Майдан / Новини / Статті Карта Майдану

додано: 31-10-2005
Технолог: Ціна України
Форум Майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1130751752.html

П’ятнадцять років українське суспільство по-різному оцінювало вартість своєї країни. Для патріотів Україна була завжди однієї вартості – безцінною. Для звичайних обивателів, які не переймаються нічим, крім власного живота, країна проживання теж не мала вартості, бо це було понад межами їх життєвих інтересів.

Але там, де є якийсь предмет, який потенційно можливо продати хоч за якоюсь вартістю, завжди поруч з’являються певні групи людських істот, які хочуть мати з цього який зиск.

Декілька днів тому відбулася подія, яка висвітлила ці групи, їхні дії, як у минулому, так і е теперішньому часі.

Надцять років тому тогочасна влада, отримавши можливість рулювати країною, почала вирішувати для себе питання: як отриману владу реалізувати у власний, особистий зиск, який мав би вигляд цілком реальних чисел, бажано у вічнозелених паперах з щонайбільшим числом нулів після першої цифри.

Для вирішення цього питання під рукою знайшлося те, до чого було найлегше дотягтися – конкретні “заводи, газети, пароходи”, які на той час вважалися загальнодержавною власністю, тобто знаходились під безпосереднім управлінням владців. Ця власність створювалась не тільки поточним поколінням українців, але й незчисленними попередніми поколіннями, а природні ресурси взагалі були власністю українського народу за означенням. Походження цієї власності теж було різним – частину свого часу отримала “совєтская власть”, пограбувавши попередніх власників, частину створили підневільною працею наступні покоління.

Для того, щоб своє управління власністю трансформувати у конкретні грошові кошти треба було зовсім небагато – роздєрібанити цб власність. Саме роздєрібанити, тому що проголошене нібито демократичне гасло “всєобщєй” приватизації мало на меті одне – прикрити запланований дерибан. Ніхто навіть не замислився над питанням реституції перед тим, як щось ділити, хоча, виходячи з принципів святості та недоторканності приватної власності, перед розподіленням нажитого майна треба було б повернути раніше вкрадене справжнім власникам, а потім ділити те, що спільно наживалося…

І дєрібан почався з усіх сил, в міру фантазій і можливостей тих, хто мав доступ до тієї кормушки. Схеми використовувались найрізноманітніші, але суть їх всіх була одна – максимально знецінити державну власність, вивести її з статусу державної та за мінімальними розцінками, а бажано й безкоштовно її захопити у своє володіння.

Через декілька років після початку цього грабунку (давайте називати речі своїми іменами) в Україні з’явились не тільки міліонери та мультиміліонери, а й справжні “зелені” мільярдери, які вважають себе елітою та отцями нації.

Хочеться нагадати цьому малошановному зброду, бо їх навіть товариством не назвеш, що вони є звичайними пересічними злочинцями, банальними грабіжниками, за якими величезними сльозами плачуть грати у в’язницях.

Тим, хто схоче мене докорити такими порівняннями, пропоную – покажіть мені хоча б одну біографію нашого мультиміліонера, який власним розумом та руками створив підприємство, або фірму, яка б, виробляючи цілком реальний матеріальний або інтелектуальний продукт, принесли мільйонні статки своєму власнику…

Я можу впевнено стверджувати, що жодного створеного підприємства нашими олігархами, які б лежали у основі їх виникнення, нема.

За ці роки в Україні наживався суто спекулятивний капітал, який не приніс ніякої користі дев’яноста дев’яти відсоткам українських громадян. Як, по великому рахунку не приніс користі він і власникам цього капіталу.

Але не це найгірше…

Найгірше те, що ці кошти, які висмоктувалися з української економіки, далі у переважаючій більшості переставали на неї працювати, а відповідно і зміцнювати. її Бо головним було висмикнути гроші, трансформувати їх у будь-яку тверду валюту та сховати ту валюту за кордоном, де вони починали працювати на іноземні економіки.

І не ми ці роки були реципієнтами фінансових вливань – українська економіка фінансувала розвиток західних економік цими своїми вливаннями, розпродажем сировинних ресурсів, продуктів первинної переробки за мінімальними цінами.

Бо нашим так званим бізнесменам не було потреби оновлювати nа вдосконалювати свої виробництва, вкладати кошти у підтримку та розвиток людського кадрового потенціалу, розвиток внутрішнього споживчого попиту, охорону довкілля врешті решт.

Все діяльність новостворюваних фірм та корпорацій була зорієнтована на одне – отримання максимального зиску з мінімальними втратами з акумулюванням отриманих коштів за кордоном, поза національною економікою.

На початку я вже згадував про недавню подію, яка привернула увагу своєю небуденністю не тільки українських громадян, а й закордонних бізнесових і політичних кіл.

Це аукціон з продажу КМК. Сам перебіг його не має в собі чогось надзвичайного. Незвичайним є одна фраза, вимовлена нашим Президентом – “За це підприємство ми отримали на двадцять відсотків більше, ніж за всю минулу приватизацію…”.

Це оціночний вислів нашого Президента, фахового економіста. Але не знаю, наскільки він зрозумів сам глибину своєї оцінки, яка стосується надзвичайно багатьох аспектів нашого життя…

Перший аспект – ця оцінка констатує як загальний, так і конкретно по КМК, дєрібан загальної власності купкою шахраїв біля бізнесу.

Другий аспект – ця оцінка констатує сам факт сформування нашої олігархократії як звичайних шахраїв, які повинні понести відповідне покарання за грабунок у особливо великих розмірах, скоєний організованою групою за попередньою домовленістю…

Третій аспект - ця оцінка констатує те, що Президент став на позицію захисника інтересів грабіжників, зустрівшись з ними, та проголосивши свою бажання з ними ефективно співпрацювати. Цим він порушив свої обов’язки як представника інтересів всіх громадян України.

Четвертий аспект - ця оцінка і подальші дії та висловлювання представників влади констатують те, що ніхто не прогнозував подальших дій по використанню тих коштів, які отримані від продажу. Ці кошти є загальнонаціональною власністю і не можуть розподілятись так, як вирішать це Президент або його уряд. Тим більш, незрозуміла ейфорія з приводу подальшого розпродажу загального майна. Дбайливий господар розпродує тільки те, що йому непотрібне та не приносить користі, а отримані кошти планує та вкладає туди, де вони спрацюють ефективно та з перспективою…

Висновки з події:

1. Відбувся та продовжується дєрібан загальнонаціональної власності, від якого зазнає величезної шкоди все суспільство як зараз, так і на майбутнє. Цей процес мусить бути повернутий у правове русло. Ті дії, які призвели до таких колосальних втрат мусять бути розслідувані, доведені до правового вирішення. Це дає можливість мінімізувати економічні втрати України.

2. Дії цих крадіїв не тільки відкинули розвиток суспільства на десятки років, а й призвели за рахунок зубожіння громадян до багатомільйонних людських втрат. Ті особи, які спричинили ці втрати, мусять понести відповідальність як перед законом, так і перед суспільством.

3. Президент України мусить зрозуміти, що суспільство делегувало йому повноваження представляти загальнонаціональні інтереси на протязі його президентського терміну. Будь-яка діяльність, спрямована на захист та обслуговування чиїхось інтересів є злочином перед своїм народом і призведе до втрати їм своєї посади на визначених законом засадах.

4. Суспільство має право отримати чіткий, законодавчо затверджений план розвитку економіки за рахунок коштів, які вивільняються при реалізації загальнодержавного майна. Злочинним є направлення цих коштів на проїдання та розкрадання владними колами.

І що хотілось би висловити наостанок…

Розікрасти Україну виявилось не так вже і просто.

Ми в черговий раз побачили дріб’язковість та ницість нинішньої влади. Ці дефекти можливо виправляти тільки постійним контролем та тиском на неї.

Тим більше, що найближчим часом оці владці всіх кольорів з’являться до нас у черговий раз просити, щоб ми їх знову призначили “до кормушки”…

Будьмо пильними!!!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1130751752.html


Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах та розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини чи статті, на яку ви посилаєтся.

Ми також вітаємо коментарі, доповнення та виправлення до текстів новин від всіх свідків подій, що згадуються в новинах. Пишіть на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини. Всі цікаві коментарі будуть оприлюднені.


 
Перша Сторінка / Останні Новини / Питання та Відповіді про Майдан / Статті / Народні Новини / Листи На Майдан / Майдан-ЗахідМайдан-ВостокПраво / Бібліотека / Досьє / Фотоархів / Заяви та Звернення / Культура / Економіка / Наша Історія / Філософія, Релігія, Духовність / Діаспора / Голодомор / Преса / Україна-Росія / Гумор / Без правил / Оголошення / Технічна Допомога / Архіви Майдану / Розробки / Мова / Вільний Форум


Українська банерна мережа

(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2005
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури та мережевої адреси !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації
(поки не зовсім повний) переклад ліцензії українською