попередніх років. До середини вісімдесятих років букові ліси на Бережанщині вирубувались у віці 80 років і суцільні вирубки становили 27,4 тис. м3 в рік. Враховуючи в першу чергу екологічні інтереси регіону, лісоводи Бережанщини з участю науковців довели недоцільність вирубки бука в такому ранньому віці і в таких великих обcягах. У результаті цього вже з 1991 року букові ліси на Бережанщині вирубувалися тільки після досягнення ними 100-річного віку, а кількість щорічних суцільних вирубок зменшилася більше ніж у 2 рази (з 27,4 тис. м3 до 13,2 тис. м3 в рік. Див. графік № 1). Таке зменшення непросто було відстояти перед місцевою владою, адже різко падав контрольований на той час показник випуску товарної продукції , зменшення якого не допускалось. Тоді підприємство спрямувало зусилля на поглиблення переробки деревини, підвищення її якості до європейських вимог і збільшення експорту готової продукції а не сировини, що частково дало можливість перекрити втрати товарної продукції. Саме завдяки т! акому підходу ліси Бережанщини збагатились і набрали значно вищої екологічної та економічної вартості серед регіонів області, що дало можливість сучасному керівництву піднімати питання про збільшення їх вирубок (див. графік № 2). А чи буде така можливість збільшувати вирубки у майбутніх лісоводів після сьогоднішнього господарювання? Європейські країни і, зокрема Німеччина, маючи лісистість в 2 рази більшу, ніж Україна (Німеччина - 30%, Україна - 14,3 %) і більшу площу букових деревостанів рубає бука тільки у віці 100 - 140 років та при цьому імпортує кругляк і пиломатеріали з України. Як видно із сказаного вище, стратегічний напрям розвитку підприємства був на зменшення вирубки лісу з одночасним збільшенням і поглибленням його переробки з метою нарощування експорту готової продукції, а не сировини у вигляді круглого лісу. Однак, починаючи з 2001 року принципи ведення лісового господарства в регіоні різко змінилися в напрямку збільшення вирубки особливо цінних порід. Цінні насадження тепер вирубуються як суцільними, так і вибірковими рубками. Бук чомусь починає масово "всихати, загнивати" і тому його знову вирішили рубати у віці 80 років. З 2003 року вирубка суцільних рубок збільшується майже у 2 рази і в основному за рахунок бука, а з 2006 року планується збільшити суцільні вирубки ще в 2 рази і довести до 60,1 тис. м3 в рік. Тобто із 13,0 тис. м3 в 90-х роках до 60,1 тис. м3 в 2006 році (див. графік № 1). Лісоводи повинні розуміти, що навіть помилкове зменшення обсягів вирубки лісу ніколи не матиме негативних екологічних наслідків і таку помилку вони завжди зможуть виправити, в той час як надмірне збільшення вирубки неодмінно супроводжується багаторічними екологічними катаклізмами та незворотними процесами. Тому кожний від кого залежить доля лісу не має права на помилку. У даному випадку слід дійсно "сім раз відміряти, поки один раз різати". Дивує позиція місцевої влади і тих політичних сил, які в минулому, не розібравшись в ситуації, проводили мітинги на "захист лісових багатств". Очевидно тоді в них була зовсім інша мета... Результати досягнутих кадрових змін сьогодні очевидні. Лісівниче підприємство перетворилось у лісоексплуататора. Якщо колись товстомірні високоцінні дерева викрадались зловмисниками - лісокрадами в основному в нічний час, а лісівники вели постійну боротьбу з цим явищем і звертались за допомогою в правоохоронні органи то сьогодні як показала остання перевірка, проведена Держуправлінням екоресурсів в лісах Тернопільської області і, особливо, в Бережанському ДЛМГ масового характеру набули вирубки товстомірних, високотоварних дерев цінних порід під видом вибіркових санітарних рубок. Одночасно в цих же деревостанах залишаються не зрубаними сухостійні, пошкоджені дерева, які дійсно погіршують санітарний стан і підлягають вирубуванню. У багатьох випадках санітарні рубки проводяться не як лісогосподарський захід для оздоровлення насаджень і підвищення їхньої цінності, а мають сугубо експлуатаційний характер і часто навпаки понижують товарність деревостанів. Лісовою інспекцією також виявлено ряд зловживань допущених при відведенні і розробці лісосік збитки від яких складають понад 400 тис. грн. Дані матеріали надіслані прокуратурі району. На фоні різкого зростання обсягів суцільних і вибіркових рубок особливо тривожить велика кількість загиблих лісових посадок, а також ділянок, залишених під природне поновлення, на яких замість цінних порід росте осика та верба. Догляди за насадженнями в багатьох випадках проводяться з великим запізненням, що обезцінює раніше проведені роботи і призводить до відпаду цінних порід. Велика увага в підприємстві приділялась вирощуванню посадкового матеріалу лісових і декоративних порід. Традиційні щорічні огляди лісових розсадників стимулювали якість робіт по лісовирощуванню і були своєрідним звітом, одночасно святом і гордістю кожного колективу лісництва. Підприємство не тільки забезпечувало свої потреби у посадковому матеріалі, але і реалізовувало його іншим господарствам та навіть експортувало за межі України (Словенію). Вирощеними на спеціальних плантаціях новорічними ялинками підприємство забезпечувало не тільки жителів району, але і єдине в Україні експортувало новорічні ялинки в далеку Туркменію взамін на відпущений району природний газ. А в столиці Туркменії на центральній площі біля пам'ятника Т.Г. Шевченку ростуть сріблясті ялинки подаровані Бережанськими лісівниками. Сьогодні ж вирощування посадкового матеріалу зменшилось більше ніж у 2 рази при значному збільшенні його потреби, адже площі вирубок різко зростають. Бережанщина славилася не тільки лісовими багатствами, а й мисливським господарством, адже підприємство одне із шести в Україні має статус лісомисливського. Велика увага приділялась охороні та підгодівлі лісових звірів, в наслідок чого значно зростала їх чисельність в угіддях. З метою збагачення краю новими видами мисливської фауни протягом трьох років з інших регіонів країни завозились олені благородні, які добре прижилися в наших умовах і чисельність їх щорічно зростала. Вони стали символом Бережанщини, олень гордо красується на гербі міста Бережани. Мисливські угіддя вже були доведенні до такого рівня, що підприємство одним із перших в Україні і перше в області організовувало полювання для іноземних мисливців і таким чином заробляло першу валюту. Затрати на ведення мисливського господарства в окремі роки вже повністю, окуповувались. Працівники єгерської служби влітку споруджували годівниці, солонці, заготовляли корми для звірів, а взимку охороняли угіддя від браконьєрів. Кормові віники реалізовували навіть в зоопарки південних областей, чим частково перекривались затрати на утримання єгерських працівників. Сьогодні в підприємстві скорочено чисельність єгерських працівників в лісництвах, зведено до мінімуму вкладення на підгодівлю лісових звірів, старі лісові годівниці і солонці порожні. Діяльність мисливського господарства зведена до обліку дичини та розподілу ліцензій і відстрілочних карток. Окремої уваги заслуговує аналіз переробки деревини. В попередні роки стратегія розвитку підприємства, як вже згадувалось будувалась на збільшенні і поглибленні переробки низькосортної деревини з одночасним підвищенням якості продукції переробки (див. графік № 3). Для цього в підприємстві було придбано першу в області імпортну стрічкову пилораму, багатопильний верстат, налагоджено паркетне виробництво, випуск сувенірів із деревини, товарів народного споживання і інше. Щорічно в підприємстві освоювали випуск 2 - 3 видів нової продукції. Значна частина продукції переробки експортувалась з якістю, що повністю відповідала європейським вимогам. У 1999 році частка продукції переробки вже складала майже третину від суми випуску всієї продукції. Завдяки цьому багато людей мали постійну роботу, а район відповідні бюджетні відрахування. Однак, починаючи з 2001 року різко скорочується випуск готової продукції, розпродується деревообробне обладнання, скорочуються робочі місця і в кінцевому результаті частка переробки в сумі загального випуску зменшується з 29,8 - в 1999 до 4 відсотків в 2004 році (див. графік № 4). Висококваліфіковані працівники, які випускаючи продукцію, заробляли прибутки для підприємства, й забезпечували відрахування до державного бюджету, пенсійного фонду, фонду зайнятості населення та інші платежі, були звільненні з роботи і вимушені реєструватися у фонді зайнятості для одержання державної допомоги, або шукати роботу в інших країнах. Ліси ж Бережанщини перетворені у сировинну базу для зарубіжжя і джерело збагачення тіньових структур. Така антидержавна політика, цілком справедливо одержала негативну оцінку з боку нової державної влади. Нарешті настав час, коли кожен чесний громадянин, фахівець, посадовець зобов'язаний виступити на захист природних багатств, зокрема лісових ресурсів, відстояти право народу на володіння ними та використання в національних інтересах.

Головний спеціаліст Тернопільської облдержлісінспекції

Я. Лозинський


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua