Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 22-01-2005
Ярослав Сватко: Шпаргалка для Президента, або як нам дружити з Росією

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1106391991.html

З нагоди візиту Віктора Ющенка до Москви.

Немає сумніву, що з сусідами краще дружити, ніж сваритися. От і з Росією теж. Я б навіть сказав, що з Росією це правило має особливе значення, бо протягом вже довгого часу Росія виборює для себе особливий статус – внутрішнього сусіда України. В цьому статусі Росія багато і безкорисливо допомагала нам , особливо під час останніх виборів, має цікаві напрацьовки нашого державного будівництва. Шкода було би, якби наш Президент, перебуваючи у їхній столиці, зіґнорував цінні інтелектуальні надбання, вироблені росіянами для нашого ж добра.

Пройшло переголосування другого туру, всім стало ясно, що президентом стане Ющенко, і в рамках зміцнення нашої дружби російський «Институт национальной стратегии» на своєму сайті АПН розмістив пропозиції Аркадія Малєра до свого президента, як цю дружбу зкріплювати («Путин запутался в трех проблемах»):

Если в России действительно убеждены, что альтернативы Януковичу нет, то работать надо именно на него, воспринимая его штаб как параллельный центр власти на Украине. Одновременно необходимо всячески способствовать внутренним противоречиям "оранжевой власти", выявляя в ней для себя наиболее умеренные, наиболее прорусские силы. В идеологическом плане необходимо подчеркивать и обострять разногласия между чисто либеральной, "европеистской" частью оранжевых и националистическими элементами среди них. Но в целом, Россия должна выстраивать свой контроль над Киевом и, одновременно, готовить там свою "антиоранжевую революцию". (http://www.apn.ru/?chapter_name=impres&data_id=222&do=view_single)

Путін тепер, зрозуміло, плутати в трьох березах не буде. А щоб наш Президент теж не плутав, Аркадій Малєр запропонував свої рекомендації для української сторони, які 18 січня були опубліковані на сайті compromat.ru. Недипломатичність заголовків („Петр Порошенко в тылу врага - последний шанс России.; Украине пора перекрыть газ и воздух, считает эксперт по Украине, председатель Византийского клуба Аркадий Малер”) можна списати на абсолютну щирість наших заклятих друзів, і не брати так близько до серця, як це роблять „оранжеві та всякі інші націоналістичні елементи”. Важко твердити, наскільки корелюються пропозиції нашого народного депутата на каналі НТН (про це „Майдан” вже писав) з рекомендаціями п. Малєра, але ґрунт для співпраці, як кажуть наші сусіди, „налицо”. І для переговорів.

Пригадується, наш Президент, виступаючи на Майдані, заявив, що помаранчева революція народила модерну українську націю. Поспішно заявив. В тому ж АПН його головний редактор Михаїл Ремізов застерігає: „...революция имела место, обозначено определенное событие в области легитимности. Вопрос, однако, в том, какова природа новой легитимности. Было бы большой ошибкой отвечать на этот вопрос по шаблону классического, современного понимания революции — и поспешно говорить, например, о появлении «гражданской нации» как субъекта украинского государства. ” І розміщує в своєму виданні рекомендацію, як нам цю модерну націю таки створити – „Новое евразийство” і „Новое евразийство – 2” Бориса Межуєва. Конфедерацію треба будувати разом з Росією на базі СНГ, тоді буде українська нація, а Ви мені євроінтеграцію імені Катеринчука підсовуєте. Ще пропаде з тими євроінтеграційними проектами Україна, забудуть люди самоназву „українець”. Краще давайте про статус російської мови в Україні, бо лише тут корені збереження української нації. Чим не тема для розмов з Президентом Росії?

Є ґрунт для співпраці в галузі медицини, особливо психіатрії. Російські етнопсихологи в тому ж АПН поставили нам, як спільноті, діагноз: „инволюционный параноид” (31.21.2004, Костантин Крылов, „«Оранжевая нация»: психиатрический портрет.”). Якщо додати, що в цьому ж виданні Інституту національної стратегії Росії є ще й інші діагнози - „Диагностика "оранжевой чумы"” Володимира Голишева, 06.12.2004, де автор до усього іншого висловлює гіпотезу що Ющенко не отруєний, що це просто у нього лепра (проказа) – стає зрозуміло, що медичну тематику наші президенти проіґнорувати не в змозі.

Можливо, варто підписати міжнародний договір з Росією про закінчення помаранчевої революції. В „Русском Журнале” Глєба Павловського 21 січня з’явилась стаття Ігоря Джадана „После инаугурации. Теория национального строительства для юго-востока Украины”. Мусимо рахуватись з тим, що Павловський заявляє: він не приватна особа, він працює для Президента Росії. А тут в його виданні для нас попередження: „Революцию может начать одна сторона, однако, как и война, революция не заканчивается по решению одной стороны, если продолжает существовать другая. Нелогично дойти до Сталинграда и объявить: все война закончена, мы объявляем мир и возвращаем вам нашу конституцию. Поэтому выглядят странно надежды "оранжевых" политиков на то, что ситуация будет теперь развиваться в рамках законодательства: что-нибудь из двух, господа, либо конституции вам, либо революции”

Одне з двох, панове, або Павловський самозванець і марґінал, або справді державна особа Росії. Я особисто наполягаю на другому. Тому, пане Президенте, доведеться, мабуть, підписати з Путіним угоду про завершення помаранчевої революції.

Коло політичних проблем окреслене, можна переходити до економічних. Про газ і повітря ми вже згадували, і так все ясно, давайте про економічні проблеми тероризму. Зрозуміло, що для Росії це палюче питання, і не допомогти по-братськи чи по-сестринськи – гріх. В день другого туру виборів наші правоохоронці затримали громадян Росії, які зіскладувати трохи пластиду, запакованого у хлібо-булочні вироби, на Боричевім Току. Ясно, що чим менше пластиду в Росії, тим менша матеріальна база тероризму. Тому переговори вести треба. Але місце для митного складу можна вибрати престижніше. Ну, і упаковка: чи мають бути хлібо-булочні вироби з діоксином, чи без, - це вже справа особистих смаків Президента. Нашого, ясна річ.

Можна було б ще дещо підібрати для рекомендацій зміцнювати нашу співпрацю, та на першу зустріч вистарчить і цього. Головне, щоб Президенти дійшли висновку: нашу закляту дружбу не розсварить ні Америка, ні Європа!

P.S. Тепер до читачів, які палають особливим почуттям до Росії і готові нести помаранчеву революції в усі куточки світу.

Я проти „помаранчевої”, „березової”, чи ще якої революції в Росії! Люди, стримайтесь! Демократизувати Москву за зразками євро-американської демократії так само аморально, як нести цю модель облаштування держави в Ірак чи яку ще арабську країну. Психоетнічний тип Чінґізхана, слов’янізований він, чи ні, розуміє „демократію” як безвладдя, і як наслідок, система скочується до ще гіршого тоталітаризму, аніж до революції. Навіщо нам ці потоки біженців і громадянська війна за сусіднім кордоном? Свобода народам і людині – ТАК!, але тим народам, які усвідомлюють себе як народ, хочуть національної свободи, і таких громадянських свобод, які не йдуть врозріз із їх національною звичаєвістю. Якщо звичаєвість каже, що в церкві треба чоловікам здіймати шапки, а жінкам пов’язувати хустки, то демократія не означає, що мурло має право зайти до церкви в шапці. В інших народів можуть бути звичаї, які демократія в європейському розумінні зруйнує, а після того зруйнується і народ, лишиться «насєлєніє».

Якщо Росія розвалиться – матимемо Дике Поле аж до Китаю, а зараз не 16-те століття, а глобалізація. Якщо вже комусь дуже невтерпець – стримайтесь хоч би років п’ять, поки державні структури України не ствердяться як україноцентричні. І взагалі. Бережіть Путіна, Павловського, і всю цю компанію, яка так рельєфно демонструє різницю між ордою і європейським слов’янством. Бережіть, бо без них буде дуже важко вчити людей українства.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1106391991.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua