Лист про свободу до журналістів
03/04/2001 | Майдан-Інформ
Колись нашу країну знали завдяки Чорнобилю та корупції. Тепер Україна стала відомою завдяки тому, що у нас вбивають журналістів і утискають свободу слова, і тому, що до цього причетна наша влада. Винними в цьому є також і ми з вами. Перш за все тому, що не є достатьно активними у відстоюванні власних інтересів. Абсоютно ненормальною є ситуація, коли наші права захищають “Репортери без кордонів” чи якісь інші міжнародні правозахисні організації, а ми у більшості своїй мовчимо. Чому? Адже це потрібно не їм, а нам. І нам має бути соромно, що ми мовчали, коли влада знищувала непокірних.
Наш колега Георгій Гонгадзе і його рідні постраждали тому, що він насмілився говорити правду. Тепер прокуратура не хоче визнавати його мертвим, а його близьких – потерпілими. На його місці може опинитися кожен з нас, а на місці його мами, дружини і дітей – наші найближчі родичі.
Колеги! Не думайте, що відносна свобода слова на Львівщині, близькість до влади чи до сильних світу цього забезпечать світле майбутнє і завтра Вас не торкнеться біда, яка спіткала Георгія Гонгадзе, його близьких та рідних, чи якась інша. Не тіште себе ілюзіями! Доля мінлива. Повірте, в багатьох регіонах України критично налаштованих журналістів (навіть не опозиційних!) чиновники сприймають як аномалію – з усіма наслідками. Нам доводилося бачити журналістів, які бояться бути відвертими навіть з власними колегами. Повірте, це гидко. І якщо ми зараз мовчатимемо – нас чекатиме та сама доля.
Нам, львівським журналістам, не раз доводилося чути від політиків компліменти, що ми чи не найоб’єктивніші. Тож давайте усвідомимо ту відповідальність, яку накладає на нас цей факт. Минулого року журналісти спробували зробити загальноукраїнську акцію. Не вийшло. Але наші дії мали резонанс. Давайте переможемо зараз.
Зголошуйтеся на підтримку акції “За правду!” Ми не висуваємо політичних вимог. Але вимагаємо відставки міністрів, звинувачених у злочинах, та керівництва генеральної прокуратури, яке зайняте не стільки розслідуванням справи Гонгадзе, скільки пошуком компромату на Юлію Тимошенко та Миколу Мельниченка. Ми переконані: доки Потебенько очолюватиме прокуратуру – ми не довідаємося правди. Тож наші вимоги – це не політика, а бажання знати правду і бажання мати можливість писати і говорити правду.
Ми хочемо знати правду!
Той, хто боїться, не має права на свободу і на гідне життя.
Журналісти – члени Громадського комітету “За правду!”
Наш колега Георгій Гонгадзе і його рідні постраждали тому, що він насмілився говорити правду. Тепер прокуратура не хоче визнавати його мертвим, а його близьких – потерпілими. На його місці може опинитися кожен з нас, а на місці його мами, дружини і дітей – наші найближчі родичі.
Колеги! Не думайте, що відносна свобода слова на Львівщині, близькість до влади чи до сильних світу цього забезпечать світле майбутнє і завтра Вас не торкнеться біда, яка спіткала Георгія Гонгадзе, його близьких та рідних, чи якась інша. Не тіште себе ілюзіями! Доля мінлива. Повірте, в багатьох регіонах України критично налаштованих журналістів (навіть не опозиційних!) чиновники сприймають як аномалію – з усіма наслідками. Нам доводилося бачити журналістів, які бояться бути відвертими навіть з власними колегами. Повірте, це гидко. І якщо ми зараз мовчатимемо – нас чекатиме та сама доля.
Нам, львівським журналістам, не раз доводилося чути від політиків компліменти, що ми чи не найоб’єктивніші. Тож давайте усвідомимо ту відповідальність, яку накладає на нас цей факт. Минулого року журналісти спробували зробити загальноукраїнську акцію. Не вийшло. Але наші дії мали резонанс. Давайте переможемо зараз.
Зголошуйтеся на підтримку акції “За правду!” Ми не висуваємо політичних вимог. Але вимагаємо відставки міністрів, звинувачених у злочинах, та керівництва генеральної прокуратури, яке зайняте не стільки розслідуванням справи Гонгадзе, скільки пошуком компромату на Юлію Тимошенко та Миколу Мельниченка. Ми переконані: доки Потебенько очолюватиме прокуратуру – ми не довідаємося правди. Тож наші вимоги – це не політика, а бажання знати правду і бажання мати можливість писати і говорити правду.
Ми хочемо знати правду!
Той, хто боїться, не має права на свободу і на гідне життя.
Журналісти – члени Громадського комітету “За правду!”