Основи етики (не моралі).
01/06/2006 | Социст
З самого початку бажаю застережити, що предметом цього допису є етика, а не мораль – ні християнська, ні комуністична, ні буржуазна, ні фашиська – ніяка. Це означає, що я відрізняю етику від моралі. Мораль є спеціфічний кодекс поведінки, характерний для певної спільноти в певних історичних умовах. Тоді як етика – це не кодекс поведінки, а засади, які є виразом об'єктивної необхідности буття людини.
Перш за все згадаю, що існують різні види суб'єктів – окрема особистість, група особистостей, спільнота, все людство. Відповідно до цього слід відрізняти етику особистости, групи, спільноти чи людства в цілому. Крім того слід розрізняти окремі сфери людської самореалізації та відповідні їм сфери етики. Такими є сфери предметної діяльности, міжлюдських стосунків, міжнародних відносин, творчости тощо...
Простіше всього розібратись з етикою діяльности. Перш за все слід звернути увагу на те, що діяльність як процес проходить різні стани своєї реалізації, такі як початок та кінець, успіх та провал, нормальна діяльність та надзвичайний стан, стан достатку та загрози. Очевидно, що кожному з цих станів адекватною буде своя формула поведінки. Тому етичною буде така поведінка, яка відповідає цій формулі, а неетичною буде поведінка, яка порушує формулу певного стану.
Тут вже можемо перейти до обговорення деталей визначення стану діяльности, також формул та їх застосування. Згадаю про доробок популярного винахідника сучасної релігії Л. Рона Хаббарда, який досить детально займався цими питаннями прикладної етики. Наприклад, для продовження нормальної діяльности він рекомендує нічого не міняти, тоді як в надзвичайному стані треба проявити ініциативу та поміняти основу своєї діяльности, бо саме ця стара основа привела до надзвичайного стану. Тут багато деталей і специфіки, але всі вони складають зміст етики діяльности, яка є виразом об'єктивної необхідности розгортання діяльности.
Подібною, але значно складнішою є суть справи в інших сферах етики. Наприклад, осягнення єдности є неможливим без дотримання засад добровільности та конституційної єдностайности; хоч це легко сказати, але не дуже легко зробити, бо, щоб дотримуватись цих засад, необхідно повністю відмовитись від суттєвих рис своєї власної тожсамости та повністю утожсамити себе з осягненням єдности.
Надіюсь, що цей мій вступ викличе плідну дискусію як про засади, так і про практику дотримання засад етики.
Перш за все згадаю, що існують різні види суб'єктів – окрема особистість, група особистостей, спільнота, все людство. Відповідно до цього слід відрізняти етику особистости, групи, спільноти чи людства в цілому. Крім того слід розрізняти окремі сфери людської самореалізації та відповідні їм сфери етики. Такими є сфери предметної діяльности, міжлюдських стосунків, міжнародних відносин, творчости тощо...
Простіше всього розібратись з етикою діяльности. Перш за все слід звернути увагу на те, що діяльність як процес проходить різні стани своєї реалізації, такі як початок та кінець, успіх та провал, нормальна діяльність та надзвичайний стан, стан достатку та загрози. Очевидно, що кожному з цих станів адекватною буде своя формула поведінки. Тому етичною буде така поведінка, яка відповідає цій формулі, а неетичною буде поведінка, яка порушує формулу певного стану.
Тут вже можемо перейти до обговорення деталей визначення стану діяльности, також формул та їх застосування. Згадаю про доробок популярного винахідника сучасної релігії Л. Рона Хаббарда, який досить детально займався цими питаннями прикладної етики. Наприклад, для продовження нормальної діяльности він рекомендує нічого не міняти, тоді як в надзвичайному стані треба проявити ініциативу та поміняти основу своєї діяльности, бо саме ця стара основа привела до надзвичайного стану. Тут багато деталей і специфіки, але всі вони складають зміст етики діяльности, яка є виразом об'єктивної необхідности розгортання діяльности.
Подібною, але значно складнішою є суть справи в інших сферах етики. Наприклад, осягнення єдности є неможливим без дотримання засад добровільности та конституційної єдностайности; хоч це легко сказати, але не дуже легко зробити, бо, щоб дотримуватись цих засад, необхідно повністю відмовитись від суттєвих рис своєї власної тожсамости та повністю утожсамити себе з осягненням єдности.
Надіюсь, що цей мій вступ викличе плідну дискусію як про засади, так і про практику дотримання засад етики.
Відповіді
2006.01.07 | Вільнодум
Основи етики (не моралі).
Социст пише:> Мораль є спеціфічний кодекс поведінки, характерний для певної спільноти в певних історичних умовах. Тоді як етика – це не кодекс поведінки, а засади, які є виразом об'єктивної необхідности буття людини.
(В-дум) Ми вже мали з паном Социстом диспут про різницю між мораллю і етикою на моєму форумі. Можна продовжити тут, бо порозуміння ми не знайшли. Я не згідний з тим, що пан Социст робить нові означення для цих, уже добре означених, понять. І не хочу розмовляти про те, що є ПЕРЕКРУЧЕНИМ, поставленим з ніг на голову! Є дуже чіткі означення Моралі і Етики. Мораль - це ПЕРСОНАЛЬНИЙ (а не соціальний) код поведінки! Тож давайте дотримуватись словникових визначень, пане Социсте, і не видумувати якихось "тожсамних" або "спільнотних" означень. Ми маємо достатньо проблем розуміння цих, уже відомих означень! Хочете розмову вссти про Етику. Чудово. Але тоді Етика - це наука, яка вивчає мораль! Так, етика є в основі "засад, які є виразом об'єктивної необхідности буття людини", тому що етика вивчає мораль поведінки людини, а поведінка людини є в основі тих "засад". Якщо це те, що Ви маєте на увазі, то продовжимо, але я боюсь, що це не те, що Ви маєте на увазі, а те, що Ви маєте на увазі ніхто не може зрозуміти.
-- Вільнодум
2006.01.08 | Социст
Re: Основи етики (не моралі).
Пан Вільнодум пише:> Социст пише:
> > Мораль є спеціфічний кодекс поведінки, характерний для певної спільноти в певних історичних умовах. Тоді як етика – це не кодекс поведінки, а засади, які є виразом об'єктивної необхідности буття людини.
> (В-дум) Ми вже мали з паном Социстом диспут про різницю між мораллю і етикою на моєму форумі. Можна продовжити тут, бо порозуміння ми не знайшли. Я не згідний з тим, що пан Социст робить нові означення для цих, уже добре означених, понять. І не хочу розмовляти про те, що є ПЕРЕКРУЧЕНИМ, поставленим з ніг на голову! Є дуже чіткі означення Моралі і Етики. Мораль - це ПЕРСОНАЛЬНИЙ (а не соціальний) код поведінки! Тож давайте дотримуватись словникових визначень, пане Социсте, і не видумувати якихось "тожсамних" або "спільнотних" означень. Ми маємо достатньо проблем розуміння цих, уже відомих означень! Хочете розмову вссти про Етику. Чудово. Але тоді Етика - це наука, яка вивчає мораль! Так, етика є в основі "засад, які є виразом об'єктивної необхідности буття людини", тому що етика вивчає мораль поведінки людини, а поведінка людини є в основі тих "засад". Якщо це те, що Ви маєте на увазі, то продовжимо, але я боюсь, що це не те, що Ви маєте на увазі, а те, що Ви маєте на увазі ніхто не може зрозуміти.
Дякую, пане Вільнодуме!
В зв'язку з Вашим дописом у мене виникли два запитання.
Що таке етика поведінки?
Якою повинна бути етика поведінки у випадку протистояння двох моралей?
2006.01.08 | Вільнодум
Re: Основи етики (не моралі).
Социст пише:> Що таке етика поведінки?
> Якою повинна бути етика поведінки у випадку протистояння двох моралей?
(В-дум) Дякую. Чудові запитання, на прикладі яких можна бачити різницю між етикою і мораллю.
Етика поведінки - це норми поведінки, які складаються із моральних принципів окремих людей. Етика поведінки вивчає, як раціональність моралі окремої людини, так і взаємовідношення між людьми з відмінними моральними кодами поведінки.
У випадку протистояння двох моралей етика поведінки має вести до порозуміння між сторонами для загальної користі кожної сторони і людства в цілому. Тут може бути ряд варіантів, серед яких може навіть бути такий варіант, коли моральним буде знищити іншу людину, тобто вбити її. Прикладом цього може бути зупинка життя безнадійно хворої людини лікарем - юкінежія.
-- Вільнодум
2006.01.09 | Социст
Re: Основи етики (не моралі).
Пан Вільнодум пише:> Социст пише:
> > Що таке етика поведінки?
> > Якою повинна бути етика поведінки у випадку протистояння двох моралей?
> (В-дум) Дякую. Чудові запитання, на прикладі яких можна бачити різницю між етикою і мораллю.
> Етика поведінки - це норми поведінки, які складаються із моральних принципів окремих людей. Етика поведінки вивчає, як раціональність моралі окремої людини, так і взаємовідношення між людьми з відмінними моральними кодами поведінки.
> У випадку протистояння двох моралей етика поведінки має вести до порозуміння між сторонами для загальної користі кожної сторони і людства в цілому. Тут може бути ряд варіантів, серед яких може навіть бути такий варіант, коли моральним буде знищити іншу людину, тобто вбити її. Прикладом цього може бути зупинка життя безнадійно хворої людини лікарем - юкінежія.
Взагалі, етика вступає в дію там, де вичерпується мораль, або там, де вказівок моралі недостатньо, щоб розв'язати конфлікт між людиною та загальновизнаною мораллю. Чи доведе цей конфлікт до нової моралі, чи до підкорення людини вимогам цієї самої моралі, залежить від особистої етики цієї самої людини. Предметом науки етики є саме така незалежна від моралі етика поведінки та зв'язок цієї етики з загальновизнаною мораллю. Саме тому етика вважається гілкою прикладної філософії, тоді як мораллю, як правило, займаються люди, які не займаються філософією і які не виходять за рамки моралі.
Питання не в тім, чи існує етика за межами моралі, а в тім, як вона може існувати, бо людина, що займається етикою, сама є суб'єктом етики та моралі, а тому, здається, що неможливо виділити якийсь об'єктивний зміст етики, бо неможливо виділити якогось суб'єкта над етикою, який був би незалежним спостерігачем етики і який науково-об'єктивно описував би цю сферу етики. Такою ж первородною проблемністю характеризується і вся філософія, предмет якої – тотальність – не існує як якийсь об'єкт в світі, а існує лише як об'єктивнісь для філософа, придумана і конституйована самим філософом, а тому для інших ця об'єктивність є сумнівною. Відтак, у кожного своя власна філософія та своя власна особиста етика, і питання об'єктивности філософії та етики залишається відкритим.
Філософія не є наукою, а етика є гілкою філософії. А об'єктивність є предметом філософії, а не емпіричним наслідком існування якогось об'єкту. Також і єдність не є об'єктом, доступним для всіх, а є доступною лише для тих, хто утожсамлює себе з осягненням єдности. Єдність не є предметом цього світу і в цьому світі немає єдности. Єдність доступна лише тому, хто спромігся подолати світ. Світ не є єдністю, а єдність не є від світу. Справжньою етикою є лише етика осягнення єдности, також як і справжньою філософією є філософія едности. А у кожного є свій особистий шлях осягнення єдности і своя особиста етика.
Без особистої етики нема справжньої особистости, а є лише людина в пошуках себе...
2006.01.10 | Вільнодум
Re: Основи етики (не моралі).
Социст пише:> Взагалі, етика вступає в дію там, де вичерпується мораль, або там, де вказівок моралі недостатньо, щоб розв'язати конфлікт між людиною та загальновизнаною мораллю.
(В-дум) Я це не так розумію. Поведінка людини є результатом її персональної моралі. Етика вступає в дію тільки тоді, коли мораль шукається або обговорюється. Іншими словами, етика - це ідеологія моралі. А мораль - це код поведінки людини, який є СПРАВЖНІЙ, який виходить із персональних переконань. Етика тільки вивчає і пропогандує цей код.
В цьому відношенні цікаво відмітити, що церква має етику, але не має моралі! Тобто має "ідеологію", але так як цій "ідеології" практично ніхто не слідує, то в церкви нема моралі, одна "болтологія", яку вона зве "мораллю"!
-- Вільнодум
2006.01.10 | Социст
Re: Основи етики (не моралі).
Пан Вільнодум пише:> Социст пише:
> > Взагалі, етика вступає в дію там, де вичерпується мораль, або там, де вказівок моралі недостатньо, щоб розв'язати конфлікт між людиною та загальновизнаною мораллю.
> (В-дум) Я це не так розумію. Поведінка людини є результатом її персональної моралі. Етика вступає в дію тільки тоді, коли мораль шукається або обговорюється. Іншими словами, етика - це ідеологія моралі. А мораль - це код поведінки людини, який є СПРАВЖНІЙ, який виходить із персональних переконань. Етика тільки вивчає і пропогандує цей код.
Якби Ви написали, що етика є філософією моралі, то я б з Вами в цьому погодився, бо саме мораль і є ідеологією, тобто вона не є об'єктивною, а суб'єктивною. Об'єктивної ідеології не існує, тоді як для філософії характерна об'єктивність. У Вас нефілософські (необ'єктивні) погляди на етику...
> В цьому відношенні цікаво відмітити, що церква має етику, але не має моралі! Тобто має "ідеологію", але так як цій "ідеології" практично ніхто не слідує, то в церкви нема моралі, одна "болтологія", яку вона зве "мораллю"!
Церква є зродженням спільноти єдности, спільнотою вічно невмираючої омани. У спільноти омани може бути лише мораль омани...
2006.01.10 | tester
Re: Основи етики (не моралі).
Социст пише:> Якби Ви написали, що етика є філософією моралі, то я б з Вами в цьому погодився, бо саме мораль і є ідеологією, тобто вона не є об'єктивною, а суб'єктивною. Об'єктивної ідеології не існує, тоді як для філософії характерна об'єктивність.
Я би ще добавив, що етика це правила або алгоритм поведінки людини в повсякденному житті. І може бути неправильним з точки зору досягнення життєвих цілей та інтересів. І залежить від моралі чи моральних установок, тобто від базової ідеології.
2006.01.10 | Социст
Щодо алгоритма поведінки – влучно! (–)
2006.01.11 | Вільнодум
Етика і мораль
> (Социст) Якби Ви написали, що етика є філософією моралі, то я б з Вами в цьому погодився, бо саме мораль і є ідеологією, тобто вона не є об'єктивною, а суб'єктивною. Об'єктивної ідеології не існує, тоді як для філософії характерна об'єктивність. У Вас нефілософські (необ'єктивні) погляди на етику...> (Тестер) Я би ще добавив, що етика це правила або алгоритм поведінки людини в повсякденному житті. І може бути неправильним з точки зору досягнення життєвих цілей та інтересів. І залежить від моралі чи моральних установок, тобто від базової ідеології
(В-дум) Так, етика є філософією і є алґоритмом поведінки. Тобто етика, як я означив з самого початку, як це означено в словниках, Є НАУКОЮ. Тобто, ЕТИКА - це ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛІ. А мораль, як каже пан Тестер, є "базовою ідеологією". Правда одному йому відомо що це таке?
-- Вільнодум.
