Школа Соціальних Посередників має на меті підготовку практиків з управління конфліктами в Україні.

Ми визначаємо соціального посередника як експерта з підготовки та організації інклюзивних багатосторонніх суспільних діалогів в громадах, на територіях яких є актуальні чи потенційні насильницькі конфлікти. Наша перша публікація про соціальне посередництво як професію від 2010 року – читайте тут.

Публікації про перебіг проекту читати тут

Основною проблемою, на наше переконання, є нерозвиненість в Україні соціальних практик врегулювання конфліктів в ненасильницький та не репресивний спосіб.

Необхідність підготовки соціальних посередників, не в останню чергу, викликана триваючою військово-інформаційною агресією Росії проти України.

Де працюють (або звідки переїхали) наші слухачі. Повна карта тут.

Школа Соціальних Посередників почала діяльність в 2015 році в межах коаліційного проекту «Українська Миротворча Школа». Протягом першого року ми підготували 45 практиків,  в 2016-17 році пройшли курс навчання ще 20 практиків, в 2017-18 році пройшли курс навчання ще 32 практики. В 2018-19 роках курс навчання закінчили ще 18 практиків, в 2019-20 роках – ще 20 практиків.

Всього – 135 практиків отримали сертифікати про закінчення навчального курсу.

Це – громадські активісти, підприємці, соціальні працівники, державні службовці та освітяни, які мотивовані на цю діяльність та вже мають попередній досвід участі у трансформації соціальних конфліктах, пов’язаних із подіями в постраждалих або потенційно конфліктних районах України (57 міст і селищ в основному на сході та півдні України).

Ми пропонуємо комплексне навчання в наступних напрямках:

  • Основи управління конфліктами, включаючи їхнє прогнозування, аналіз, профілактику та специфіку комунікацій.
  • Реалізація спільного ухвалення рішень і формування консенсусних практик.
  • Створення діалогових просторів для переговорів, спрямованих на деескалацію конфліктів.
  • Основи аналізу соціальних мереж (як соціотехнічних систем), моделі і тактики інформаційної війни в соціальних мережах.
  • Історія близькосхідного тероризму.
  • Кращі практики суспільних договорів, які стали результатом трансформації насильницьких конфліктів (в тому числі: «Угоди Страсної п’ятниці», польській круглий стіл 1989 року, процес СODESA в Південній Африці). Невдачі миротворчості на пострадянському просторі.
  • Залежність від минулого та вплив історичних наративів на виникнення та розвиток конфліктів (в тому числі в США, Польщі, Німеччини та Україні).
  • Найкращі та найгірші практики соціальних перетворень в постсоціалістичних державах (на прикладі Польщі та Чехії).

Навчальний процес містить лекції, тренінги, інтеграційні ігри, майстер-класи, дискусії та практичну міжсесійну роботу.

Тренерами та експертами Школи є досвідчені спеціалісти з України, Польщі, Німеччини та Ізраїлю.

Програма Школи є оригінальною і не має аналогів в світі.

Досягнення випускників:

Створення нових практик діалогу на тлі: спільної діяльності із забезпечення сталого розвитку та безпеки місцевих громад, інтеграції ВПО та переміщених навчальних закладів в місцеві громади, психологічної реабілітації жертв війни, миротворчої просвітницької діяльності в громадах.

Приклади діалогових практик, що втілені випускниками:

  1. Дискусійні клуби для обговорення конфліктів різного рівня, що виникають в процесі реформ в Україні.
  2. Безперервна освіта як неформальне навчання, що містить: вивчення мов (українська, англійська, кримськотатарська, чеська); практики управління конфліктами; історія; політологія; права людини.
  3. Мистецтво і ремесла у формі колективного навчання та спільної діяльності, а саме: вишивання; музика; народні ляльки та сувеніри; шиття; фарбування; гончарство; виготовлення та популяризація традиційних вбрань; кулінарія; спільне вуличне мистецтво. Розвиток традиційного декоративно-прикладного мистецтва національних меншин.
  4. Нові медіа, а саме інтернет-радіостанції в Херсоні і Сєвєродонецьку та інтернет-телебачення в Приморську.

Загальний підхід до практик діалогу

  1. Різноманітні діалогові заходи поєднують людей різного віку і поглядів, залучають людей, які зазвичай організовано не взаємодіють (наприклад, цивільні і військові, громадяни і представники державних органів, місцеві жителі і ВПО).
  2. Співпраця ґрунтується на прийнятті спільних рішень та пошуку консенсусу або прийнятного компромісу з конфліктних питань. Учасники, окрім набуття нових навичок, змінюють власні поведінкові установки з конфронтаційних на інтеграційні та ретранслюють значущість спільних дій в урегулюванні конфліктів.
  3. Якщо йдеться про спільну творчу діяльність, то вона спрямована на формування нових смислів та цінностей. Люди мають завершити діалог в гарному настрої, бути готовими продовжувати співпрацю.
  4. Тому необхідно створення учасниками різних артефактів (декоративно-прикладні, спільні тексти, плани, методології, схеми, відео, фотографії), як матеріальних результатів діалогу.
  5. Ці практики мають легко відтворюватися і стимулювати реплікацію учасниками діалогів.

Приклади результатів діалогів, організованих випускниками

  • Проспект Олекси Тихого – сприяння досягненню спільного рішення місцевих рад 5 міст Краматорської агломерації та обласної адміністрації Донецької області стосовно надання імені українського правозахисника головним вулицям, що поєднують ці міста  (загальна довжина 50 км).
  • «Донбас-Україна» – спільні освітні центри 17 переміщених вищих навчальних закладів з метою сприяння освіті людей, які проживають на окупованих територіях або поблизу від лінії розмежування.
  • Наукове дослідження «Сучасні партіціпатівной практики в галузі державного управління. Світовий досвід та Україна», докторська дисертація випускниці Школи Соціальних Посередників Олени Знаткової.
  • Еко-сквер в Сєвєродонецьку – зелена зона відпочинку, що підтримується місцевою громадою як простір для діалогів стосовно поліпшення якості життя в місті.
  • Клуб «Файно» в Краматорську – платформа для вивчення української мови, одночасно з навчанням традиційному вишиванню за участю людей різного віку, місцевих жителів та ВПО, цивільних та військових.
  • Громадські простори, які покращують комунікацію в місцевих громадах: Кризовий медіа центр «Сіверський Донець» (Сєвєродонецьк); кафе «Час Є» (Бердянськ); коворкінг «Halabuda» (Маріуполь); Креативний Простір Портал 24 (Приморськ).
  • Фестиваль-діалог про комфорт і безпеку “Зелений Гай” (Харків)

Основна мета

Інституціалізація соціального посередництва як інноваційного для України інституту.

Поточний стан інституціоналізації

  1. Відносини з навчальними закладами і, передусім, з переміщеними університетами. На запит з боку 17 переміщених університетів проводяться спеціальні тренінги з управління конфліктами між працівниками університетів та приймаючими громадами, між українськими студентами з контрольованих і не контрольованих територій,  а також з організації комунікацій між людьми з окупованих територій і персоналу та студентів переміщених університетів. Тренінги включаються до університетських освітніх програм в якості факультативів.
  2. Відносини з Міністерством освіти і науки – постійні комунікації, спрямовані на розробку стратегічних планів в галузі освіти з метою включення методик з основ соціального посередництва в формальну освіту.
  3. Відносини з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України – впровадження Інтеграційних організаційно-ділових ігор та класифікатора професії.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся:

Наталія Зубар, Інформаційний Центр «Майдан Моніторинг», Голова Правління — pani@maidan.org.ua ,

Ігор Дубровський, керівник проекту «Школа Соціальних Посередників», кандидат соціологічних наук — dubrig@ukr.net

Донори проекту:

  • The British Embassy in Kyiv (2014-2016)
  • Міжнародний Фонд Відродження (2016-2017)
  • «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні (2017-2018)
  • В 2018-2020 роках Школа відбувалася в рамках проекту «Розширення можливостей громадянського суспільства для ненасильницької трансформації конфліктів з державними суб’єктами – Проектна лінія: “Платформа для успішного ненасильницького активізму”», що підтриманий  K. Wustrow –  Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.”

Ми вдячні всім, хто підтримує проект!