Інтернет-конференція членкині "Солідарності" Ядвіги Хмельовської
08/14/2008 | Михайло Свистович
54-річна Яніна Ядвіга Хмельовська почала свою політичну антирадянську діяльність у 1978 році у видавництві опозиційного до тодішнього комуністичного уряду Польщі Комітету оборони робітників іще до виникнення у Польщі профспілкового руху „Солідарність”. У вересні 1980 року стала одним з засновників профспілки „Солідарність” у місті Катовіце. В лютому 1981 року увійшла до складу Кола оборонців людей, ув’язнених за переконання і в березні очолила регіональний комітет організації. В липні 1981-го обрана до керівництва Славсько-Домбровецького регіону „Солідарності”. 13 грудня 1981 року перейшла працювати у підпілля, щоб уникнути арешту. Станом на липень 1981-го залишалася єдиним незаарештованим членом регіонального керівництва „Солідарності”. З 10 квітня польська влада оголосила її в розшук, де Я. Хмельовська перебувала аж до 1 серпня 1990 року. На початку 1982 року заснувала підпільну регіональну координаційну комісію „Солідарності”, якою керувала до 1989 року. Організувала друкарню та друкарську школу. З 1982 року встановила контакт з „Солідарністю, яка бореться” (Solidarność Walcząca), з 1985 року очолила її католицький відділ. Заснувала „Відділ Сходу” у „Солідарності, яка бореться”. В 1988-1992 цілковито сконцентрувалася на роботі за межами Польщі – на Сході, кожні два місяці буваючи на теренах СРСР. В 1990-92 рр. була одним з засновників у Варшаві інформаційного осередку „Схід” східної фундації „Знання” („Wiedza”). Допомагала національним рухам в СРСР, які боролися за незалежність своїх республік. Зокрема деякі майданів ці пам’ятають її з часів допомоги польської „Солідарності” Українській студентській спілці. Під час Міжнародної конференції прав людини „Вільнюс-Ленінград – 1990” публічно заявила, що всі народи СРСР мають право на незалежне існування. Співпрацювала з Володимиром Буковським. Організувала друк літератури та радіопередачі для демократичних угрупувань у країнах соціалістичного табору. Організувала у Берліні (спільно з Ніною Карсов) пункт, через який Ядвіга Хмельовська та Петро Глебович (також давній наш знайомий „з тих часів”, перебуває нині в Україні) переправляли до СРСР як „заборонену літературу”, так і Біблію (мовами народів СРСР, в иючю і російською). Співпраця з польськими татарами (професор Селім Чазбієвич) зробила можливою не тільки друк Корану російською мовою в друкарні „Солідарності” у Гданську, але також постачання його до всіх „мусульманських” республік СРСР. Я. Хмельовська з П. Глебовичем їздили також до Стамбулу як кур’єри кримських татар (на прохання Мустафи Джемілєва) і брали участь в першому засіданні Меджлісу кримсько-татарського народу. Ядвіга Хмельовська була єдиною християнкою та жінкою, яка брала участь в конференціях деяких демократичних партій Середньої Азії і Казахстану. Спеціалізувалася у справах кавказьких республік. Під час боротьби Литви за незалежність координувала організацію допомоги шляхом щоденного приїзду дипломатичних автомобілів на трасі Варшава-Вільнюс. Разом з Петром Пачольським організувала ще не офіційне тоді посольство Литви у Польщі у Варшаві. В 1993 році редагувала „Східний бюлетень”, що видавався Громадянським інститутом у Варшаві. Працювала у багатьох виданнях. Керувала у Спілці польських журналістів Ревізійною комісією, яка займалася люстрацією. Віце-президент Товариства репресованих під час військового стану. Член групи „Польща без агентів”, член люстраційної групи в Сеймовій комісії. Також очолює Східний відділ „Солідарності, яка бореться”.
Ядвіга Хмельовська перебуває у Києві на запрошення засновників Української гельсінської спілки, в зв’язку з 20-річчям заснування спілки. Сьогодні виступала на мітингах біля російського посольства та біля пам’ятника Шота Руставелі із засудженням російської агресії. У розмові з майданівцями вона критично висловилася щодо деяких польських політиків, вважаючи, що вони надають недостатню підтримку Грузії у відсічі російської агресії.
Ще раз нагадаємо, що інтернет-конференція розпочнеться завтра, 15 серпня, о 10.00 (можливо о 10.30) у цій гілці – http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514
Нагороджена Золотим Хрестом Заслуги польською владою і Хрестом "Semper Fidelis" Спілкою Солідарності Польських Комбатантів. В минулому році Президент Польщі вручив Я. Хмельовській високу нагороду - Командорський хрест.
Ядвіга Хмельовська перебуває у Києві на запрошення засновників Української гельсінської спілки, в зв’язку з 20-річчям заснування спілки. Сьогодні виступала на мітингах біля російського посольства та біля пам’ятника Шота Руставелі із засудженням російської агресії. У розмові з майданівцями вона критично висловилася щодо деяких польських політиків, вважаючи, що вони надають недостатню підтримку Грузії у відсічі російської агресії.
Ще раз нагадаємо, що інтернет-конференція розпочнеться завтра, 15 серпня, о 10.00 (можливо о 10.30) у цій гілці – http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1218725514
Нагороджена Золотим Хрестом Заслуги польською владою і Хрестом "Semper Fidelis" Спілкою Солідарності Польських Комбатантів. В минулому році Президент Польщі вручив Я. Хмельовській високу нагороду - Командорський хрест.
Відповіді
2008.08.14 | Сергій Кабуд
прокоментуйте роль КГБ у Солідарності
Валенса- агент БОЛЕК. Нещодавно вийшла книга і з'явилася серія публікацій у Польщі щодо активної співпраці керівництва Солідарності з КГБПоясніть будь ласка свою позицію.
http://www.jrnyquist.com/new_page_6.htm
The Real Solidarity
Adam Michnik is a symbol of the great betrayal in Poland among people in opposition. Why?
на початку створення Солідарності :
At this time the communists thought of how to infiltrate the movement. First they sent a group of advisers together with Geremek and Mazowiecki.
Tadeusz Mazowiecki proposed to resign from his "philosophical postulates" in order to emphasize higher pensions and payment. But these advisors left Gdansk without success.
during Martial Law the communists built a network of secret agents inside Solidarity who would eventually replace Solidarity's real leaders.
Then, step by step, Moscow's people began playing the role of dissidents and informers for the Western Media. (The communists wanted to deceive Poland and the Western media was the best way to do it.) If the communists would say something on state TV then immediately most people would ignore it.
The Western media appeared to be reliable at that time. But most of the correspondents did not properly investigate the information that was offered. They based their reports on what they were told by the "dissidents."
There were two cases of journalists who wanted to know the truth but both disappeared, and were probably taken to Russia. One of them contacted the real underground in Katowice. He worked for AP. The other was from VOA, if memory serves. Here is where the story of Mr. Adam Michnik begins. He was arrested like many others, but in special place. The communists opened the door of his prison for Western reporters. Slowly he started to convince the West that there were hardliners in the Communist Party and reformers. The first group were somewhere inside the Party but to the second group belonged Gen Jaruzelski, Mr. Jerzy Urban and Mr Kiszczak (who ordered the killing of father Jerzy Popieluszko - the chaplain of Solidarity).
Michnik misinformed the Western and Polish public through media such as Radio Free Europe. (However, the people of real Solidarity understood these tricks.) During his hardest time in prison Michnik managed to write books on Gen. Jaruzelski's intended reforms. He published in London. Other people who were imprisoned could only dream about reading underground press or writing letters to family.
Now we know from documents and from his behavior today that Michnik cooperated with Jaruzelski's regime during this entire period. The real leaders of Solidarity were either beaten or killed. (I.e. Mr Marian Jurczyk's -- leader of Solidarity in Szczecin -- son and daughter were killed by the militia. There are many such examples. Recently documents were published which contain the names of 26 priests who died on orders of the Communist Party between 1979-89. History will reveal many more such names.)
Mr. Kiszczak chose people from the so-called opposition who had nothing to do with the original Solidarity and called them the "Second Party" at the Round Table meeting. For people who understood what was going on, it was a shameful betrayal. Around 200 people took part in that event.
But again everything was prepared for foreign public opinion to show how democratic the communists were. However, the communists did not trust all the participants and organized the meeting with only twelve people from the Second Party. There were talks where secret agreements were signed.
(From the perspective of time it is possible to draw the following conclusion: First, it is unbelievable that several important persons were not manipulated by the communists because these were people who took key positions and made a "soft landing" possible for the communists; secondly in 1989, during the Round Table, there were rumors that the communists managed to control people who were portrayed as "dissidents" in West.)
Adam Michnik took money which was given by Solidarity and started the "Gazeta Wyborcza." Soon he wanted to silence anti-communism and defend former Party members. He was told not to use Solidarity signs in that newspaper. His paper became popular.
He started to lie:
1) to accuse the Polish of anti-Semitism "which they drink with their mother's milk";
2) to name people who wanted to tell the truth about communism as "hate-loving people";
3) he started a press campaign against the government when it was going to take communist murderers to court;
4) he opposed the lustration - the legal procedure of explaining the alleged secret work of communists; 5) he lied about the mechanisms of robbery through the Foreign Debt Fund; 6) recently he even defended the murderers of father Popieluszko in a long, terrible interview with Kiszczak.
In 1989 Michnik and two or three other people had access to state archives and he took his documents. (The former Minister of Interior admitted this to me). Many articles about this have appeared in the anti-communist media.
A year ago a journalist investigated the issue of the money Michnik took out of the Solidarity fund. He never explained how the money was spent. Instead he managed to sell his "Gazeta Wyborcza" and to establish a new company which bought it again, and much more, including a Hungarian radio station. He
never answered questions raised by his past actions.
THE MAIN QUESTION
What happened to the real Solidarity? People were persecuted. Before 1989 most of them were fired from their companies. The communists made sure that they would not influence other people in any way. They were most often isolated and sometimes labeled "idiots," "irresponsible" or "crazy."
---------------------------------
Buchar, Pompowski Interview
Jeff Nyquist interviews Robert Buchar, a Czech documentary filmmaker, and Tomasz Pompowski, a Polish journalist, two men who have been doing research into what really happened to their countries as the result of the so-called "fall of Communism". Was it authentic? Or was it a great deception?
http://www.jrnyquist.com/media/Buchar%20Interview.mp3
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: прокоментуйте роль КГБ у Солідарності
Служба безпеки Польщі співробітничала з КГБ, а також з іншими службами безпеки, наприклад, "Штазі" в Німеччині. Але я не знаю прямих зв"язків Валенси з КГБ, однак він дійсно працював на польську службу безпеки як агент. Він писав доноси на своїх колег з роботи на Гданьскій суднобудівній вежі, розпізнавав на фото людей, які виступали на маніфестаціях в 1970 році, під час яких було спалено місцевий комітет Польської об"єднаної робітничої партії. Під час арештів 1982 року Валенса в розмові з офіцерами Служби безпеки казав: "Я все робив як ви хотіли, Анджея Гвязду і Анну Валентинович я відсунув". Коли він був президентом, не висував вимог виведення російських військ з Польщі, пропонував, щоб на старих радянських базах утворити спільні підприємства. Не хотів також бачити Польщу у НАТО.2008.08.14 | Сергій Кабуд
Прокоментуйте Solidarność Walcząca( матеріал на польскій мові)
Solidarność Walcząca http://pl.wikipedia.org/wiki/Solidarno%C5%9B%C4%87_Walcz%C4%85caSolidarność Walcząca[edytuj]
Z Wikipedii
Spis treści
[ukryj]Grupy Wykonawcze Solidarności Walczącej [edytuj]
"Grupy Wykonawcze Solidarności Walczącej" to podziemna komórka Oddziału Warszawskiego SW powstała na początku 1986 roku w podwarszawskich Łomiankach. GW zostały utworzone z inicjatywy działaczy SW związanych z pismem "Alternatywa": Adama Cymborskiego, Tomasza Szostka i Jacka Guzowskiego. Podstawowymi działaniami Grup Wykonawczych SW było prowadzenie akcji ulotkowych, wywieszanie transparentów, malowanie niepodległościowych haseł oraz ochrona uczestników demonstracji i wieców. Trzon grupy tworzyło dziesięć zaprzysiężonych osób, które dowodziły 4-6 osobowymi podgrupami. Wyznaczaniem zadań dla poszczególnych sekcji zajmował się Jacek Guzowski. GW wydawały pisma: "Warszawski Biuletyn Uliczny" oraz "WIS".Galeria [edytuj]
Znaczki - cegiełki drukowane w podziemnych drukarniach dla Solidarności Walczącej (przykłady).Przypisy
Linki zewnętrzne [edytuj]
2008.08.14 | Сергій Кабуд
link to english article on wiki"Fighting Solidarity"
http://en.wikipedia.org/wiki/Fighting_Solidarity2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Прокоментуйте Solidarność Walcząca( матеріал на польскій мо
Це - мало, але там написана правда. Більш-менш нормально викладено.2008.08.14 | Сергій Кабуд
Ваша думка про: Голіцин- вплив КГБ на створення Солідарності?
The conclusion is further supported by theevidence of the Polish Communist party's involvement in the
formation and functioning of Solidarity.
The Polish Communist Party within Solidarity
Kania himself revealed that there were 1 million communist party
members in Solidarity. Forty-two out of the 200 members of the
party's Central Committee in 1981 were Solidarity members. Bogdan
Lis, Walesa's deputy, was a Central Committee member. Zofia Gryzb,
another Solidarity leader, was a member of the Politburo.
These leaders were not expelled from the party for their member
ship in Solidarity. On the contrary, Solidarity recognized the leading
role of the party and the party recognized Solidarity's existence. Kania and Moczar even made statements in favor of it. Solidarity enjoyed access to the state-controlled media. Obstacles were not placed in the way of Walesa's extensive foreign travels; indeed, the Polish ambassador to Japan, who defected after the introduction of martial law, assisted in arranging Walesa's contacts with Japanese trade unions.
