Відкритий лист співробітників Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідник
04/15/2005 | Таня
Ми, співробітники Національного Києво-Печерського історико-культурного
заповідника, звертаємося до широкої громадськості в зв’язку з критичною
ситуацією, яка склалася не тільки зі станом пам’яток архітектури, але й
навколо експозиційної політики адміністрації Заповідника.
На сьогоднішній день на території НКПІКЗ - музейної науково-освітньої
установи - практично відсутні експозиції, гідні рівня історико-мистецької
цінності культурної спадщини, яка зберігається в нашій колекції, а також
відповідні статусу Заповідника, як національного закладу культури
міжнародного рівня. Так, адміністрацією Заповідника було проігноровано
рішення комісії по культурі Верховної Ради України про створення музею
історії Лаври.
Нині в заповіднику працює 7 виставок. Дві виставки представляють сучасне
мистецтво. Це – мікромініатюри М. Сядристого та галерея „Неф”. На виставці
„Духовні скарби України в голограмі” експонуються голографічні зображення
пам’яток мистецтва з різних київських музеїв. Водночас, тільки в трьох
експозиціях представлені автентичні пам’ятки історії та мистецтва з колекції
самого Заповідника. Одна з них – це виставка „Українське мистецтво доби
бароко” (в корпусі № 4), яка функціонує вже десять років (з 1995 р.), що є
застарілою і потребує не тільки ремонту приміщення, нового експозиційного
обладнання, але й самі експонати, потребують реставрації та „відпочинку” з
метою їх збереження. Виставка „Лаврські печери” разом з виставкою „Лаврська
скарбниця”, що були відкриті минулого року, є на сьогодні єдиними
експозиціями, які на належному рівні знайомлять відвідувачів заповідника з
історією Києво-Печерської Лаври та із збіркою нашого музею. На всіх наших
експозиційних об’єктах експонується трохи більше одного відсотка пам’яток з
більш ніж 65 тисячного зібрання заповідника (з урахуванням творів в 3
інтер’єрах церков, а також 5 експонатів на виставці спільній з УПЦ МП в
Успенському соборі). Відсоток експонування з кожним роком зменшується,
оскільки експозиційні приміщення закриваються на довготривалі ремонтні
роботи (корп.3), передаються зі згоди адміністрації стороннім організаціям
(корп. 7) або пристосовуються під фондосховище (корпус 25).
Практично єдиним виставковим приміщенням Заповідника, що хоч трохи
відповідає сучасним вимогам і функціонує з 1997 р., є зали в корпусі № 1, де
в липні 2004 року була відкрита виставка „Лаврська скарбниця”. Вона
представляє найціннішу частину нашої збірки. Тут значна кількість експонатів
демонструється вперше. Близько двохсот експонованих в цьому приміщенні
мистецьких пам’яток XVI-XX ст., пов’язані з історією України, з Лаврою з
іменами видатних українських державних та церковних діячів України, зокрема
гетьманом Іваном Мазепою, Стефаном Яворським та Павлом Тобольським та ін..
Унікальним є не тільки добір експонатів. Реалізована в експозиції концепція
показу творів сакрального мистецтва не має аналогів в музейній практиці,
принаймні в Україні. Експозиція супроводжується ґрунтовними
науково-довідковими матеріалами, етикетажем українською й англійською мовами
а також резюме англійською та російською.
Ця виставка органічно входить до загального екскурсійного маршруту,
поєднуючи унікальний архітектурний ансамбль з винятковими мистецькими
творами. За час існування експозиції її відвідало 80 500 відвідувачів. Про
її актуальність, популярність та необхідність свідчать багаточисельні записи
в книзі відгуків.
Нині ж за розпорядженням адміністрації Заповідника виставка „Лаврська
скарбниця” закривається для розміщення виставки з приватної колекції родини
Платонових. Ця цікава колекція вже неодноразово експонувалася у Києві в
різних музеях, зокрема, 30 березня відкрилася виставка в Софії Київській. У
Заповіднику пройшли свого часу дві виставки – у 1999 і 2002 роках. Кожного
разу це супроводжувалось закриттям інших експозицій, побудованих на
автентичних пам’ятках з колекції Заповідника, які дозволяли відвідувачам
ознайомитись з найкращими мистецькими історичними творами минулих століть.
Закриття нашої найбільшої музейної експозиції, зміст і наповнення якої
безпосередньо відповідає тематиці Києво-Печерської лаври, і заміна її на
виставку приватного колекціонера напередодні конкурсу Євробачення та
літнього екскурсійного сезону, коли в Києві очікуються численні зарубіжні та
вітчизняні гості, є недоречним і дискредитує не тільки Заповідник, але й
державу в цілому, неславить культурну політику нової влади. Але ж наш
президент В.А.Ющенко та Міністр культури О.В.Білозір неодноразово
наголошували на пріоритетному розвитку музейної справи і збільшенні
музейного експонування культурного надбання нашого народу, що повинно
сприяти підвищенню авторитету України.
Вилучення даної експозиції значно знівелює уявлення відвідувачів
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про історію
Києво-Печерської лаври та пов’язану з нею діяльність видатних особистостей,
що вписали вагомі сторінки в історію державотворення України.
Практика закриття науково обґрунтованих музейних експозицій, яка є на нинішній час в
Національному Києво-Печерському заповіднику, може негативно відбитись на його
подальшій науковій та просвітницькій діяльності, шкодить його репутації як
всесвітньовідомої музейної установи.
заповідника, звертаємося до широкої громадськості в зв’язку з критичною
ситуацією, яка склалася не тільки зі станом пам’яток архітектури, але й
навколо експозиційної політики адміністрації Заповідника.
На сьогоднішній день на території НКПІКЗ - музейної науково-освітньої
установи - практично відсутні експозиції, гідні рівня історико-мистецької
цінності культурної спадщини, яка зберігається в нашій колекції, а також
відповідні статусу Заповідника, як національного закладу культури
міжнародного рівня. Так, адміністрацією Заповідника було проігноровано
рішення комісії по культурі Верховної Ради України про створення музею
історії Лаври.
Нині в заповіднику працює 7 виставок. Дві виставки представляють сучасне
мистецтво. Це – мікромініатюри М. Сядристого та галерея „Неф”. На виставці
„Духовні скарби України в голограмі” експонуються голографічні зображення
пам’яток мистецтва з різних київських музеїв. Водночас, тільки в трьох
експозиціях представлені автентичні пам’ятки історії та мистецтва з колекції
самого Заповідника. Одна з них – це виставка „Українське мистецтво доби
бароко” (в корпусі № 4), яка функціонує вже десять років (з 1995 р.), що є
застарілою і потребує не тільки ремонту приміщення, нового експозиційного
обладнання, але й самі експонати, потребують реставрації та „відпочинку” з
метою їх збереження. Виставка „Лаврські печери” разом з виставкою „Лаврська
скарбниця”, що були відкриті минулого року, є на сьогодні єдиними
експозиціями, які на належному рівні знайомлять відвідувачів заповідника з
історією Києво-Печерської Лаври та із збіркою нашого музею. На всіх наших
експозиційних об’єктах експонується трохи більше одного відсотка пам’яток з
більш ніж 65 тисячного зібрання заповідника (з урахуванням творів в 3
інтер’єрах церков, а також 5 експонатів на виставці спільній з УПЦ МП в
Успенському соборі). Відсоток експонування з кожним роком зменшується,
оскільки експозиційні приміщення закриваються на довготривалі ремонтні
роботи (корп.3), передаються зі згоди адміністрації стороннім організаціям
(корп. 7) або пристосовуються під фондосховище (корпус 25).
Практично єдиним виставковим приміщенням Заповідника, що хоч трохи
відповідає сучасним вимогам і функціонує з 1997 р., є зали в корпусі № 1, де
в липні 2004 року була відкрита виставка „Лаврська скарбниця”. Вона
представляє найціннішу частину нашої збірки. Тут значна кількість експонатів
демонструється вперше. Близько двохсот експонованих в цьому приміщенні
мистецьких пам’яток XVI-XX ст., пов’язані з історією України, з Лаврою з
іменами видатних українських державних та церковних діячів України, зокрема
гетьманом Іваном Мазепою, Стефаном Яворським та Павлом Тобольським та ін..
Унікальним є не тільки добір експонатів. Реалізована в експозиції концепція
показу творів сакрального мистецтва не має аналогів в музейній практиці,
принаймні в Україні. Експозиція супроводжується ґрунтовними
науково-довідковими матеріалами, етикетажем українською й англійською мовами
а також резюме англійською та російською.
Ця виставка органічно входить до загального екскурсійного маршруту,
поєднуючи унікальний архітектурний ансамбль з винятковими мистецькими
творами. За час існування експозиції її відвідало 80 500 відвідувачів. Про
її актуальність, популярність та необхідність свідчать багаточисельні записи
в книзі відгуків.
Нині ж за розпорядженням адміністрації Заповідника виставка „Лаврська
скарбниця” закривається для розміщення виставки з приватної колекції родини
Платонових. Ця цікава колекція вже неодноразово експонувалася у Києві в
різних музеях, зокрема, 30 березня відкрилася виставка в Софії Київській. У
Заповіднику пройшли свого часу дві виставки – у 1999 і 2002 роках. Кожного
разу це супроводжувалось закриттям інших експозицій, побудованих на
автентичних пам’ятках з колекції Заповідника, які дозволяли відвідувачам
ознайомитись з найкращими мистецькими історичними творами минулих століть.
Закриття нашої найбільшої музейної експозиції, зміст і наповнення якої
безпосередньо відповідає тематиці Києво-Печерської лаври, і заміна її на
виставку приватного колекціонера напередодні конкурсу Євробачення та
літнього екскурсійного сезону, коли в Києві очікуються численні зарубіжні та
вітчизняні гості, є недоречним і дискредитує не тільки Заповідник, але й
державу в цілому, неславить культурну політику нової влади. Але ж наш
президент В.А.Ющенко та Міністр культури О.В.Білозір неодноразово
наголошували на пріоритетному розвитку музейної справи і збільшенні
музейного експонування культурного надбання нашого народу, що повинно
сприяти підвищенню авторитету України.
Вилучення даної експозиції значно знівелює уявлення відвідувачів
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про історію
Києво-Печерської лаври та пов’язану з нею діяльність видатних особистостей,
що вписали вагомі сторінки в історію державотворення України.
Практика закриття науково обґрунтованих музейних експозицій, яка є на нинішній час в
Національному Києво-Печерському заповіднику, може негативно відбитись на його
подальшій науковій та просвітницькій діяльності, шкодить його репутації як
всесвітньовідомої музейної установи.