першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Nature (“Природа”): Повільний поїзд наближається

додано: 12-03-2006 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

УкраїнаТехнології

Від М.-І.: У визнаному світовому журналі Nature (“Природа”) 9-го березня 2006 року (том 440) з’явилася редакційна стаття та пов’язаний з нею матеріал від Quirin Schiermeier про стан української науки. Наводимо їх переклад українською мовою:


РЕДАКЦІЙНА СТАТТЯ

Повільний поїзд наближається

Реформа української архаїчної системи наукових досліджень має бути здійснена якнайшвидше

Україна потерпає від кризи ідентичності, що перешкоджає її науковому, а також економічному та політичному розвитку. 48 млн. мешканців однієї з колишніх радянських республік глибоко поділені на проєвропейську та проросійську спільноти. Знаменита "помаранчева" революція, що відбулась у листопаді 2004 року, зробила менше для побудови мостів над цим поділом, ніж звичайно вважають.

Система наукових досліджень у країні в цілому відображає цей ширший поділ у суспільстві. З одного боку, є багато молодих та добре освічених науковців, що мають значну мотивацію, та мережа університетів, ступінь незалежності яких збільшується. З іншого боку, є Національна академія наук України, грандіозна машина войовничого старечого маразму, що зберігає якраз достатню кількість влади для контролю найважливіших аспектів наукового життя в Україні.

Академія є роботодавцем для 45 тис. постійних працівників у мережі здебільшого непродуктивних дослідницьких установ. З врахуванням поважного віку її вищого керівництва, час сам по собі зрештою вирішить цю проблему. Проте це станеться не досить швидко для тих молодих українців, що зараз шукають можливості для продуктивної наукової кар'єри.

Інтеграція України у Рамкову програму наукових досліджень Європейського Союзу (ЄС) уможливить для цього покоління набагато більшу взаємодію з колегами за кордоном. Європейська Комісія підтримує цю ідею, яка також сприятиме відкриттю шляху Україні до майбутнього членства у ЄС. Проте керівництво академії, глибоко укорінене у радянських традиціях, як здається, перешкоджає такій інтеграції шляхом суміші упертості та відсутності зацікавленості.

Спостережна рада України та ЄС з питань наукового співробітництва була створена на папері чотири роки тому, але ще жодного разу реально не збиралась. Якщо вона збереться, очікується, що керівники академії блокуватимуть кроки, спрямовані до співробітництва, які можуть призвести до привнесення закордонних віянь до країни - включаючи повагу до незалежного оцінювання колегами.

Українська наука має потенціал у декількох галузях, включаючи матеріалознавство, радіоастрономію, теоретичну фізику та дослідження у галузі сільського господарства. Країні конче потрібно зосередити свої обмежені ресурси у тих галузях, де її вчені можуть бути конкурентноспроможними, та позбавитись частини своєї анахронічної наукової спадщини. Це потребуватиме суворого зовнішнього оцінювання ефективності роботи сотень академічних інститутів.

Уряд має визначити ці реформи як пріоритетні, і потім діяти рішуче з метою подолання ймовірного опору академії. Олігархія, яка контролювала українську науку з радянських часів, може у такому разі зазнати втрат. Проте економічний потенціал країни та перспективи її інтеграції до ЄС, а також сама наука, можуть тільки виграти.

Кірін Шірмаейр: Українські вчені все більш нетерпляче чекають на зміни

Українська помаранчева революція - національний протест проти корупції, що змінив перші результати виборів 2004 року у країні - створила надії на політичні та суспільні зміни. Проте більше ніж через рік вчені стають все більше розчарованими повільними темпами реформування системи наукових досліджень в країні, побудованої за радянським зразком, якому, на їхню думку, перешкоджають літні та антиєвропейські наукові впливові кола.

Країна, яка має 48 мільйонів населення та є другою у Європі країною за площею, має довгі наукові традиції та широку мережу академічних інститутів та дослідних установ. Проте, як і у інших країнах Східної Європи, наука значно занепала після розвалу комуністичної системи у 1991 році, що примусило тисячі вчених залишити країну.

Коли Віктор Ющенко прийшов до влади у січні 2005 р., були надії, що прозахідний Президент стимулюватиме фундаментальну реформу системи наукових досліджень. Проте критики стверджують, що обіцяний перехід до менш авторитарної системи практично не почався.

Ключовим об'єктом критики є Національна академія наук України (НАНУ), яка управляє 174 інститутами та в якій працює приблизно 28 тисяч вчених. Могутня академія, залишок радянського наукового комплексу, домінує в українській науці. Середній вік академіків становить приблизно 71 рік; президенту, Борису Патону, спеціалісту з електрозварювання та сину колишнього президента, 85 років.

Основна частина діяльності академії стосується механіки, матеріалознавства та фізики - евфемізмів, на думку критиків, колишніх інженерних інститутів з оборонною орієнтацією. І продуктивність є низькою. Відповідно до статистичних даних організації "Thomson Scientific" (ISI), вчені академії публікують приблизно 1500 наукових статей на рік — приблизно третину від доробку лише одного британського Манчестерського університету.

Проте, критики стверджують, що академія не зацікавлена у здійсненні незалежного оцінювання її наукової діяльності. Є також твердження про широке розповсюдження корупції. Наприклад, спроба створити більш тісні зв'язки між Україною та західноєвропейськими установами шляхом приєднання України до GEANT, швидкісної європейської мережі передачі даних, стикнулась з протидією, як стверджують, з боку членів академії, що вимагали хабарі. Ще одна скарга полягає в тому, що керівники академії, що бояться конкуренції та втрати впливу, блокують спроби сприяння участі України у дослідницьких програмах, фінансованих Європейським Союзом (ЄС), шляхом умисного приховування інформації та небажання співробітництва з керівними органами ЄС в цілому.

"Академія не зацікавлена ні в яких реформах," - говорить Олексій Боярський, фізик-теоретик у ЦЕРН, європейській лабораторії з фізики елементарних частинок в Женеві, Швейцарія. "Ніщо не зміниться в українській науці, поки існує теперішня система."

Українські вчені мають право на одержання коштів від ЄС на дослідження завдяки угоді про асоціацію 2002 року з рамковою програмою наукових досліджень Європейського Союзу. Проте до цього часу тільки сім з тисяч проектів, фінансованих ЄС, включають українських учасників, говорить Вадим Яшенков, заступник директора Українського національного інформаційного пункту щодо наукових досліджень ЄС.

За словами Яшенкова, це відбувається внаслідок загальної слабкості української науки та промисловості, та складних процедур подання заявок, що відвертають багатьох вчених.

Проте перешкоди для участі створює також те, що академія не надає та не розповсюджує відповідні документи та інформацію, говорить Олег Напов, аташе з питань науки в українській місії у ЄС у Брюсселі, Бельгія. Наприклад, Напов подав пропозиції щодо реформування науки до українського міністерства науки. Він говорить, що коли він попросив академію визначити її пріоритети, він одержав тільки список імен та посад всіх теперішніх академіків, та листа, у якому говорилося, що академіки самі по собі є пріоритетами академії.

"Можливо, вони не ставили нам питання правильно", - заперечує Ярослав Яцків, директор Головної астрономічної обсерваторії у Києві та член президії академії. Президент Патон не відповів на запитання до того часу, поки цей номер "Нейчер" пішов до друку.

Яцків говорить про те, що йому відомо, що корупція є широко розповсюдженою проблемою в академії. "Це правда, на жаль, що фінансування не базується на науковій вартості," - говорить він. Проте він додає, що розглядаються заходи з оцінювання та, можливо, реформування академії.

Витік мозків
Яцків нещодавно запропонував створити Національних фонд наукових досліджень, який, подібно до його аналогу у США, фінансуватиме дослідження виключно на основі переваг, визначених шляхом експертної оцінки. Проте минулого року Патон сказав на засіданні президії, що майбутня роль академії має бути подібна до ролі Сибірського відділення Російської академії наук, ще одного залишку радянського наукового комплексу. "Я не думаю, що це хороша ідея", - говорить Яцків.

Опір спрямованим у минуле планам академії зростає. Група українських вчених з 13 осіб на чолі з Боярським запропонувала міністерству науки країни детальну концепції реформи в країні, що має включати сувору оцінку всіх академічних інститутів, створення міжнародного інституту передових досліджень у Києві та певної кількості провідних центрів, підтримуваних ЄС.

"Ситуація вдома дійсно потребує суттєвого покращання", говорить Олексій Верхратський, нейрофізіолог в Манчестерському університеті, який народився в Україні та є членом групи Боярського. "Якщо вони цього не зроблять, наші найкращі молоді люди скоро виїдуть назавжди. Значна кількість українських вчених, що працюють за кордоном (і я також) повернулися б, якби система була б реорганізована."

"Ми маємо такий самий потенціал, науковий та політичний як в Польщі або Угорщині, для того, щоб стати справжньою частиною Європи", - додає Олег Кришталь, заступник директора Інституту фізіології імені Богомольця у Києві. "Що нам потрібне - це відповідний політичний стимул. Очевидно, академія не може реформувати сама себе, поки стара гвардія тримає всі ключові позиції".

Крістіан Патерманн, директор з біотехнології, сільського господарства та харчування генерального директорату з досліджень Європейської Комісії у Брюсселі, був керівником делегації ЄС, яка відвідала Україну минулого місяця. Він говорить, що потенціал країни у таких галузях, як матеріалознавство, енергетика, космічні дослідження та органічне сільське господарство вражаючі та заслуговують на європейську підтримку. Патерманн висловлює оптимізм щодо того, що академія не буде перешкодою для реформування. "Чеська Республіка, Угорщина та країни Балтії - всі ці країни спромоглися реформувати свої академії наук; рано чи пізно це також буде здійснене в Україні."

Quirin Schiermeier (Кірін Шірмаейр)

Підпис до фотографії: Російський прем"єр Володимир Путін вітає 85-річного президента академії Бориса Патона.
Від М.-І.: Висловлюємо подяку учасниці форуму “Освіта та наука” Iryna_ за переклад матеріалів з англійської на українську мову, а також іншим учасникам форуму "Освіта та наука", які долучилися до появи та вдосконалення матеріалу.
Додаткові публікації з Майдану по темі:
[02-09-2005] - Аспірант Кандидатович Недоктор: Не вір, не бійся, не чекай

[12-05-2005 20:22] - Зміни в Національній академії наук України може провести лише сама академія

[19-04-2005 09:49] - Чи є майбутнє в Національної академії наук України?

[01-02-2005] - Адам Рудчик: Наука в Україні. Бути чи не бути?
Нижче наводимо копії статей, які можна завантажити з сайту журналу Nature

РЕДАКЦІЙНА СТАТТЯ

Кірін Шірмаейр: Українські вчені все більш нетерпляче чекають на зміни



Обговорити цю статтю у форумі

додано: 12-03-2006 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua