першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Максим Ісаєнко: Довгоносики з Кабміну

додано: 08-12-2006 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1165537887.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

УкраїнаЕкономіка

Такої ситуації, яка сьогодні склалась на зерновому ринку України, не було ніколи
за 15 років незалежності України. Фактично вже два місяці заблоковані портові
термінали, зерно не рухається, щодня примножуються збитки компаній. Зерно, яке
знаходиться в портах, псується, в непридатних для тривалого зберігання зерна
перевантажувальних терміналах спостерігаються численні випадки самозігрівання
зерна, що може призвести не тільки до втрати такого зерна, але й до підвищення
вибухонебезпечності в портах України, що може мати не тільки економічні наслідки.

Володимир Клименко, голова Української Зернової Асоціації


За даними Держкомстату України, станом на 1 листопада в Україні було зібрано 34,1 млн. тонн зернових. Цей показник відповідає середньорічним обсягам за 1990-2005 роки. Всього на рік прогнозується виробництво зерна на рівні 35,3 млн. тонн, в тому числі продовольчої пшениці - майже 9 млн. тонн. Загальна потреба підприємств хлібопекарської галузі у продовольчій пшениці становить 5 мільйонів.

Тобто – є хліб. Точніше – ще є, бо рентабельність виробництва зерна останнім часом катастрофічно зменшилася і, за даними Держкомстату, у минулому року встановила 3,1%.

Але цього року селяни з оптимізмом дивилися у майбутнє, що дозволяла робити світова кон’юнктура. Через тривалу засуху в Аргентині, Канаді та Австралії, попит на світовому ринку перевищує пропозицію. Збільшенням світових цін в першу чергу мали скористуватися Україна, Казахстан та Російська Федерація, де природні умови були більш привабливими. Серед них найкращі умови для експорту є в Україні, яка має достатні перевалочні потужності в портах Маріуполь, Бердянськ, Херсон, Миколаїв, Южний, Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл. РФ та Казахстан користуються або транзитом через українські порти (які зазвичай зайняті відвантаженням власного зерна), або обмеженими потужностями в портах Краснодарського краю (Новоросійськ, Туапсе, Єйськ).

І ось, при таких непоганих умовах, 28 вересня уряд ввів ліцензування експорту зерна. Мотивом такого рішення стала недостатня кількість продовольчого борошна, придбаного для Держрезерву. Постанова від 3 жовтня 2006 р. №1376 вимагала закупити 6-місячний резерв зерна до 15 жовтня. Але виникла проблема: ціни. Встановлений рівень державних цін ніяк не відповідав реаліям, губернатор Миколаївської області О.Садиков навіть назвав іх «грабіжництвом». Форсування продажу мало наслідком мінусову рентабельність, банкрутство сільгоспвиробників, тобто - банальним пограбуванням селян. Не дивно, що зерно до Держрезерву не надходило. Тому територіальні органи застосовували неринкові механізми «забезпечення плану зернозаготівель». Це привело, наприклад, до втручання АМКУ в ситуацію в Херсонській області через незаконні дії обладміністрації.

Рішення про ліцензування на певний час припинило відвантаження зерна в українських портах, а 11 жовтня Кабінет Міністрів остаточно заблокував вивезення, додатково увівши квотування експорту. Підставою для такого рішення знов стала нестача продовольчого зерна в Держрезерві, але квоти було встановлено не тільки на продовольче зерно, а також на ячмінь та кукурудзу, які є суто кормовими культурами. В той же час не було введено обмежень на експорт продуктів переробки борошна, таких як мука та комбікорм. Також було встановлено цілком непрозорий механізм розподілу квот, а їх розмір ніяким чином не відповідав реаліям.

