Росіяни вбивають не лише в Україні. Об’єднані сили малійської армії з російськими найманцями з компанії Вагнера вчинили військовий злочин у селі Мурра в центрі Малі. Протягом кількох років місто перебувало під контролем кількох десятків джихадистів із угруповання Катіба Макіна. Але росіяни з малийською армією вбили понад триста людей, не тільки джихадистів, а й усе населення крихітного села. Це злочин, подібний за розміром до того, що стався в Бучі під Києвом точно в той же час.
Операція вагнерівців з малийською армією в Муррі відбулася 27 березня, у базарний день, коли місцеві пастухи прийшли продавати худобу. За повідомленнями, що збігаються за змістом, журналістів та правозахисних організацій (Amnesty International, Human Rights Watch), це почалося з сильного кулеметного вогню з гелікоптерів. Людей розстрілювали послідовними групами протягом чотирьох днів до 31 березня. Деяким довелося рити ями, в яких їх вбивали. Вижило лише 19 осіб. Братські могили з понад сотнею жертв були прикриті, ще двісті тіл лежали в селі.
Трохи раніше журналістам вдалося крадькома сфотографувати базу російської компанії найманців Вагнера в Малі. Ви можете побачити навчання росіян та їх бронетехніки – якщо не помиляюся, це восьмиколісні БТР-80 російського виробництва.
Знищення цілого села під корінь в районі, населеному кочовим народом фулані (також званий Пеул), з якого в основному набирать джихадистів у цьому районі, може мати лише один ефект: ще більший гнів проти влади в Бамако та ще більше приєднання добровольців ряди джихадистів.
Франція вже більше десяти років веде війну проти ісламських джихадистів у регіоні, очолювану коаліцією за участю армій сусідніх країн і деяких європейських країн. Проте минулого року в результаті державного перевороту владу в Малі перейняла військова хунта, яка по суті вигнала Францію з країни і найняла Вагнера. У той же час в Малі триває інтенсивна агітація, як антифранцузька, так і проросійська.
Західна Африка – це дуже важливий фронт протистояння Росії та Вільного світу, в якому, на жаль, Кремль дуже успішний. Про це мало говориться.
Марчін Людвік Рей
Дякую за острівець спротиву, незаангажованість, висвітлення злочинних дій російських найманців проти мирного населення. Ваша принципова об’єктивність як журналістів що не мають відношення до більшості “кішенькових ЗМІ”, які створюють фейкові новини за брудні гроші замовника/власника каналу стає дедалі рідкісним якґвищем
Дуже дякую від імені всієї команди!
…явищем,яке замість сприйняття чогось звичного (в контексті набутих моральних цінностей
суспільства ХХІст.) викликає здивування та надію.
Така реакція є поштовхом до розмірковування–чи справді наше суспільство прямує шляхом розвитку?
(Впродовж минулого століття дві сві тові війни нічому не навчили людство, якщо паралельно прискорюванню науковому розвитку збільшується рівень людської агресії що разом із блюзнірськими висловлюваннями демократичних інстититуцій стурбованості як відповідь на черговий акт звірячого поводження з полоненими, цивільними жителями країни на території якої тривалий час відбувається військове вторгнення,яке схоже варто розцінювати як геноцид однієї нації та народу,а покарання за злочин таких масштабів має понести не тільки військове командування армії агресора,а й керівництво країн світу,які спостерігали вбивства тисяч цивільних громадян, і висловлюючи занепокоєння подумки
прораховували ймовірність нашкодити собі як наслідок не демократичних дій у разі втручання в конфлікт…
Таким чином ця війна може принести більше жертв ніж дві попередні, перевершити за рівнем жорстокості та агресії попередні конфлікти в десятки разів, та показавши людству хибність демократичних досягненнь крізь призму небачуваного блюзнірства та популізму лишити напрямок розвитку незмінним, ціною десятків тисяч життів довести до абсурду вартість мильної бульбашки не тільки демократії,а й продемонструвати (щоправда невеличкому відсотку людей) що розвиток прошресу та всіх інших наукових галузей людства знецінюється однією війною…
А коли приходить усвідомлення неважливості прогресу, як помилково обраного вогника маяка, на світло якого орієнтувалось людство, у найстрашніші шторми не втрачаючи зоровий контакт з промінчиком – гребли найсильніші сини людства… тримали рух у напрямку мрії, наймудріші мужі людства вірили у зоряне майбутнє їх нащадків…а саме зараз, відсутність надії та однакова думка у всіх мудрих водночас: цей світ не має витри-мувати таких хижаків, що вбивають все навколо себе… наявність другої сигнальної системи хіба робить їх такими монструозними в своїх проявах знущання над усім живим включаючи себе самого. Мудрі настільки послаблені цим розчаруванням, що не вірять вже в зоряне майбутнє… один за одним – вони роблять крок за борт зникаючи в чорній безодні прадавнього моря.
Коли останній з людей зникає в безодні, над морем з’являється перший промінчик сонця. Ранок. Новий день нового світу. Світу без людей.1