Негідна метушня навколо пенсійного забезпечення ветеранів силових міністерств
09/29/2006 | guest
Верховній раді України
Президенту України
Кабінету Міністрів України
Міністерству фінансів України
Міністерству внутрішніх справ України
Колишнім та діючим працівникам
силових структур України
Пенсіонерам України
ЗВЕРНЕННЯ
ініціативної групи юристів -
колишніх працівників силових структур Львівської області -
у зв’язку з заявою прес-служби Міністерства фінансів України, оприлюдненою в газеті “Урядовий кур’єр” № 179 від 26 вересня 2006 року
Оприлюднений матеріал під назвою „Державний бюджет поточного року не передбачає виплати пенсій працівникам силових структур у повному обсязі” безумовно є засобом зондування і одночасно формування позитивної громадської думки щодо непопулярних, що більше, незаконних заходів уряду, спрямованих на зниження життєвого рівня певних категорій громадян України.
Навіть поверховий аналіз змісту цього нелюдяного, вузьковідомчого, політично заангажованого опусу, негідної метушні навколо пенсійного забезпечення ветеранів силових міністерств та відомств, які у всіх цивілізованих державах становлять основу державної структури, викликає тривогу та справедливе обурення. Складається враження, що мораль авторів допису, як і їхня компетентність та професійна підготовленість, врешті-решт, здоровий глузд і такий-сякий життєвий досвід перебувають на рівні людей суспільно-економічної формації, зовсім відмінної від європейської ХХІ століття.
Скритим лейтмотивом публікації є апологія (згідно з висловлюваннями прес-служби) “недолугого” бюджету-2007, укладеного теперішніми керівниками відомства, розпалювання холодної війни між діючими та колишніми працівниками силових структур, між пенсіонерами правоохоронних органів та іншими громадянами. А невдячна роль знаряддя у цьому майбутньому протистоянні відводиться Пенсійному фонду України.
Концепція майбутнього соціального забезпечення працівників силових структур України, яку хоче провести Міністерство фінансів України через Закон України ”Про державний бюджет України на 2007 рік” є антидержавною за суттю і змістом та цинічною за формами її реалізації.
Навіщо порівнювати пенсію ветерана із зарплатою молодого працівника силових структур? Це брудний, цинічний прийом для розпалювання ненависті між поколіннями. Потрібно творити таку громадську думку, щоб молодий працівник не бачив ворога у особі ветерана, а щоб своєю свідомою бездоганною службою державі, керуючись нормативною базою та досвідом ветеранів мав впевненість у тому, що досягнувши статусу ветерана він, як і його попередник, буде соціально забезпечений.
Дописувачам муляє око, що розмір пенсій і зарплат “ставить в нерівні умови тих, хто сьогодні виконує непросту роботу в силових органах, і тих, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку”. Про яку “рівність умов” йдеться, кого (що) з ким (чим) треба “урівнювати”: 20-ти з 60-літнім, сержанта з полковником, 1 рік вислуги з 40-ка роками, героя-орденоносця з пересічним службовцем, здорового з хворим, одинака з багатодітним головою родини тощо?
Врешті-решт хто повинен нести відповідальність за те, що у 2006 році “нерівні умови” виникли тому, що без законних підстав, а тільки відповідно до “економічної доцільності” (а таку доцільність при бажанні завжди можна обґрунтувати), діючим працівникам штучно було обмежено або й повністю ліквідовано низку установлених чинним законодавством України доплат та надбавок до посадових окладів? Тільки завдяки таким маніпуляціям виникла ситуація, при якій за твердженнями авторів допису “виплати пенсіонерам значно вищі, ніж грошове утримання діючого особового складу”.
Як з точки зору права, а головно, моралі оцінити такий пасаж мінфініців?
Прес-служба МФУ з дивовижною легкістю і дитячою безпосередністю запускає в обіг таке поняття, як “безконтрольне нарахування пенсій силовикам…”. Невже комусь може спасти на думку, що державна пенсія може нараховуватись свавільно, “безконтрольно”, а не у відповідності з чинним законодавством? Так можуть вважати лише неосвічені, некомпетентні люди, а не представники центрального органу виконавчої влади, який повинен виконувати нормативно-правові акти держави, а не коментувати їх на власний розсуд та на догоду кон’юнктурним міркуванням під чиїсь замовлення. Чи не є це свідомим введенням в оману громадськості, спробою маніпулювати її свідомістю, підготовкою плацдарму до масованого наступу на соціальні права пенсіонерів?
З цього приводу мудрі люди кажуть, що образити пенсіонера – це все одно, що образити дитину!
А чого варте порівняння розмірів пенсій правоохоронців і “пересічних” громадян? У ньому проглядається чергова спроба розсварити пенсіонерів-силовиків цього разу вже з іншою категорією - “пересічними”. Невже Україна ще мало поділена? Комусь потрібно провести ще й “пенсійний” вододіл!
Нацьковування одних пенсіонерів на інших не є тим чинником, що сприяє державному будівництву України. Хто як не люди у погонах організовували та забезпечували виконання завдань держави з економічного та соціального розвитку, убезпечували життя інших (“пересічних”?) громадян. Хіба не повинна Держава дбати про своїх оборонців, які, без перебільшення, вірою і правдою її служили, віддавши службі свої найкращі роки, здоров’я а дехто і саме життя!? Врешті-решт, у житті, суспільстві ніщо не дається задарма: держава платить правоохоронцям відносно (лише відносно) високу пенсію за роботу інколи цілодобову і без вихідних з ризиком для життя, з багатьма обмеженнями в суспільному статусі і тих громадянських свободах, якими у повному обсязі користуються “пересічні” громадяни. Тож не дивно, що пенсіонери-силовики топчуть ряст значно менше, ніж їхні “пересічні” побратими. Порівняйте середню тривалість життя в Україні з середньою тривалістю життя колишнього міліціонера і ви зрозумієте справедливість іронічної житейської мудрості відставників: “Не має значення розмір твоєї пенсії, важливо, як довго ти будеш її отримувати”. Тоді ви також зрозумієте, що за все пенсійне життя сумарно правоохоронець навряд чи отримає більше коштів, ніж цивільний пенсіонер. Врешті-решт, ті особи у Мінфіні, які з цим не погоджуються, можуть одягнути мундир, а потім, через багато років виснажливої, інколи самовбивчої служби розраховувати на одержання підвищеної пенсії і розмірковувати над тим, чи “безконтрольно” вона нараховується і чи справедливо, що вона дещо більша від “пересічної”.
Позиція чиновників Мінфіну, викладена у газеті “Урядовий кур’єр” від 26.09.2006 р. розцінюється нами як глузування над державними інституціями, якими є СБУ, МВС, ДПА та Держдепартамент з питань виконання покарань.
Замість того щоб забезпечувати економічний розвиток народногосподарського комплексу та на його основі удосконалювати соціальний захист як цивільних громадян, так і ветеранів силових структур, Мінфін свої недостойні намагання урізати установлені Державою соціальні гарантії ветеранам-правоохоронцям прикриває демагогічними заявами на кшталт вищенаведених; негідними методами формує вигідну для себе громадську думку; вносить розбрат і протистояння між різними прошарками українського суспільства; провокує відплив здорових фахових кадрів із силових структур. Службу (у тому числі і державну цивільну, бо там намічаються аналогічні новації) будуть покидати люди, які працюють лишень за зарплату і майбутню пенсію, а на їхнє місце можуть прийти особи, яким зарплата і пенсія взагалі непотрібні: була б тільки форма, перо, смугастий жезл, пістолет чи ще якийсь атрибут влади. Чи не приведе цей процес до підриву основ національної безпеки.
Цією заявою ми хочемо:
1. Привернути увагу всієї Верховної ради України і кожного народного депутата зокрема, Президента України, Кабінету Міністрів України на хибну та суспільно-небезпечну позицію Мінфіну щодо формування громадської думки навколо проблем соціального забезпечення пенсіонерів силових відомств.
2.Зажадати від Мінфіну вибачень перед ветеранами правоохоронних органів за некоректний виклад матеріалу щодо порівняння розміру пенсій ветеранів з заробітною платою молодих працівників та пенсією цивільних громадян.
3.Інформувати молодих співробітників силових структур та цивільних громадян про те, що не ветеранська пенсія силовиків є причиною малої заробітної плати та злиденних соціальних виплат по старості, а непрофесійна діяльність колишніх та й теперішніх урядовців.
Ця заява є узагальненням думок та почуттів багатотисячного колективу ветеранів - правоохоронців, які просять засоби масової інформації напередодні другого читання у парламенті Закону України про бюджет держави на 2007 рік провести широке обговорення піднятих у заяві проблем. Нам, ветеранам і пенсіонерам силових структур є дуже важливою думка громадськості з піднятих проблем. Ми впевнені, що ця думка щонайменше не збігається з протизаконною і нелюдяною позицією Міністерства фінансів України.
На цьому маємо Честь!
Ініціативна група юристів – колишніх правоохоронців, а нині ветеранів силових структур
27 вересня 2006 року
Надійшло на Майдан Fri, 29 Sep 2006 07:44:20 +0000 (GMT)
Президенту України
Кабінету Міністрів України
Міністерству фінансів України
Міністерству внутрішніх справ України
Колишнім та діючим працівникам
силових структур України
Пенсіонерам України
ініціативної групи юристів -
колишніх працівників силових структур Львівської області -
у зв’язку з заявою прес-служби Міністерства фінансів України, оприлюдненою в газеті “Урядовий кур’єр” № 179 від 26 вересня 2006 року
Оприлюднений матеріал під назвою „Державний бюджет поточного року не передбачає виплати пенсій працівникам силових структур у повному обсязі” безумовно є засобом зондування і одночасно формування позитивної громадської думки щодо непопулярних, що більше, незаконних заходів уряду, спрямованих на зниження життєвого рівня певних категорій громадян України.
Навіть поверховий аналіз змісту цього нелюдяного, вузьковідомчого, політично заангажованого опусу, негідної метушні навколо пенсійного забезпечення ветеранів силових міністерств та відомств, які у всіх цивілізованих державах становлять основу державної структури, викликає тривогу та справедливе обурення. Складається враження, що мораль авторів допису, як і їхня компетентність та професійна підготовленість, врешті-решт, здоровий глузд і такий-сякий життєвий досвід перебувають на рівні людей суспільно-економічної формації, зовсім відмінної від європейської ХХІ століття.
Скритим лейтмотивом публікації є апологія (згідно з висловлюваннями прес-служби) “недолугого” бюджету-2007, укладеного теперішніми керівниками відомства, розпалювання холодної війни між діючими та колишніми працівниками силових структур, між пенсіонерами правоохоронних органів та іншими громадянами. А невдячна роль знаряддя у цьому майбутньому протистоянні відводиться Пенсійному фонду України.
Концепція майбутнього соціального забезпечення працівників силових структур України, яку хоче провести Міністерство фінансів України через Закон України ”Про державний бюджет України на 2007 рік” є антидержавною за суттю і змістом та цинічною за формами її реалізації.
Навіщо порівнювати пенсію ветерана із зарплатою молодого працівника силових структур? Це брудний, цинічний прийом для розпалювання ненависті між поколіннями. Потрібно творити таку громадську думку, щоб молодий працівник не бачив ворога у особі ветерана, а щоб своєю свідомою бездоганною службою державі, керуючись нормативною базою та досвідом ветеранів мав впевненість у тому, що досягнувши статусу ветерана він, як і його попередник, буде соціально забезпечений.
Дописувачам муляє око, що розмір пенсій і зарплат “ставить в нерівні умови тих, хто сьогодні виконує непросту роботу в силових органах, і тих, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку”. Про яку “рівність умов” йдеться, кого (що) з ким (чим) треба “урівнювати”: 20-ти з 60-літнім, сержанта з полковником, 1 рік вислуги з 40-ка роками, героя-орденоносця з пересічним службовцем, здорового з хворим, одинака з багатодітним головою родини тощо?
Врешті-решт хто повинен нести відповідальність за те, що у 2006 році “нерівні умови” виникли тому, що без законних підстав, а тільки відповідно до “економічної доцільності” (а таку доцільність при бажанні завжди можна обґрунтувати), діючим працівникам штучно було обмежено або й повністю ліквідовано низку установлених чинним законодавством України доплат та надбавок до посадових окладів? Тільки завдяки таким маніпуляціям виникла ситуація, при якій за твердженнями авторів допису “виплати пенсіонерам значно вищі, ніж грошове утримання діючого особового складу”.
Як з точки зору права, а головно, моралі оцінити такий пасаж мінфініців?
Прес-служба МФУ з дивовижною легкістю і дитячою безпосередністю запускає в обіг таке поняття, як “безконтрольне нарахування пенсій силовикам…”. Невже комусь може спасти на думку, що державна пенсія може нараховуватись свавільно, “безконтрольно”, а не у відповідності з чинним законодавством? Так можуть вважати лише неосвічені, некомпетентні люди, а не представники центрального органу виконавчої влади, який повинен виконувати нормативно-правові акти держави, а не коментувати їх на власний розсуд та на догоду кон’юнктурним міркуванням під чиїсь замовлення. Чи не є це свідомим введенням в оману громадськості, спробою маніпулювати її свідомістю, підготовкою плацдарму до масованого наступу на соціальні права пенсіонерів?
З цього приводу мудрі люди кажуть, що образити пенсіонера – це все одно, що образити дитину!
А чого варте порівняння розмірів пенсій правоохоронців і “пересічних” громадян? У ньому проглядається чергова спроба розсварити пенсіонерів-силовиків цього разу вже з іншою категорією - “пересічними”. Невже Україна ще мало поділена? Комусь потрібно провести ще й “пенсійний” вододіл!
Нацьковування одних пенсіонерів на інших не є тим чинником, що сприяє державному будівництву України. Хто як не люди у погонах організовували та забезпечували виконання завдань держави з економічного та соціального розвитку, убезпечували життя інших (“пересічних”?) громадян. Хіба не повинна Держава дбати про своїх оборонців, які, без перебільшення, вірою і правдою її служили, віддавши службі свої найкращі роки, здоров’я а дехто і саме життя!? Врешті-решт, у житті, суспільстві ніщо не дається задарма: держава платить правоохоронцям відносно (лише відносно) високу пенсію за роботу інколи цілодобову і без вихідних з ризиком для життя, з багатьма обмеженнями в суспільному статусі і тих громадянських свободах, якими у повному обсязі користуються “пересічні” громадяни. Тож не дивно, що пенсіонери-силовики топчуть ряст значно менше, ніж їхні “пересічні” побратими. Порівняйте середню тривалість життя в Україні з середньою тривалістю життя колишнього міліціонера і ви зрозумієте справедливість іронічної житейської мудрості відставників: “Не має значення розмір твоєї пенсії, важливо, як довго ти будеш її отримувати”. Тоді ви також зрозумієте, що за все пенсійне життя сумарно правоохоронець навряд чи отримає більше коштів, ніж цивільний пенсіонер. Врешті-решт, ті особи у Мінфіні, які з цим не погоджуються, можуть одягнути мундир, а потім, через багато років виснажливої, інколи самовбивчої служби розраховувати на одержання підвищеної пенсії і розмірковувати над тим, чи “безконтрольно” вона нараховується і чи справедливо, що вона дещо більша від “пересічної”.
Позиція чиновників Мінфіну, викладена у газеті “Урядовий кур’єр” від 26.09.2006 р. розцінюється нами як глузування над державними інституціями, якими є СБУ, МВС, ДПА та Держдепартамент з питань виконання покарань.
Замість того щоб забезпечувати економічний розвиток народногосподарського комплексу та на його основі удосконалювати соціальний захист як цивільних громадян, так і ветеранів силових структур, Мінфін свої недостойні намагання урізати установлені Державою соціальні гарантії ветеранам-правоохоронцям прикриває демагогічними заявами на кшталт вищенаведених; негідними методами формує вигідну для себе громадську думку; вносить розбрат і протистояння між різними прошарками українського суспільства; провокує відплив здорових фахових кадрів із силових структур. Службу (у тому числі і державну цивільну, бо там намічаються аналогічні новації) будуть покидати люди, які працюють лишень за зарплату і майбутню пенсію, а на їхнє місце можуть прийти особи, яким зарплата і пенсія взагалі непотрібні: була б тільки форма, перо, смугастий жезл, пістолет чи ще якийсь атрибут влади. Чи не приведе цей процес до підриву основ національної безпеки.
Цією заявою ми хочемо:
1. Привернути увагу всієї Верховної ради України і кожного народного депутата зокрема, Президента України, Кабінету Міністрів України на хибну та суспільно-небезпечну позицію Мінфіну щодо формування громадської думки навколо проблем соціального забезпечення пенсіонерів силових відомств.
2.Зажадати від Мінфіну вибачень перед ветеранами правоохоронних органів за некоректний виклад матеріалу щодо порівняння розміру пенсій ветеранів з заробітною платою молодих працівників та пенсією цивільних громадян.
3.Інформувати молодих співробітників силових структур та цивільних громадян про те, що не ветеранська пенсія силовиків є причиною малої заробітної плати та злиденних соціальних виплат по старості, а непрофесійна діяльність колишніх та й теперішніх урядовців.
Ця заява є узагальненням думок та почуттів багатотисячного колективу ветеранів - правоохоронців, які просять засоби масової інформації напередодні другого читання у парламенті Закону України про бюджет держави на 2007 рік провести широке обговорення піднятих у заяві проблем. Нам, ветеранам і пенсіонерам силових структур є дуже важливою думка громадськості з піднятих проблем. Ми впевнені, що ця думка щонайменше не збігається з протизаконною і нелюдяною позицією Міністерства фінансів України.
На цьому маємо Честь!
Ініціативна група юристів – колишніх правоохоронців, а нині ветеранів силових структур
27 вересня 2006 року
Надійшло на Майдан Fri, 29 Sep 2006 07:44:20 +0000 (GMT)