Продовження публікації Руслани Радчук, співробітниці інституту рослинної генетики, Гатерслебен, Німеччина.
Це такий майже офіційний текст, може яким депутатам треба, або журналістам. Майже нічого нового там нема. Що зробила група депутатів. Зробили вони насправді не дуже багато, але ефективно
Перш за все, вони взяли недоколиханий Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» і викреслили абсолютно всі положення, де згадується будь-яке практичне застосування ГМО (імпорт, виробництво, допуск, контроль, маркування, транспорт, вживання, тощо), за виключенням науково-дослідного. Стаття 16 доповнилась пунктом” Забороняється ввезення харчових продуктів, косметичних засобів, лікарських засобів, кормових добавок, ветеринарних та мікробіологічних препаратів, які містять ГМО або отримані з їх використанням, для безпосереднього вживання за призначенням.”
Це має один серйозний наслідок.
В основній редакції закону вказані терміни. Зокрема
організм, живий організм – будь-яка форма біологічного існування (включаючи стерильні організми, віруси та віроїди), здатна до самовідтворення або передачі спадкових факторів;
генетично модифікований організм, живий змінений організм (ГМО) – будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах, а саме:
рекомбінантними методами, які передбачають формування нових комбінацій генетичного матеріалу шляхом внесення молекул нуклеїнової кислоти вироблених у будь-який спосіб зовні організму) у будь-який вірус, бактеріальний плазмід або іншу векторну систему та їх включення до організму-господаря, в якому вони зазвичай не зустрічаються, однак здатні на тривале розмноження;
методами, які передбачають безпосереднє введення в організм спадкового матеріалу, підготовленого зовні організму, включаючи мікроін’єкції, макроін’єкції та мікроінкапсуляції;
продукція, отримана з використанням ГМО – продукція, в тому числі харчові продукти та корми, технологія виробництва якої передбачає використання ГМО на будь-якому етапі;
Таким чином, під ці універсальні формулювання підпадають усі ГМО – плазміди, віруси, бактерії, рослини і тварини. Також підпадає уся продукція, що містить, або отримана з використанням ГМО. Поправка до 16 статті уточнює, що це стосується харчових продуктів, косметичних засобів, лікарських засобів, кормових добавок, ветеринарних та мікробіологічних препаратів. Що це значить?
В медичній і ветеринарній діагностиці і лікуванні застосовується величезна кількість біотехнологічних препаратів, починаючи з рекомбінантних вакцин, вітамінів, ліків, антибіотиків, закінчуючи ензимами для діагностичних цілей, на кшалт Taq-полімерази для ПЛР, яка також вся отримується рекомбінантним методом. Сучасна харчова промисловість також використовує велику кількість харчових добавок і ензимів, що отримані за допомогою генетично-модифікованих мікроорганізмів.
Отже, депутати в законопроекті, кресляючи по закону ручкою, разом з кукурудзою і соєю, викреслили медицину (лікування, запобігання і діагностику), ветеринарію, в великій мірі харчову і косметичну промисловість.
Щодо науково-дослідної діяльності. Мені незрозуміло взагалі, яку науково-дослідну діяльність можна проводити з трансгенними організмами при такому законодавстві і взагалі – навіщо. Якщо мова про культурні рослини, то тематика обмежена. Наприклад, не можна досліджувати поведінку трансгенних рослин в екосистемі, бо вона автоматично буде відкрита, а цей термін викреслили з закону. В науці дійсно широко застосовуються трансгенні рослини з метою збагнути, як працює геном. Але дизайн експерименту буде натикатись на законні обмеження. Будь-яка прикладна біотехнологія для медицини, охорони природи, в харчовій промисловості, як то зменшення алергенності продуктів за допомогою генетичної модифікації зовсім викреслюється з українського наукового ландшафту.
***************
Окрім цього масового редагування, ще є мінорні, але незрозумілі. Наприклад в Статті 1. Терміни та їх визначення, був термін оцінка ризику – науково обґрунтований процес, який складається з ідентифікації небезпеки ГМО, характеристики небезпеки, оцінки впливу, характеристики ризику; (Це строге визначення взяте з Codex alimentarius, Statements of Principle Relating to the Role of Food Safety Risk Assessment де оцінка ризику складається з four steps of the risk assessment, i.e. hazard identification, hazard characterization, exposure assessment and risk characterization, які докладно розшифровуються),
помінявся на розпливчасте формулювання: оцінка ризику – науково-обґрунтований процес, який складається з ідентифікації, характеристики та оцінки впливу небезпеки ГМО на біологічні та екологічні системи з метою визначення достовірності, рівнів та інтенсивності прояву ризику.
Сенсу я цього редагування і сенсу самого нового текстового утворення зовсім не зрозуміла.
Власне, це і все про самі зміни до закону. Набагато більше цікавого в пояснювальній записці.
“...не можна водночас не враховувати результати незалежних досліджень, які доводять, що ГМО призводять до онкологічних захворювань, безпліддя, алергії, токсикозів, смертності і захворюваності новонароджених, генетичних каліцтв, зменшення чисельності та зникнення багатьох видів тварин та рослин, руйнації біосфери. Безпечність впливу ГМО на здоров’я людини та живі організми не підтверджена наукою. ”
Насправді існують сотні наукових досліджень, які не підтверджують небезпечність допущених до використання ГМО. Натомість немає жодних наукових досліджень, які б демонстрували, що ГМО призводять до онкологічних захворювань, безпліддя, алергії, токсикозів, смертності і захворюваності новонароджених, генетичних каліцтв, зменшення чисельності та зникнення багатьох видів тварин та рослин, руйнації біосфери. Жодних таких дослідженьвзагалі нема. Тобто абсолютно. Ніц. Нема зовсім нічого наукового про смертність, генетичні каліцтва, зникнення багатьох видів тварин і рослин, безпліддя, руйнацію біосфери. Тобто, якщо туди дописати “приліт інопланетян” і “зіркові війни”, то в правдоподібності нічого не зміниться. Взагалі таке враження, що закони можна обгрунтовувати будь-якими дикими фантазіями.
“Пріоритетним напрямом правового регулювання відносин щодо використання ГМО полягає в неможливості повного виключення ризику, але, як правило, заборона є єдиним правильним рішенням за умови відсутності абсолютної впевненості в безпеці продовольства для людей та біорізноманіття. ”
Рrecautionary principle дійсно вбудований в законодавство багатьох країн, в тому числі і європейське законодавство, що регулює допуск ГМО. Означає цей принцип не заборону через незнання. Цитую дискусію єврокомісії щодо застовування цього принципу: Принцип обережності слід застосовувати разом з аналізом ризиків, базуватись на наукових дослідженнях, відповідати заявленому рівню захисту, не бути дискримінуючим, бути узгодженим з аналогічними, вже прийнятими заходами, бути перевіреним на витрати і вигоди, пов’язані з дією або бездіяльністю, повинен бути переглянутим, як тільки з’являться нові наукові дані, і, головне, дати право голосу тим, хто для оцінки ризику повинен надати наукові докази.
“У березні 2015 року Європейський Союз схвалив закон, згідно з яким відновлюється можливість схвалення генетично модифікованих сільськогосподарських культур і котрий також передбачає можливість для окремої країни забороняти вирощування таких культур навіть після того, як Євросоюз визнає їх безпечними.”
Така можливість дійсно є, але це означає, що ці країни можуть заборонити, базуючись на обгрунтованих town and country-planning, land use, socio-economic impacts, co-existence and public policy, а не на вигаданих ризиках для здоров’я населення, оригінальному трактуванні precautionary principle або відсутності освіти у депутатів.
“… даний Законопроект відповідає статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та статті 16 Основного Закону, згідно з якою забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, …, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави. ”
Яким чином заборона використання надбання цивілізації – як то сучасні досягнення біотехнології, застосування їх в медицині, ветеринарії, сільському господарстві – збереже здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку людей, підтримає екологічну рівновагу і збереже генофонд українскього народу?
Насправді є нагальна потреба покращити колись цей закон, при цьому взяти за зразок європейські директиви. Але не при цій каденції.
Руслана Радчук, співробітник інституту рослинної генетики, Гатерслебен, Німеччина