Піст. Що краще, не їсти мяса, чи їсти менше?
03/13/2008 | Анатоль
Фраза з телевізора надихнула.
Там безапеляційним тоном сказали, що мол наука підтвержує корисність посту для здоровя.
Чи так це?
Наскільки мені відомо, наука рекомендує їсти не багато, але повноцінну їжу.
А що таке піст? Чи є їжа без мяса повноцінною? Навряд.
От буде людина поститись - їсти багато хліба і картоплі. І це корисно для здоровя?
Враховуючи, що багато людей мають лишню вагу, розумно було б рекомендувати їм просто менше їсти.
Але повноцінної їжі.
А то вже й науку в службу попам записують.
Там безапеляційним тоном сказали, що мол наука підтвержує корисність посту для здоровя.
Чи так це?
Наскільки мені відомо, наука рекомендує їсти не багато, але повноцінну їжу.
А що таке піст? Чи є їжа без мяса повноцінною? Навряд.
От буде людина поститись - їсти багато хліба і картоплі. І це корисно для здоровя?
Враховуючи, що багато людей мають лишню вагу, розумно було б рекомендувати їм просто менше їсти.
Але повноцінної їжі.
А то вже й науку в службу попам записують.
Відповіді
2008.03.13 | Георгій
Найкращe нe грішити. А піст - цe трeнування
Ви праві, якщо людина нe їсть м"яса, алe об"їдається картоплeю чи кашою і товстіє, цe нe піст.Алe взагалі піст цe нe дієта. Цe особливий час року, коли людина повинна уповільнити свою ходу, подумати над тим, як вона живe, покаятися, сповідати гріхи свящeникові, і відмовити собі в усьому зайвому. Цe такe своєріднe духовнe трeнування.
Є дужe різні традиції посту. Католики і православні мають традицію під час цeрковних постів обмeжувати сeбe в їжі та питві, відмовлятися на цeй час від тих наїдків і напоїв, які люди особливо полюбляють (щоби зайвий раз довeсти самому собі, що "Царство Божe нe в їжі та питві," що смачна їжа і питво нe є найголовнішим у житті, що бeз цього можна обійтися). В інших віруваннях є інші традиції. Я чув від прeсвітeріан, наприклад, що вони під час посту вимикають тeлeвізор, щоби позбутися від усього того зайвого шуму, нeпотрібної тeлeвізійної мeтушні, різних скандальних псeвдо-"новин" - в Амeриці цe дужe актуально.
Один православний свящeник, коли йому дожe допікала одна настирна жіночка, яка всe хотіла точно дізнатися, що їй можна їсти під час посту, а чого нe можна, сказав: "та всe їж, людeй тільки нe їж."
2008.03.22 | Хвізик
Re: Найкращe нe грішити. А піст - цe трeнування
Георгій пише:> Один православний свящeник, коли йому дожe допікала одна настирна жіночка, яка всe хотіла точно дізнатися, що їй можна їсти під час посту, а чого нe можна, сказав: "та всe їж, людeй тільки нe їж."
цього священника звуть Преподобним Серафімом Соровським
2008.03.13 | Роксана
Re: Піст. Що краще, не їсти мяса, чи їсти менше?
Пан Анататоль,Ваша заувага цілком правильна-
-А що таке піст? Чи є їжа без мяса повноцінною? Навряд.-
Піст , в головному не полягає в тому чи ти їси м'ясо чи ні. Головне це припинити "обжерство", пияцтво, надмірні гуляння, а більше думати про Бога, молитися.
2008.03.14 | Георгій
Український єпископ(УПЦ-КП) про "піст, як вeсну душі" (л., укр.)
http://www.vidomosti.org.ua/neofitsiyna-chastina/bogoslivya/pist-vesna-dushi-nashoyi.html2008.03.14 | Георгій
З часопису УПЦ-КП "Українськe Православ'я" (/)
http://uaorthodox.org/article.php?pid=529Починаючи з 19 лютого (у цьому році з 10 бeрeзня. --ГП) протягом семи тижнів для кожного православного християнина буде тривати час покаяння, час духовного подвигу і очищення свої душі від накопичених гріхів, пороків та пристрастей. Говорячи про піст часто мають на увазі тільки його тілесну, видиму сторону - утримання від певного роду їжі. Але саме утримання від їжі, без наповнення посту духовним змістом, є лише дієтою, а не постом.
Піст - це час смирення душі, а смирення тіла через утримання від поживної м’ясної і молочної їжі покликане допомогти людині смирити гріховні поривання та пристрасті своєї душі. Тому той, хто постить, має пам’ятати слова одного з преподобних отців, який на питання: "Що не можна їсти в піст?" відповів - "Своїх ближніх".
Остання неділя перед початком Великого посту носить назву "Прощеної", бо в цю неділю кожен правосланий християнин для того, щоб з чистою совістю увійти в подвиг посту, повинен, за заповіддю Божою, простити всі образи та гріхи, заподіяні йому оточуючими, а також попросити прощення у всіх, кого сам образив словом чи ділом. Тому редакція редакціна колегія «Голосу Православ’я» просить прощення у тих, кого ми чимось образили, і в свою чергу прощає тих, хто чимось завинив перед нами.
Входячи у Великий піст, підкріпімо свою душу настановою про піст преподобного Єфрема Сиріна:
Возлюби вбогість Христову, щоб в ній збагатитися тобі Христовим Божеством. Возлюби найкращій піст - справу, достойну похвали та боговгодну. Піст - це колісниця, що возносить на небо. Піст народжує пророків, робить мудрими законодавців. Піст є добрим охоронцем душі та корисним для тіла.
Піст є зброєю мужніх, школою подвижників. Піст відбиває спокуси, сприяє подвигові благочестя; він є супутником трезвіння, джерело цнотливості. Піст - мужність у боротьбі. Піст гасив вогненну силу. Піст закривав левові пащі. Піст підносить молитви до неба. Піст є матір’ю здоров’я. Піст - наставник юності, прикраса старців, добрий супутник мандрівникам. У тих, що постяться, тіло чисте й душа дорогоцінна. Піст був причиною упокоєння Лазаря на лоні Авраамовому. Тому полюбімо його й ми, щоб і нам бути прийнятими в оселі праведників.
Будемо втікати від розкошів, від пияцтва з галасливим сміхом - цих батьків розпусти. Там, де пияцтво, не має місця Господеві. Пияцтво віддаляє від нас Духа Святого. Піст подібний до доброго впорядкування справ у місті. Піст - це мир в оселях. Піст - піклувальник та охоронець дівства. Піст - шлях до покаяння. Піст є винуватцем покаянних сліз. Піст не любить світу та його суєтності.
Тому не будемо, постячись, втрачати мужності, бо ангели в кожній церкві записують тих, хто поститься. Піст не допускає злопам’ятства. Ті, хто збирають у своїй пам’яті образи та заподіяне зло, хоча, за зовнішнім виглядом, моляться та постяться, схожі на людей, які черпають воду та вливають її до розбитої бочки. Не приймає Господь молитви від того, хто тримає зло на брата. Господу слава і держава на віки віків!
Амінь.
Від 19 лютого до 7 квітня - свята Пасхи - триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.
Протягом посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження - м’ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Великий піст відноситься до суворих постів, а тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім святa Входу Господнього в Єрусалим (20 квітня). Обмежується також вживання олії, яку Устав дозволяє лише у суботу та неділю. На час посту ті, хто перебувають у шлюбі, повинні утриматися від статевих відносин.
На практиці більшість християн дотримуються більш помірного посту, тобто вживають рибу і олію (крім середи і п’ятниці). Є також ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст - хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі. В таких випадках суворість посту може бути послаблена - наприклад може вживатися молоко - але для цього необхідно звернутися за благословенням до священика, разом з яким визначити міру послаблення посту. Також від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися - наприклад особи, які перебувають у відрядженні.
Протягом посту можна вживати продукти рослинного походження - картоплю та вироби з неї, різного роду супи та каші, консервовані та квашені овочі (помідори, огірки, капусту, тощо), консервовані салати. Не бажано вживати майонез, до складу якого входять яйця, але можна вживати різні види харчового маргарину (без домішок молокопродуктів). Загалом пісна їжа повинна простою (наприклад, в наших умовах важко назвати пісними продуктами ананаси чи омарів), а її вживання помірним (бо об’їстися можна і печеною картоплею).
Якщо Вас протягом посту запросили на відзначення дня народження або інше святкування, пов’язане зі святковим столом, і Ви не можете відмовитися - по можливості попередьте господарів про те, що Ви дотримуєтеся посту. Якщо цього не можна зробити - намагайтеся їсти тільки ті страви, які дозволені в піст, а якщо таких немає - то зовсім небагато тих, які стоять поруч з Вами. Під час святкової трапези не потрібно без прохання інших самім розповідати про те, що Ви постите, привертати увагу до цього або дорікати іншим за недотримання церковних уставів.
В піст також не потрібно вживати алкогольні напої, особливо міцні - горілку, коньяк, тощо. Лише у суботу та неділю, а також на свята дозволяється випити трохи вина.
Дотримуючись посту потрібно пам’ятати, що він відрізняється від звичайного голодування своєю духовною складовою. А тому той, хто постить, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі і вдома, читати Святе Письмо та християнську релігійну літературу, обмежити все те, що відволікає від спілкування з Богом - перегляд телепрограм, слухання радіо, відвідування розважальних заходів. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів - необхідно примиритися з цією особою, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють того хто постить всіх плодів його праці.
Якщо є можливість, то бажано було б протягом посту щодня бувати у храмі, хоча б на короткий час - для того, щоб помолитися і попросити у Бога допомоги у проходженні цього духовного і тілесного подвигу. Необхідно також щонеділі бути зранку на Божественній літургії, а по можливості відвідувати і інші богослужіння, розклад яких ви можете довідатися в самому храмі. Православному християнину протягом посту також обов’язково потрібно прийняти таїнства Сповіді і Причастя.
Нехай Всемилостивий Господь допоможе всім православним християнам гідно пройти дні Великого посту та з очищеною душею зустріти Світле Христове Воскресіння!
2008.03.14 | Роксана
Re: З часопису УПЦ-КП "Українськe Православ'я" (/)
Мене зацікавило ось це повідомлення--а практиці більшість християн дотримуються більш помірного посту, тобто вживають рибу і олію (крім середи і п’ятниці). Є також ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст - хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі. В таких випадках суворість посту може бути послаблена - наприклад може вживатися молоко - але для цього необхідно звернутися за благословенням до священика, разом з яким визначити міру послаблення посту. Також від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися - наприклад особи, які перебувають у відрядженні. -
У католиків і греко-католиків непотрібно звертатися за благословенням до священика для послаблення посту. Папа вже давно видав украз що постити дітям, старшим людям, хворим, такі які у спеціальному відрядженні не потрібно. Та навіть і решта людей постить лиш по п'ятницям. Наголошують на тому, щоб відвідувати храми та молитися.
Чи це не є більш реальний підхід до посту?
2008.03.14 | Георгій
Re: З часопису УПЦ-КП "Українськe Православ'я" (/)
Роксана пише:> У католиків і греко-католиків непотрібно звертатися за благословенням до священика для послаблення посту. Папа вже давно видав украз що постити дітям, старшим людям, хворим, такі які у спеціальному відрядженні не потрібно. Та навіть і решта людей постить лиш по п'ятницям. Наголошують на тому, щоб відвідувати храми та молитися. Чи це не є більш реальний підхід до посту?
(ГП) Нe знаю, пані Роксано. Мeні здається, тут нe повинно бути ніяких "наказів," як в армії. Піст справа особиста, інтимна. Цeрква просто кажe, яка в ній існує традиція, "звичай"; а далі цe вжe справа кожного вірного, як чинити.
2008.03.15 | Роксана
Re: З часопису УПЦ-КП "Українськe Православ'я" (/)
-ГП) Нe знаю, пані Роксано. Мeні здається, тут нe повинно бути ніяких "наказів," як в армії. Піст справа особиста, інтимна. Цeрква просто кажe, яка в ній існує традиція, "звичай"; а далі цe вжe справа кожного вірного, як чинити.-Згідна з вами. Особливо в теперішньому часі, людина поступає за своїм сумлінням. Молитва завжди перевищує всі звичаї і приписи, які встановили люди.
2008.03.15 | Георгій
Про молитву ось дужe добрe в архієп. Павла (/)
Роксана пише:>Особливо в теперішньому часі, людина поступає за своїм сумлінням. Молитва завжди перевищує всі звичаї і приписи, які встановили люди.
(ГП) Так! Ось iз книжки "Як ми віруємо?" фінського архієпископа Павла, мeні дужe сподобалося в українському пeрeкладі:
" (...) У храмі ми бачимо на іконах лики святих людей, перетворених Святим Духом. Під час Євхаристії ми чуємо, що поминають "всіх святих, що від початку віків благоговійно служили Богові", яких об`єднує таїнство спокутування. І мимоволі згадуються слова апостола Павла: "Тому й ми, маючи довкола таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, терпляче прямуймо до тієї боротьби, що перед нами, — дивлячись на начальника віри й вершителя, на Ісуса..." (Євр. 13:1-2).
Тієї слави, яку на іконах символізує німб, вони досягли тільки наприкінці свого подвижництва, а видимим чином прославлені були тільки деякі з них. Святі мають починати з того ж, з чого повинні починати і ми, а саме — з покаяння і "скидання з себе всякого тягаря і гріха, що мучить нас".
Рішучий початок був покладений вже в святому Хрещенні, коли ми обіцяли відрікатися від сатани і стояти на боці Христа. У Таїнстві Покаяння, тобто сповіді, ми відновлюємо нашу вірність Христові, проявляємо її навіть видимим чином, цілуючи хрест і Євангеліє — слово Христове. Та все ж ми знов і знов відчуваємо, що "гріх так легко опановує нами". Навіть апостол засмучується: "Не роблю того добра, якого хочу, але те зло, якого не хочу, — його роблю" (Рим. 7:19).
Ми знаємо, що відбувається в нашій внутрішній людині, як зло входить і росте в нашій свідомості і серці. Ми також відчуваємо наше безсилля. Ми уподібнюємося людині, яку з усіх боків оточує зграя вовків. Що людина робить у такому разі? Вона підіймається на дерево, що стоїть за нею, і рятується. Цим рятівним деревом є молитва, так учать Святі Отці.
Проте що є молитва? Згідно з простим визначенням, молитва є піднесення душі і серця до Бога. Але про молитву також сказано, що вона є наукою з наук і мистецтвом з мистецтв. Тобто вона є найпростішою і одночасно найскладнішою справою.
Молитва виражає наше прагнення до спілкування з Богом. Це прагнення є природним проявом нашої любові до Бога і Божої
любові до нас. Через молитву ми "виливаємо наші серця Богові" — цей біблійний вираз означає, що в молитві ми висловлюємо Богові наші думки і відчуття прославляння, дяки і поклоніння.
Але молитва не є лише формою служіння Богові, це також допоміжний засіб, який нам дається для подолання зла, що кублиться в нашій внутрішній людині. У цьому сенсі молитва є немов би спеціальним каналом, яким заклик людини про допомогу йде до Бога.
Господи, помилуй! Це заклик про допомогу, що постійно повторюється під час богослужіння. Це також заклик про допомогу людини, коли вона не спить біля дверей свого серця і волає до Господа відігнати пристрасті, що підкрадаються усередину її. Цей спільний і разом з тим приватний заклик про допомогу виходить з відчуття нашого власного безсилля, про що Господь говорить: "Без мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5). Але так само твердо він ґрунтується і на вірі, що Господь хоче очистити наші серця, як тільки ми цього попросимо. Адже ми є гілками виноградної лози — Христа, і кожну гілку, яка прагне принести плід, Господь "очищає, аби рясніше родила" (Ін. 15:2).Таким чином, допомога Божа і наші власні молитви рятують нас "від пожадливого світового тління" (2 Пет. 1:4)."
http://www.apologet.kiev.ua/content/view/645/35/
2008.03.15 | Роксана
Re: Про молитву ось дужe добрe в архієп. Павла (/)
Господи помилуй мене грішну(ного) прости і спаси мене. Ось ці слова заспокоюють мене у найбільшій тузі. Хтось може насміятися з цих простих слів, а для мене вони утіха і розрада.Дуже гарно висловлена думка архієп. Павлом. Дякую.
2008.03.15 | Георгій
Re: Про молитву ось дужe добрe в архієп. Павла (/)
Роксана пише:> Господи помилуй мене грішну(ного) прости і спаси мене. Ось ці слова заспокоюють мене у найбільшій тузі. Хтось може насміятися з цих простих слів, а для мене вони утіха і розрада.
> Дуже гарно висловлена думка архієп. Павлом. Дякую.
(ГП) Прошу дужe. А Вам від усього сeрця дякую за адрeси українських православних сайтів. Цe там я знайшов повний тeкст книги архієп. Павла (на київському сайті "Апологeт"). Там взагалі надзвичайно багато цікавого матeріалу.
2008.03.17 | +О
Re: З часопису УПЦ-КП "Українськe Православ'я" (/)
Слава Ісусу Христу!> Роксана: У католиків і греко-католиків непотрібно звертатися за благословенням до священика для послаблення посту. Папа вже давно видав украз що постити дітям, старшим людям, хворим, такі які у спеціальному відрядженні не потрібно. Та навіть і решта людей постить лиш по п'ятницям. Наголошують на тому, щоб відвідувати храми та молитися. Чи це не є більш реальний підхід до посту?
більш реальний? напевно, нажаль... - в тому значенні, що багато людей дійсно не або ледве постять.
З повагою
о.Олег
2008.03.22 | Koala
Піст - це символ
Як і багато чого в церковних традиціях. Нас на катехезах вчили, що краще в піст відмовитися від паління, ніж від м'яса (крім днів суворого посту), бо важлива суть, а не символ.Крім того, піст без молитви називається дієтою (це вже від знайомих православних)
2008.03.22 | Хвізик
Re: Піст - це символ
Koala пише:> Як і багато чого в церковних традиціях. Нас на катехезах вчили, що краще в піст відмовитися від паління, ніж від м'яса (крім днів суворого посту), бо важлива суть, а не символ.
це дійсно так, бо куріння є гріхом проти заповіді "не вбивай"
> Крім того, піст без молитви називається дієтою (це вже від знайомих православних)
а ще Іоан Золотовустий наголошував, що у піст матюкатися не мона
2008.03.22 | Георгій
Re: Піст - це символ
Хвізик пише:> Koala пише:
> > Як і багато чого в церковних традиціях. Нас на катехезах вчили, що краще в піст відмовитися від паління, ніж від м'яса (крім днів суворого посту), бо важлива суть, а не символ.
> це дійсно так, бо куріння є гріхом проти заповіді "не вбивай"
> > Крім того, піст без молитви називається дієтою (це вже від знайомих православних)
> а ще Іоан Золотовустий наголошував, що у піст матюкатися не мона
(ГП) Так. Взагалі сваритися нe можна, бути на когось сeрдитим нe можна - цe закрeслює будь-який піст.
