Людська безпека – її виміри та відчуття. П’ята Школа Лідерів Змін

У Маріуполі розпочалася П’ята Школа Лідерів Змін для молодих лідерів Приазов’я.

Головною темою школи є Людська безпека – її виміри та відчуття. Інформаційна безпека.

Мета навчальної програми ШЛЗ – підготовка лідерів суспільно-політичних трансформацій в країні на локальному рівні.

Тренерами Школи виступають лідери суспільних трансформацій Польщі, успішні громадські лідери та відомі експерти України.

Навчання відбуватиметься протягом 15 – 18 січня 2016 р. і включатиме цикл лекцій та інтерактивних тренінгів. Загалом школу відвідало 65 осіб.

В рамках Школи політолог, лідер польського руху “Солідарність“, представник Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” у Польщі Збігнєв Буяк та координатор Української миротворчої школи, голова правління ІЦ “Майдан Моніторинг” Наталка Зубар зустрілись з викладачами історичного факультету Маріупольского Державного Університету.

Пан Збігнєв розповів про сучасну політичну ситуацію в Польщі та перспективи українсько-польських відносин, про історію Руху “Солідарність” і особливості реформування судової системи, місцевого самоврядування в Польщі.

Також для пана Буяка була проведена невеличка екскурсія Маріуполем, впродовж якої доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики МДУ, кандидат історичних наук Сергій Пахоменко та учасник Української миротворчої школи Ольга Бондаренко ознайомили гостей з локаціями міста, як найдостеменніше відображають його “обличчя”.

Інтерактивна лекція “СОЦІО-НОРМАТИВНА КУЛЬТУРА”
Галина Усатенко (кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, Київ).

Нотатки з лекції:
Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а як в культурний людський капітал.

Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу. Таким чином ми гармонізуємо суспільство

Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення?

Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій.

Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували все, малюючи мости в блакитно – жовтий.

Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміни заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвиток громадянського суспільства
– ідентифікація нації та взаємна інтеграція різних культур.

Треба брати на себе місію роботи меседжі, що формуватимуть нову якість дискурсу

Презенація: Соціонормативна-культура

Лекція «Джерела та походження тероризму» Ігор Семиволос

Лекція «ДЖЕРЕЛА ТА ПОХОДЖЕННЯ ТЕРОРИЗМУ»
Лектор: Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ

Нотатки з лекції:
Терорист – звучить як стереотипне тавро. Хто має зрозуміти – чи він дійсно терорист? Бійці за свободу можуть бути терористами? Терор – це метод досягнення цілей.

Є релігійний, місіанський терор. Його здійснюють групи всіх релігій. Терор існує лише в конкретному історично – культурному аспекті. Він живиться певними обставинами. Якщо змінити культурний простір – терор зникає. Стратегії терору засновані на психологічному впливі. У двадцятому сторіччі тероризм набрав нового змісту.

З Першої Світової війни ключовим джерелом формування армії стало цивільне населення як база для мобілізації. Треба було ламати волю народу до опору. Наприклад, масовим бомбардуванням… Якщо тероризм – частина війни, то його не треба називати тероризмом.

Не можна називати військовополоненими в країні, де неоголошена офіційно війна.

Термін “Тероризм” заполітизований. Він має на меті залякати людей.

Чого прагне тероризм? Чи може тероризм бути успішним? Так, якщо стає на вищий рівень. Приклад – Нікарагуа. Страх проти асасінів був настільки поширений, що європейці цей термін сприймають як “вбивця”.

Слово “Терор” – вигадка модерну часів великої французької революції . Після винайдення динаміту терор став гучним.

Презентація лекції: terror_history

Лекція “СИРІЯ ТА БЛИЗЬКОСХІДНІ КОНФЛІКТИ”
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Київ

Нотатки з лекції:
Як розвивався конфлікт? Чим важливий досвід Сирії для України? Які ролі відіграє Росія в конфліктах з Сирією та Україною?

Світ визнає Сирію та Україну паралельними. Сирійська криза починалась подібно до нашого Майдану. Пусковий гачок – анексія та агресія Путіна спричинили можливість прецедентів в інших точках планети. Порушені межі країн. Спроби переділу світу призведуть до нових конфліктів. В Південній Азії конфлікти схожі з нашими.

З кінця сімдесятих в країні почалось арабське соціалістичне відродження.
На кінець 90-х в Сирії не було приватних банків та медіа, не було великого бізнесу.
Це як життя в радянському союзі.

Партія ВААS дала можливість людям ставати журналістами та політиками.
Етнорелігійне розмаїття Сирії. Етнічні групи замикалися в собі. Коли ви не можете вникнути в бізнес- ви починаєте вкладати кошти у військо та самоосвіту.
Країна з сильним ідеологічним впливом, сильним контролем настроїв людей, з жорстокими репресіями.

Сценарії військових конфліктів завжди починаються з надмірного насильства в бік мирного населення. Молодь малювала протестні графіті, більшість з графітників – були діти з культурних сімей. В розгоні Майдану та в розгонах Сирії – Росія давала команду владі не зупинятись. Замовник – один!

Україна надавала освітні послуги для жителів Сирії. Дві третини координаційного складу дискусійної політики були пов’язані з Росією.

Чим довше триває конфлікт, тим краще утверджуються ідентичності

Російська армія зосередила до семи тисяч військовослужбовців в Сирії, вони планують сухопутні походи. Ми будемо свідками сирійського театру війни. Читайте англомовні першоджерела, бо війна в Сирії пов’язана з нашим конфліктом. Більше цікавтесь світом.

На завершення навчання учасники переглядали і обговорювали фільм Анджея Вайди «Валенса – Людина надії» разом з одним з героїв фільму Збігнєвом Буяком, лідером польської Солідарності.

Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг“