Я би спитав пана Президента…

09-05-2008 14:23 // URL: http://maidan.org.ua/static/lysty/1210332237.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Подивившись увечері 8 травня 2008 року на телеканалі «Україна» шоу «Дуель» – розмову Президента України з ветеранами війни та з громадськістю, я не почув його відповіді на головне, на мою думку, питання:
Чи внаслідок радянсько-німецької війни 1941 – 1945 років Україна стала вільною і незалежною?
Якщо так, то чим пояснити:
а) продовження політичних репресій в Україні, в тому числі проти фронтовиків;
б) війну Української Повстанської Армії за незалежність, яка тривала ще років десять (а потім повстанці ще 25 і більше років каралися в концтаборах російської Півночі, Сибіру, Казахстану, де піднімали повстання);
б) масову депортацію українців на схід і на північ СРСР – за підтримку повстанців, за націоналізм, за колоски, за невироблення мінімуму трудоднів, за спізнення на роботу і просто за те, що вони українці;
в) голод 1946-47 рр.;
б) політичні репресії проти української інтелігенції 40-80-х рр.;
в) тотальну русифікацію, наслідком чого стала масова втрата національної ідентичности.
Якщо все це було, то чи правомірно українцеві називати війну 1941-45 рр. вітчизняною?
Я знав відповідь на ці питання у свої 25 років. 1974 року мій батько – колгоспник із Житомирщини, з двокласною освітою, учасник війни – приїхав до мене на побачення в Мордовію, де я карався за «антирадянську агітацію і пропаганду», за «український буржуазний (sic!) націоналізм». Батько приїхав якраз у той день, коли в Москві ховали маршала Жукова. І дорікнув мені: «От ми воювали, а ви…»
Знаючи, що кімната побачень прослуховується, я різко обірвав цю розмову:
– І що ж Ви мені завоювали? Оцю тюрму?
Так, для Росії то була Вітчизняна війна. Росіяни воювали за свою державу, і вони правомірно святкують свою перемогу. Мільйони ж українців воювали в Червоній Армії і загинули не за свою державу, не за національну незалежність України, навіть не за власну свободу. Так, вони разом з іншими підневільними народами СРСР відвоювали Україну в німецьких окупантів, але повернули свою Вітчизну в «тюрму народів». Як це не гірко визнавати, але українці-червоноармійці не були суб`єктом війни. Вони були гарматним м`ясом у чужій війні. Україна була об`єктом завоювань, а не суб`єктом війни.
Суб`єктом Другої світової війни була Українська Повстанська Армія. Але нинішня держава Україна досі не визнала її воюючою стороною. Отже, це ще не українська держава.
Повстанці оружною рукою, а шістдесятники і правозахисники – словом боролися за свободу й незалежність України аж до 24 серпня 1991 року. При цьому пам`ятаймо, що українці першими вступили в Другу світову війну – захищаючи в березні 1939 року Карпатську Україну. Оце справжні межі нашої Другої світової.
Але ідеологічну війну за свою свободу й незалежність Україна не виграла досі.
Доказ тому: навіть Президент України ще не усвідомлює цієї національної Правди. Або досі не зважується сказати цю українську Правду.
Там, у телестудії «Україна», мовчки просидів сотник Березівської сотні Кривоніс – Мирослав Симчич. Він вступив в УПА 20 жовтня 1943 року, 20-літнім. Воював проти німецьких, а потім проти совєцьких окупантів-енкаведистів (не проти Совєцької Армії!) до 4 грудня 1948 року. Відтак 32 роки, 6 місяців і 3 доби (11.775 діб) продовжував свою війну в совєцьких концтаборах.
Йому в телестудії студії «Україна»не надали слова…
Можете прочитати інтерв’ю Симчича на сайті Харківської правозахисної групи http://archive.khpg.org і там же його біографічну довідку в розділі «Персоналії».

Василь ОВСІЄНКО.
9 травня 2008 року.

09-05-2008 14:23 // URL: http://maidan.org.ua/static/lysty/1210332237.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.