ЄвроІнтеграція

Іван Семесюк: Наше Магдебурзьке Право

В нашій славній столиці є чудовий пам’ятник – Колона Магдебурзкого права. Символічність цієї споруди для актуальних подій переоцінити важко, але досі ніхто не звернув на це уваги.
Власне, саме за народне самоврядування ми й товчемося на Майдані, за великим рахунком. Можливо хтось не в курсі, шо воно таке, те Магдебурське право, то погугліть і не позорьтеся. В контексті євроінтеграційного сіпання і прагнення громадського самоврядування – це може стати афігенним символом і знаковим образом.


No Picture

Сергій Мєдвєдєв: А що далі?

З чого все починалося. Майже шість років Україна готувалася до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.



Эдуард Глезин (Москва): Мой ЕвроМайдан. Или солидарность с российским флагом.

Как и в 2004 году я, к сожалению, не увидел в фото-видеорепортажах из восставшего Киева российского флага среди многочисленного интернационала солидарности в рядах демонстрантов. Как и во время Оранжевой революции, я решил исправить этот пробел и поехал на Майдан с триколором России, поддержать украинцев в их борьбе за свободу. Дабы обозначить свою позицию написал на флаге: «Я горжусь украинцами», а в углу «За ЕС» и вырвался на выходные на свободу!


Чому була успішна “Коаліція за чистий парламент”?

КЧП показала більш ефективний спосіб боротьби з корупцією: публічне викриття. Там, де закони не працюють, громадська думка може сама досягти такої форми мобілізації, яка призведе до виключення тих, хто не відповідає стандартам чесноті. Для цього потрібна солідарність громадянського суспільства та плідний альянс зі ЗМІ. Але абсолютно очевидно, що це працює.


Боротьба з політичною корупцією у посткомуністичній Європі

Про антикорупційну кампанію проведену в Румунії у 2004 році, в результаті якої приблизно сотня депутатів з неоднозначною репутацією лишилися поза парламентом. І якщо багато спостерігачів вважали цю кампанію «оригінальною», проблеми, на розв’язання яких вона була спрямована, широко розповсюджені у посткомуністичному світі: політичні еліти, іноді більше схожі на хижацькі еліти; поглинання держави великим бізнесом; виборці з низьким рівнем громадянської компетенції та інтересу до політики. Ситуація на Балканах та у колишньому СРСР іноді виглядає безнадійною. Але це не так. Історія, яку ми розповімо, переважно, є історією успіху.