Все це дає підстави стверджувати, що справжньою метою обмежень, які неминуче приводили до падіння внутрішніх цін, було лобіювання інтересів певних бізнесових кіл: власників мукомельних підприємств, виробників та споживачів комбікормів. Тому цілком недивним є ствердження видання Ukraine Daily про те, що «антикризовий» аграрний міністр Юрій Мельник представляє у владі інтереси «Миронівського хлібопродукту» та ТМ «Наша Ряба».
Також поточна політика КМУ відповідає інтересам наближених до влади експортерів: через зменшення зовнішньої торгівлі внутрішні ціни суттєво знизилися в той час, колі світові ціни нестримно підвищуються.

До чого все це призвело, розповідає Володимир Клименко, голова Української Зернової Асоціації:
Обмеження експорту одразу було переведено у "ручний" режим. Як наслідок, вже два місяці (з 1 жовтня) зернові термінали у портах України заблоковані зерном, через скупчення вагонів Укрзалізницею уведені заборони по відвантаженню до окремих портів, простоюють вагони з транзитним зерном. Затрамбовано всю інфраструктуру зернового ринку.
Окрім того, наслідками таких рішень будуть:
- масові дефолти за експортними контрактами для українських експортерів;
- втрата довіри на світових ринках до постачань продукції із України;
- дисконтуванням експортних цін на зерно у наступному маркетинговому році;
- втрата інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки України;
- неможливість виробниками зерна вчасно повернути отримані кредити;
- суттєві втрати перевізників (Укрзалізниця), портів, державних інституцій;
- негативний вплив на обсяги валютної виручки, зовнішньоторговельний баланс, курс національної валюти.
Але найбільш тяжкими для країни можуть стати наслідки безвідповідальних дій Кабміну в сфері зовнішньої торгівлі: Україна втрачає свої традиційні ринки збуту, які завойовувала роками.

Не є дивним, що впроваджені урядом Януковича обмеження потягнули суттєве збільшення світових ціни: Україна є одною з найбільших в світі держав-експортерів зерна. Але, нажаль, українські селяни не отримали від такого лобіювання іноземних інтересів нічого, крім збитків та загрози загибелі зібраного врожаю. І дуже небезпечним (хоча не можна казати, що несподіваним) виявляється відверте лобіювання з боку Кабміну інтересів східних сусідів.

Експерти неодноразово попереджали, що обмеження, які застосовує КМУ, приведуть до втрати Україною традиційних ринків збуту (в першу чергу – країн Європи, Північної Африки, Близького Сходу), з подальшим їх захопленням Росією та Казахстаном. Тим більше, що припинення експорту українського зерна фактично звільнило українські потужності для російського та казахського транзиту.

Першими наслідками обмежень КМУ стало масове зривання виконання зовнішньоекономічних контрактів українськими експортерами. Деякі з них вже звертаються до міжнародних судових інстанцій для стягнення збитків з українського уряду, тобто – з бюджету.
Далі, враховуючи, що ситуація з можливістю експорту не прояснюється, традиційні покупці українських товарів почали шукати нових, більш надійних постачальників.

Як наслідок, цього року Казахстан, за прогнозами, збільшить обсяг експорту зерна в порівнянні з минулим роком в чотири рази – на 6 мільйонів тонн, при збільшенні валового збору лише на 2,5 мільйони. Уряд країни планує нарощувати виробництво та вийти на рівень 20 млн. тонн щорічно, та стати шостою в світі країною-експортером, вичавивши Україну. Для цього казахські державні компанії беруть активну участь у будівництві зернових терміналів в Азербайджані, Ірані, Латвії та Грузії.
В такому випадку втрата традиційних ринків збуту Україною може стати незворотною. І процес, нажаль, вже триває.

Просто зараз Україна «дарує» Казахстану ринок Єгипту. Діалог стосовно експорту зерна здійснюється на рівні особисто Нурсултана Назарбаєва та Хосні Мубарака. 21 листопада було підписано угоду про початок постачання зерна; передбачено подальше збільшення обсягу експорту до 170 млн. дол. Можна впевнено казати, що це – гроші, які українські виробники вже не побачать. Також на єгипетському ринку активізуються поставки із США, сюди повертаються старі продавці, наприклад, Сирія.

30 жовтня відбулася зустріч міністра іноземних справ Казахстану Токаєва з міністром індустрії та торгівлі Саудівської Аравії бен Ямані. Мова йшла про активізацію торгівельно–економічних стосунків між країнами. Нагадаю: Саудівська Аравія є найбільшим покупцем українського ячменю. Точніше - була.

З 1999 року Йорданія закуповує ячмінь та пшеницю в Україні; наша держава була найбільшим постачальником на цьому ринку. Зараз експорт ячменю суттєво скоротився, а на ринку пшениці почалися поставки з Казахстану - вперше в історії. Українським виробникам та експортерам залишається тільки подякувати за це «українському» уряду.

Це не єдині приклади швидкого входу Казахстану на ринки традиційних українських імпортерів. Тільки в листопаді на міжнародному зерновому форумі в Астані було підписано 70 нових контрактів.

Не залишаються осторонь від процесу «дєрібану» української частки ринку і росіяни. Користуючись забороною експорту та вільним доступом по українських портів, вони суттєво збільшили свою присутність на ринках, на яких раніше домінувала Україна. Остання новина: на початку листопада російське зерно вперше почало експортуватися до Тунісу: компанія «Астон» перемогла в тендері на постачання 160 тис. тонн. Як підкреслив голова компанії, «Астон» розглядає контракт як «початок довгострокового стратегічного партнерства». Він повідомив, що цього року планує вихід на ряд нових ринків Азії. Без блокування експорту та усунення української сільгосппродукції зі світового ринку такі наполеонівські плани були неможливими.

В той час, коли конкуренти активно освоюють традиційні ринки збуту українського зерна, Світовий банк прогнозує збитки українських аграріїв у 300 мільйонів доларів та вказує, що дії «уряду професіоналів» не вирішать внутрішніх проблем, а навпаки, збільшать їх.

Немає ніяких сумнівів, що «антикризові» дії приводять до справжньої катастрофи в аграрному секторі. Врозуміти Кабмін намагалися іноземні посли, українські суди, ЄБРР, асоціація зерновиків, Світовий банк, навіть Президент. Але – марно.

В ситуації штучного обвалу внутрішнього ринку та свідомо створеної урядом катастрофи, П.Симоненко 22 листопада вже заявив по необхідність та «невідвертість» підтримки аграрного сектору з держбюджету.

В такий ситуації незрозуміло, чому такі дії нашого проФФесіонального Кабміну не привертають до себе уваги Ради національної безпеки та оборони, профільних комітетів Верховної Ради, нарешті – СБУ? Те, що робить зараз «український» уряд в зерновому секторі – це пряма загроза національній безпеці, це свідома руйнація важливішої галузі, це, нарешті – пряме лобіювання інтересів інших країн. Тобто – державна зрада.

Нажаль, сьогодні маємо те що маємо. Зерно псується та починає горіти на елеваторах. Селяни, які ще три місяця тому були оптимістами, з жахом підбивають збитки. Конкуренти захоплюють ринки збуту. Уряд погрожує тримати блокаду власної країни до останнього. Тобто - до останнього незбиткового господарства, до останньої країни-імпортера, до останньої тонни незіпсованого зерна. Чекати залишилося недовго.

Нажаль, історична пам’ять народу не б’є у набат, коли держава починає «боротися за хліб», не розбираючи методів. Але якщо поточні справи відбуватимуться ще пару місяців, усі проблеми відпадуть самі собою: не буде чого і, головне, куди експортувати.


Однією з проблем зернової галузі є шкідники. Хрущаки, кліщі, щури та інші тварини помітно шкодять врожай. Але те, що роблять сьогодні тварини з Кабінету Міністрів, ніякому амбарному довгоносику навіть не снилося.
Може їх того, дустом спробувати?


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 08-12-2006 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1165537887.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  Новини з Обозу :
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua