Бандера, Шухевич, Ленкавський – почесні громадянини міста Надвірна

10 вересня з нагоди дня міста Надвірна міський голова.Зіновій Андрійович, за поданням громадсько – політичної ради Надвірнянщини та інших організацій, оголосив рішення сесії Надвірнянської міської ради про присвоєння Степану Бандері, Роману Шухевичу , Степану Ленкавському та Петру Бобровському визнання їх почесними громадянинами міста Надвірна.

Внук Героя України Степана Бандери, який проживає в Канаді, Степан Бандера молодший направив вітання Надвірнянцям  “Родина Бандер дякує громаді в Надвірні за ту честь та вшанування.”

11 вересня 20011р у м.Надвірна пройшли урочистості з посвяченням місця під майбутній пам’ятник Борцям за Волю України.

У багатолюдному дійстві взяли участь делегації від громад, духовенство, керівники міста та району
Перший камінь освятили свяченнослужителі Української православної та греко – католицьких церков району. Пішу ходу до місця майбутнього спорудження пам’ятника розпочали від пям’ятника Тарасу Шевченку. Колону очолили священнослужителі та хори. Далі вінки від громадсько – політичної ради Надвірнянщини та молода ” Просвіта”, сплетений з плодами Червоної калини.  Курсанти військово – спортивного ліцею несли Прапор України Надвірнянської громади площею 72м.кв, який було освячено на день Державного Прапора 23серпня 2011р. За ними воїни УПА, представники влади, парафій, громадських та політичних обєднань, гості та запрошені, жителі краю.
Священнослужителі відправили молебель та спільно освятили місце –  символічний перший камінь. Церковні хори, члени братства вояків УПА, члени ГО “Молода Просвіта”, Надвірнянського районного будинку культури організували святковий концерт. У своїх виступах співголови робочої групи –  голови Надвірнянської РДА Володимир Калічко, районної ради ( він же голова робочої групи з будівництва пам’ятника ) Василь Попович, міської ради Зіновій Андрійович, громадсько – політичної ради Ярослав Лесюк, братства УПА, щиро подякували всечесним отцям за молебель та освячення і запевнили громаду району, що протягом 3-4 місяців, за результатами проведених конкурсних робіт, визначаться з видом пам’ятника та погодять з громадою і затвердять найкращий варіант  Далі буде розроблено кошторисну вартість і збір коштів.
Кошти громада буде збирати у виді благодійних та добровільних внесків громад, громадсько-політичних об’єднань, маценатів, підприємців…так щоб до 70-річчя створення УПА, яке будемо святкувати в наступному році, відкрити і посвятити уже і сам пам’ятник. Така ціль і завдання громади.

About Nataliya Zubar 2354 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

1 Comment

  1. У сусідньому з Надвірній Яремчі є вулиця донеччанина Олекси Тихого, Стуса й Литвина. А от як діють на батьківщині Олекси:

    Почему депутаты боятся Олексы Тихого?
    Додав: Майдан-ІНФОРМ, 06-09-2008 16:51, Донеччина
    ________________________________________
    Олекса Тихий, когда учился, а потом работал в Алексеево-Дружковке. Многие жители его хорошо знали. А Тухачевского, кстати, они путают или с одним из Героев Советского Союза, или с генералом Карбышевым
    Депутаты Алексеево-Дружковского поссовета на очередной сессии решили не переименовывать улицу Тухачевского на улицу Олексы Тихого.
    Напомним, что этот вопрос они уже рассматривали два месяца назад (речь, правда, шла о другой улице) — тогда голоса разделились поровну. Так как решение не было принято, к нему, по регламенту, можно было обращаться только через год. Однако 7 июля состоялся сход жителей улицы Тухачевского, которые практически единогласно приняли обращение к поселковому совету о переименовании своей улицы. С нее начинается дорога в Ижевку, по которой ходил Олекса Тихий, когда учился, а потом работал в Алексеево-Дружковке. Многие жители его хорошо знали. А Тухачевского, кстати, они путают или с одним из Героев Советского Союза, или с генералом Карбышевым.

    Так как по закону депутаты должны подобные обращения рассматривать безотлагательно, то им пришлось вернуться к этому вопросу 21 августа. Секретарь поселкового совета Татьяна Шаповалова рассказала о сходе жителей улицы Тухачевского, в котором принимала участие депутат поселкового совета Татьяна Ефименко, и зачитала обращение к депутатам Почетного гражданина города Николая Янко, учившего в свое время Олексу Тихого. «Тихий — це відсвіт нашого народу, сміливий борець за його долю і культуру. Подібно до того, як його героїчний прославлений двоюрідний брат Микола Носуля ціною свого життя дав можливість друзям-солдатам переможно йти вперед, так і Олекса Тихий віддав своє молоде життя за долю народу, його переможний рух до створення Незалежної України.
    Підтримую рішення жителів вул. Тухачевського на зміну ім’ям славного сина нашої республіки Тихого Олекси Івановича. Він цього повністю достойний. Нехай назва вулиць зберігає пам’ять славного вихідця з Олексієво-Дружківки,» – пишет в своем обращении Николай Тимофеевич Янко.
    Однако ни мнение своих избирателей, ни мнение одного из самых уважаемых людей поселка и города мало интересовало депутатов — было заметно, что они пришли на сессию с готовым решением, поэтому кое-кто требовал сразу ставить вопрос на голосование, без обсуждения. Что и было сделано. В результате из 19 человек 12 проголосовало против переименования. Так Алексеево-Дружковский поссовет принял одно из самых позорных решений в своей истории. Кстати, руководство поселкового совета выступает за то, чтоб в Алексеево-Дружковке была улица Олексы Тихого. А вот депутаты (в первую очередь те, кто работает на Кондратьевском огнеупорном заводе, который является собственностью Мариупольского комбината «Ильича») – против.
    Так Владимир Белашенко, особенно активный противник переименования, бывший председателем поселкового совета в 80-е годы (когда Олексу добивали в пермских лагерях для политзаключенных), заявил нам, что «Олекса Тихий, во-первых, не сделал ничего для поселка, а во-вторых, не уроженец Алексеево-Дружковки, и пусть его именем называют улицу в Ижевке».
    Но разве Тухачевский родился в Алексеево-Дружковке? Как, впрочем, и десятки других деятелей, имена которых носят наши улицы? Лучшие годы Олексы Тихого связаны с Алексеево-Дружковкой, благодаря чему об этом поселке знают теперь во всем мире. А что касается первого аргумента, то лучше всего вспомнить Пушкина, который в стихотворении «Поэт и толпа», говорит о подобных людях, что они определяют «полезность» статуи Аполлона —на вес: «Печной горшок тебе дороже: ты пищу в нем себе варишь!» — гневно восклицает он.
    Безусловно, депутатов, представляющих высшую власть территориальной громады, такие подходы только компроментируют. Но самое страшное, что мнение народа для «народных избранников» оказалось совсем необязательным — чью ж тогда волю они выполняют? Чью ручку целуют?
    Безусловно, память об Олексе Тихом, одном из фундаторов независимой Украины, в которой мы сейчас живем и за которую он отдал, не колеблясь, свою жизнь, не пострадает от того, что депутаты поселкового совета не захотели назвать одну из улиц в его честь. Ему приходилось терпеть гораздо большие несправедливость и травлю. Просто данный факт говорит о том, как далеко тянутся щупальца тех, кто уничтожал цвет нашей нации в недавнем прошлом и какой долгий путь еще предстоит нам пройти, чтобы осмыслить жизнь таких выдающихся личностей, как Олекса Тихий. Улица его имени нужна не ему — она нужна нам. Ведь пока мы будем бояться поступать, говоря словами Олексы, «у всьому, завжди, незалежно від обставин згідно зі своїм сумлінням», мы будем оставаться рабами. Свободный человек – это человек с чистой совестью, живущий по совести.

    Евгений ФИАЛКО – главный редактор дружковской газеты «Наша Дружковка» т. (06267) 4-24-32.

Comments are closed.