МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чому так?

04/03/2007 | Вільнодум
В день, коли Український народ знаходиться на межі найбільшого духовного напруження, коли судьба нації висить на волоску, коли майбутнє народу залежить від його духовних сил і інтелектуального поступу, на цьому форумі, за це, немає навіть згадки?

СУКИНИ СИНИ! ЮДИ!

І модератор є першим серед вас. Його цікавлять якісь іноземні фільми, які нікому в Україні зовсім не цікаві ЗАРАЗ! Юда, коли ти вже підеш до чорта? Коли ми вже зможемо жити духовним життям Нації, її кожно-деннними духобними потребами, без твого юродивого мордування тут? Коли?

Щоб ти здох! І відправився в загробний світ, який тобі такий милий! Щоб ти ніколи не мав пам'яті народної! Бо ти, Іудо, її не достоїн!

І всі інші, хто тебе підтримує, тут, своїми юродивими лепетаннями покори і світу загробного - ЗДОХНІТЬ ВСІ! Якомога скоріше. Якщо не явно, то здохніть на цьому форумі духовності, зникніть із нього, бо цей форум, яким є, несе шкоду Україні!

-- Вільнодум

Відповіді

  • 2007.04.03 | Kohoutek

    ТОМУ ЩО®

    2 Суета сует, сказал Екклесиаст, суета сует, - всё суета!
    3 Что пользы человеку от всех трудов его, которыми трудится он под солнцем?
    4 Род проходит, и род приходит, а земля пребывает во веки.
    5 Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит.
    6 Идет ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своем, и возвращается ветер на круги свои.
    7 Все реки текут в море, но море не переполняется: к тому месту, откуда реки текут, они возвращаются, чтобы опять течь.
    8 Все вещи - в труде: не может человек пересказать всего; не насытится око зрением, не наполнится ухо слушанием.
    9 Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
    10 Бывает нечто, о чем говорят: "смотри, вот это новое"; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас.
    11 Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.03 | +О

      уривок з катехизму католицької церкви

      2306 Ті, що відмовляються від насильницьких і кривавих вчинків
      2267 і для захисту прав людини вдаються до засобів захисту, які
      доступні найслабшим, засвідчують цим євангельську любов, тільки щоб це не чинило шкоди правам та обов'язкам інших людей і суспільств. Вони законно засвідчують вагу фізичних і моральних небезпек, які постають внаслідок насильства, через матеріальне знищення і смерть людей68.
      Уникнути війни
      2307 П'ята Заповідь забороняє добровільне знищення людського
      життя. Оскільки кожна війна приносить горе і несправедливість,
      Церква наполегливо заохочує кожного молитися і діяти, щоб
      Божа Доброта звільнила нас від стародавнього рабства війни69.
      2308 Кожен громадянин та кожен, хто при владі, покликані
      працювати, щоб уникнути воєн.
      «Але доки існуватиме небезпека війни і не буде компетентної міжнародної влади, наділеної достатніми силами, доти не можна відмовити урядам, після вичерпання всіх можливостей 2266 мирного врегулювання, права на законний захист» .
      2309 Треба прискіпливо визначити точні умови законного захисту
      2243 за допомогою військової сили. Серйозність такого рішення
      підпорядковує його суворим умовам моральної законності. Для цього водночас потрібно:
      - щоб шкода, завдана агресором нації чи спільноті націй,
      була тривалою, важкою і безперечною;
      - щоб усі інші засоби для покладення цьому краю виявилися
      неможливими або безуспішними;
      - щоб були обґрунтовані можливості успіху;
      - щоб використання зброї не спричинило лиха і безладдя,
      важчих, ніж лихо, яке слід усунути. Під час оцінювання цих
      умов слід враховувати потужність сучасних засобів руйнування.
      Це традиційні елементи, перелічені в доктрині про так звану «справедливу війну».
      1897
      Оцінка цих умов моральної законності належить до розсудливості тих, які несуть відповідальність за загальне добро.
      2310 У цих випадках публічна влада має право та обов'язок наклада¬ти на громадян зобов'язання, необхідні для національної оборони.
      и Пор. II Ватіканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 78. "Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 81. 70II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 79.

      2239 1909
      Ті, хто присвячує себе служінню батьківщині військовою службою, є слугами безпеки і свободи народів. Якщо вони вірно виконують свій обов'язок, вони насправді сприяють загальному добру і підтриманню миру71.
      2311
      1782, 1790
      Публічна влада повинна відповідним способом подбати про тих, що задля мотивів сумління відмовляються брати у руки зброю, зобов'язуючи їх іншим способом служити людській спільноті7?
      2312 Церква і людський розум стверджують постійну правосиль
      ність морального закону під час збройних конфліктів. «Факт, що
      війна, на нещастя, розпочалась, не означає, що все стає дозволеним між сторонами, які воюють»73.
      2313 Потрібно поважати й гуманно поводитися з мирним населенням, із пораненими солдатами та полоненими.
      Свідомі дії, які суперечать правам людини та їх загальним принципам, а також накази, які примушують виконувати ці дії, є злочинами. Сліпий послух не є достатнім для оправдання тих, які виконують наказ. Так, винищення народу, нації чи етнічної меншості повинно бути засуджене як смертельний гріх. Існує 2242 моральний обов'язок протистояти наказам про геноцид.
      2314 «Всілякі воєнні дії, спрямовані, без ніякої різниці, на
      знищення цілих міст та великих регіонів із їхніми жителями, є
      злочином проти Бога і самої людини, злочином, який повинен
      бути суворо і без вагань засуджений»74. Небезпека новітньої
      війни полягає в тому, що власники наукової зброї (особливо
      атомної, біологічної або хімічної) мають можливість чинити
      такі злочини.
      2315 Нагромадження зброї здається багатьом як парадоксально
      ефективний спосіб, щоб стримати від війни можливих супротивників. Люди, які дотримуються такої думки, вбачають у ньому
      найуспішніший засіб, здатний забезпечити мир між народами.
      Цей спосіб стримування викликає суворі моральні застереження. Гонка озброєнь не забезпечує миру. Далека від того, щоб
      усунути причини війни, вона ризикує їх збільшити. Витрати
      величезних коштів на виготовлення все нової зброї перешкоджають надавати допомогу бідному населенню75; вони
      71 Пор. II Ватіканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 79.
      72 Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 79.
      73 II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 79.
      74 II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 80.
      75 Пор. Павло VI, Енц. «Pppulorum progressio», 53.

      перешкоджають розвиткові народів. Надмірне озОпоаи; примножує причини конфліктів і збільшує ризик їх поширена;...
      2316 Виробництво зброї і торгівля нею торкаються загальнім і"-
      1906 добра націй та міжнародної спільноти. Тому публічна влада
      має право й обов'язок їх урегулювати. Пошук короткочасної приватної чи групової вигоди не може виправдати заходів, ідо розпалюють насильство і міжнаціональні конфлікти і порушують міжнародний правовий порядок.
      1938, 2538
      1941
      2317 Несправедливості, надмірні нерівності економічного та суспільного розвитку, заздрість, підозрілість і гордість, які лютують між людьми і народами, безперервно загрожують мирові
      і спричинюють війни. Усе, що робиться для подолання цього
      безладдя, сприяє будуванню миру та уникненню війни:
      «З огляду на гріховність людей, їм завжди загрожує небезпека війни і загрожуватиме аж до повернення Христа. Проте в міру подолання гріха, у спільній любові, люди подолають також і насильство, і здійсняться ці слова: «Вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати» (Іс. 2,4)»"'.

      КОРОТКО
      2318 «У Його руці душа всього живого, дихання кожного людського
      тіла» (Іов 12,10).
      2319 Усяке людське життя, від часу його зачаття аж до смерті,
      святе, бо Господь забажав людину задля неї самої на образ і
      подобу Бога, Живого і Святого.
      2320 Убивство людини тяжко суперечить гідності людини та
      святості Творця.
      2321 Заборона вбивства не скасовус права знешкодження несправедливого напасника. Законний захист є серйозним обов'язком для
      тих, хто відповідальний за життя інших і за загальне добро.
      2322 Від свого зачаття дитина має право на життя. Безпосередні
      аборти, тобто бажані як мета чи засіб, є «ганебною практикою»77, яка серйозно суперечить моральному законові. Церква
      карас канонічною карою відлучення від Церкви за цю провину
      проти людського життя.
      76 II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 78.
      77 II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 27.
  • 2007.04.03 | +О

    Re: Чому так?

    Слава Ісусу Христу!
    пане Миколо - за страшними словами побачив біль, тому не можу не відгукнутися.
    Захід України готовий до збройного спротиву.
    Це страшна річ, громадянська війна, але, на мою думку, всі инші можливості відвоювати Україну вичерпано.


    з повагою і молитвою
    Олег
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.03 | Вільнодум

      Дякую, пане священнику!

      Ваші слова вселяють надію, що церква буде в поміч народу цей раз, а не в шкоду.

      Дай Бог!

      Поменше "Господи помилуй!", будь ласка! Побільше "Наш Дух Добра переможе Дух Зла!". Дякую!

      З повагою,

      -- Микола Вільнодум
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.04 | +O

        Re: Дякую, пане священнику!

        Слава Ісусу Христу!
        Наздоров`я, пане Миколо!
        Я проти війни - вона приносить багато горя окремій людині.
        Молюся зі всією Церквою: Господи помилуй! Як завжди. Я грішний Вам вже казав, що Ви не знаєте, про що говорите, кричучи на християн...

        З повагою
        Олег
  • 2007.04.03 | Рибалка

    Любите Україну а українців ні?

    Україна - це ми з Вами. Ваш випад емоційний тому не сприймаю його близько до серця.
    Як можете чимось допомогти Україні допомагайте, а так нічого соплі розводити.
  • 2007.04.03 | Георгій

    Re: Чому так?

    Пане Миколо, дякую за Ваш гнівний випад - я розумію Вас і не ображаюся, Ви маєте слушність.

    Виглядає так, що зараз армія і міліція залишаються лояльними до Президента, тому громадянської війни поки що не буде, слава Богу.

    Щодо іноземних фільмів і т.д., особисто мене завжди цікавить мистецтво як мало не єдине справжнє середовище духовності, надперсональне і міжперсональне середовище, яке, коли воно справжнє, дійсно живить людей в усі моменти їх життя, навіть і найскрутніші.

    Тривожні події в Україні в моїх думках і молитвах.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.03 | Вільнодум

      Re: Чому так?

      Георгій пише:
      > Пане Миколо, дякую за Ваш гнівний випад - я розумію Вас і не ображаюся, Ви маєте слушність.
      (В-дум) Дякую за розуміння. Хай це буде Вам і всім на користь! :sol:

      -- Вільнодум
    • 2007.04.03 | Георгій

      Згоден, що треба очиститися, але не бійкою...

      ... значно краще так, як під час чехословацької "оксамитової революції."
    • 2007.04.03 | Георгій

      А що Ви думаєте про ось це (з ВФ)

      http://www2.maidan.org.ua/n/free/1175584524

      Я не маю особливого пієтету до "дяді Вови," але в даному випадку щось у цьому є...
  • 2007.04.04 | пан Roller

    Re: Чому так?

    Вільнодум пише:
    > В день, коли Український народ знаходиться на межі найбільшого духовного напруження, коли судьба нації висить на волоску, коли майбутнє народу залежить від його духовних сил і інтелектуального поступу, на цьому форумі, за це, немає навіть згадки?
    >
    >http://www2.maidan.org.ua/n/free/1175415273
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.04 | Михайло

      "Благослови моїх діток в далеку дорогу..."