Stripping away the disinformation as before, it becomes clear that
the changes in the leadership of the Polish party from Gierek to Kania
to Jaruzelski were not the outcome of power struggles between
factions in the leadership, but reflections of different stages in the
"renewal" process, in the planning of which all of the leaders were
equally involved.
The visits of Kania and other Polish leaders to Moscow and the
visits of Suslov and Gromyko to Poland in April and July 1981 were
part of the process of high-level coordination and readjustment of an
agreed-upon strategic plan, not evidence of Soviet coercion being
exercised over the Polish leaders.
Soviet military and naval maneuvers in the vicinity while the
"renewal" was being introduced would have been planned and agreed
in advance with the Polish and East German governments as a
warning to the Polish and East German peoples that genuine
anticommunist feeling would not be allowed to get out of hand.
Motives for the Creation of Solidarity
As with the "Prague spring" of 1968, the motives for the Polish
"renewal" were a combination of the internal and external. Internally
it was designed to broaden the political base of the communist party
in the trade unions and to convert the narrow, elitist dictatorship of
the party into a Leninist dictatorship of the whole working class that
would revitalize the Polish political and economic system.
The "renewal" followed the lines of Lenin's speech to the Comintern
congress in July 1921. "Our only strategy at present," said Lenin, "is
to become stronger and therefore wiser, more reasonable, more
opportunistic. The more opportunistic, the sooner will you assemble
again the masses around you.
When we have won over the masses by our reasonable approach, we shall then apply offensive tactics in the strictest sense of the word."
Polish trade unions before the "renewal" were suffering from the
stigma of party control. To have attempted to apply Leninist principles by creating a new trade union organization through governmental action would have failed to remove that stigma. The new organization had to appear to have been set up from below. Its independence had to be established by carefully calculated and controlled confrontation with the government. The origin of the Solidarity movement in a shipyard bearing Lenin's name, the singing of the "Internationale," the use of the old slogan "Workers of the world, unite" by Solidarity members, and the constant presence of Lenin's portrait are all consistent with concealed party guidance of the organization.
Without that guidance and help, the discipline of Solidarity and its record of successful negotiation with the Polish government would have been impossible. The party's concealed influence in the Polish Catholic church ensured that the church would act as a force for moderation and compromise between Solidarity and the government.
Externally the strategic objectives behind the creation of Solidarity
resemble those behind the "Prague spring." In brief, they were to
deceive Western governments, politicians, and public opinion
generally as to the real nature of contemporary communism in Poland
in accordance with the weakness and evolution pattern of
disinformation. More specifically, the intention was to use Solidarity
to promote united action with free trade unions, social democrats,
Catholics, and other religious groups to further the aims of communist
strategy in the advanced countries, and to a lesser extent in the Third World.
The name Solidarity is itself symbolic of this intention, which
was made plain by Walesa's state-sponsored visits to trade unions in
France, Italy, and Japan and to the Holy See.
Solidarity's effort to strengthen its international ties was part of a
wider effort by the international communist movement to press
forward with its strategy.
In February 1981 Brezhnev spoke about the
new, favorable conditions for unity of action in the world trade union
movement. The communist World Federation of Trade Unions and
regional European, Latin American, and Arab trade union bodies
stepped up their campaigns against monopolies and in favor of
disarmament. Meetings in Moscow in October 1980
and Berlin in March 1981 discussed working class solidarity and new
forms of cooperation with trade unions of differing political
orientation. A Soviet trade union delegation visited Italy for talks with three major Italian trade union federations.
The influence of Solidarity was felt throughout the labor movement, even in the United States, where the left showed interest in Solidarity's experience. The
communist intention was, and will remain, to exploit this influence for strategic ends.
The creation of Solidarity and the initial period of its activity as a
trade union may be regarded as the experimental first phase of the
Polish "renewal."
The appointment of Jaruzelski, the imposition of
martial law, and the suspension of Solidarity represent the second
phase, intended to bring the movement under firm control and to
provide a period of political consolidation. In the third phase it may be expected that a coalition government will be formed, comprising
representatives of the communist party, of a revived Solidarity
movement, and of the church. A few so-called liberals might also be
included
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Я не знаю англійської, вчила німецьку
Фактично страйки були спровоковані Службою безпеки в 1980 році. Але комуністи хотіли зміни влади. Не припускали, що "Солідарність" повстане протягом кількох днів по всій Польщі і матиме біля 10 млн. членів. Служба безпеки хотіла перейняти владу у "Солідарність", увіпхавши в неї своїх людей. Це їм не вдалось під час виборів 1981 року, тільки біля 20% таємних працівників було серед делегатів на виборах. Серед членів влади на 70 осіб їм вдалося просунути 5. Так, щоби знищити "Солідарність", треба було захопити в ній владу, а як не вдалось - мусили запровадити військовий стан. Про це сказав міністр внутрішніх справ генерал Кіщак на зустрічі всіх міністрів внутрішніх справ держав Організації Варшавського договору. Військовий стан мав головною метою змінити еліту "Солідарності" з "неконструктивної" на "конструктивну", яка б реалізовувала цілі комуністів.2008.08.14 | Сергій Кабуд
АльКайда- проект КГБ: казав Литвиненко Rzeczpospolitа?
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87В 2005 в интервью польской газете Rzeczpospolita Литвиненко заявил, что один из лидеров «Аль-Каиды» Айман аз-Завахири проходил обучение в ФСБ
http://www.kommersant.ru/news.aspx?NewsID=89306&NodesID=0
ФСБ обучала главного помощника Усамы Бен Ладена
Сегодня бывший сотрудник ФСБ Александр Литвиненко, покинувший Россию в 2000 году, заявил в интервью, что один из лидеров «Аль-Каиды» Айман аз-Завахири проходил обучение в ФСБ.
Согласно интервью, которое господин Литвиненко дал польской газете Rzeczpospolita, в 1998 году аз-Завахири был зачислен на базу ФСБ, расположенную в Дагестане. Правой рукой Усамы Бен Ладена он стал уже после его перевода в Афганистан, утверждает Александр Литвиненко. Кроме того, бывший сотрудник ФСБ выразил готовность подтвердить наличие в то время связи между ФСБ и «Аль-Каидой», передает AFP.
http://en.wikipedia.org/wiki/Alexander_Litvinenko#Claim_about_visit_of_Ayman_al-Zawahiri_to_Russia
In a July 2005 interview with the Polish newspaper Rzeczpospolita, Litvinenko alleged that Ayman al-Zawahiri, a prominent leader of al-Qaeda, was trained for half of a year by the FSB in Dagestan in 1997 and called him "an old agent of the FSB"[38][35] Litvinenko said that after this training, Ayman al-Zawahiri "was transferred to Afghanistan, where he had never been before and where, following the recommendation of his Lubyanka chiefs, he at once ... penetrated the milieu of bin Laden and soon became his assistant in al Qaeda." [39]
According to FSB spokesman Sergei Ignatchenko, Ayman al-Zawahiri spend half a year in Russia, being arrested by Russian authorities in Dagestan in December 1996 and released in May 1997.[40]. During his alleged release from a prison, Zawahiri received back his communication equipment, fake passports, and his laptop computer with coded messages. This led many to believe that Litvinenko claim was true [41] [42]
Former KGB officer and writer Konstantin Preobrazhenskiy supported this claim and said that Litvinenko "was responsible for securing the secrecy of Al-Zawahiri's arrival in Russia, who was trained by FSB instructors in Dagestan, Northern Caucasus, in 1996-1997" [43]. He said: "At that time, Litvinenko was the Head of the Subdivision for Internationally Wanted Terrorists of the First Department of the Operative-Inquiry Directorate of the FSB Anti-Terrorist Department. He was ordered to undertake the delicate mission of securing Al-Zawahiri from unintentional disclosure by the Russian police. Though Al-Zawahiri had been brought to Russia by the FSB using a false passport, it was still possible for the police to learn about his arrival and report to Moscow for verification. Such a process could disclose Al-Zawahiri as an FSB collaborator. In order to prevent this, Litvinenko visited a group of the highly placed police officers to notify them in advance."
http://www.rzeczpospolita.pl/dodatki/plus_minus_050716/plus_minus_a_7.html
KTO POMAGA ZAMACHOWCOM
Przetarte szlaki terroru
Sekretarzy partyjnych przebranych za prezydentów podejmuje się na światowych salonach, ściska w objęciach i niezbyt uważnie patrzy im na ręce, by nie widzieć, gdzie je trzymają. A trzymają je na cynglu broni wymierzonej w znienawidzony Zachód. Ten cyngiel to terroryzm. Co Kreml może mieć do terroryzmu islamskiego? Tyle, co nauczyciel do ucznia.
plus_minus_a_7-1.F.jpg
Członkowie Frakcji Czerwonej Armii (od lewej): Andreas Baader, Gudrun Ensslin i Jan-Carl Raspe
(c) EPA/PAP
plus_minus_a_7-2.F.jpg
Paryż, 1982 rok: zniszczenia po zamachu zorganizowanym prawdopodobnie przez Carlosa
(c) AP/ALEXIS DUCLOS
plus_minus_a_7-3.F.jpg
Aiman al-Zawahiri i Osama bin Laden, najbardziej poszukiwani terroryści świata
(c) AFP
- Czy można twierdzić, że terroryści Al-Kaidy przechodzą przez nasze dawne obozy palestyńskie, libańskie, afgańskie czy rosyjskie? - zastanawiał się kilka dni temu w rozmowie telefonicznej Aleksander Litwinienko, zbiegły z Rosji w 2000 r. funkcjonariusz Federalnej Służby Bezpieczeństwa, zatrudniony w pionie F, sekcji "zadań specjalnych" KGB. - Nie można tej hipotezy odrzucać. Druga co do ważności osoba Al-Kaidy, Aiman al-Zawahiri, posądzany o związek z wybuchami w Londynie, to dawny agent KGB. Zaocznie skazany w Egipcie za terroryzm na karę śmierci, poszukiwany przez Interpol, al-Zawahiri w 1998 r. przechodził przez pół roku kurs w bazie FSB w Dagestanie. Potem przerzucono go do Afganistanu. I stał się zastępcą bin Ladena. A po tej udanej operacji wszyscy jego instruktorzy z FSB w Dagestanie otrzymali awans i przenieśli się do Moskwy - opowiada Litwinienko. - Pracowałem w tym samym oddziale. Mam podstawy, by twierdzić, że al-Zawahiri to niejedyne ogniwo między FSB a Al-Kaidą...
Czy można twierdzić, że szalejący dziś dżihad korzysta z wieloletnich doświadczeń współpracy świata muzułmańskiego ze służbami specjalnymi państw socjalistycznych? Można. Czy ostatnie raporty wywiadu USA i Wielkiej Brytanii, sugerujące powiązania terrorystów z agenturą byłego sowieckiego i obecnego wywiadu rosyjskiego, należy wrzucić do kosza? Nie należy. Ale też - czy należy poważnie traktować co i rusz pojawiające się sugestie, by w walce z terroryzmem obficiej korzystać z doświadczenia Rosji w zwalczaniu terroryzmu? Wątpię.
Czerwone zaplecze
Przystojny i tajemniczy Andreas Baader interesował mnie w młodości bardzo. Gudrun Ensslin, córka pastora i przyjaciółka Baadera, oraz dziennikarka Ulrike Meinhof jawiły mi się jako zbiorowy Robin Hood w spódnicy, a RAF (Rote Armee Fraktion) - terrorystyczna grupa, którą założyli - romantyczną organizacją walczącą o prawa pokrzywdzonych (ówczesna prasa polska też jakoś ich specjalnie nie potępiała). Kiedy więc po latach, w Rzymie, włoski dziennikarz szeptem zaproponował mi tajne spotkanie z byłym członkiem RAF, pobiegłam z radością. I tak nastąpił pierwszy etap mojego wtajemniczenia.
Był rok 1981. To, co mówił poszukiwany przez policję RFN, międzynarodowe służby bezpieczeństwa i byłych towarzyszy z terrorystycznego podziemia Hans Joachim Klein, wskazywało na bezpośrednie połączenie RAF z wywiadem sowieckim, a tegoż wywiadu - z Organizacją Wyzwolenia Palestyny. Dopiero wtedy do mnie dotarło, że Rote Armee Fraktion to znaczy Frakcja Czerwonej Armii. I że zapleczem niemieckich Komórek Rewolucyjnych czy włoskich Czerwonych Brygad jest Kreml. Dokładniej - Łubianka. Dziś to oczywistość. Wtedy - szok. Jak i prowadzone przez "towarzyszy" obozy szkoleniowe w Palestynie i niektórych państwach obozu socjalistycznego, gdzie uczono posługiwania się doskonałą bronią radziecką i czeską.Pierwszą akcją Kleina był napad na siedzibę OPEC w Wiedniu. Chodziło o to, by porwać jedenastu ministrów OPEC, a uwolnić ich dopiero wtedy, gdy rządy ich krajów podpiszą deklarację propalestyńską. Wzmocnienie oporu Palestyńczyków to jeden cel. Drugi - jak twierdził Klein - to "interesy kraju, który dostarczał nam informacji, broni i pośrednio finansował całą akcję". Tak brzmiał ten fragment wywiadu z Kleinem, wydrukowany później w "Polityce". Ale w rozmowie Hans wyraził się jasno: Związek Sowiecki.
Akcją w Wiedniu dowodził Sanchez, znany jako Carlos, który wsadził wtedy w bezbronnego Libijczka cały magazynek... Krwawy Sanchez należał do grupy Haddada, którego Klein traktował jak przyjaciela.
Bomby, miny, gazy
Dalsze etapy wtajemniczenia przechodziły sprawniej: czasy się zmieniły, ze wspomnień i archiwów tajemnice państwowe trysnęły jak gejzer. Albo raczej jak szambo, do którego wrzucono granat. W1990 r. telewizja węgierska wyemitowała archiwalny dokument węgierskiego MSW z Ilijczem Ramirezem Sanchezem w roli głównej, potwierdzając jak najściślejsze związki międzynarodowego terroryzmu z państwami socjalistycznymi.
Wasilij Mitrochin, archiwista KGB, współpracownik wywiadu angielskiego, przerzucony do Londynu w 1992 r., ocenia bardzo wysoko wkład Związku Radzieckiego w rozwój terroryzmu. W książce "Archiwum Mitrochina" pisze, że pion F - sekcja "zadań specjalnych" w rezydenturze KGB - opracował wiele nowych metod terroryzowania ludności cywilnej: bomby zapalające, gazy trujące, pułapki minowe w postaci zabawek, które kalecząc dzieci miały zniechęcać do oporu rodziców... (W moim prywatnym archiwum jest zdjęcie czeczeńskiego chłopca z palcami urwanymi przez taką zabawkę).
Mitrochin wyszczególnia akcje terrorystyczne wykonane przez RAF pod patronatem wschodnioniemieckiej Stasi od 1981 r. Bombę w samochodzie przed dowództwem amerykańskiego lotnictwa w Ramstein; bombę w amerykańskiej bazie lotniczej we Frankfurcie nad Menem, bombę w dyskotece "La Belle" (rannych ponad dwieście osób, w tym pięćdziesięciu żołnierzy amerykańskich). "Wśród innych terrorystycznych klientów Stasi - pisze Mitrochin - było tymczasowe skrzydło IRA, baskijska ETA, grupa "Szakala". Istniały plany ataków terrorystycznych na obiekty brytyjskie, amerykańskie oraz NATO w Europie".
Kluczowa decyzja
Kolejny etap wtajemniczenia: rok 2003, Londyn, Hyde Park. Spotkanie z Aleksandrem Litwinienko. Pokazuje m.in. kopię tajnego dokumentu z 23 kwietnia 1974 r. z podpisem ówczesnego szefa KGB Jurija Andropowa o "podtrzymaniu roboczych kontaktów z członkiem Biura Politycznego Narodowego Frontu Wyzwolenia Palestyny Wadi Haddadem, jedynym cudzoziemcem, który wie, że to my przekazaliśmy broń". Tym samym Haddadem, którego przy mnie wspominał jak najlepszego przyjaciela były terrorysta Hans Joachim Klein.
Decyzja Andropowa i zgoda Breżniewa na użycie Haddada - szefa służby operacyjnej Narodowego Frontu Wyzwolenia Palestyny - do "akcji specjalnych" stanowiła punkt zwrotny w historii działań operacyjnych KGB. Od tego czasu wywiady bloku sowieckiego mogły wysługiwać się grupami terrorystycznymi - pisze Mitrochin.
- Na kursach KGB uczyli się terroryści z całego świata. Na ogół kursy trwały pół roku - mówi Litwinienko. - Potem następowały zabójstwa i wybuchy, także i na tankowcach, porwania samolotów pasażerskich, napady na ambasady i konsulaty, organizacje państwowe i handlowe niemal na całym globie. Szkolili się u nas i Arafat, i Saddam Husajn, i aresztowany przez Turków Ocalan, i Haui kierujący komunistyczną partią Libanu, Papaionnu z Cypru, Sean Garland z Irlandii i wielu innych.
"Hipokryzja rządów ówczesnej Europy Wschodniej polega na tym - pisze Krzysztof Mroziewicz w nowej książce "Moc, niemoc i przemoc" - że ani w słowniku czeskim, ani węgierskim, ani tym bardziej rosyjskim definicja terroryzmu nie pojawiła się w ogóle".
Za Michaiła Gorbaczowa terroryzm międzynarodowy konał z niedożywienia. Za Jelcyna też się nie pożywił. Czy można nie postawić sobie pytania, jak to się stało, że jego odrodzenie i rozkwit przypadają na czas dojścia do władzy Władimira Putina? - adepta wywiadu KGB, a potem (1996 - 98) szefa FSB? Jego pierwszym publicznym gestem było wmurowanie tablicy ku czci swego mistrza, szefa KGB Jurija Andropowa.
Krew i gruzy
Oriana Fallaci w swej wściekłości na cały świat muzułmański wrzuciła doń lekką ręką i Czeczenów, twierdząc, że u nich właśnie rekrutuje się młodzież na świętą wojnę. I że "jest to operacja, któraw Czeczenii zaczęła się dwadzieścia lat temu ze znanymi nam tragicznymi skutkami". Przy czym poleca uczenie się strategii walki z terroryzmem u Putina. Okazuje się raz jeszcze, że dla najsławniejszej w świecie dziennikarki, tak jak i dla absolutnej większości mieszkańców USA oraz Europy Zachodniej, połowa tego świata od Renu na Wschód pozostaje nadal terra incognita. Tak jak i dla elity zachodnich polityków. To dość dramatyczna rzeczywistość, bo tej polityki uczą się na popełnianych wobec nas błędach. A więc na naszej skórze.
Co zaś do Czeczenów, to owszem, są muzułmanami. Ale ich kobiety zawsze (patrz: Tołstoj) podkreślały figurę obcisłym strojem, nigdy nie zasłaniały twarzy, przesadną miłość do Allaha radykalnie przytłumił narzucony przez bolszewików ateizm, nigdy też nie prowadzili świętej wojny z przedstawicielami innej wiary. To Czeczeni ochraniali w Groznym cerkiew, którą Rosjanie sami zbombardowali.
Wojna Czeczenów jest wyzwoleńcza, nie religijna. Tak jak powstanie listopadowe czy styczniowe nie było wojną z prawosławnymi, lecz z caratem. Od dziesięciu lat walczą ze stutysięczną armią rosyjską okupującą ich - rozłożoną raptem na 16 tysiącach kilometrów kwadratowych - republikę. Prawnicy twierdzą, że Czeczeni mają takie samo prawo do niepodległości, jak np. Algierczycy, którym Francja dała niepodległość. Rosja Czeczenom - terror i śmierć.
Bomby gruchotały domy w Groznym i rozrywały na kawałki czeczeńskie dzieci (dotychczasowe żniwo wojsk rosyjskich: 42 tysiące małych trupów czeczeńskich) już na początku 1995 r. Ponownie utopiły Czeczenię w gruzach i krwi w1999. Ale ani jeden blok informacji telewizyjnych na całym globie nie mógł tego pokazać, bo małą kaukaską republikę przed dziennikarzami zamknięto.
Islam - ostatnia szansa
Tak, to prawda, że po trzech latach kolejnej wojny dokonano ataku terrorystycznego w centrum Moskwy, na Dubrowce, podczas spektaklu "Nord-Ost". I to prawda, że z rąk terrorystów zginęło pięć osób, a 129 udusił gaz wpuszczony na widownię przez Rosjan podczas szturmu. Tak, to prawda, że w szkole w Biesłanie terroryści zastrzelili chyba z dziesięć osób. A 350 zginęło przygniecionych sufitem, który zawalił się na skutek pożaru, wznieconego przez miotacz ognia Szmiel, użyty przez rosyjskich żołnierzy w czasie szturmu. I to prawda, że w1995 r. terroryści Szemila Basajewa napadli na szpital położniczy w Budionnowsku. Zabili ze 20 osób. 104 zginęły ostrzelane przez żołnierzy rosyjskiego MSW w czasie szturmu. I to prawda, że tak w Budionnowsku, jak i w Biesłanie terroryści kazali zakładnikom stanąć w oknach z białymi płachtami na znak poddania, by uniknąć szturmu. I to prawda, że jedynym żądaniem terrorystów czeczeńskich jest wyjście wojsk rosyjskich z ich republiki. I to prawda, że po każdej z tych tragedii świat przypomina sobie o Czeczenii. Poszumi, poszumi i zapomni.
Na skutek nieprzerwanego terroru wojsk rosyjskich wobec Czeczenów pojawiła się jeszcze jedna prawda. Islamizacja partyzantów czeczeńskich. Kiedy po 11 września 2001 r. świat odwrócił się od muzułmanów, także Czeczeni stracili oparcie - również finansowe - ze strony wspierających ich krajów. Jedyną bazą wsparcia stały się państwa islamskie. Państwa islamskiego fundamentalizmu - też. Terror Putina na Kaukazie zrodził niebezpieczeństwo, jakiego nie było: powiązania bojowników czeczeńskich z terroryzmem międzynarodowym. Czeczeni, którzy w 1999 czy 2000 r. jeszcze liczyli na obronę ze strony Europy czy USA, stracili złudzenia.
Dowody i analogie
Czy Czeczeni przyłączą się do terroryzmu międzynarodowego? Na pewno nie wezmą na celownik państw, które ich przyjmują i rozumieją. Jak choćby Polska.
Po każdym zamachu terrorystycznym słowa potępienia w imieniu władz Czeczeńskiej Republiki Iczkeria wypowiada mieszkający w Londynie Ahmed Zakajew, przedstawiciel prezydenta tej republiki. Wyraża najszczersze wyrazy współczucia dla rodzin ofiar. Swą szczerość wspiera przypomnieniem dramatycznego doświadczenia swoich współbraci (z których zginęło już ćwierć miliona). Od dziesięciu lat porywanych, torturowanych, gwałconych, grabionych.
Tym razem, poza wyrazami współczucia i solidarności z Anglikami, Zakajew powiedział jednak coś strasznego: - Nie mamy najmniejszych wątpliwości, że terrorystyści atakujący Londyn i terrorystyczna maszyna państwowa Rosji są ze sobą od dawna powiązane, koordynują swe działania i mają te same cele.
Wspomniany wyżej Litwinienko twierdzi to samo: - Nie mam wątpliwości, że po latach w archiwach Putinowskich służb specjalnych znajdziemy takie dowody poświadczające udział Kremla i Lubianki w terroryzmie międzynarodowym, jak teraz znajdujemy dowody z lat 60. czy 70.
Matrix w GRU
Jeśli mamy ochotę pogardliwie wzruszyć tu ramionami, sięgnijmy po coraz bogatszą literaturę naukową, autorstwa żyjących na Zachodzie uczonych rosyjskich, na przykład Aleksandra Kuzminowa "Szpiegostwo biologiczne", czy autorów amerykańskich - konsultanta FBI do spraw terroryzmu Luisa Williamsa i jego praca"Zemsta Osamy: następny 11 września - o czym media i rząd wam nie mówią". Nie wykluczają też oni - jak były funkcjonariusz FSB szkolony do spraw specjalnych, że prawdziwy Matrix ma siedzibę w centrali rosyjskiego wywiadu wojskowego GRU. Oczywiście, wszyscy oni mogą się mylić, a cywilizowanego człowieka winny śmieszyć podobne teorie spiskowe. Historia IIwojny światowej i zimnej wojny ponuro potwierdza jednak racje tych pierwszych.
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Фактично бази вишколу терористів червоних бригад та інших були
в країнах-сателітах Москви, таких як Польща, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія. Чехословаччина спеціалізувалася у постачанні броні терористам, Болгарія спеціалізувалася на прихованих вбивствах, Москва підтримувала терористичні дії у цілому світі, щоб дестабілізувати демократичні держави. До сьогодні Росія застосовує ті самі методи, що СРСР. Біла Росія не дуже різниться від тієї червоної. В її інтересах дестабілізувати і залякати тероризмом цілий світ. Війна в Грузії є найкращим прикладом тероризму, керованого імперськими цілями Москви. Росія підтримує також Курдську робітничу партію, яка дестабілізує Туреччину.2008.08.15 | Сергій Кабуд
Питання від Jeff Nyquist(переклав Кабуд): вплив КГБ в Польщі?
Наскільки він великий?В уряді?
В службах безпеки?
В армії?
Наскільки сучасне керівництво і система Польщі є очищена від комунізму-кгб?
Який вплив з Кремля?
Дякую
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Питання від Jeff Nyquist(переклав Кабуд): вплив КГБ в Польщ
Сергій Кабуд пише:> Наскільки він великий?
> В уряді?
> В службах безпеки?
> В армії?
>
> Наскільки сучасне керівництво і система Польщі є очищена від комунізму-кгб?
>
> Який вплив з Кремля?
В 1991-92 рр. КГБ оновила свій склад агентури, впроваджуючи свіжу агентуру. Окрім того, вищі офіцери війська проходили в Москві вишкіл КГБ та ГРУ. Досі уряд Ярослава Качинського пробував змінити ситуацію. Розпущено військові інформаційні служби, в яких раніше не було запроваджено верифікації, і вони були керовані офіцерами, які проходили вишкіл у ГРУ. Інформація про це є доступною для всіх в рапорті, приготовленим Верифікаційною комісією, засновану міністром внутрішніх справ Мацяревичем. Той рапорт є доступний в англійській та російській версії в інтернеті.
2008.08.15 | Бурлака
Що треба зробити Україні, щоб Крим не став українською Південною
Що треба зробити Україні, щоб Крим не став українською Південною Осетією?2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Що треба зробити Україні, щоб Крим не став українською Півде
Треба до Криму швидко стягти кримських татарів, і вже давно треба було зробити можливим повернення кримських татар на свою землю з вигнання, куди їх відправив Сталін. Впливи Москви унеможливлювали повернення власності татарам, були також проблеми з купівлею землі та побудовою житла. Особисто я була свідком погромів татарів на початку 90-х років. Також були спроби Москви намовити татар, аби вони жадали автономії в рамках Російської Федерації. Кримські татари, їх парламент Меджліс відкинули цю пропозицію, трактуючи її як провокацію, унеможливлюючу Україні здобуття незалежності. Вважаю, що Україна має зараз полегшити татарам повернення до Криму так, аби зменшити впливи російських мешканців на території Криму.2008.08.15 | Бес партийный
Возможно ли сегодня люстрация в Украине и по каким критериям?
2008.08.15 | Співавтор
Оцените, пожалуйста, реакцию Запада на события в Грузии
Реакцию США, Франции, Германии, Польши и т.д.2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Оцените, пожалуйста, реакцию Запада на события в Грузии
Співавтор пише:> Реакцию США, Франции, Германии, Польши и т.д.
