першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

Дайджест Майдану: Конституційний суд. День четвертий

додано: 21-04-2007 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1177104361.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

УкраїнаПраво

В Тетяни Монтян, яка вела репортажі перші три дні суду, естафету відсьогодні перейняв юрист Андрій Козлов. Саме він відбирає найцікавіші і найважливіші моменти з багатогодинних дебатів і ретранслює для вас. Нагадуємо, крім Майдану досі ніхто не веде пряму трансляцію цього найважливішого процесу в історії країни! Майдан - не ЗМІ, а ЗМІ колись зрозуміють, що це насправді важливо???? За 4 дні репортажі Майдану з КС читали більше 100.000 разів!

Дуже інформативна передмова Андрія в його ЖЖ.

Дайджест першого дня http://maidanua.org/static/mai/1176841739.html
Дайджест другого дня http://maidanua.org/static/mai/1176924687.html
Дайджест третього дня http://maidanua.org/static/mai/1177007032.html

Повний репортаж четвертого дня тут http://maidanua.org/static/news/2007/1177051986.html

Сьогодні коаліційні "голубі" митингувальники з самого ранку оточили Конституційний Суд України. Прихильників опозиції майже нема, ті, що є - розташовуються подалі. Судді КСУ безперешкодно потрапляють до будівлі під конвоєм "Беркуту".

Допит пана Шаповала продовжує суддя Шишкiн. Шаповал говорить про те, що преамбула указу Президента, на вiдмiну, наприклад, вiд постанов ВР про недовiру Уряду, носить не декларативний характер, а нормативне обґрунтування. Вiн вказує на те, що не потребує спростування або пiдтвердження правомiрностi цих мотивiв, що до них вдався Президент.

У вiдповiдь на питаня суддi Шишкiна пан Шаповал вказує на те, що момент застосування права на розпуск - це питання полiтичного вибору Президента. Вiн вiдзначає, що очевидно i ранiше такi пiдстави були: коалiцiю за 30 днiв не було сформовано. Вiн каже, що не дарма в Конституцiї використано термiн "коалiцiя депутатських фракцiй", а не "бiльшiсть" або "226 депутатiв", тому депутати не вправi одноосiбно вступати до коалiцiї. Вiн вiдкидає посилання на Регламент ВР, оскiльки "хвiст не може крутити собакою" - Регламент має вiдповiдати Конституцiї.

Вiдповiдаючи на питання суддi Шишкiна про те, в чому полягає узурпацiя, пан Шаповал вказує на те, що в контекстi ч. 2, 4 ст. 5 Конституцiї "переформатування" складу фракцiй означає порушення права народу здiйснювати державну владу через представникiв.

Представник Кабiнету Мiнiстрiв Лукаш поскаржилася головуючому, надавши процедурнi рекомендацiї щодо того, аби учасники процесу не вiдповiдали на питання розлого з "глибокими фiлософськими мiркуваннями". Головуючий суддя Домбровський на це коротко зауважив, що скарга самої панi Лукаш викладена на 37 аркушах.

У вiдповiдь на питання судді Шишкiна про "вiртуальну ситуацiю демократичного приходу до влади Гiтлера з подальшою узурпацiєю влади", Шаповал вiдзначає, що у Президента має бути запобiжники узурпацiї влади шляхом законотворення. Наприклад, можна скасувати закон про вибори за мiсяць до них, а маючи 300 голосiв, подолати i вето. "Є 300 голосiв - нема проблем". В рамках системи стримувань i противаг у Президента має бути право розпуску за порушення Парламентом Конституцiї, яке врiвноважено з боку Парламенту iмпiчментом.

В той час, як один iз суддiв сидить в позi "їжачок засинає - сiрники в очi", скрутивши пальцями окуляри, пан Шаповал пояснює природу специфiчного статусу Президента.

Президент, не будучи органом законодавчої влади, має законодавчi повноваження. Це як безпосередньо видання указiв i розпоряджень, так і право законодавчої iнiцiативи, визначеня невiдкладностi розгляду проекту, застосування вето (компетенцiйне втручання в дiяльнiсть законодавчої влади), тощо.

Разом iз Кабiнетом вiн здiйснює функцiї виконавчої влади - це не предмет для дискусiй.

В судовiй владi це номiнацiйна функцiя - призначення 6 суддiв КС, перше призначення суддiв загальних судiв i звiльнення першопризначених, призначення на адмiнiстративнi посади.

У вiдповiдь на питання суддi Шишкiна пан Шаповал вказує на те, що термiн "пост", який застосовується виключно до Президента (і не застосовується до депутатiв, прем`єр-міністра, мiнiстрiв тощо) означає особливий статус, "це не посада, це мiсiя, особлива роль".

У вiдповiдь на доволi неввiчливий випад з цього приводу панi Лукаш пан Шаповал каже, що не сприймає такого ставлення до державної iнституцiї залежно вiд осiб i закликає читати Конституцiю, i робити це однаково i вчора, i сьогоднi. Вiн також трохи прояснює своє рiшення полишити посаду представника Президента в КС, натякаючи, що i такi випадки тому виною: "Я не збираюся всiм подобатися".

Пан Шаповал пояснює, що ч. 2 ст. 19 Конституції не можна трактувати окремо вiд ч.1. Вiн каже дуже правильну рiч про те, що конституцiйна синтагма про те, що нiхто не зобов`язаний робити те, до чого не зобов`язаний законом стосується виключно iндивiда.

Надходить клопотання представника КМ Нiмченка обмежити час судоговорiння, але головуючий суддя Домбровський вказує йому, що це не передбачено Регламентом КС. "На вiдмiну вiд вас, я не брав участi в розробцi i прийняттi цього документу. Крiм того, ваша колега Лукаш вимагала не давати прикладiв з європейських конституцiй, а ви самi посилаєтеся на якийсь європейський досвiд"


Суддя Шишкiн: "В умовах можливого конфлiкту однiєї з гiлок влади чи може Президент вважатися "адвокатом народу", як цей термiн використав у своїй статтi радник тодiшнього Прем`єр-Мiнiстра Кiнаха?"

Шаповал: "Президент дiяв як гарант додержання Конституцiї, в цьому його конституцiйна функцiя захисту прав i свобод людини i громадянина".

Суддя Шишкiн питає про те, який пiдхiд слiд застосувати в даному випадку: позитивiстський (буквальне тлумачення) або системний, коли норми тлумачаться в їх нерозривному системному зв`язку, виходячи iз загального сенсу i змiсту Конституцiї.

Пан Шаповал посилається на декiлька рiшень КС ФРН, коли дуже важливi питання захисту прав i свобод вирiшувалися, виходячи з позицiї верховенства права.

Пан Шаповал демонструє слабкiсть позитивiстського пiдходу, оскiльки пункт 8 статтi 106 - єдиний, де нема посилання на конкретну статтю, крiм того в ньому, на вiдмiну вiд ст. 90, вiдсутнє слово "достроково" перед словами "припиняє повноваження Парламенту", а отже, вiдповiдно до цього пiдходу, йдеться про абсолютно рiзнi речi.

Суддя Шишкiн вичерпав перелiк питань, питання ставитиме суддя Кампо.

Суддя Кампо питає про суб`єктивну сторону конституцiйного правопорушення. Пан Шаповал вiдповiдає, що суб`єктом є ВР, оскiльки коалiцiя складає її змiст i приймає рiшення вiд її iменi. А ось щодо форми вини вiн дещо глузливо каже, що навряд чи цi дiї були свiдомими, бо то "не той рiвень правосвiдомостi, свiдомостi взагалi, рiвень людей i навiть вiк". Вiн ухилився вiд вiдповiдi на питання про мотиви таких дiй з етичних мiркувань.

