It’s time to play God (l)
08/28/2009 | The Guardian
http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2009/aug/23/venter-artificial-life-genetics
Якщо завдяки дослідженню Крейґа Вентера створять нові форми життя, людство матиме надію на майбутнє
Поет Джойс Кілмер [Joyce Kilmer] написав: "Поеми створюють такі дурні, як я, / Але тільки Бог може створити дерево". Нове дослідження Крейґа Вентера – одного з провідних науковців, що працював над проектом вивчення людського геному, – може змінити все це. Його остання праця, результати якої опублікував журнал Science, – про успіхи у створенні в лабораторних умовах нової форми життя. Сподіваються, що це "синтетичне життя", врешті-решт, дозволить створювати організми "на замовлення", щоб спробувати вирішити світові проблеми.
Ідея створення живих організмів не нова. Десятиліттями вчені генетично змінюють рослини, мікроби і тварин. Генетично модифіковані культури займають понад 2 млрд акрів поверхні Землі. Але це своєрідне генетичне рихтування. От чого очікують Вентер і багато інших вчених, так це дечого революційного – створення цілком нових форм життя.
Ентузіасти синтетичного життя стверджують, що нам потрібні нові організми, щоб виконувати ті завдання, що їх не настільки добре реалізовують наявні форми. Наприклад, у всьому світі фермери щораз активніше вирощують біопаливні культури. Але вони займають землю, яку можна було б віддати під продовольство, що, власне, принаймні частково пояснює, чому ціни на зерно стрімко зросли. Уже намагаються використовувати інші ресурси, наприклад, стічні води чи рослинну масу. Проте природні організми мають власний порядок денний: вони хочуть плодити нащадків, а не продукувати етанол, тож не настільки ефективні при виготовленні палива.
Вентер – піонер у розробках геномів: він шукає нові гени в організмах, що живуть в екзотичних умовах. Деякі з цих генів, можливо, вдасться використати для синтетичних біоорганізмів, які, наприклад, вироблятимуть біопаливо. Але корисні гени розсипані між сотнями видів, декотрих із них не виростиш у лабораторії. Що хочуть зробити Вентер та інші вчені – то це звести зазначені гени докупи в одному створеному на замовлення організмі, котрий буде легко вирощувати.
Декілька років тому Вентер розпочав ці експерименти, створюючи клітину з мінімальними функціями, яка слугувала б своєрідним шасі для багатьох синтетичних біологічних інструментів. Його останнє дослідження стосувалося геному однієї бактерії, модифікованого в межах дріжджової клітини, а потім уставленого в клітину пов’язаної бактерії – задля створення цілком нового організму. Наступний крок – додати гени та маршрути для виробництва біопалива чи інших продуктів.
Біопаливо – це не єдина мета синтетичної біології. Учені Манчестерського університету намагаються створити бактерії, щоб виготовляти нові антибіотики. Також прагнуть розробити ліки проти раку, навчитися руйнування шкідливих забруднюючих агентів або виробляти цінні поживні речовини. Інші науковці думають про більш масштабні проекти, наприклад, розробку мікроорганізмів, що усували б окис вуглецю з атмосфери або навіть допомогли сформувати на Марсі середовище, схоже на земне.
Але чому зупинятися на мікроорганізмах? Невдовзі можна буде створювати цілком нові форми рослин чи тварин (зокрема людей). Нові зернові культури могли б самі вилучати азот з атмосфери, позбавивши потреби в дорогих добривах. А як щодо створених на замовлення комах, які відстежуватимуть і вбиватимуть сарану або малярійних комарів?
Звичайно, Папа Римський і анти-ГМО лобі витимуть, що ми не повинні грати роль Бога. Однак усе-таки, щороку споживаючи мільйони тонн генетично модифікованої їжі, не маємо жодного випадку, що засвідчив би якусь шкоду. І хоча існували обґрунтовані побоювання стосовно впливу генетично модифікованих культур на довкілля, дослідники дійшли висновку, що вони впливають м’якше, ніж традиційне сільське господарство.
Людство не може стояти осторонь цих ідей. Від ХІХ століття тривалість життя людини на Заході зростає приблизно на п’ять годин щодня. Більшістю наших додаткових років завдячуємо поступу в науці і технологіях. Але цей процес не зачепив значної частини світу. Оскільки люди живуть довше, чисельність населення зростає, врожайність падає й існує загроза глобального потепління, то потрібно дозволити інновації. Синтетична біологія дасть нову надію на світле майбутнє.
Якщо завдяки дослідженню Крейґа Вентера створять нові форми життя, людство матиме надію на майбутнє
Поет Джойс Кілмер [Joyce Kilmer] написав: "Поеми створюють такі дурні, як я, / Але тільки Бог може створити дерево". Нове дослідження Крейґа Вентера – одного з провідних науковців, що працював над проектом вивчення людського геному, – може змінити все це. Його остання праця, результати якої опублікував журнал Science, – про успіхи у створенні в лабораторних умовах нової форми життя. Сподіваються, що це "синтетичне життя", врешті-решт, дозволить створювати організми "на замовлення", щоб спробувати вирішити світові проблеми.
Ідея створення живих організмів не нова. Десятиліттями вчені генетично змінюють рослини, мікроби і тварин. Генетично модифіковані культури займають понад 2 млрд акрів поверхні Землі. Але це своєрідне генетичне рихтування. От чого очікують Вентер і багато інших вчених, так це дечого революційного – створення цілком нових форм життя.
Ентузіасти синтетичного життя стверджують, що нам потрібні нові організми, щоб виконувати ті завдання, що їх не настільки добре реалізовують наявні форми. Наприклад, у всьому світі фермери щораз активніше вирощують біопаливні культури. Але вони займають землю, яку можна було б віддати під продовольство, що, власне, принаймні частково пояснює, чому ціни на зерно стрімко зросли. Уже намагаються використовувати інші ресурси, наприклад, стічні води чи рослинну масу. Проте природні організми мають власний порядок денний: вони хочуть плодити нащадків, а не продукувати етанол, тож не настільки ефективні при виготовленні палива.
Вентер – піонер у розробках геномів: він шукає нові гени в організмах, що живуть в екзотичних умовах. Деякі з цих генів, можливо, вдасться використати для синтетичних біоорганізмів, які, наприклад, вироблятимуть біопаливо. Але корисні гени розсипані між сотнями видів, декотрих із них не виростиш у лабораторії. Що хочуть зробити Вентер та інші вчені – то це звести зазначені гени докупи в одному створеному на замовлення організмі, котрий буде легко вирощувати.
Декілька років тому Вентер розпочав ці експерименти, створюючи клітину з мінімальними функціями, яка слугувала б своєрідним шасі для багатьох синтетичних біологічних інструментів. Його останнє дослідження стосувалося геному однієї бактерії, модифікованого в межах дріжджової клітини, а потім уставленого в клітину пов’язаної бактерії – задля створення цілком нового організму. Наступний крок – додати гени та маршрути для виробництва біопалива чи інших продуктів.
Біопаливо – це не єдина мета синтетичної біології. Учені Манчестерського університету намагаються створити бактерії, щоб виготовляти нові антибіотики. Також прагнуть розробити ліки проти раку, навчитися руйнування шкідливих забруднюючих агентів або виробляти цінні поживні речовини. Інші науковці думають про більш масштабні проекти, наприклад, розробку мікроорганізмів, що усували б окис вуглецю з атмосфери або навіть допомогли сформувати на Марсі середовище, схоже на земне.
Але чому зупинятися на мікроорганізмах? Невдовзі можна буде створювати цілком нові форми рослин чи тварин (зокрема людей). Нові зернові культури могли б самі вилучати азот з атмосфери, позбавивши потреби в дорогих добривах. А як щодо створених на замовлення комах, які відстежуватимуть і вбиватимуть сарану або малярійних комарів?
Звичайно, Папа Римський і анти-ГМО лобі витимуть, що ми не повинні грати роль Бога. Однак усе-таки, щороку споживаючи мільйони тонн генетично модифікованої їжі, не маємо жодного випадку, що засвідчив би якусь шкоду. І хоча існували обґрунтовані побоювання стосовно впливу генетично модифікованих культур на довкілля, дослідники дійшли висновку, що вони впливають м’якше, ніж традиційне сільське господарство.
Людство не може стояти осторонь цих ідей. Від ХІХ століття тривалість життя людини на Заході зростає приблизно на п’ять годин щодня. Більшістю наших додаткових років завдячуємо поступу в науці і технологіях. Але цей процес не зачепив значної частини світу. Оскільки люди живуть довше, чисельність населення зростає, врожайність падає й існує загроза глобального потепління, то потрібно дозволити інновації. Синтетична біологія дасть нову надію на світле майбутнє.