      Тарас ШЕВЧЕНКО

      Гайдамаки

      Все йде, все минає — і краю немає.
      Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
      І дурень, і мудрий нічого не знає.
      Живе… умирає… одно зацвіло,
      А друге зав'яло, навіки зав'яло…
      І листя пожовкле вітри рознесли.
      А сонечко встане, як перше вставало,
      І зорі червоні, як перше плили,
      Попливуть і потім, і ти, білолиций,
      По синьому небу вийдеш погулять,
      Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
      І в море безкрає, і будеш сіять,
      Як над Вавілоном, над його садами
      І над тим, що буде з нашими синами.
      Ти вічний без краю!.. люблю розмовлять,
      Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою,
      Співать тобі думу, що ти ж нашептав.
      Порай мені ще раз, де дітись з журбою?
      Я не одинокий, я не сирота,—
      Єсть у мене діти, та де їх подіти?
      Заховать з собою? — гріх, душа жива!
      А може, їй легше буде на тім світі,
      Як хто прочитає ті сльози-слова,
      Що так вона щиро колись виливала,
      Що так вона нишком над ними ридала.
      Ні, не заховаю, бо душа жива.
      Як небо блакитне — нема йому краю,
      Так душі почину і краю немає.
      А де вона буде? химерні слова!
      Згадай же хто-небудь її на сім світі,—
      Безславному тяжко сей світ покидать.
      Згадайте, дівчата,— вам треба згадать!
      Вона вас любила, рожевії квіти,
      І про вашу долю любила співать.
      Поки сонце встане, спочивайте, діти,
      А я поміркую, ватажка де взять.

      Сини мої, гайдамаки!
      Світ широкий, воля,—
      Ідіть, сини, погуляйте,
      Пошукайте долі.
      Сини мої невеликі,
      Нерозумні діти,
      Хто вас щиро без матері
      Привітає в світі?
      Сини мої! орли мої!
      Летіть в Україну,—
      Хоч і лихо зустрінеться,
      Так не на чужині.
      Там найдеться душа щира,
      Не дасть погибати,
      А тут… а тут… тяжко, діти!
      Коли пустять в хату,
      То, зустрівши, насміються,
      Такі, бачте, люди:
      Все письменні, друковані,
      Сонце навіть гудять:
      “Не відтіля, каже,— сходить,
      Та не так і світить;
      Отак,— каже,— було б треба…”
      Що маєш робити?
      Треба слухать, може, й справді
      Не так сонце сходить,
      Як письменні начитали…
      Розумні, та й годі!
      А що ж на вас вони скажуть?
      Знаю вашу славу!
      Поглузують, покепкують
      Та й кинуть під лаву.
      “Нехай,— скажуть,— спочивають,
      Поки батько встане
      Та розкаже по-нашому
      Про свої гетьмани.
      А то дурень розказує
      Мертвими словами
      Та якогось-то Ярему
      Веде перед нами
      У постолах. Дурень! дурень!
      Били, а не вчили.
      Од козацтва, од гетьманства
      Високі могили —
      Більш нічого не осталось,
      Та й ті розривають;
      А він хоче, щоб слухали,
      Як старці співають.
      Дарма праця, пане-брате:
      Коли хочеш грошей,
      Та ще й слави, того дива,
      Співай про Матрьошу,
      Про Парашу, радость нашу,
      Султан, паркет, шпори,—
      От де слава!!! а то співа:
      “Грає синє море”,
      А дам плаче, за тобою
      І твоя громада
      У сіряках!..” Правда, мудрі!
      Спасибі за раду.
      Теплий кожух, тілько шкода —
      Не на мене шитий,
      А розумне ваше слово
      Брехнею підбите.
      Вибачайте… кричіть собі,
      Я слухать не буду,
      Та й до себе не покличу:
      Ви розумні люди —
      А я дурень; один собі,
      У моїй хатині
      Заспіваю, заридаю,
      Як мала дитина.
      Заспіваю,— море грає,
      Вітер повівав,
      Степ чорніє, і могила
      З вітром розмовляє.
      Заспіваю,— розвернулась
      Висока могила,
      Аж до моря запорожці
      Степ широкий крили.
      Отамани на вороних
      Перед бунчуками
      Вигравають… а пороги
      Меж очеретами
      Ревуть, стогнуть — розсердились,
      Щось страшне співають.
      Послухаю, пожурюся,
      У старих спитаю:
      “Чого, батьки, сумуєте?”
      “Невесело, сину!
      Дніпро на нас розсердився,
      Плаче Україна…”
      І я плачу; а тим часом
      Пишними рядами
      Виступають отамани,
      Сотники з панами
      І гетьмани; всі в золоті
      У мою хатину
      Прийшли, сіли коло мене
      І про Україну
      Розмовляють, розказують,
      Як Січ будували,
      Як козаки на байдаках
      Пороги минали,
      Як гуляли по синьому,
      Грілися в Скутарі
      Та як, люльки закуривши
      В Польщі на пожарі,
      В Україну верталися,
      Як бенкетували.
      “Грай, кобзарю, лий, шинкарю!”
      Козаки гукали.
      Шинкар знає, наливає
      І не схаменеться;
      Кобзар вшкварив, а козаки —
      Аж Хортиця гнеться
      Метелиці та гопака
      Гуртом оддирають;
      Кухоль ходить, переходить,
      Так і висихає.
      “Гуляй, пане, без жупана,
      Гуляй, вітре, полем;
      Грай, кобзарю, лий, шинкарю,
      Поки встане доля”.
      Взявшись в боки, навприсідки
      Парубки з дідами.
      “Отак, діти! добре, діти!
      Будете панами”.
      Отамани на бенкеті,
      Неначе на раді,
      Походжають, розмовляють;
      Вельможна громада
      Не втерпіла, ударила
      Старими ногами.
      А я дивлюсь, поглядаю,
      Сміюся сльозами.
      Дивлюся, сміюся, дрібні утираю,—
      Я не одинокий, є з ким в світі жить;
      У моїй хатині, як в степу безкраїм,
      Козацтво гуляє, байрак гомонить;
      У моїй хатині синє море грає,
      Могила сумує, тополя шумить,
      Тихесенько Гриця дівчина співає,—
      Я не одинокий, є з ким вік дожить.
      От де моє добро, гроші,
      От де моя слава,
      А за раду спасибі вам,
      За раду лукаву.
      Буде з мене, поки живу,
      І мертвого слова,
      Щоб виливать журбу, сльози.
      Бувайте здорові!
      Піду синів випроводжать
      В далеку дорогу.
      Нехай ідуть,— може, найдуть
      Козака старого,
      Що привіта моїх діток
      Старими сльозами.
      Буде з мене. Скажу ще раз:
      Пан я над панами.

      Отак, сидя в кінці стола,
      Міркую, гадаю:
      Кого просить? хто поведе?
      Надворі світає;
      Погас місяць, горить сонце.
      Гайдамаки встали,
      Помолились, одяглися,
      Кругом мене стали,
      Сумно, сумно, як сироти,
      Мовчки похилились.
      “Благослови,— кажуть,— батьку,
      Поки маєм силу;
      Благослови шукать долю
      На широкім світі”.
      “Постривайте… світ не хата,
      А ви малі діти,
      Нерозумні. Хто ватажком
      Піде перед вами,
      Хто проведе? Лихо, діти,
      Лихо мені з вами!
      Викохав вас, вигодував,
      Виросли чималі,
      Йдете в люди, а там тепер
      Все письменне стало.
      Вибачайте, що не вивчив,
      Бо й мене хоч били,
      Добре били, а багато
      Дечому навчили!
      Тма, мна знаю, а оксію
      Не втну таки й досі.
      Що ж вам скажуть? Ходім, сини,
      Ходімо, попросим.
      Єсть у мене щирий батько
      (Рідного немає) —
      Дасть він мені раду з вами,
      Бо сам здоров знає,
      Як то тяжко блукать в світі
      Сироті без роду;
      А до того — душа щира,
      Козацького роду,
      Не одцуравсь того слова,
      Що мати співала,
      Як малого повивала,
      З малим розмовляла;
      Не одцуравсь того слова,
      Що про Україну
      Сліпий старець, сумуючи,
      Співає під тином.
      Любить її, думу правди,
      Козацькую славу,
      Любить її! Ходім, сини,
      На раду ласкаву.
      Якби не він спіткав мене
      При лихій годині,
      Давно б досі заховали
      В снігу на чужині,
      Заховали б та й сказали:
      “Так… якесь ледащо…”
      Тяжко, важко нудить світом,
      Не знаючи за що.
      Минулося, щоб не снилось!..
      Ходімо, хлоп'ята!
      Коли мені на чужині
      Не дав погибати,
      То й вас прийме, привітає,
      Як свою дитину.
      А од його, помолившись,
      Гайда в Україну!”
      Добридень же, тату, в хату!
      На твоїм порогу
      Благослови моїх діток
      В далеку дорогу.

      С.-Петербург,
      1841, апреля 7
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.05 | пан Roller

        Re: "Благослови моїх діток в далеку дорогу..."

        Михайло пише:
        > Тарас ШЕВЧЕНКО
        >
        >
        > С.-Петербург,
        > 1841, апреля 7

        "Благослови моїх діток в далеку дорогу..."
        URL: http://www2.maidan.org.ua/n/culture/1174172178
  • 2007.04.04 | voyageur

    Re: Чому так?

    Гнів ваш, Вільнодуме, справедливий, але немічний, бо нема дії.
    Покиньте свого Вашингтона, (чхати на ту пенсію!) їдьте в Україну. Зверніть гнів свій на реальних ворогів дієвим чином. Рідна земля вам поможе.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.04.04 | Вільнодум

      Re: Чому так?

      voyageur пише:
      > Гнів ваш, Вільнодуме, справедливий, але немічний, бо нема дії.
      > Покиньте свого Вашингтона, (чхати на ту пенсію!) їдьте в Україну. Зверніть гнів свій на реальних ворогів дієвим чином. Рідна земля вам поможе.
      (В-дум) Щиро дякую, пане Voyageur! Чесно, то мені здається, що я більш ефективнішиӣ звідціля! Власне, я не відчуваю відірваності від України! От зараз з Вами балакаю... Я до України повернусь! Приӣде час. Поки-що не приӣшов. Ще раз дякую за Добре Слово!

      -- Вільнодум

      P.S. А "дія" є. Ви просто не все знаєте, що я роблю :sol:
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.04 | Михайло

        Те що всередині у нас- те і назовні- старовинна мудрість!...

        Вільнодум пише:
        > (В-дум) Щиро дякую, пане Voyageur! Чесно, то мені здається, що я більш ефективнішиӣ звідціля! Власне, я не відчуваю відірваності від України! От зараз з Вами балакаю... Я до України повернусь! Приӣде час. Поки-що не приӣшов. Ще раз дякую за Добре Слово!

        То добре, Пане Вільнодум, що не списуєте себе. Я надіюсь, що Ви розумієте, що без Божої допомоги нам не перемогти сили зла. А для цього, як казав Тарас Григорович "...чужому научайтесь і свого не цурайтесь"! А де ж Ви живете? В США?... Чи де інде?...

        > P.S. А "дія" є. Ви просто не все знаєте, що я роблю :sol:

        Я надіюсь, що у Вас присутній живий козацький дух! І якщо пробудити цей дух у народу, то з такими людьми можна на Землі багато чого зробити! Успіхів! Нехай Господь поблагословить Вас Любов`ю до Нього! Бо любити Господа - це любити все живе і неживе навкруг, і звичайно, усе людство, що є нашим зовнішнім відображенням! Те що всередині у нас- те і назовні- старовинна мудрість!...
    • 2007.04.04 | Георгій

      А Ви теж вважаєте християн ворогами України?

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.04.04 | Михайло

        Лише з Богом Україна здатна протистояти ворогам!

        Пан Георгій пише:

        >А Ви теж вважаєте християн ворогами України?

        Зовсім ні, якщо це питанні до мене!

        Навпаки, я вважаю, що християнська релігія, не зважаючи на її пасивність у боротьбі зі злом у наші часи (якщо вдарили по одній щоці підстав другу) може змодернізуватися, якщо визнає Веди і Верховного Господа Крішну. Цим визнанням християнська релігія в Україні зробила б суттєвий крок назустріч Богу, а Україна тоді зуміє віддати належну шану Верхоному Творцеві не в приклад атеїстичні Росії! Лише з Богом Україна зуміє дати гідну відсіч всім ворогам України!
        Нехай Україна не бере приклад з Російського Православ`я, яке відкинуло вайшнавізм, об`являючи ВАЙШНАВІЗМ демонічною релігією, несумісною з християнством. Так і юдеї сприймали в свій час Христа, проголошуючи, що Він демона має. Отже, істинне видужання релігії від спотворень йде тільки від ВЕРХОВНОГО ГОСПОДА!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.04.04 | Георгій

          Дякую, пане Михайле, але я питав п. Voyageur'a

        • 2007.04.04 | Вільнодум

          Re: п. Михаӣлу

          Михайло пише:
          > Отже, істинне видужання релігії від спотворень йде тільки від ВЕРХОВНОГО ГОСПОДА!
          (В-дум) В цілому Ви, пане Михаӣле, на правильному шляху, на мою думку. Я також, не проти християнства, в загальному плані, як вчення Христа. Я також вважаю, що Віди і Вісти мають бути повернені до України з Віӣшавізму, з відповідною реставрацією-відбором-очищенням з них нашого національного Буття і Духовності, і, інкорпорації їх в істинне християнське вчення. Я проти того вчення, яке несе в народ сучасна церква! Тому я, як і Ви, хочемо РЕФОРМАЦІЇ церкви!

          Хаӣ Буде Так!

          -- Вільнодум

          P.S. Ви запитали де я живу? Ось тут все описано:
          http://www.mykola.com/ponomarenko/index.shtml
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.04.04 | Георгій

            Ото вже далася Вам та "національна духовність"

            Пане Миколо, ну будьте Ви раціональною людиною. Що є англійська духовність? Звідки вона має починатися - з англо-саксів? З бриттів, кельтів? Так кельти теж зайди, прийшли звідкись з північного узбережжя Чорного моря. Скажіть-но сучасному англійцеві, що його духовність має включати якихось божків, що їм поклонялися стародавні пращури кельтів біля Чорного моря. Та він Вам пальцем біля лоба покрутить. Духовність англійців у тому вигляді, в якому народ її пам"ятає, це духовність християнської Європи. Так само й духовність українців. Не з Гімалаїв і "оріїв" вона почалася, а з Любартовичів, Олельковичів, Байди Вишневецького, православних "русів" післямонгольської доби. Тоді й мова наша сформувалася, і звичаєвість. Ми частина християнської Європи.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2007.04.04 | Георгій

    Ось дещо з ВФ (л)

    http://www2.maidan.org.ua/n/free/1175698513
  • 2007.04.04 | Георгій

    І ще з ВФ (л)

    http://www2.maidan.org.ua/n/free/1175670516
  • 2007.05.04 | +O

    Чому так? /л

    http://otechestvo.org.ua/main/20072/1323.htm
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.05.04 | Георгій

      М-да... Важко коментувати

      Про гріхи обжорства і крадіжки я згоден, а от про нав"язування мови як порушення заповіді шанувати батьків... не знаю... Я тоді дійсно порушник. :( Мова моїх батьків таки російська. Але мова мого діда була таки українська, і він дуже постарався, щоби його син (мій тато) нею НЕ говорив, тому що так було краще для його кар"єри...

      В цілому дуже зла "бамажка," недоброзичлива, недобра, не по-християнськи звучить, як на моє вухо.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".