P.S. Юдео-Християни, як би вони не розпинались, НЕ МАЮТЬ чогось, що можна назвати "християнською мораллю". НЕМА ТАКОГО! Є Етика Біблії, яку кожен християнин інтерпретує і впроваджує в своєму персональному житті через свою індивідуальну МОРАЛЬ, яка є, як правило, дуже далекою від "теоретичних основ" біблійної етики. Тому що неможливо жити по канонах біблійної етики - бо вона не для живої людини, може для монаха-затворника, та і то навряд!
2006.01.11 | tester
Re: Етика і мораль
От плюнути в лице людині вважається неетичним.А рубонути сокирою чи мечем-шаблею по голові в деяких випадках вважається справедлим. А чи етичним?
2006.01.12 | Вільнодум
Re: Етика і мораль
tester пише:> От плюнути в лице людині вважається неетичним.
(В-дум) Не обов'язково! Є обставини, коли плюнути в лице є не тільки етичим, а навіть героїчним!
> А рубонути сокирою чи мечем-шаблею по голові в деяких випадках вважається справедлим. А чи етичним?
(В-дум) Те ж саме, все залежить від обставин. Тут, як і скрізь, потрібно розуміти ЩО ТАКЕ МОРАЛЬ? І ЩО ТАКЕ ЕТИКА? А відповідь треба шукати в тих ізначальних концепціях:
-- Для чого нам потрібна моральність?
-- Що в поведінці людини є цінним для її виживання, як Людини?
Якщо правильно відповісти на ці запитання, то ніяких питань не буде - плювати, чи ні? Рубати, чи ні? Все буде ясно!
2006.01.11 | Социст
Re: Етика і мораль
Пан Вільнодум пише:> > (Социст) Якби Ви написали, що етика є філософією моралі, то я б з Вами в цьому погодився, бо саме мораль і є ідеологією, тобто вона не є об'єктивною, а суб'єктивною. Об'єктивної ідеології не існує, тоді як для філософії характерна об'єктивність. У Вас нефілософські (необ'єктивні) погляди на етику...
> > (Тестер) Я би ще добавив, що етика це правила або алгоритм поведінки людини в повсякденному житті. І може бути неправильним з точки зору досягнення життєвих цілей та інтересів. І залежить від моралі чи моральних установок, тобто від базової ідеології
> (В-дум) Так, етика є філософією і є алґоритмом поведінки. Тобто етика, як я означив з самого початку, як це означено в словниках, Є НАУКОЮ. Тобто, ЕТИКА - це ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛІ. А мораль, як каже пан Тестер, є "базовою ідеологією". Правда одному йому відомо що це таке?
Справа в тім, що я не знаю, як людина може мати (здобути) свою персональну мораль без особистої етики, яка не є чистою теорією, а є сукупністю основних засад, алгоритмів, є досвідом пошуку персональної моралі. Це теж саме, що й персональна філософія, тільки філософія є ніщо без реалізації філософом в житті засад своєї філософії. Теж саме й з етикою...
> P.S. Юдео-Християни, як би вони не розпинались, НЕ МАЮТЬ чогось, що можна назвати "християнською мораллю". НЕМА ТАКОГО! Є Етика Біблії, яку кожен християнин інтерпретує і впроваджує в своєму персональному житті через свою індивідуальну МОРАЛЬ, яка є, як правило, дуже далекою від "теоретичних основ" біблійної етики. Тому що неможливо жити по канонах біблійної етики - бо вона не для живої людини, може для монаха-затворника, та і то навряд!
Щодо біблії, то ніякої загальної етики я в ній не бачу. Біблія є компіляцією текстів різних авторів, кожен з яких протирічить сам собі. Є якась загальна фарисейська тенденція, але лише віруючі люди вважають, що існує якась символічна єдність усіх текстів біблії. Але, якщо говорити про символічний зв'язок, то він існує між символами всіх релігій. Питання в тім, чи є там система понять, яку можна назвати етикою? Немає. Бо там немає людей, а є лише символи – якісь символічні люди, які діють в якомусь символічному світі, які здійснюють якісь символічні вчинки. Взаємодія символічних особистостей з символами не є етикою, а є символікою...
2006.01.12 | Вільнодум
Re: Етика і мораль
Социст пише:> Справа в тім, що я не знаю, як людина може мати (здобути) свою персональну мораль без особистої етики, яка не є чистою теорією, а є сукупністю основних засад, алгоритмів, є досвідом пошуку персональної моралі. Це теж саме, що й персональна філософія, тільки філософія є ніщо без реалізації філософом в житті засад своєї філософії. Теж саме й з етикою...
(В-дум) Людина може здобути персональну мораль тільки шляхом РОЗУМІННЯ цінності для неї тієї чи іншої поведінки. Таке РОЗУМІННЯ і є особистою етикою, яка відтворюється в реальності життя, як особиста мораль. Це і алгоритми, і персональна філософія, і психологія, і характер, і що ви хочете... Це те що робить людину ОСОБИСТІСТЮ. І робить людину особистістю найбільше те, що зветься мораллю.
> Щодо біблії, то ніякої загальної етики я в ній не бачу. Біблія є компіляцією текстів різних авторів, кожен з яких протирічить сам собі. Є якась загальна фарисейська тенденція, але лише віруючі люди вважають, що існує якась символічна єдність усіх текстів біблії. Але, якщо говорити про символічний зв'язок, то він існує між символами всіх релігій. Питання в тім, чи є там система понять, яку можна назвати етикою? Немає. Бо там немає людей, а є лише символи – якісь символічні люди, які діють в якомусь символічному світі, які здійснюють якісь символічні вчинки. Взаємодія символічних особистостей з символами не є етикою, а є символікою...
(В-дум) Ні, не згідний. Біблія має етику - науку про мораль. Візьміть ті ж 10-ть заповідей. Візьміть притчі Хреста. Все це є вченнями етичної поведінки. Біда в тому, що це не означає, що ця етична поведінка можлива і наслідується? Як показує історія християнства і все, що ми бачимо навкруги "християнського", показує нам, що це не так. Мораль християн не має нічого спільного з етикою (вченням про мораль поведінки) Біблії. Бо, знову, мораль не є продуктом одного джерела, ідеології, а є результатом всього ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ людини. Тому не можна сказати, що християним є моральним тільки тому, що він є християнином! Часто, НЕ християним є набагато моральнішим за християнина. Я б сказав, - як правило!
Що це означає - бути "моральнішим"? Це означає мати код поведінки, який має цінності для виживання людини, як Людини!
-- Вільнодум
2006.01.12 | Социст
Re: Етика і мораль
Пан Вільнодум пише:> Социст пише:
> > Справа в тім, що я не знаю, як людина може мати (здобути) свою персональну мораль без особистої етики, яка не є чистою теорією, а є сукупністю основних засад, алгоритмів, є досвідом пошуку персональної моралі. Це теж саме, що й персональна філософія, тільки філософія є ніщо без реалізації філософом в житті засад своєї філософії. Теж саме й з етикою...
> (В-дум) Людина може здобути персональну мораль тільки шляхом РОЗУМІННЯ цінності для неї тієї чи іншої поведінки. Таке РОЗУМІННЯ і є особистою етикою, яка відтворюється в реальності життя, як особиста мораль. Це і алгоритми, і персональна філософія, і психологія, і характер, і що ви хочете... Це те що робить людину ОСОБИСТІСТЮ. І робить людину особистістю найбільше те, що зветься мораллю.
Не вдаючись в деталі, з цим я погоджуюсь.
> > Щодо біблії, то ніякої загальної етики я в ній не бачу. Біблія є компіляцією текстів різних авторів, кожен з яких протирічить сам собі. Є якась загальна фарисейська тенденція, але лише віруючі люди вважають, що існує якась символічна єдність усіх текстів біблії. Але, якщо говорити про символічний зв'язок, то він існує між символами всіх релігій. Питання в тім, чи є там система понять, яку можна назвати етикою? Немає. Бо там немає людей, а є лише символи – якісь символічні люди, які діють в якомусь символічному світі, які здійснюють якісь символічні вчинки. Взаємодія символічних особистостей з символами не є етикою, а є символікою...
> (В-дум) Ні, не згідний. Біблія має етику - науку про мораль. Візьміть ті ж 10-ть заповідей. Візьміть притчі Хреста. Все це є вченнями етичної поведінки. Біда в тому, що це не означає, що ця етична поведінка можлива і наслідується? Як показує історія християнства і все, що ми бачимо навкруги "християнського", показує нам, що це не так. Мораль християн не має нічого спільного з етикою (вченням про мораль поведінки) Біблії. Бо, знову, мораль не є продуктом одного джерела, ідеології, а є результатом всього ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ людини. Тому не можна сказати, що християним є моральним тільки тому, що він є християнином! Часто, НЕ християним є набагато моральнішим за християнина. Я б сказав, - як правило!
Про біблію я стверджую, що етика Мойсєя та етика Христа є різними. Тому я стверджую, що в біблії немає етики. Бо зовсім неетичним є спочатку вчити людей одне, а потім вчити майже протилежне. Мораль християн є мораллю людини, що не знаходить виправдання своєї поведінки, бо неможливо виправдати людину, яка знає, що не треба грішити, але, незважаючи на ці знання, продовжує грішити.
> Що це означає - бути "моральнішим"? Це означає мати код поведінки, який має цінності для виживання людини, як Людини!
Це – вірно, але без особистої етики, реальна поведінка людини ніколи не буде відповідати цим вимогам, бо лише комп'ютер діє згідно з кодом своєї програми, а поведінка людини є реакцією на обставини життя; і, скільки б кодів Ви не писали, вони не будуть кодом цієї поведінки без особистої етики. Код поведінки можна виявити лише постфактум, коли вже виправити його неможливо. А для того, щоб ця людина піклувалась про відповідність своєї поведінки моральному коду, ця людина має бути етичною, тобто має керувати свою поведінку своєю особистою етикою.
2006.01.12 | Тестер
Re: Етика і мораль
Социст пише:> Код поведінки можна виявити лише постфактум, коли вже виправити його неможливо.
Це вважаю правильним, бо не може бути наперед заданого коду для буль якої життєвої ситуації. Я би говорив про множину кодів і ймовірність вибору в певній ситуації. Якщо порівнювати з компом, то можна запропонувати такі собі двійкові константи, які складаються із "так"(1)і "ні"(0), атакож логіки "і" і "або" і їх комбінацій. А також логіки "якщо 1", "то дія N", Якщо 0, то дія "M"
А критерії вибору і значення константи можна сформулювати, наприклад так:
Можеш убити людину - так(1), ні(0)
Можеш украсти 1 0
Можеш чужу жінку... 1 0
Любиш ближнього... 1 0
Ну і т.д. Тут маса варіантів і ситуацій. Тобто я про те, що слово "моральний код" не зовсім вдале, тому, що практично вирисовується множина...
2006.01.13 | Вільнодум
Re: Етика і мораль
Згідний з тим, що термін - "код поведінки" - не дуже вдалий. Не знаю, який буде кращим - "переконання поведінки", "філософія поведінки", ...Справа в тому, що дійсно, моральна поведінка не є, в більшості випадків, результаом "розрахунку параметрів" оточення і виведення з цього кінцевого результату наступного кроку дії. Мораль діє спонтанно, емоційно, "бездумно", але вона є результатом довгого процесу самовиховання, персональної філософії життя, глибоких переконань СПРАВЕДЛИВОСТІ життя, яким воно має бути і яким має бути МОЄ персональне відношення до СВІТУ, до інших людей, до того, ЩО я є, як людина? Цей "підсвідомий" стан психики, є тим, що викликає моральні або аморальні дії.
Знову тут, без розуміння цього стану, який вивчає Етика, ми не зможемо рухатися далі, як Людство, як Людина. І знову таки, цей стан виходить із РОЗУМІННЯ таких базисних речей, як ЦІННОСТЕЙ ЖИТТЯ і для чого я живу? (відповідь- для Щастя!)
-- Вільнодум
2006.01.13 | Анатолій
Re: Коротко про Етику
Мої коротенькі думки щодо Етики.Гармонія в природі існує тоді і тільки тоді, коли суспільство має гармонію у взаємовідношеннях. А до неї можна прийти тільки через етичні принципи, що відповідають законам природи.
Відомо, що емоції є активними перетворювачами людей, а мораль людини є продуцентом, керівником емоцій. Мораль, як відбиток емоцій, є рушійною силою еволюції. Основні правила моральності – це бездоганність, сумлінність, відповідальність, скромність та сміливість. Перераховані п’ять правил моральності слугують підняттю людей щаблями еволюції. Той, хто живе без таких правил, ризикує перетворитися на тварину в людській подобі.
Анатолій
2006.01.13 | Вільнодум
Re: Коротко про Етику
Анатолій пише:> Мої коротенькі думки щодо Етики.
> Гармонія в природі існує тоді і тільки тоді, коли суспільство має гармонію у взаємовідношеннях. А до неї можна прийти тільки через етичні принципи, що відповідають законам природи.
> Відомо, що емоції є активними перетворювачами людей, а мораль людини є продуцентом, керівником емоцій. Мораль, як відбиток емоцій, є рушійною силою еволюції. Основні правила моральності – це бездоганність, сумлінність, відповідальність, скромність та сміливість. Перераховані п’ять правил моральності слугують підняттю людей щаблями еволюції. Той, хто живе без таких правил, ризикує перетворитися на тварину в людській подобі.
(В-дум) Толя, я частково згідний з тобою. Але у мене є проблема з твоїм означенням "правил моральності", як базиса останньої. Я не сперечаюсь, що моральна людина в більшості випадків буде мати названі тобою ознаки, але МОРАЛЬ не створюється на базисі цих ознак. Більше того, МОРАЛЬ неможливо зрозуміти і створити через виховання цих ознак. Ці ознаки є "вторинними", є результатом уже існуючої в людині моральності.
Мораль у-розумлюється і самовиховується через пізнання власного життя, як шляху до Персонального Щастя. Аналіз цього "шляху" приводить людину свідомо до персонального способу життя, який буде моральним. Всі інші шляхи, які не ведуть людину до щастя людини, як Людини, будуть аморальними. Етика є наукою про моральний шлях життя.
Таким чином, як було сказано,
- Досягнення Персонального Щастя Є Найвищим Моральним Принципом Життя!
З повагою,
- Вільнодум
2007.07.12 | Социст
Поведінка не є лише реакцією на ситуацію.
Пан Тестер пише:> Социст пише:
> > Код поведінки можна виявити лише постфактум, коли вже виправити його неможливо.
>
> Це вважаю правильним, бо не може бути наперед заданого коду для буль якої життєвої ситуації.
Думаю, що дуже часто люди вибирають ситуації, а не поведінки - уникають одних ситуацій і, навпаки - не пропускають інших ситуацій у відповідности зі своєю етикою. Так що тут ще копати й копати...
2007.07.12 | Вільнодум
Досягнення Щастя Є Найвищим Моральним Принципом Життя
2007.07.15 | Карвунчія
Етика кохання (спроба описання)
Етика дає відповідь на питання, чи є етичною наша поведінка.Любити чи не любити? Звичайно, що любити! Якщо не любити, то чи хтось буде нас за це любити? А як треба любити, щоб наше кохання було етичною поведінкою? Відповідь теж є дуже простою - любити до безтями! Ви спитаєте, чому так? Шукайте свої аргументи! А, якщо їх не знайдете, то можете перевірити на практиці...
А я буду любити!