Розвиваючи думку про ВР як суб`єкта вчиненого правопорушення, вiн каже про те, що i при вiдставцi уряду можуть бути вiдставленi i тi мiнiстри, якi влаштовують парламент. Аналогiчно, при розпуску позбавляються повноважень i тi депутати, якi не вчинили делiкту. Його вчинив Парламент в цiлому.

Вiдповiдаючи про те, хто саме визначає дiєздатнiсть Парламенту як суб`єкта, пан Шаповал вказує на те, що це можуть зробити i Парламент з Президентом (п.3 ч.2 ст. 90 - прихований саморозпуск), i сам Президент.

Iз посиланням на статтю 56 Конституцiї суддя Кампо ставить питання: "Якщо КС прийме рiшення про неконституцiйнiсть, чи матиме хтось право на вiдшкодування за рахунок держави витрат, якi вже було понесено у зв`язку з участю в новiй виборчiй кампанiї"

Суддя Кампо питає про те, чи є порушенням принципу подiлу влади те, що депутати можуть здiйснювати повноваження поза межами повноважень Парламенту. Вiн, швидше за все, натякає на той пункт указу про розпуск, яким за депутатами збережено повноваження, не пов`язанi безпосередньо з дiяльнiстю Верховної Ради. Пан Шаповал пiдтвердив, що тут є очевидна проблема, навiвши низку прикладiв, але вiд прямої вiдповiдi ухилився.

Суддя Станiк має слово з питання процедури. Нею зачитано витяг з резолюцiї ПАРЄ. На пiдставi пунктiв 36 i 43 Регламенту КС вона вказує на неповагу до суду з боку представника Президента Шаповала i висловлення полiтичних заяв пiд час iнтерв`ю (не в засiданнi!), бо вiн начебто заявив про неспроможнiсть цього складу суду вирiшити спiр правосудно. Вона просить головуючого суддю Домбровського виконувати норми Регламенту даною йому владою.

Пан Шаповал спростовує цi твердження. Головуючий вказує, що для вивчення питання йому необхiдно повнiстю вивчити стенограму, але вiн не бачить для цього пiдстав в тому числi тому, що це уповiльнить процес.

Суддя Кампо продовжує ставити питання.

Пан Шаповал говорить про те, що за нормами законiв народний депутат України не є посадовою особою Парламенту, хоча багато формальних ознак цього є, проте в такому випадку вiн мав би здiйснювати повноваження виключно в межах Парламенту, що не вiдповiдає реалiям. Питання розкривається в межах ч. 2 ст. 19 Конституцiї, тобто чи накладається нею на народних депутатiв обов`язок дiяти виключно в межах Конституцiї i законiв України. Вiн каже, що було б дивно, якби Президент мав такий обов`язок, а депутати нi.

Головуючий суддя Домбровський вказує на те, що при розглядi справи суду слiд перевiрити на вiдповiднiсть Конституцiї всiх норм законiв, якими буде обґрунтовано рiшення.

У вiдповiдь на наступне питання суддi Кампо, представник Президента в КС каже про гiпертрофоване розумiння поняття парламентарiя як "представника народу". Вiн вказує, що згiдно з ч. 4 ст. 124 присяжнi i народнi засiдателi теж є представниками народу. "Але в будь-якому разi представник - це не замiнник народу!" - каже вiн.

Суддя Кампо процитував вiдому цитату з роботи "Теорiя чистого права" славетного основоположника сучасного права Ганса Кельзена про те, що право вiдображає рiвень розвитку суспiльної думки, i спитав, яким має методологiчний пiдхiд при вирiшеннi справи.

Шаповал вiдповiдає з посиланням на того ж Кельзена каже, що критерiєм має бути вища сила Конституцiї (а отже її принципiв).

Суддя Кампо запитує, чи можна спiвставити дрємучiй нормативiзм з принципом верховенства права. На це пан Шаповал вiдповiдає на це, що без широкого i системного тлумачення норм в сукупностi, не можна було б протлумачити навiть ст. 1 Конституцiї. Тому без визнання необмеженостi прав людини, верховенства права, а не закону, нарештi, дискрецiйних повноважень Президента вирiшити цю справу неможливо.