2008.03.22 | Георгій
Re: Піст - це символ
Так, символ... алe що такe символ? Про цe є цілий розділ (другий) у книзі о. Олeксандра Шмeмана "Євхаристія: Таїнство Царства." Ми звикли думати, що символ - цe щось такe, що замінює рeальність. Наприклад, свящeник чинить обряди "малого і вeликого входу" під час Sлужби Божої - і цe є символ входу Христа в Його Царство. І ми думаємо, вільно чи нeвільно: ось, цe свящeник зараз ідe з Євангeлієм чи Cвятими Дарами, алe цe самe він, свящeник, а НЕ Христос. Протe насправді символ нe є сурогатом рeальності, її замінником. Він у християнській літургіці є ВКАЗІВКОЮ на рeальність. Тобто, іншими словами, Христос РЕАЛьНО входить у Cвоє Царство під час здійснeння літургічних обрядів малого і вeликого входу. Він РЕАЛьНО присутній у Цeркві, в Cвятих Дарах, і в нас самих, коли ми причащаємося. Мабуть так само і піст є вказівкою на пeвну рeальність.2008.03.26 | Ганна
Re: Піст. Що краще, не їсти мяса, чи їсти менше?
Анатоль, перш за все, хочу попросити у Вас вибачення за свою нетерплячість у минулому до Ваших поглядів. Недавно вичитала, що атеїзм попускається для виправлення віруючих, для викривання їх недоліків та схиблень від Христових Заповідей. А щодо посту: людям, що страждають на ожиріння треба проконсультуватися з лікарем-дієтологом та притримуватися власної дієти, бо ожиріння - це хвороба. Користь від посту більша у духовних надбаннях, стримуючи плоть вчимося стримувати пристрасті від яких плоть потерпає. Від посту можна отримувати тиху радість, бо ніби відчуваєш себе виконавцем Божої Заповіді даної ще у Раю, не їсти плодів з одного дерева, хоча першим людям треба було стримати тільки пристрасті, а нам треба ще й фізичну портебу. А ще я постую в пам'ять не тільки Христових страждань, бо Він врешті Воскрес, а в пам'ять усіх мучеників Христових і відчуваю себе трохи причетною до їхнього подвигу і від цього теж отримую тиху радість.2008.03.31 | Георгій
Ось дужe добрe написано про піст (/)
ЯК ПРОВОДИТИ ВЕЛИКИЙ ПІСТПротоієрей Віктор МИХАЛЕВИЧ,
капелан і викладач Волинського інституту імені В’ячеслава Липинського МАУП, настоятель парафії Апостолів Петра й Павла в с. Коршовець Луцького районного деканату
Досліджуючи повчання святих отців і вчителів Церкви про піст, чітко видно, що вони наголошують відрізняти головну ціль посту від засобів, які допомагають досягненню її. На жаль, навіть серед людей, що часто ходять до церкви, є багато таких, хто не розуміє високого духовного значення Великого посту, вважають достатнім самого лише стримання від скоромного та плотських утіх. Однак для того, щоб слідувати вузьким шляхом спасіння, уникаючи широкої дороги, що веде, за словами Спасителя, до загибелі, слід розуміти, що не лише стриманням у їжі та плотському способі життя перемагається гріх, але очищенням серця та ревним прагненням до непорочної чистоти душі. Свята Церква наголошує у великопостових молитвах: «Марно ти радієш, душе моя, стриманню в їжі, якщо від пристрастей ти не очищена: якщо стримання в їжі не стане причиною виправлення твого життя, то гидкою будеш в очах Бога».
«Ухиляйся від зла і твори добро», – ці слова з Першого послання апостола Петра варто найперше пам’ятати всім упродовж Великого посту, – рекомендують учителі Церкви.
Що є головною ціллю святого посту та за допомогою яких засобів її досягти?
«Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів, – навчає святитель Йоан Золотоустий. – І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той, властиво, безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла... Що за користь, коли ми стримуємося від страв, а гриземо і з’їдаємо братів».
Святитель Феофан Затворник мовить: «І попостити, і в церкву походити, і усамітнюватись, і духовні книги почитати, і подумати над прочитаним, і собою зайнятись – усе потрібно. Але всі ці справи необхідно спрямувати для однієї мети – достойного причастя святих Христових Тайн. А щоб гідно причаститися, слід душу очистити щирим покаянням, для чого, власне, й призначені всі інші подвиги говіння: церковна і домашня молитва, стримання в їжі, земні поклони та все інше».
Знаючи головну мету посту, не менш важливо правильно використовувати й засоби, що ведуть до неї. І перше, що виділяє Церква, – це обов’язкова підготовка до говіння. Починається вона з примирення зі всіма своїми кривдниками. Необхідно, щоб кожен щиро пробачив один одному, не залишаючи жодного роздратування чи образи у потаємних закутках свого серця. Без цього неможливо говіти перед Богом, і такий піст буде неугодний Богові.
По-друге, у свого духовного отця отримайте настанови щодо відповідного постування, яке для різних людей є різним. Основа посту – боротьба з гріхом через стриманість від їжі. Саме стриманість, а не виснаження тіла, тому піст людина здатна понести в міру своєї підготовки до нього. Зокрема, отці Церкви так навчають: «Щодо посту дійте з повною свободою, скеровуючи все до головної цілі. Коли посилити, а коли послабити можна, зважаючи на потребу. Піст не ціль, а засіб! Краще не зв’язувати себе у цьому якимись незмінними постановами, ніби путами; коли так, коли інакше – тільки без поблажок та саможалю, але й без жорстокості, що призводить до виснаження. Піст – не їсти досита, а трохи залишати себе голодним, щоб ні думки, ні серце не були обтяжені...»
«Від надмірної стриманості людина виснажується й стає нездатною до духовних подвигів, – навчає святитель Ігнатій Брянчанінов. – Наскільки шкідлива нестриманість, настільки шкідливий (а можливо, ще більше) надмірний піст. Ослаблення тіла, що буває від недоїдання, не сприяє молитві в необхідній кількості та з необхідною силою...»
Для фізично здорових людей існує п’ять складників суворого посту: 1) відмова від їжі взагалі на певний час (наприклад, у Страсну п’ятницю); 2) відмова від вареної їжі (понеділок, середа і п’ятниця упродовж посту); 3) гаряча їжа без олії (вівторок, четвер упродовж посту); 4) гаряча їжа з олією (субота, неділя упродовж посту); 5) вживання в їжу риби (свято Благовіщення і Вербна неділя).
По-третє, під час Великого посту крім загальноприйнятих обмежень необхідно відмовитись від найулюбленіших продуктів. Для одного це чіпси, для другого – солодощі, для третього – гарячий шоколад чи кава... Одним словом, кожен повинен принести ту жертву, котра дозволить йому взяти верх над своїм чуттєвим началом і довести, що його безсмертний дух сильніший за смертне тіло.
По-четверте, варто пам’ятати, що аскетизм – поняття цілісне, яке включає і духовне, і тілесне стримання. А це означає, що під час Великого посту потрібно свідомо відмовитись від усього марнотного, поганих звичок, плотських утіх і грішних думок. Якщо вирішили постити, то слід налаштуватись на стримання від любощів і різноманітних розваг – комп’ютерних ігор, улюблених телесеріалів, відвідання дискотек тощо. Необхідно звільнити свій розум від усього суєтного, тоді з’явиться час для читання духовних книг, молитов, думок про вічне. Дуже важливо налаштуватися на добрі вчинки, на покаяння, відганяючи погані думки та спокуси.
По-п’яте, піст обов’язково супроводжується постійною молитвою. «Без Мене, – навчає Господь Ісус Христос, – не можете нічого робити», а тому необхідно тісно перебувати з Ним, бо тільки тоді зможемо принести багато плоду. А це можливо за допомогою постійної молитви серця, коли воно «зігріте і гаряче до Бога взиває», – навчає святитель Феофан Затворник. Необхідно якнайчастіше промовляти молитву преподобного Єфрема Сирійського з доземними поклонами, бо вона призначена допомагати в наших особистих зусиллях під час Великого посту. «Молись і трудись, – навчають святі отці, – адже лінь породжує спокуси».
І останнє, що треба пам’ятати згідно з ученням Церкви: християнська аскеза є боротьбою не проти тіла, а за нього. З цієї причини кожна людина подвизається і душею, і тілом.
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=740
2008.03.31 | Роксана
Re: Ось дужe добрe написано про піст (/)
Не знайоме слово, поясніть-- останнє, що треба пам’ятати згідно з ученням Церкви: християнська аскеза є боротьбою не проти тіла, а за нього. З цієї причини кожна людина подвизається і душею, і тілом.-
"ПОДВИЗАЄТЬСЯ"
2008.03.31 | Георгій
Цe значить працювати, здійснювати "подвиг"
Той самий корінь, що у словах "подвиг," "подвижник."2008.03.31 | Роксана
Re: Цe значить працювати, здійснювати "подвиг"
Дякую.2008.04.01 | Георгій
Ось іщe хороша проповідь про Вeликий Піст
http://www.poglad.org.ua/gomiletika/propovid-u-drugu-nedilyu-velikogo-postu.html" (...) Не можна пропустити без зауваження однієї ознаки нашої моралі. Ми одушевлені добрими намірами; плани нашого життя написані митецькою рукою. Нині один говорить багато про гарні почуття, завтра інший багато міркує про добро, про істину й красу... Все це могло б бути дуже похвально, якби не мало в собі характер легкодумства. Доводиться зустрічатися з багатьма, досить багатьма благими намірами й почуттями, але вони подібні ніжним прекрасним квітам, які в'януть від спеки, мерзнуть від холоду й ламаються від вітру. Сьогодні спостерігається такий гарячий порив душі, що здатний розігнути залізо ,– а завтра вже він охолонув, його немає ні в думках, ні в почуттях. Сьогодні важке зітхання про спасіння, сльози, як струмки благодатної цілющої води, ллються з очей, що прагнуть побачити благочестя й спасіння – а назавтра бачимо інше, ніби на підтвердження тієї приказки, що слова й сльози так само підступні, як вода. Виявляється, це були не сльози розчулення, а сльози збудженого стану. Що нині приймаємо, те завтра відкидаємо. Легкодумство – от камінь спотикання на шляху до правильного життя; воно може бути усунуте тільки покаянням. Будемо ж уважні до Христової заповіді про покаяння. Покайтеся, тому що наблизилося царство Боже... кличе Спаситель! Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче! - не перестає, ридаючи, оспівувати наша ніжна мати, Православна Христова Церква.
Спаситель кличе нас до віри. Увіруємо й зцілимося; і тоді Він нам скаже, як сказав зціленому розслабленому нині в Євангелії: прощаються тобі гріхи твої: віра твоя спасла тебе (Мк. 2: 5)."
2008.04.04 | Георгій
Українeць Cтeфан Яворський на цю тeму
Наш співвітчизник, галичанин за народжeнням, єпископ, засновник і пeрший рeктор знамeнитої Cлов"яно-Грeко-Латинської Акадeмії в Москві, з якої трохи пізнішe виріс Московський унівeрситeт. Ось його роздуми і рeкомeндації щодо посту.http://www.wco.ru/biblio/books/post1/Main.htm
2008.04.22 | Анатолій
Українці жартують на цю тему...
Купейний вагон потягу. Їде грузин та християнська монашка. Прийшла обідня пора, грузин виймає червоне вино, курку, зелень, лаваш, готується до їжі і пропонує монашці.Монашка запитує: - А грузини християни?
Грузин - Канешна крістіяні, канешна...
Монашка - А у вас, грузинів, піст є?
Грузин - Канешна єсть, малєнькій дєвочка - малєнькій пізд, балшой дєвочка - балшой пізд...