Дуже хороша була реакція п"яти президентів (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Україна), які однозначно і різко висловилися на стороні Грузії, проти нападу на неї. США також висловили занепокоєння та обіцяли гуманітарну допомогу. Найгірше заховалися німці та французи. Були це державі, які блокували в Бухаресті (відсунули в часі) вступ України та Грузії в НАТО. Найправдоподібніше, економічні погляди (нафтопровід під Балтикою, зменшення російських поставок) підводять до того, що Німеччина та Франція не хочуть однозначно потопити Росію. На мою думку, це є самовбивчий крок з їхньої сторони. Брак диверсифікації поставок енергії призводить до певної залежності від Москви. Є також питання про вплив російської агентури на уряди цих держав. Відомо, що вже більше кількох десятиліть головним тереном зацікавлення російської агентури є саме Німеччина (починаючи з ФРН). Об"єднання Німеччини окрім роботи уряду могло в чималім ступеню довести до очищення від агентури КГБ і ГРУ. Відомо теж, що "Штазі" не була інформована про плани та вчинки ГРУ на території НДР. Путін діяв як КГБ на території НДР.
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Звичайно, можлива.
Запровадження люстрації є безумовним кроком побудови незалежної держави. Якщо навіть давня агентура не хоче співпрацювати з Москвою, то її все одно змусять до цього шантажем. Відкриття документів так, як це запроваджено, наприклад, в Чехії, практично унеможливить шантаж через структури ФСБ. В Польщі досі по відкриттю документів Служби безпеки виявилося багато справ, і люді почали це підтримувати, що уможливило співпрацю між державою та народом і створення громадянського суспільства. Без запровадження люстрації з часом буде оновлена мереж ФСБ. Молоде покоління українців має бути виховане на засадах патріотизму, а не людей, які діяли проти незалежності України, співпрацюючи з Москвою.Найкращим є відкриття всіх архівів, надання списку осіб, які співпрацювали з НКВД і КГБ, а також осіб, проти яких велося слідство, і які були під наглядом. То би одразу показало, хто був зрадником, а хто патріотом. Відомо теж, що деякі агенти були примушені до співпраці шантажем. Однак таких було біля 5%, вже в документах видно, що Безпека не мала до них довіри. Також потрібно прийняти можливість признання агентів до співпраці та каяття за свої вчинки. Треба запровадити розрізнення агентів, які призналися, через що їх виявлено, агентів, які зізналися, бо їм це довели, а також агентів, які впиралися до кінця. Очевидно, найгірша група є останні, і їм вірити абсолютно неможливо. Очевидно люструвати належить в першу чергу членів парламенту, уряду, представників місцевої влади, дипломатичних працівників, працівників вузів, директорів шкіл...
2008.08.15 | Поляк
Устраивает ли вас тот путь, по которому пошла Польша после
краха в ней коммунизма?2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Нет, не устраивает
Очевидно, що ні. Досі, попри запровадження люстрації, виявляється, що був великий вплив агентури на прийняття рішень наприкінці 80-х - початку 90-х років. На жаль, особи, які спрямовували тоді владу, не діяли для добра держави. Практично ліквідовано польський промисел (заводи, фабрики), продано за копійки не лише заклади праці, які пізніше були закриті, аби не становили конкуренції, але також земельні ділянки в містах. В той спосіб викрадено не тільки власність, не лише давніх власників, але й цілого суспільства. Колишні партійні і безпека замінила привілеї на акти приватної власності. Єдиний уряд Ольшевського (перша половина 1992 року) реалізував польську політику. Але був відставлений, на жаль. Другим таким урядом був уряд Ярослава Качинського. На жаль, тривав лише півкаденції.Як може мені подобатися, якщо колишні офіцери безпеки отримують від 4 до 9 тис. злотих пенсії-ренти, а люди, які боролися за незалежність Польщі, отримують пенсію не вище 5 тис. злотих. То є поганий приклад для наступних поколінь.
2008.08.15 | Bialko
Какие перспективы вступления Украины в НАТО?
2008.08.15 | Bialko
Как вы оцениваете деятельность Виктора Ющенка и выполнение им
своих обещаний, которые он давал людям на Майдане?2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Припускаю, що більшість справ, які він обіцяв запровадити, були
заблоковані на різних щаблях. Подібне є і в Польщі. 18 років є багато незакінчених справ, які не вимагали в цілому фінансових витрат, а зробили б кращими справи держави. Припускаю, що так само як в Польщі, в Україні російська агентура, розташована на різних рівнях, блокує реформи. Без очищення від колишньої радянської, а нинішньої російської агентури, не буде взагалі шансів на запровадження реформ, які дозволять Україні стати не лише демократичною, але і заможною державою.2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Якщо Україна хоче бути вільною державою, то мусить бути в НАТО
Все залежить від бажання самої України.2008.08.15 | Labuda
Мовчання Тимошенко про події у Грузії. Це на вашу думку зрада чи
розумний дипломатичний хід?2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Мовчання Тимошенко про події у Грузії. Це на вашу думку зрад
Labuda пише:> розумний дипломатичний хід?
Я не можу знати її думок і причин, які змушують її так чинити. А також не знаю засади зовнішнього представництва України. Світ вважає, що думку України представив президент, і маю надію, що прем"єр Тимошенко цілком погоджується з президентом. Взагалі не уявляю собі іншої ситуації.
В Польщі ми сказали прямо: "Хто зараз догоджає Москві і стає на її сторону, той або агент, або попутник". Дуже добре сталося, що Москва задіяла своїх агентів впливу, бо, дякуючи тому, настала деконспірація.
2008.08.15 | странник
Пані Ядвіга, якби Ви були президентом України
1.З чого б Ви почали в 1991 році?2.З чого б Ви почали в 2004 році?
3.З чого б Ви почали сьогодні зранку?
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Пані Ядвіга, якби Ви були президентом України
странник пише:> 1.З чого б Ви почали в 1991 році?
Оголошення незалежності, певна люстрація, жодної співпраці з СНД, приготування до вступу в НАТО, укладення добрих стосунків з Польщею, Литвою, Естонією, Латвією, Чехією та тими країнами, які розуміють терористично-імперські поривання Москви. Перебудова господарства і промисловості частково на співпраці держави і приватної власності. Побудова середнього класу і українського капіталу, не пов"язаного з діяльністю попередників. В майбутньому це б уможливило інвестування капіталу самим українцями, а не очікування на пожаданих стратегічних інвесторів. Державна власність в цілому не має бути власністю поганою, енергетика, промисловість стратегічна, залізниця, телекомуніуція мають залишатися в руках держави, аби забезпечити її безпечне функціонування. Також мають бути українські медіа в руках українських, а для цього потрібен український капітал. Продаж їх чужим капіталістам призводить до можливості дезінформації суспільства через служби інших держав.
> 2.З чого б Ви почали в 2004 році?
Належало створити сильну президентську владу і сильний уряд. Не можуть вони бути корумпованими, а що найважливіше - пов"язаними з капіталами інших держав, особливо Росії. Для добра України уряд з президентом має тісно співпрацювати, а не конкурувати. Україна в іншому випадку втратить шанси, які дала їй історія, на побудову незалежної заможної фінансово держави і долучення до родини вільних народів. Важливою є боротьба з корупцією, призначення на державні та місцеві посади людей сміливих та непідкупних. Таких, які можуть протистояти локальним мафіозним укладам. Тоді суспільство буде довіряти обраній ним владі.
> 3.З чого б Ви почали сьогодні зранку?
Зробити все можливе, аби Україна якнайшвидше стала членом НАТО. Ліквідувати корупцію, запровадити люстрацію не лише стукачів та кагебістів, а й агентурних зв"язків з Москвою. На посадах мають біти люди, які гарантують працю на вівтар незалежності держави і роблять з цього мету життя, що вони служать суспільству, а не навпаки.
2008.08.15 | странник
Хто найнебезпечніший ворог України?
1.Рашка2.Россія
3.КГБ
4.Путін
5.Хохли (не плутати з українцями)
6.Захід
7.Схід
8.Евреї
9.Німеччина
10.Меркель
11.Українська "еліта".
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Хто найнебезпечніший ворог України?
странник пише:> 1.Рашка
> 2.Россія
> 3.КГБ
> 4.Путін
> 5.Хохли (не плутати з українцями)
> 6.Захід
> 7.Схід
> 8.Евреї
> 9.Німеччина
> 10.Меркель
> 11.Українська "еліта".
Росія, Путін, КГБ, хохли. Шкода, що Меркель не підтримує вашого вступу до НАТО. Українська мафія, яка співпрацює з російським капіталом, також є ворогом.
2008.08.18 | Харків'янин
Re: Хто найнебезпечніший ворог України?
Московія (вона ж росія) як держава. Наш запеклий та лютий ворог до всього українського, вже 354 роки. З них майже 350 років окупації. Дітей своїх і онуків учу, м'яко кажучи, не любити цю державу. Як заповідав мені мій батько. Діда мого більшовицька сволота знищила на лісоповалі, ще у тридцяті. Розвали, Боже, оту московію кляту, остаточно. Щоб не піднялась ніколи. Воно б так і сталося ще раніше, аби не їх біснуватий петро-І. Він їм дав силу та підняв з багна. Теж був нашим заклятим ворогом. А нарід російський та їхня мова - хай живуть. Серед них не лише путіни та отой хан московський, прізвища не пам'ятаю - лисий такий у кепочці, чим хоче бути схожим на їхнього леніна. Є і люди серед росіян, і чимало. Борони, Боже, Україну від варварів.2008.08.15 | странник
Що з досвіду "Солідарності" корисно саме зараз для України?
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Що з досвіду "Солідарності" корисно саме зараз для України?
Так як до "Солідарності" в 1980 році вступило 10 млн. громадян, які зрозуміли, що вони є господарями у власному краї, так зараз в Україні всі організації, незалежницькі партії повинні почати співпрацювати аби Україна могла протиставитись всім російським впливам і здобути справжню незалежність, вступ до НАТО гарантував би безпеку, аби напад на одну натівську державу трактувався би як напад на всі натівські держави. Люди повинні зрозуміти, що вірність ні до чого не призведе. Належить активно протиставлятися злу, писати петиції, протести, вимоги до влади. Якщо до влади, до медіа прийде 5-6 тис. листів - то вони змушені будуть реагувати. Суспільство мусить знати свою вагу. На виборах дивитись, за кого голосує. Не може то бути рішення, спричинене лише тим, що в когось є гарна виборча кампанія, а насправді влада їм потрібна для власної користі.2008.08.15 | странник
Чому Россія не здатна на демократичні перетворення? Це карма?
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Чому Россія не здатна на демократичні перетворення? Це карма
Так було завжди. Росія ніколи у своїй історії не була демократичною державою. Вони не знають взагалі, що таке демократія.2008.08.15 | странник
Коли в Рашці закінчиться газ, чим буде душити світ Путін?
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Коли в Рашці закінчиться газ, чим буде душити світ Путін?
Не знаю, це його, царя, проблеми.2008.08.15 | Абу
Розкажіть про Ваші кримські проекти
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Розкажіть про Ваші кримські проекти
Їх було дуже багато. Ми з Петром Глебовичем допомагали в діяльності кримсько-татарського Меджлісу, разом з приятелями-українцями доставили до Криму друкарські машини ще під час існування СРСР. Ми хотіли аби в Криму татари відчували себе як вдома, могли повернутися зі сталінського заслання, Україна мала б ухвалити документи, які дозволяють повернення татарського майна. Це б дозволило Україні розраховувати на підтримку кримських татар. Був такий час, коли Росія пропонувала кримським татарам автономію Криму у складі Росії. На щастя, швидко була викрита ця провокація (в нас це зайняло два дні). Україна має бачити, що татари є її спільниками і зробити все, щоб зміцнити роль татар у Криму. Решта написана в моїй біографії.2008.08.15 | mala
Як Ви гадаєте, які наслідки матиме Україна
від Грузино-Російського конфлікту?2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: Як Ви гадаєте, які наслідки матиме Україна
mala пише:> від Грузино-Російського конфлікту?
Можливо це прискорить входження України до НАТО. Так само як прискорило підписання угоди про ракетні бази НАТО у Польщі. Також була виявлена російська агентура в Україні, яка відхилилася від підтримки Грузії та підтримала Росію.
2008.08.15 | Tatarchuk
мас-медіа повідомляють про вирішення питання ПРО в Польщі
і про принципову згоду пана Доналда Туска на розміщення цієї системи, а також про пряму угоду - надання Штатами прямої військової допомоги Польщі у випадку нападу "третьої сторони".Скажіть будь-ласка, чи вплинули на це останні події на Кавказі, агресія Росії проти Грузії?
Чи є розмови про безпосередню поміч США реакцією на в/ялу реакцію НАТО і ЄС щодо агресії?
І ще - як ви поясните, як мені здалося, що іноземні мас-медіа активно висвітлюють цю подію, а польські мас-медіа не дуже?
Дякую!
2008.08.15 | Jadwiga Chmeliovska
Re: мас-медіа повідомляють про вирішення питання ПРО в Польщі
Tatarchuk пише:> і про принципову згоду пана Доналда Туска на розміщення цієї системи, а також про пряму угоду - надання Штатами прямої військової допомоги Польщі у випадку нападу "третьої сторони".
>
> Скажіть будь-ласка, чи вплинули на це останні події на Кавказі, агресія Росії проти Грузії?
Очевидно
>
> І ще - як ви поясните, як мені здалося, що іноземні мас-медіа активно висвітлюють цю подію, а польські мас-медіа не дуже?
В Польщі лише одна публічна телевізія і польське радіо є в польських руках. Всі газети були продані, головним чином німцям. А німці не підтримують Грузію, бо бояться за свої господарські контракти з Росією. Єдина тижневик "Жечпосполіта", яка не має німецького власника, є об"єктивною газетою. "Газета польська" - тижневик - це газета, яка має власника і журналістів, що в певній мірі підтримують польський погляд, і ця газета долучилася до допомоги для Грузії. Також є ще "Газета виборча", але вона спирається на середовища, які противляться люстрації.
2008.08.15 | Сергій Кабуд
є інформація що кремль може окупувати Україну до виборів США
У разі неподписання угоди з Саркозіваша думка?