Майдан / Статті

Карта Майдану

додано: 01-07-2005
В.Лебедь: История одного обращения

Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1120246294.html

ИСТОРИЯ ОДНОГО ОБРАЩЕНИЯ

Хочу поведать уважаемым читателям “Майдана” одну интересную и поучительную историю. Cвязана она, прежде всего, с Постановлением Верховного Совета Украины “Об информации Кабинета Министров Украины о состоянии и формировании цен и тарифов в жилищно-коммунальной сфере” № 2456–III от 07.06.2001 г., а также с существующим – и это уже после общеизвестных событий осени-зимы 2004 года – отношением должностных лиц нашего государства к Закону, к основным конституционным правам и к обращениям рядовых украинских граждан.

Для тех, кто не в курсе дела, поясню: Постановление ВС Украины № 2456–III указывает, что нормы и тарифы на жилищно-коммунальные услуги должны устанавливаться с таким расчетом, чтобы сумма платежей по ним не превышала 12 % от фактического совокупного дохода семьи, а также запрещает применение каких-либо санкций к семьям, фактический совокупный доход которых не превышает прожиточного минимума этих семей.

Дело в том, что в настоящее время в местном суде Октябрьского района г. Харькова одновременно находится в производстве четыре иска жилищно-коммунальных служб к нашей малообеспеченной семье : ЧФ “ПЖЭП–91”, ТПО “Харьковкоммунпромвод”, ОАО “Харьковгоргаз” и ТПО “Харьковские тепловые сети”.

Так вот, в своих возражениях по иску ТПО “Харьковкоммунпромвод” я сослался на вышеуказанное Постановление. Дальше должен процитировать, с сохранением орфографии оригинала, отрывок из пояснений на мои возражения, составленных представителем ТПО “Харьковкоммунпромвод” г-жой Панасенко Ириной Алексеевной. Ибо своими словами передать стиль, слог и дух этого шедевра юридического творчества просто невозможно. Итак, уважаемые читатели, наберите побольше воздуха и – ныряем:

“…Ссылка ответчиков на Постановление Верховной Рады Украины “Об информации Кабинета Министров Украины о состоянии и формировании цен и тарифов в жилищно-коммунальной сфере” № 2456–III от 07.06.2001 г. в части погашения задолженности не может быть принята во внимание, так как это Постановление правового значения по данному делу не имеет, представляя собой поручение Кабинету Министров Украины, не изменяя сути Законов Украины регулирующих правоотношения между сторонами настоящего иска.

В соответствии со ст. 57 Конституции Украины, Законы и другие нормативно-правовые акты, которые определяют права и обязанности граждан, должны быть доведены до сведения населения в порядке, установленном законом. Законы и другие нормативно-правовые акты, не доведенные до сведения населения в порядке, установленном законом, являются недействующими.

Порядок доведения до сведения населения нормативно-правовых актов установлен Указом Президента Украины “О порядке официального обнародования нормативно-правовых актов и вступления их в законную силу” от 10.06.1997 г. № 503/97. Согласно Указу, доведением до сведения населения является опубликование этих актов в официальных печатных изданиях, которыми являются: “Офіційний вісник України”, “Відомості Верховної Ради України”, “Урядовий кур’єр” и “Голос України” (стал официальным источником с 28.05.2004 г.). Нормативно-правовые акты опубликованные в других печатных изданиях, не могут быть использованы для официального применения…”

Выныриваем. И пока вы, уважаемые читатели, восстанавливаете дыхание, сообщу вам по секрету, что лично я пользуюсь текстом данного Постановления, опубликованным как раз в “Офіційному віснику України”, о котором упоминает г-жа Панасенко И.А. Кстати сказать, “Відомості Верховної Ради України” тоже содержат этот документ.

Отдышались? Снова ныряем:

“…Нормативно-правовые акты Верховной Рады и Президента Украины вступают в законную силу через десять дней со дня их официального опубликования в официальном печатном изданием. Поскольку Постановление было опубликовано в 2001 г. в газете “Голос Украины”, которая на тот момент не являлась официальным печатным изданием, то оно имеет информационный характер и не влияет на спорные правоотношения”.

Выныриваем окончательно.

Вот так, уважаемые читатели. С одной стороны, вроде бы нельзя сказать, что Постановление ВС Украины № 2456-III не существует, но, с другой стороны, его как бы и нет вовсе.

Занявшись решением этой логической загадки, я обратился за помощью к Владимиру Михайловичу Литвину (знакомое имя, не правда ли?) и попросил его ответить мне на вопрос: носит ли данное Постановление только информативный характер, как утверждает г-жа Панасенко И.А., или оно все-таки обязательно для исполнения местными органами власти и жилищно-коммунальными службами?

Ответ я получил от г-на Захарова Ю.М., консультанта отдела по вопросам обращений граждан Аппарата Верховного Совета Украины. Привожу его в оригинале:

“Повідомляємо, що Ваше звернення, адресоване Верховній Раді України, одержано і відповідно до ч.3 ст.7 Закону України “Про звернення громадян”, 04.03.2005 за № 09-0342.20.05 надіслано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України з проханням повідомити Вас про прийняте рішення”.

Вы что-нибудь понимаете? Я ничего не понимаю. Пишу лично Председателю законодательного органа, но на поверку выходит, что адресую обращение всему Верховному Совету. К тому же получается, что обращаюсь совсем не по адресу. Так как оказывается, что вопросами действия (как и не действия) законов и постановлений, которые принимаются Верховным Советом в соответствии с Конституцией, ведает Секретариат Кабинета Министров Украины!

Но и это еще не все. Главный специалист Секретариата Кабинета Министров Украины г-н Коваленко Н.А. сообщил мне буквально следующее:

“Ваш лист, адресований до Верховної Ради України, одержано, і відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, направлено 10.03.2005 за № 41-Л-032088/20 до Держжитлокомунгоспу на розгляд і для повідомлення Вас про наслідки розгляду”.

Вот как! Такова наша современная жизнь – не знаешь, плакать тебе или смеяться.

Однако, отбросив в сторону всякие эмоции, приведу цитату из последовавшего затем ответа Заместителя Председателя Госжилкоммунхоза Украины г-на Билянского О.М.:

“…Постанова Верховної Ради України від 07.06.01 №2456-ІІІ нині не є чинною, оскільки не визначений механізм її застосування.

Для вирішення проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги Верховною Радою України прийнято Закон України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, який набрав чинності з 1 липня 2003 року. Відповідно до вищезазначеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.03 №976 “Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги” передбачена реструктуризація заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги, що утворилась на 1 липня 2003 року…

…Одночасно повідомляємо, що відповідно до статті 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” Кабінету Міністрів України надано право здійснити у 2005 році розрахунки з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості громадян за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату.

На виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів розроблений проект постанови “Про порядок залучення знецінених заощаджень громадян України до розрахунків за житлово-комунальні послуги”.

Списання боргів з оплати житлово-комунальних послуг діючим законодавством не передбачено”.

Не напоминает ли это вам, уважаемые читатели, известную детскую игру, когда спрашиваешь об одном, а в ответ слышишь совсем другое? То есть я спрашиваю, действует ли это Постановление, а мне отвечают, что списание долгов по оплате жилищно-коммунальных услуг действующим законодательством не предусмотрено. Так и хочется спросить всех этих господ: о чем они думали и какими мотивами руководствовались, когда “отфутболивали” мое обращение, адресованное лично Председателю Верховного Совета Украины В. М. Литвину, и сочиняли все эти ответы?

Но, как говорится, “мы не привыкли отступать”. Поэтому за разъяснением сложившейся ситуации я был вынужден повторно обратиться в Верховный Совет Украины, однако теперь уже к Заместителю Председателя Комитета по вопросам правовой политики Василию Федоровичу Сиренко. И вот что мне ответили (учитывая чрезвычайную важность данного документа для широкой украинской общественности, привожу его текст полностью):

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правової політики

01008, м. Київ-8, вул. М.Грушевського, 5, тел.: 255-20-97

№ 06-1/21-1378 “19” травня 2005 р.

Гр. Лебідю В.М.

Шановний Володимире Михайловичу!

Комітет Верховної Ради з питань правової політики, розглянувши Ваше звернення щодо застосування законодавчих актів, які регулюють житлово-комунальної відносини, повідомляє наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

На виконання цих вимог та з метою забезпечення конституційних прав громадян України, гарантій рівнодоступності житлово-комунальних послуг для всіх верств населення, була прийнята Постанова Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан та формування тарифів у житлово-комунальній сфері” № 2456-Ш від 07.06.01, яка в даний час є чинною і підлягає виконанню органами, визначеними постановою.

Той факт, що вказана Постанова була опублікована в газеті “Голос України” не впливає на її нормативність та необхідність виконання.

Відповідно до ст.19 Конституції України, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З повагою,

Заступник Голови Комітету (підпис) В. Сіренко

Ответ, как и положено, конкретный и по сути!

Следует сказать, что 10 мая 2005 г., одновременно с обращением в Комитет Верховного Совета Украины по вопросам правовой политики, я письменно обратился к Заместителю Председателя Госжилкоммунхоза г-ну Билянскому О.М. с просьбой дополнительно предоставить мне необходимые разъяснения уточняющего характера. Текст этого письма приводится ниже.

Громадянин України

ЛЕБІДЬ

Володимир Михайлович

Профспілковий бульвар, 70, кв.14

м. Харків, 61064

“ 10 ” травня 2005 р.

Заступнику Голови

Держжилкомунгоспу України

пану Білянському О. М.

вул. Димитрова, 24

м. Київ-150, 03150

Шановний пане Білянський О.М.!

24.02.05 р. я звернувся до Голови Верховної Ради України пана Литвина В.М. з проханням надати мені вкрай необхідні роз’яснення по таких питаннях.

1. Чи правомірне судження представника позивача, що моє посилання у запереченні на Постанову Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан та формування тарифів у житлово-комунальній сфері” № 2456-III від 07.06.2001 р. “не може бути прийняте до уваги, бо ця Постанова правового значення по даній справі не має, представляючи собою доручення Кабінету Міністрів України”?

2. Чи правомірне судження представника позивача, коли вона стверджує: “Оскільки Постанова [№ 2456-III від 07.06.2001 р.] була опублікована у 2001 р. у газеті “Голос України”, яка на той момент не являлася офіційним друкованим виданням, то вона має інформаційний характер і не впливає на спірні правовідносини”?

3. Чи повинні місцеві органи влади і житлово-комунальні служби, включаючи й ТВО “Харківкомунпромвод”, керуватися у своїй діяльності, – в тому числі при нарахуванні населенню оплати за житлово-комунальні послуги, – нормами ст. ст. 47 і 48 Конституції України (254к/96-ВР), Закону України “Про прожитковий мінімум” (№ 966-XIV), Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (№ 2017-III), а також Постановами Верховної Ради України № 512-ХIV від 18.03.1999 р. та № 2456-III від 07.06.2001 р.?

У відповідь на це мною був отриманий Ваш лист № 2/1-510 від 08.04.05. Змушений констатувати, що його зміст аж ніяк не відповідає суті даного мого звернення. Бо, замість надання мені ясної та конкретної відповіді на вищезгадані запитання, Ви чомусь повідомляєте мені про Закон України “Про реструктуризацію заборгованності…”, про Постанову Кабінету Міністрів № 976 від 27.06.03, про ст. 39 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” і таке інше, що до справи не стосується.

Проте, маю зазначити, що під час уважного ознайомлення з текстом Вашого листа, я таки знайшов одне речення, яке можна вважати Вашою непрямою і частковою відповіддю на моє третє запитання. Так, Ви пишете: “Постанова Верховної Ради України від 07.06.01 № 2456-III нині не є чинною, оскільки не визначений механізм її застосування”.

Одначе, відомо, що згідно теорії держави і права такого роду підзаконні нормативно-правові акти, як постанови Верховної Ради України, можуть втрачати чинність лише в силу: а) закінчення терміну, на який видавався акт; б) відміни даного нормативно-правового акту іншим; в) зміни обставин, для врегулювання яких був призначений нормативно-правовий акт.

У самій Постанові Верховної Ради України № 2456-III від 07.06.01 вказано, що вона є чинною до повного її виконання. Також загально відомо, що цілий комплекс обставин, – а не тільки погашення заборгованості малозабезпечених сімей, на чому Ви лише й акцентуєте увагу в своєму листі, – для врегулювання якого вона приймалася, не є врегульованим й до цих пір.

Отже, у зв’язку із цим, дуже Вас прошу надати мені інформацію уточнюючого характеру, яка є для мене вельми важливою: хто, коли і яким конкретно нормативно-правовим актом скасував чинність Постанови Верховної Ради України № 2456-III від 07.06.01, яка була прийнята на захист конституційних прав і свобод наших громадян, передбачених ст. ст. 46, 47 і 48 Конституції України, а також на виконання конституційного Закону України “Про прожитковий мінімум”.

Відповідь прошу надати мені в порядку, що передбачений чинним законодавством України про інформацію та про звернення громадян.

З повагою,

В.М.Лебідь

Итак, предусмотренные Законом Украины “Об обращениях граждан” сроки уже прошли, а ответ г-на Билянского О.М. на это свое письмо я с нетерпением жду до сих пор.

В связи с этим, вынужден повторно, но теперь уже публично и через сайт “Майдан”, обратиться к г-ну Билянскому О.М. со следующей настоятельной просьбой.

Шановний пане Білянський!

Дуже прошу Вас надати мені відповідь по суті мого вищенаведеного звернення від 10.05.05, як цього вимагає чинне українське законодавство. Інакше, як громадянин і законний суб'єкт забезпечення національної безпеки цієї країни, я буду змушений звернутися до Президента і Прем'єр-міністра України з пропозицією розглянути питання про відповідність Вашої діяльності нашій Конституції та чинному законодавству. Оскільки у мене особисто складається таке враження, що Ви разом із Вашим апаратом рухаєтесь не назустріч людям, як це було публічно задекларовано Президентом і Прем’єр-міністром, а у діаметрально протилежному від них напрямку.

Владимир Лебедь

17.06.05

г. Харьков

P. S. Уже после того, как эта статья была написана и отправлена на сайт “Майдан”, я все-таки получил 21.06.05 ответ (№ 12/4-261 от 10.06.05) г-на Билянского О.М. Поэтому мне пришлось срочно отзывать материал для того, чтобы внести в него необходимые дополнения.

В своем ответе г-н Билянский О.М., в частности, сообщает:

“Державний Комітет України з питань житлово-комунального господарства розглянув Ваш лист від 10.05.2005 р. і в межах своєї компетенції повідомляє.

Постанова Верховної Ради України від 07.06.2001 р. №2456-ІІІ “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері” є чинною, проте, положення Постанови на даний час не діють, оскільки не визначений конкретний механізм їх реалізації”

В связи с этим, перед нами снова возникает неразрешимая логическая загадка. По-внеземному непостижимый смысл этой замечательной фразы г-на Билянского становится еще более загадочным, если ее перевести на русский язык. Получается нечто, вроде: в целом данное Постановление действует, но положения этого Постановления не действуют!!!

Так вот, уважаемые читатели, вы можете представить себе поезд, который мчится на всех парах, хотя его вагоны стоят на месте? Эйнштейн, наверное, смог бы. Я – не Эйнштейн.

В связи с этим, у меня, как гражданина, теперь уже появляется ряд закономерных вопросов к высшим должностным лицам новой украинской власти на предмет вот чего.

А не следует ли соответствующим компетентным органам, например, той же службе г-на Турчинова, обратить на эту проблему самое пристальное внимание и заняться тщательным выяснением того, почему до сих пор “не определен конкретный механизм” ввода в действие данного Постановления? И кто именно в высших органах прежней государственной власти, явно заинтересованный в этом, дал негласную команду не определять этот механизм? И какой конкретно вред нанесен этим “не определением конкретного механизма” жизненным интересам Украинского народа, а значит и национальной безопасности нашей страны? И почему сегодня, то есть уже после демократической “оранжевой” революции, жилищно-коммунальный “беспредел” по отношению к нашему “простонародью” не только не прекратился, но с каждым днем еще больше усиливается? Вопросов здесь у меня возникает довольно много. Другое дело, дождусь ли я когда-нибудь на них вразумительных ответов. Хотелось бы верить.

По крайней мере, для меня после всей этой истории стало совершенно очевидным, что всех нас в течение многих лет с оплатой жилищно-коммунальных услуг цинично дурили и неприлично использовали. Но, что особенно печально, сегодня нас по-прежнему продолжают дурить и использовать в лучших традициях эпохи “кучмизма”. И делают это на всех уровнях и все кому не лень: начиная с Верховного Совета и заканчивая самым последним ЖЭКом.

Поэтому невольно приходишь к выводу, что в одиночку справиться с существующей у нас бесчеловечной и аморальной бюрократической машиной, которая живет и функционирует исключительно ради себя самой, практически невозможно. Ведь нельзя же отдельно взятой головой, какой бы дубовой она ни была, прошибить бетонную стену. Такую стену можно сломать только мощным и крепким стальным тараном, которым следует согласованно бить всем вместе. Эффективно противостоять сильной системе способна лишь другая сильная система. И именно такую, свою систему, нам теперь необходимо создать. Ибо иного выхода у нас, “пересічного” украинского люда, если мы действительно желаем жить в процветающей, свободной и независимой Украине, просто не остается.

24.06.05