Об’єктивний аналіз екуменізму.
07/07/2009 | Савонарола
На початку ХХ століття, поширився так званий екуменічний рух (з грец. ecumena – “Всесвіт”). Нині цей рух здійснюється головним чином у рамках Всесвітньої ради церков (ВРЦ). З 2007 року у Києві проходять традиційні січневі молитовні марафони за єдність християн, у яких беруть участь представники РКЦ, УГКЦ, УПЦ (МП), УПЦ (КП) та церкви християн віри євангельської. Православна церква є членом Всесвітньої ради церков, але широкий загал віруючих обережно ставиться до екуменічного руху. Що ж насправді являє собою екуменічний рух? Чому серед протестантів лише п’ятидесятники входять до нього? І що саме в екумені насторожує православних вірян?
Святе Письмо свідчить про існування Бога Отця, Сина і Святого Духа. Незважаючи на те, що й донині в нашому суспільстві існують представники арійської єресі, які відкидають Божество Ісуса Христа і не визнають особистості Святого Духа, на підставі Святого Письма досить легко спростувати хибність їхніх тверджень. Сам Ісус говорив про Себе, як про вічносущого Бога (Ів. 8:58), а в Дії 13:2 промовляє до віруючих в Антіохії не Бог Отець, а Бог Святий Дух, що є незаперечною ознакою Його особистості. Але чи відомо вам, що в світі існує імітація на Бога Отця, Сина і Святого Духа? Для підтвердження цієї тези пропоную звернутись до книги Одкровення і простежити виконання її пророцтв в історії.
В видінні Іван Богослов стояв на березі моря і бачив, що з води, яка в пророцтвах є символом заселеної території (Одкр. 17:5), виходить якийсь морський звір з сімома головами і десятьма рогами. Червоний змій також представлений в Одкр. 12:3 з сімома головами і десятьма рогами. Звір і змій мають однакову зовнішність – в обох є сім голів і десять рогів. Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9). Тому є підстави вважати, що змій імітує Бога Отця, а морський звір є підробкою Христа. Якщо з змієм відразу зрозуміло, що це є сатана, в честолюбні безумні плани якого давно вже входило зайняти місце Бога Отця (Ісаї 14:12-14), то хто ж тоді цей морський звір? В Одкр. 13:18 написано: “Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість”. Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу, тому й шукати звіра слід серед християнських спільнот. Загальновідомо, що на тіарі папи римського написано “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини. Читаємо далі в Одкр. 13:2, що “змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику”. Ісус сказав “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Матв. 28:18). Також Він сказав, що отримав цю владу від Отця (Ів. 10:18). Тому як Отець дає владу Христу, так і сатана наділив владою папство. Про діяльність папства переконливо свідчить сама назва цього періоду історії – темні віки Середньовіччя. Як було зазначено раніше, Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9), тому і всі ті, хто був свідком страхітливої епохи папської інквізиції, бачили дію сатани. Папство звершувало своє служіння на протязі 42 пророчих місяців (Одкр. 13:6), або ж буквальних 1260 років (один пророчий день дорівнює одному буквальному року). Історично підтверджено, що в 538 році після 30-літньої війни, під час якої були повністю знищені три арійські народи – вандали, герули, остготи, почалося папське правління, і тривало воно до 1798 року, коли за наказом Наполеона генерал Бертьє взяв римського понтифіка у полон. Примітно, що Христос звершував Своє служіння на протязі 42 буквальних місяців. І як Христос був помер і воскрес, так і папство було смертельно поранено і опісля зцілилось (Одкр. 13:3). Рана, завдана папству в 1798 році, зцілилась в 1929 році підписанням Латеранського договору, згідно якого повністю відновлено Ватикан. Христос дотримувався Закону Божого, наголошуючи на його незмінності (Матв. 5:17,18), і папство також заставляє своїх вірян дотримуватися заповідей, тільки вже відредагованих у їхній редакції. А як ще можна назвати зміни, зроблені папською системою в Декалозі (Дан. 7:25), як не повстанням на Бога – Законодавця?
Потім Іван побачив “другого звіра, який виходив з землі” (Одкр. 13:11). Якщо в біблійних пророцтвах води символізують густонаселену територію, то земля представляє порівняно малозаселену територію. Лише одна держава, населення якої з моменту висадки пілігримів було зовсім незначним, відповідає цьому опису. Це Сполучені Штати Америки. До цих берегів пілігрими приплили, рятуючись від переслідувань з боку католицької церкви (Одкр. 12:16). Тут принцип розділення Церкви від держави став закріплений в Конституції. Як бачимо, на початку свого становлення США справді були схожі на агнця, але згідно біблійного пророцтва в кінці заговорять, як дракон (Одкр. 13:11). Вже в наш час ми спостерігаємо, що США – єдина в світі наддержава, яка накладає економічні ембарго на інші країни і самостійно веде війни, незважаючи на відсутність згоди з боку ООН та членів Ради Безпеки. Як папство в Середні віки сформувало союз церкви і держави, так і при об’єднанні церкви і держави в Америці буде сформований образ звіра. Як Святий Дух має подобу Христа, так і Америка проявить характерні риси папства. Ось що ми дізнаємося про США з Одкр. 13:12: “І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна”. В даний час тільки створюються передумови для виконання цього пророцтва. Ісус сказав, що Святий Дух прославить Його (Ів. 16:14). Так і США в майбутньому будуть сприяти прославленню папства. Америка, виконуючи роль мнимого Святого Духа, буде примушувати весь світ поклонитися папству. Ісус Христос молився про єдність віруючих. Що ж слугуватиме єднанню навколо мнимого Христа – католицизму? Як Святий Дух у виді вогняних язиків зійшов у день П’ятидесятниці (Дії 2:3), так і харизматичний рух, який виник у США, і ознакою якого є імітація біблійного дару мов – беззмістовне бурмотіння, сприяє єднанню християнських спільнот в екумені. Ось і відповідь, чому п’ятидесятники – єдині з українських протестантів, які вступили в екумену. Якщо об’єктивно проаналізувати, то екуменічна молитва з ними по суті нічим не відрізняється від спільної молитви з якутським чаклуном чи шаманом вуду, бо доведено, що бурмочуть вони ідентично.
Варто зазначити, що практика екуменічних спільних молитов не є тільки християнською. З 1986 року існує екуменічний рух, створений з ініціативи папи римського. Учасниками цього руху в італійському місті Ассізі був проведений всесвітній день молитви за мир. На зустріч були запрошені представники всіх найбільших сучасних релігій світу (брали участь представники вищого духівництва 12 релігій), у тому числі християни різних конфесій, індуїсти, сікхи, зороастристи, іудеї, мусульмани, африканські анімісти. Коментарі зайві. Це те ж саме, щоб в часи пророка Іллі Божий священик організував екуменічну зустріч з священиками Ваала і Астарти для проведення спільної молитви. Як би Бог відреагував на це? Толерантне ставлення до гріха, а не його осудження – ось що саме насторожує православних вірян в екумені! Христос сказав, що “ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись” (Ів. 4:24). У Бога правда одна, а в екумені у кожного своя правда.
Беручи до уваги все вищесказане, можна сміливо охарактеризувати екумену, як ще одну людську спробу збудувати вавилонську вежу, тільки тепер вже духовну. Після прочитаного виникає логічне запитання – знаючи про природу екуменічного руху, чи варто свідомим християнам бути його учасниками?
Святе Письмо свідчить про існування Бога Отця, Сина і Святого Духа. Незважаючи на те, що й донині в нашому суспільстві існують представники арійської єресі, які відкидають Божество Ісуса Христа і не визнають особистості Святого Духа, на підставі Святого Письма досить легко спростувати хибність їхніх тверджень. Сам Ісус говорив про Себе, як про вічносущого Бога (Ів. 8:58), а в Дії 13:2 промовляє до віруючих в Антіохії не Бог Отець, а Бог Святий Дух, що є незаперечною ознакою Його особистості. Але чи відомо вам, що в світі існує імітація на Бога Отця, Сина і Святого Духа? Для підтвердження цієї тези пропоную звернутись до книги Одкровення і простежити виконання її пророцтв в історії.
В видінні Іван Богослов стояв на березі моря і бачив, що з води, яка в пророцтвах є символом заселеної території (Одкр. 17:5), виходить якийсь морський звір з сімома головами і десятьма рогами. Червоний змій також представлений в Одкр. 12:3 з сімома головами і десятьма рогами. Звір і змій мають однакову зовнішність – в обох є сім голів і десять рогів. Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9). Тому є підстави вважати, що змій імітує Бога Отця, а морський звір є підробкою Христа. Якщо з змієм відразу зрозуміло, що це є сатана, в честолюбні безумні плани якого давно вже входило зайняти місце Бога Отця (Ісаї 14:12-14), то хто ж тоді цей морський звір? В Одкр. 13:18 написано: “Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість”. Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу, тому й шукати звіра слід серед християнських спільнот. Загальновідомо, що на тіарі папи римського написано “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини. Читаємо далі в Одкр. 13:2, що “змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику”. Ісус сказав “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Матв. 28:18). Також Він сказав, що отримав цю владу від Отця (Ів. 10:18). Тому як Отець дає владу Христу, так і сатана наділив владою папство. Про діяльність папства переконливо свідчить сама назва цього періоду історії – темні віки Середньовіччя. Як було зазначено раніше, Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9), тому і всі ті, хто був свідком страхітливої епохи папської інквізиції, бачили дію сатани. Папство звершувало своє служіння на протязі 42 пророчих місяців (Одкр. 13:6), або ж буквальних 1260 років (один пророчий день дорівнює одному буквальному року). Історично підтверджено, що в 538 році після 30-літньої війни, під час якої були повністю знищені три арійські народи – вандали, герули, остготи, почалося папське правління, і тривало воно до 1798 року, коли за наказом Наполеона генерал Бертьє взяв римського понтифіка у полон. Примітно, що Христос звершував Своє служіння на протязі 42 буквальних місяців. І як Христос був помер і воскрес, так і папство було смертельно поранено і опісля зцілилось (Одкр. 13:3). Рана, завдана папству в 1798 році, зцілилась в 1929 році підписанням Латеранського договору, згідно якого повністю відновлено Ватикан. Христос дотримувався Закону Божого, наголошуючи на його незмінності (Матв. 5:17,18), і папство також заставляє своїх вірян дотримуватися заповідей, тільки вже відредагованих у їхній редакції. А як ще можна назвати зміни, зроблені папською системою в Декалозі (Дан. 7:25), як не повстанням на Бога – Законодавця?
Потім Іван побачив “другого звіра, який виходив з землі” (Одкр. 13:11). Якщо в біблійних пророцтвах води символізують густонаселену територію, то земля представляє порівняно малозаселену територію. Лише одна держава, населення якої з моменту висадки пілігримів було зовсім незначним, відповідає цьому опису. Це Сполучені Штати Америки. До цих берегів пілігрими приплили, рятуючись від переслідувань з боку католицької церкви (Одкр. 12:16). Тут принцип розділення Церкви від держави став закріплений в Конституції. Як бачимо, на початку свого становлення США справді були схожі на агнця, але згідно біблійного пророцтва в кінці заговорять, як дракон (Одкр. 13:11). Вже в наш час ми спостерігаємо, що США – єдина в світі наддержава, яка накладає економічні ембарго на інші країни і самостійно веде війни, незважаючи на відсутність згоди з боку ООН та членів Ради Безпеки. Як папство в Середні віки сформувало союз церкви і держави, так і при об’єднанні церкви і держави в Америці буде сформований образ звіра. Як Святий Дух має подобу Христа, так і Америка проявить характерні риси папства. Ось що ми дізнаємося про США з Одкр. 13:12: “І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна”. В даний час тільки створюються передумови для виконання цього пророцтва. Ісус сказав, що Святий Дух прославить Його (Ів. 16:14). Так і США в майбутньому будуть сприяти прославленню папства. Америка, виконуючи роль мнимого Святого Духа, буде примушувати весь світ поклонитися папству. Ісус Христос молився про єдність віруючих. Що ж слугуватиме єднанню навколо мнимого Христа – католицизму? Як Святий Дух у виді вогняних язиків зійшов у день П’ятидесятниці (Дії 2:3), так і харизматичний рух, який виник у США, і ознакою якого є імітація біблійного дару мов – беззмістовне бурмотіння, сприяє єднанню християнських спільнот в екумені. Ось і відповідь, чому п’ятидесятники – єдині з українських протестантів, які вступили в екумену. Якщо об’єктивно проаналізувати, то екуменічна молитва з ними по суті нічим не відрізняється від спільної молитви з якутським чаклуном чи шаманом вуду, бо доведено, що бурмочуть вони ідентично.
Варто зазначити, що практика екуменічних спільних молитов не є тільки християнською. З 1986 року існує екуменічний рух, створений з ініціативи папи римського. Учасниками цього руху в італійському місті Ассізі був проведений всесвітній день молитви за мир. На зустріч були запрошені представники всіх найбільших сучасних релігій світу (брали участь представники вищого духівництва 12 релігій), у тому числі християни різних конфесій, індуїсти, сікхи, зороастристи, іудеї, мусульмани, африканські анімісти. Коментарі зайві. Це те ж саме, щоб в часи пророка Іллі Божий священик організував екуменічну зустріч з священиками Ваала і Астарти для проведення спільної молитви. Як би Бог відреагував на це? Толерантне ставлення до гріха, а не його осудження – ось що саме насторожує православних вірян в екумені! Христос сказав, що “ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись” (Ів. 4:24). У Бога правда одна, а в екумені у кожного своя правда.
Беручи до уваги все вищесказане, можна сміливо охарактеризувати екумену, як ще одну людську спробу збудувати вавилонську вежу, тільки тепер вже духовну. Після прочитаного виникає логічне запитання – знаючи про природу екуменічного руху, чи варто свідомим християнам бути його учасниками?
Відповіді
2009.07.07 | Koala
Які майстерності рекурсії!
>Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу, тому й шукати звіра слід серед християнських спільнот. Загальновідомо, що на тіарі папи римського написано “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”.Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу. Наприклад, на жодній зі справжніх тіар такого напису не було.
2009.07.08 | +О
Re: Які майстерності рекурсії!
цікаво, що відповідно до еклезіології Православної Церкви, "Намісник Сина Божого" - кожен єпископ...З повагою
о.Олег
2009.07.07 | Z
Папа нєканонічєскій?
До речі, цілком серйозно, знаєте, Сталін хотів шоб Папа сидів у Москві, бо римський нєканонічєскій, але прийшлось від ідеї відмовитись.2009.07.07 | Георгій
MOD: цe Ваш власний твір, чи пeрeдрук?
Будь ласка, якщо цe пeрeдрук, поставтe значок "/" і дайтe посилання на джeрeло.2009.07.08 | +О
Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.
Слава Ісусу Христу!ось, наприклад, що пишуть про Папу Святі Отці Церкви
http://onechurch.narod.ru/txt/fat_cit.htm
а те, з чого починаєте Ви - чиста вигадка адвентистів: зазначена фраза (Vicarius Filii Dei) в Католицькій Церкві не використовується (не тому, що хтось "порахував" і відмовились, а просто - заради історичної правди/для інформації).
Насправді до Пап відносять титул vicarius Christi (якщо перейняти адвентиський запозичений Вами метод числення, то - це =214 за моїми скромними підрахунками
Сумно це все... Людність Божа дає себе заворожити цифрами... Пригадую, 666 вираховували з якоїсь фрази про імператора Нерона, Наполеон Бонапарт також був причислений до вибраних... Думаю, не важко, пане Савонароло, і з Вашого імені чи ніку зкомпілювати сатану. Як і з мого чи будь-чийого. Ідолопоклонство числам привело до того, що деякі віруючі відмовляються від штрихкодів, бо там 666 (див у низу)... Та і священика знавав одного, який побачивши на номері машини 6666 відмовився її святити (дослівно: "я цього сатану святити не буду!"). Сумно це все... Неті тепер християни, не про Бога там в головах/серцях - про шукання сатанинських підстумів там...
А тіари... Тіар у Пап є багато. Дуже старі/дуже нові. Деякі - в музеях. Переважно вони без написів. А, навіть, якщо напис є, то він всім видний і дуже короткий (PAX чи IHS). Правда, з написом - це рідкість, бо немає латинська Традиція такого звичаю.
Гарно було б поговорити про зазначену вами молитву за мир в Асізі (чи розуміння екуменізму вцілому), але весь отой написаний Вами вище і подаваний на безлічі форумах, вибачте, абсурд, не дозволяє мені покищо побачити в Вашій особі цікавого співрозмовника.
З повагою
о.Олег
2009.07.08 | +О
Re: про "ноги" згаданого адвентизького 666 (лінк, англ.)
http://www.shasta.com/sphaws/vicar.html2009.07.13 | +О
Re: спростування православним священиком (/)
http://kuraev.ru/index.php?option=com_smf&Itemid=63&topic=186012.0Миссионерские вылазки АСД всегда сопровождаются продажей "духовной " литературы населению. В основном это книги так называемой "пророчицы" Елены Уайт. Ее богословские концепции не предсталяют особого интереса, так как создавались под уже готовое учение отца-основателя АСД Уильяма Миллера. Это учение - предмет веры, а потому в особых обоснованиях (для самих адвентистов) не нуждающийся. Но то что касается исторических трудов Уайт, то там вы найдете столько прямой откровенной лжи, что невозможно не задуматься об источнике ее вдохновения. Особой концентрации эти лживые мысли достигают на страницах третьей главы ее книги «Великая борьба», названной «Эпоха духовной тьмы». Удивляет уже то, что почти в каждом предложении этой главы Уайт обличает дела сатаны, так, как будто все его злодеяния она видела своими глазами. Во всем Евангелии мы не найдем столько упоминаний об этой персоне, сколько их сделала Уайт на одной единственной странице своей книги. Думаю, что ей хотелось придать особую весомость своим мнимым пророчествам, и для этого она использовала одно из самых безотказных средств. Заметьте, что ни в одной православной книге посвященной рассмотрению учения и истории АСД Вы не найдете ни одной ссылки, указывающей на участие темных сил в создании этого протестантского движения. И хотя весь свой обличительный пафос Уайт обрушивает не на православных, а на папу Римского, мы не можем согласиться ни с теми методами, какими это делается, ни с теми доказательствами, какие приводятся. Да, нам многое не нравится в учении и устройстве Римской церкви. И вот уже без малого тысяча лет, как Рим живет по своим, отличным от Вселенского Православия, законам. Но выслушивать прямую ложь о Римской церкви мы не собираемся. Ибо ложь, о ком бы и с какой целью она не высказывалась, отвратительна сама по себе. Взять, к примеру, хотя бы эти высказывания Уайт:
«Церковь стала быстро разлагаться. С виду побежденное язычество оказалось победителем. Его дух овладел церковью». (Глава 3, 50 разд.)
Конечно, послушать эту "пророчицу", так Христос даже и предположить не мог, что то, ради чего Он явился людям, что с таким трудом созидал на земле, за что претерпел мучительную смерть, за что пролил Свою пречистую кровь – Его Церковь, окажется бессильной перед лицом всемогущего язычества, и именно в тот момент, когда христиане обретут свободу открыто исповедовать свою веру. Получается, что напрасно изрек Он пророчество о том, «что врата ада не одолеют ее (Церковь)» (Мф. 16,18) Простите, но позвольте нам оставить это «пророчество» без внимания, и остаться верными словам Христа, Который не мог ни лгать, ни ошибаться.
«Папе присвоен еще и Божественный титул, он именуется: «Господь Бог – Папа»» (Глава 3, разд. 50).
Уж насколько нам, православным, не нравятся папские притязания на главенство в Церкви, но до такого абсурдного обвинения мы никогда не дойдем. С древних пор и до настоящего времени в титуле папы есть другие слова: «servus servorum Dei», т.е. раб рабов Божиих. Это ж каким лицемерием, или глупостью надо обладать, чтобы совместить в своем титуле столь противоречивые звания? Римские епископы хотя и высказывали претензии на высшую власть в Церкви, но вот богами себя никогда не именовали. Тем более это было невозможно в IV в., когда о главенстве Римских епископов никто и не помышлял, а все вопросы, касающиеся христианской веры и благочестия, решались соборами епископов и предстоятелей всех церквей. И так было вплоть до XI в., когда совершилось окончательное отпадение Рима от Вселенского Православия. Исторические познания Уайт поражают даже не предвзятостью, которая неизбежна в полемическиом запале, а совершенной невежественностью. Надо просто запретить своим слушателям читать серьезную историческую литературу, чтобы утверждать следующее:
«В IV столетии папство прочно утвердилось в мире. Его центром был избран императорский город, а римский епископ назначен главой всей церкви» (глава 3, разд. 54).
Кроме хронологической ошибки, о чем говорилось выше, здесь высказывается еще два заблуждения: центром папства был и остается Рим, а императорским городом со второй четверти IV в. стал Константинополь. И это, простите, известно сегодня каждому школьнику. А документ о назначении Римского епископа главой всей Церкви действительно был, но появился он на несколько веков позднее, и, по понятным причинам, был известен только в католической церкви. Это так называемые «лжеисидоровы декреталии», о подложности которых уже давно говорит и сама Римская церковь. Опять же, налицо полнейшее игнорирование и замалчивание «пророчицей» всем известных исторических фактов. Замечу, кстати, что появился этот документ в то время, когда Рим только начинал отстаивать свое право на первенство в Церкви. А это означает, что все остальные церкви имели (как имеют и по сей день) полнейшую свободу вероисповедания и управления.
А вот еще одно нелепое обвинение, которым Уайт пугает чрезмерно доверчивых слушателей:
«Рим дерзнул изъять из Закона Божьего вторую заповедь, запрещающую поклонение иным богам, и разделил десятую заповедь на две, чтобы сохранить изначальное число» (глава 3, разд. 52).
Вот уж чего-чего, а этого Рим сделать был не в состоянии. Ибо для этого ему потребовалось бы переписать само Священное Писание и сказать «що так воно и було». Простите, но это совершенная бессмыслица! Или вы знаете период в истории католической церкви, когда она признавала политеизм?! Уверен, что ни один член организации АСД никогда не сможет доказать этот совершеннейший бред. Католическая церковь хоть и погрешила во многом против истин Божественного Откровения, но никогда, слышите, никогда не сходила с пути проповеди Единого в Троице поклоняемого Бога. Чтобы убедиться в этом, надо быть просто честным человеком; зайдите в любой костел и попросите у пастора, чтобы он перечислил Вам десять заповедей Божиих. А если не поверите на слово, то попросите у него Библию, откройте ее на известной Вам странице, и убедитесь, что никто ничего и никогда не переписывал. И хотя бы одним предрассудком о католической церкви у вас станет меньше. Кстати, этот злобный выпад Уайт в сторону католицизма говорит о том, что она или очень плохо читала Библию, текст которой дошел до нее в том числе благодаря трудам ученых Католической церкви, или же сознательно лгала. Выберите нужное из двух и не ошибетесь.
Плохое знание библейских текстов пророчицей адвентистов особенно ярко подтверждается следующим обвинением:
«Одно из выдвигаемых (римским папой) положений гласило, что Церковь, согласно Священному Писанию, никогда не заблуждалась и не будет заблуждаться. Но Библия никогда не поддерживала такого утверждения» (глава 3, разд. 57).
А что, послания Апостола Павла уже к Священному Писанию не относятся? Ведь это он, а не папа Григорий VII «выдвинул положение» о том, что «Церковь Бога живого, столп и утверждение истины» (1 Тим. 3,15). Папа только повторил это утверждение. Но он, наверное, и не догадывался, что «пророчества» сделанные обычными людьми в далеком от него XIX в. будут кем то цениться более, чем слова апостольские. И для того, чтобы не думать о них, надо всего лишь сказать: «Библия ничего об этом не знает». Может быть для Уайт Библией является только пятокнижие Моисея и писания древних пророков? Но отчего тогда такое внимание к Евангелию? Там, ведь, так много того, что противоречит Ветхому Завету. Не лучше ли тогда совсем отказаться от Нового Завета, тогда и проблемы с доказательствами вообще исчезнут. Но вместе с ними исчезнет и Сам Христос, и надежда на спасение, даже в том виде, в каком ее понимают адвентисты. И Уайт это прекрасно понимает. Не понимает она только одного, как это Апостол языков мог написать о Церкви такие слова, высказаться в защиту ее авторитета хранительницы истины.
После всего того (а это лишь малая часть той лжи, которой пропитаны книги Уайт) что писательница наворотила описывая историю церкви, здравомыслящий и честный человек вряд ли уже поверит и всем тем толкованиям, в которых говорится об исполнении пророчеств Апокалипсиса. Так что, ни с богословской, ни с исторической стороны учение Уайт не выдерживает никакой критики. Верить ей могут только люди совершенно незнакомые ни с вероучением, ни с историей Церкви.
2009.07.17 | Савонарола
Re: спростування православним священиком (/)
Загальновідомо, що на тіарі папи римського декілька віків підряд включно до початку XVII сторіччя був напис “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Першим виявив цей титул на папській тіарі берлінський священик Андреас Хелвіг (1572-1643) в своїй праці “Antichristus Romanus, in proprio suo nomine, numerum illum Apocalypticum (DCLXVI) continente proditus”, яка була опублікована в 1612 році у Віттенберзі. Отже, латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини.2009.07.19 | Микола Рудь
Чубляться "крестьяне" за місце ближнє до пастви-годувальниці
Всі "крестьянє" усіх неправильних "крестян" пересуперечити хочуть і звинуватити, щоб переманити до себе спантеличених.Сказано ж їм: дали по пиці - підстав другу пику, зняли штани - віддай і сорочку..
Не хочуть нічого віддавати, хочуть, як за старих часів тільки брати:
мріють про повернення права першої ночі, благочестиві.
Але мовчать!
Це ж було застережено для Отців їх церкви у "святому писанні" - там усе можна знайти
От якби хтось почав з них вимагати повернути все взад!
От би комедія була між конфесіями.
Раби - прислужники рабів, разом убивали кожен своїх нестяжателів.
І про "не убий" всі чисто все забули...
Всі у них "язичники" та "відступники" - тільки не хочуть, щоб їм нагадували,
на чиїх фундаментах їх "православні" храми стоять.
2009.07.19 | Георгій
Агітпроп forever! Привіт від товариша Ємeльяна Ярославського...
... з його Cпілкою войовничих бeзбожників.2009.07.20 | Микола Рудь
Агітпроп від товариша, який нам зовсім не товариш
Ви ж бо по собі судите, бо віруєте у чужоземногожорстокого і мстивого божка.
Я живу щасливим співжиттям з Отцем Небесним нашим.
Щирими молитвами прошу у нього допомоги і настанови
на шлях істини й добра.
Ви просто "віруєте" у нісенітниці, а я живу переконаннями.
Смішно та гірко читати ваші просторікування й злі суперечки з такими самими сліпцями як і ви сам.
Ви блудите серед темряви, страшних мітів, молитесь пофарбованим дошкам, а також занурюєтесь у "питання віри" тобто приймаєте участь у гидких суперечках чи була Марія дівою.
Почитайте краще притчу про Ананію та Сапфіру і зрозумійте, чому "отці" вашої секти без відома Сапфіри поховали (погребли) її чоловіка?
З ким ви?
З рекетнею, що ховає бандитів у монастирях, бо самі ведете свою генезу від грабіжників?
Віруючий ви наш!
Ой, не вам будь-кого настановлювати на "правильний" шлях.
Ваш Іоан золотоустий сказав?:
"... якщо він не воскрес - то віра наша марна!!!"
Моя віра - не марна!
Бо мене не обходить чи він воскрес і чи був прийнятий Варава у домі батька його.
2009.07.20 | Георгій
Re: Агітпроп від товариша, який нам зовсім не товариш
Микола Рудь пише:> Ви ж бо по собі судите, бо віруєте у чужоземного жорстокого і мстивого божка.
(ГП) Цe Христос чужозeмний, жорстокий і мстивий?
> Я живу щасливим співжиттям з Отцем Небесним нашим. Щирими молитвами прошу у нього допомоги і настанови на шлях істини й добра.
(ГП) Дужe радий за Вас, алe чого ж тоді лаєтeся, пишeтe в такому сварливому, нeтeрпимому до інших тоні?
> Ви просто "віруєте" у нісенітниці, а я живу переконаннями.
(ГП) А звідки Ви знаєтe, що я нe живу пeрeконаннями?
> Смішно та гірко читати ваші просторікування й злі суперечки з такими самими сліпцями як і ви сам.
(ГП) А для чого тоді читаєтe? І які самe просторікування та злі супeрeчки Ви маєтe на увазі? На цьому форумі взагалі, здається, ніяких супeрeчок нe було вжe кілька місяців...
> Ви блудите серед темряви, страшних мітів, молитесь пофарбованим дошкам, а також занурюєтесь у "питання віри" тобто приймаєте участь у гидких суперечках чи була Марія дівою.
(ГП) Ні тe, ні другe, ні трeтє. Цe всe Ваша особиста проeкція, яка нe відповідає дійсності. Ви нe навeдeтe жодної цитати, дe я б брав участь у таких супeрeчках, як "чи була Марія дівою." Для чого вигадувати такe про мeнe?
> Почитайте краще притчу про Ананію та Сапфіру і зрозумійте, чому "отці" вашої секти без відома Сапфіри поховали (погребли) її чоловіка?
(ГП) Епізод з Діянь про Ананія і Cапфіру - цe нe притча, а зовсім інший жанр. На цьому форумі цeй eпізод вжe обговорювався досить дeтально. Я нe маю бажання знову відкривати дискусію про цeй біблійний фрагмeнт у цій гілці, тому що вона зовсім нe про цe. Якщо хочeтe, можeтe відкрити окрeму гілку, спeціально на тeму про Ананія і Cапфіру - хоча, повторюю, цe вжe обговорювалося, з подачі п. Анатоля.
> З ким ви? З рекетнею, що ховає бандитів у монастирях, бо самі ведете свою генезу від грабіжників?
(ГП) Ну от, нe вистачало щe обговорювати мою гeнeзу. До чого тут гeнeза?
> Віруючий ви наш! Ой, не вам будь-кого настановлювати на "правильний" шлях.
(ГП) А коли я Вас на щось настановлював?
> Ваш Іоан золотоустий сказав?: "... якщо він не воскрес - то віра наша марна!!!"
(ГП) Цe щe за 300 років до Золотоустого сказав апостол Павло.
> Моя віра - не марна! Бо мене не обходить чи він воскрес і чи був прийнятий Варава у домі батька його.
(ГП) Щe раз, я дужe за Вас радий і бажаю Вам усього доброго. Для чого Ви чіпляєтeся до мeнe і МОЄЇ віри, коли Ви такий щасливий у Вашій власній?
2009.07.20 | Микола Рудь
Де брати твої нестяжателі, Георгіє?
Георгій пише:> (ГП) Дужe радий за Вас, алe чого ж тоді лаєтeся, пишeтe в такому сварливому, нeтeрпимому до інших тоні?
Де я лаюся?
Покажіть будьласка.
З ким я сварюся?
Я перший раз написав до Вашого форума.
Чому для Вас таким нестерпним є нібито мій тон?
Я ніякого особливого тону своїм словам не надавав.
Ви, "крестьянє" перебуваєте у страшенній кризі.
Все складається так, що будь-який ваш крок призводить до ще більших розчарувань звичайних людей, які через сучасну призму сприйняття світу, побачили хто ви такі є насправді.
Ви навряд чи переживете 21 століття зі своїми мерзенними мантрами, що Марія насправді була "дівою".
Це вже ніхто без протесту слухати не зможе і не буде.
Якщо це буде стосуватися дітей у школах, вам не дадуть рота відкрити, візьмуть за каворотки і викинуть за порога.
Ви маргінали, вам немає місця у сучасному житті.
В Україні для людей у великих містах усі попи усіх конфесій асоціюються зі зрадниками, що дають хабарі владі, вибивають землі під свій бізнес і зраджують свою паству.
На Подолі проти попів вийшли розлючені кияни і викинули з парка їх з манатками, де вони хотіли побудувати ще одну церкву.
Попів скоро битимуть - тому що вони хабарники і угодовці.
У ваші церкви, що побудовані на неправедно отриманих землях від злочинної влади за хабарі - ніхто не ходитиме.
Яке б слово про будь-що ви не сказали, ви змушені будете або замовчувати правду, або нахабно брехати, або просто оминати складні ситуації, роблячи вигляд, що ви не чуєте опонента.
Правда дійсно для вас є нестерпною, бо ви не в змозі її ні заперечити, ні відхилити.
Георгіє!
Чому такими нестерпними для вас є слова мої?
Де брати ваші нестяжателі, Георгіє?!
2009.07.24 | Микола Рудь
Re: Де брати твої нестяжателі, Георгіє?
Чекав я Георгія та зась...Виходить так, що Георгій не втік від бесіди,
не пішов за порадою до колег, щоб довідатись,
що йому робити - він, очевидно, зайнятий справами церкви,
яка веде вірних своїх на гору Голгофу за гріхи їх.
І не можу я сказати, що Георгій тим самим не поважає опонента,
бо не відповідає на таке важливе запитання, що йому адресоване.
Будемо вважати, що знає відповідь, скоро повернеться
і принесе нам усім благу вість.
А поки що не дамо опуститись гілці у небуття,
бо ж її вже відвідало чимало читачів, і очевидно,
багато з них бажали б як і я, отримати розумну відповідь.
Отже з повагою до всіх, кого цікавить проблема екуменізму,
ставлю ще одне запитання:
а чи є у цьому русі місце прибічникам традиційної
руської релігії єдинобожжя, що не визнає біблії
та настанов йти добровільно у рабство, підставляти
щоки першому прехожому, що без пояснень зацідив у пику,
не бажає знімати штанів на вимогу грабіжників
та віддавати без примусу ще й сорочку?
Коротко кажучи, нас не цікавлять проблеми секон-хенду,
вбивання людей за одяг через суперезну заставу,
як це живописує старий заповіт, а відтак, пропагує біблія,
інше дрібне хуліганство та рукоприкладство,
які так опукло описані у дуже святому писанні.
Нас цікавить екуменізм і можливе місце у ньому дійсних монотеїстів!
2009.07.24 | Георгій
Дужe багато справ, і нe бачу смислу розмовляти з Вами
Лайтe собі на здоров"я вигадану Вами карикатуру на християнство, воля Ваша. Алe мeні нe цікаво і я маю занадто багато справ. Бувайтe.2009.07.31 | +O
Re: спростування православним священиком (/)
Слава Ісусу Христу!> Савонарола: Загальновідомо...
тут проблема. Точніше їх декілька.
Найперше - проблема розрізнити "троля" від людини, яка щось (що б це не було) пише, бо їй дійсно небайдуже. З мантрою "загальновідомо" Ви подібні на такого "троля", але щиро надіюсь, що це не так. Інакше би просто не говорив з Вами.
Друга проблема - це власне Ваше "загальновідомо": проблема в тому, що наведене Вами в жодному разі не підпадає під твердження "загальновідомості".
Наступна проблема в тому, що автор, який хоче донести до адресата якийсь певний посил, мав би надавати джерела своєї інформації. Тут можуть бути винятки, але жоден з мені відомих у нашому випадку людина зі здоровим глуздом нмд не примінить.
Ще - чесний сам із собою автор мав би перевірити інформацію, якою оперує для переконання инших. Особливо - автор-християнин, який розуміє, що брехні "во благо" просто не існує: брехня завжди походить від свого батька, тобто диявола. А при перевірці на істинність Вами написаного прийдемо до того, що цитованого (священик Андреас Хелвіг (1572-1643)) загальновідомого
> Савонарола: Але це лише одна з біблійних ознак звірини.
напевно так, лише инші "ознаки звірини" потребують детальнішого пояснення того, як Ви їх вираховуєте. Знову ж - Ваше "загальновідомо" і тут схоже на "мантру", яка уподібнює Вас до "троля"... Поясніть, якщо можете, вихідні дані Вашої математики. Поряд з оргінальними, як на мене, історичними твердженнями і, відповідно, вихідними данними для компіляції з цифр, Ви, там де цитуєте пророцтво про зміни Дан.7,25, повторюєте за адвентистами звинувачення в зміні Декалогу: Ви дійсно не знаєте, що 10 Божих Заповідей саме з цими міжправославнокатолицькими неузгодженостями є через те, що одні цитують їх з книги Виходу, а инші - з Второзаконня (Біблія)? Православні, греко-католики і більшість протестантів йдуть за написаним у Книзі Виходу, а Латинська Традиція, лютерани (може ще хтось?)- за книгою Второзаконня. Це ж принаймі говорить про те, що автор (якщо Ви автор) не читав Вих.20:2-17; Втор.5:7-21...
Запрошую прочитати.
А взагалі, з того, що мене дійсно цікавить, так це реальний стан православного читання Апокаліпсису і пророків. Невже це так, як Ви подаєте? Наскільки мені відомо (а мені відомо) - абсолютно все не так. Можливо хто з присутніх на форумі православних братів/сестер подасть матеріали по Православній Есхатології. Адже тут є гарна можливість зробити діла милосердя для душі: грішника навернути, невіжу навчити, в сумніві порадити, сумного потішити (на вибір, кому що до вподоби)...
дійсно дуже прошу долучитися, бо тема, бачиться, відходить у бік і ризикує загубитись і, хоч сама по собі вона (тема) нмд не надто, проте за нею - людина. А людина - це важливо.
З повагою
о.Олег
2009.07.31 | Георгій
Ось знайшов... (л.)
http://www.wco.ru/biblio/books/apok1/Main.htmПравославне тлумачення книги Об"явлення. Видавництво "Благовест," Москва, 2002 р.
2009.09.07 | +O
Re: пророцтво про Папів Римських св.Малахії (1094—1148)
http://wapedia.mobi/ru/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BE_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%85