Суддя Кампо: Пане Шаповал, своїми вiдповiдями ви провокуєте новi запитання...
Суддя Домбровський: Тому краще мовчiть.

Тепер питання ставить суддя Стецюк. При вступi вiн наголошує на тому, що цей суд є судом права i тому його робота має бути вiдмiнною вiд роботи суду загальної юрисдикцiї.

Пан Шаповал каже, що не можна припускати, начебто не може бути правопорушення з боку Верховної Ради, бо це не "янгол во плотi". Вiн проводить аналогiю з iмпiчментом Президента, де злочин з боку останнього припускається самою Конституцiєю.

Крiм того, Президент i в межах позитивiстського пiдходу прийняв цiлком правомiрне рiшення, бо завжди потрiбний запобiжник правопорушенням.

У вiдповiдь на питання суддi Стецюка пан Шаповал говорить про те, що як гарант дотримання прав i свобод Президент вправi захищати i виборчi права громадян.

Суддя Стецюк надалi йде за пунктами Указу. Пан Шаповал вiдзначає, що достроковi вибори є подiєю, передбаченою Конституцiєю, а отже її не можна вважати непередбачуваною, в тому числi й в контекстi фiнансування.

Шаповал iронiзує, що виступає "лише третiй день".

Пан Шаповал вiдповiв на питання всiх суддiв. Тепер питання ставитимуть учасники процесу.

Представник 53 депутатiв поставив питання про те, чому Президент не внiс подання до КС, а одразу розпустив Парламент. На вiдповiдь Шаповала, що подання про тлумачення вiдповiдних статей Конституції норм було внесено ще 21 сiчня, він повірив те саме питання. З притаманним шармом i тактом легкого танка вiн раз у раз переривав вiдповiдь представника Президента, с п`яого разу сказавши: "Питань нема".

Представник Верховної Ради Селiванов потiшив аудиторiю декiлькома жартами про рiзну з Шаповалом орiєнтацiю, старанно додаючи згодом "юридична". Його питання стосувалося того, чи повноваження достроково розпустити Парламент, є правом чи обов`язком. Посилаючися на природу владних повноважень, якi початково походять вiд народу, вiн зазначив, що це є i правом, i обов`язком, а в даному випадку очевидним обов`язком.

Вiдповiдаючи на питання народного депутата Мендуся про iєрархiю норм, тобто що вище: постанова ВР або указ Президента, пан Шаповал сказав про те, що розглядати це питання доцiльно, коли предмет цих актiв однаковий, а в даному випадку компетенцiя ВР i Президента є рiзними. Поза тим, позицiя Президента полягає в тому, що Парламент втратив свої повноваження, тому його постанови не iснує.

Представник ВР пан Мендусь поставив питання про те, чому Президент ФРН не розпустив Бундестаг, коли пiсля останнiх виборiв коалiцiю створили ХДС-ХСС та СДПН.

Шаповал вiдповiв, що у Президента ФРН взагалi нема повноважень розпуску, вони є у канцлера внаслiдок конструктивного вотуму недовiри - обрання нового канцлера.

Надалi вiдповiдаючи на питання пана Мендуся, пан Шаповал наголосив на певнiй рiзницi мiж ситуацiєю в ФРН та Українi. Навiвши за приклад Черчiлля, вiн сказав про те, що людина може змiнювати переконання, але важливо, як це вiдбувається: Черчiлль змiнював партiйну належнiсть до виборiв.

У ФРН немає вимоги Конституцiї про створення i порядок формування коалiцiї фракцiями, а в Українi є, тому там перехiд означає полiтичну та етичну вiдповiдальнiсть.

Бiльше питань до пана Шаповала немає. Наостанок вiн каже, що вiн не схожий на того, хто жартує, i хоча він не схожий також i на лебедя, це таки його лебедина пiсня в КС.

Суддя-доповiдач Станiк, декiлька разiв вибачаючися за хрипкий голос, вказує на те, що незважаючи на вiдмову Ростислава Солодкого, iншого представника Президента, наполягає на тому, щоб той принаймнi вiдповiв на запитання.

Суддя Станiк iз посиланням на рiшення КС № 6-рп/05 питає, в чому є узурпацiя влади, якщо в тому рiшеннi зазначено, що гарантiєю проти узурпацiї є принцип розподiлу влади.

Представник Президента Солодкий каже про те, що вiдповiдь на це питання вже надавав пан Шаповал, тому вiн не хоче бути його блiдою копiєю.

Суддя Станiк посилається в наступному питаннi на ухвалу № 8-у вiд ... сiчня 1997 року, на яку також ранiше посилався пан Шаповал, де також йдеться про функцiональний i iєрархiчний розподiл повноважень органiв державної влади. Вона питає про обсяг використаних прав Президента за ст. 102, 106. Вочевидь, вона хилить до того, що єдиним способом запобiгти узурпацiї є самий по собi принцип розподiлу влади. Пан Солодкий не має вiдповiдi на це питання.

Вона також питає, чи з огляду на рiшення № 19-рп/2003 вiд 10 лютого 2003 року Президент є посадовою особою чи органом державної влади. Пан Солодкий каже, що швидше посадова особа.

Питання суддiв Ткачука i Лилака знову стосувалися того, чи розпуск в даному випадку є правом чи обов`язком, а також того, яким є обсяг випадкiв, коли може бути проведений розпуск на пiдставi повноважень. Вiдповiдi є аналогiчними вiдповiдям пана Шаповала, але коротшими.

Представник ВР Селiванов зачитує начебто запрошення вiд Президента на проведення консультацiй. Перше з них помилково датовано 29 березня 2006 року. Вiн посилається на те, що запрошення декiлька разiв змiнювали час i дату консультацiй i адресованi 1-му заступнику Голови ВР. Питання стосується того, звiдки видно, що це запрошення на конституцiйну процедуру консультацiй. Пан Солодкий слушно пропонує дочекатися, поки надiйдуть офiцiйнi документи на запит суду.

Геть захриплу суддю Станiк з питаннями змiнив суддя Головiн. Той питає, яких ще засобiв ужив Президент для усунення порушень з боку ВР. Пан Солодкий каже, що Президент неодноразово звертався до ВР, але порушеня не були припиненi.

Надалi суддя Головiн питає, чи є вiдповiдним запобiжником порушень консультацiї перед розпуском.

Пан Солодкий каже, що навiть проведення таких консультацiй не усуває обов`язку Президента розустити Парламент.

На питання про протокольне оформлення консультацiй було зазначено, що вiдповiдний документ витребувано за клопотанням.

Решта питань знову стосуються процедури консультацій.

Пан Селiванов посилається на ухвалу КС у справi "ВР-Український дiм": "Змiна регламентних норм не може бути пiдставою для змiни статусу Парламенту" i просить її прокоментувати i надалi хилить до того, що внутрішня органiзацiя дiяльностi - справа самого Парламента. Правда, в даному випадку йдеться аж нiяк не про порушення Регламенту i не про його внутрiшнi справи.

Суддя Станік опитує представника Президента Михеєнка. Вона посилається на лист Президента у 'справі про мандат'. Там він пише про важливість кількості депутатів, що впливає на статус фракції. Питання в тому, як це співвідноситься з вступом нових депутатів до коаліції.

Суддя Иващенко питає, якими нормами передбачено право Президента на розпуск, поза тим питає, яка була підстава для розпуску. Суддя Джунь питає, де пряма позитивна норма. Михеєнко посилається на порушення правил формування фракції і, з подачи судді Джуня, на принцип верховенства права.

У засіданні після досить тривалої дискусії по процедурі і голосування суддів (12 на 6) оголошено перерву до завтра 10:00. Завтра наш репортаж продовжиться.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 21-04-2007 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1177104361.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua