Сергій Сілява, Ольга Журженко: Гран-прі ми не очікуємо, але це було б непогано

додано: 19-10-2009 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1255900548.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Онлайн-конференція на сайті "Майдан"

• Україна • Культура •

«Майдан-Інформ» продовжує свій марафон онлайн-конференцій з українськими учасниками МКФ «Молодість». В неділю о 12.00 у нас в гостях були учасники конкурсної програми, режисер та продюсер фільму «Стрілочник» Сергій Сілява та Ольга Журженко.

Сергій Силява народився в Києві у 1982 році. У 2007 році він закінчив Університет туризму, економіки і права за спеціальністю «менеджмент туристичних організацій». У 2008 році він поступив до Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого за спеціальністю «Режисура художнього фільму».

Десь невідомо де, далеко від цивілізації живе нещасний самотній стрілочник. Все його життя він робить одне – піднімає телефонну трубку, відповідає на дзвінок і перемикає рейки потягів, що проїжджають повз нього. Він мріє залишити цю рутину. Чарівник дає стрілочнику шанс – він посилає до нього потяг, що прибуває поза розкладом для того, щоб вивезти його геть. Однак у момент вибору між своїм повсякденним нудним життям і невідомим майбутнім стрілочник лякається, вирішує залишитись і відмовляється від своєї мрії.

Це перший фільм Сергія і він одразу потрапив до конкурсної програми "Молодості-2009".

Мар'яна: Як з'явилась ідея зняти саме фентазі?

Сергій Сілява: Мабуть, швидше за все це художнє рішення втілити цю ідею саме у фентезі. Чому саме таке рішення - мабуть, тому що я хотів максимально відійти від щоденної реальності. Чому. Тому що я вважаю, що це могло посилити цю ідею і дати можливість людині перенестись у зовсім іншу дійсність і повірити у чудо. Я намагався бути у цьому переконливим. А наскільки це вийшло - побачимо

Мар'яна: У фільмі, судячи з синопсису, стрілочник побоявся змінити своє життя. А Ви у житті після того, як отримали престижну освіту у туристичній галузі, не побоялись змінити життя і пішли навчатись на режисера. Чому?

Сергій Сілява: Цей фільм мабуть в чомусь навіть моя автобіографія. По суті маючи все, я не мав нічого. Я мав престижну роботу, освіту у туристичній галузі, але мене це не влаштовувало. Мені було цього мало. Це ніби пошук відповідей на всі питання, пошук сенсу буття. І в тому, що я мав, я не бачив сенсу. Я не одразу зрозумів чого я хочу. Що я ще хотів стати режисером. На це пішов ще час. Але це відчуття було з дитинства ще, мабуть, я просто не міг його виразити. Я почав багато роздумувати, писати і частково пішов у творчість. Але мені здавалось і цього мало. І я не міг зрозуміти чого я хочу. І в якийсь момент ніби грім з неба вдарив, мене осінило. Я подумав: "А може це режисура?" Власне це і переросло у той момент, коли мені довелось зробити вибір - або жити тим життям, яким я жив, або зробити крок у невідомість і змінити своє життя. Я повірив у себе і зробив крок у невідомість. Хоча оточуючі не розуміли навіщо я це роблю, і я знаходився в оточенні повної зневіри. І ця зневіра саме і підштовхнула мене до того, щоб щось змінити. І головне, що воно виховало віру в мені самому. Це мене провокувало. І я зробив цей крок тому, що в першу чергу мені було що сказати світу. Хоча великою мірою у мене не було відповіді на багато запитань, але завдяки режисурі я став багато думати про теми, які хвилюють людство і став шукати відповіді на ці питання. І ось мабуть з одного з питань і народилась ідея цього фільму і з відповіді, яку я дав сам для себе. Суть цього питання була - у кожного в житті є мрії, кожен про щось мріє. Але приходить час коли людина має зробити вибір, зробити крок на зустріч своїй мрії. І багато хто боїться цього і не наважуються. А цього боятись не треба.

Кирило: Пані Ольго, судячи з програми "Молодості" фільм Сергія не єдиний фільм, який Ви продюсували, але єдиний Ваш фільм цього року, що потрапив до конкурсної програми. Розкажіть більше про те, у яких ще проектах Ви брали участь і як на Вашу думку чому саме фентазі так високо оцінила відбірна комісія? Чи не боялись Ви продюсувати по суті дебютанта?

Ольга Журженко: Так. Цього року я ще продюсувала фільм Катерини Науменко "Не страшно". Онлайн-конференція з нею відбудеться у наступну середу об 11.

Другий фільм взагалі не подавався до конкурсної програми тому, що не знімався на плівку.

Якщо йдеться про короткометражні - то це фільм "Не страшно", а якщо про повний метр - зараз я займаюсь розвитком декількох проектів зокрема "Аутсайдер" Віри Яковенко, "Янголи теж вмирають" Азербайджанського сценариста Відаді Гасанова, "На нижньому краю неба" молодого молдавського режисера Ігоря Кобилянського як ко-продюсер та інші

Я вважаю, що комісія оцінила не жанр, а якість режисури фільму

Ні, по-перше тому, що коли ми починали, я сама була дебютантом, а по-друге тому, що вважаю, що дебютанти не рідко знімають дуже добрі фільми.

Кирило: Розкажіть, будь-ласка, більше про знімальну групу. Хто ще брав участь у зйомках? Кого з акторів можна буде побачити у фільмі?

Сергій Сілява: Дуже цікава ситуація. Дуже багато хто каже, що кіно в Україні немає і немає грошей на зйомки, але головне бажання і віра у це і неможливе стає можливим

У нас було поставлене завдання зняти фільм на плівку при тому, що у нас не було грошей, крім особистих. Все трималось на ідеї. І нам допомагали всі хто нас оточував і хотіли брати участь у цій проекті. Вони заразились ідеєю. І все що було зроблено з їх сторони - було з їх боку безкорисно. Починаючи від камери і апаратури - все це давали без грошей, і закінчуючи акторами, які теж погодились зніматись у фільмі безкоштовно. Все трималось на ідеї.

У нас 2 актора - це актор Молодого театру Валерій Іванович Шептекіта, народний артист України і теж народний артист України Солодов Сергій Миколайович.

Оператор студент університету Карпенка-Карого Валерій Мішиєв. Музичний супровід - ми використовували музичні композиції фольклорної лабораторії Folk Lab Zvochi Dochi. В ній працює на громадських засадах наша художниця по фільму Марія Шуб і наш аніматор Радіон Шуб.

І без нашого продюсера Ольги Журженко цей фільм би не відбувся, оскільки організація всього та втілення всього великою мірою належить їй.

Аліна: Що потрібно молодому кінематографісту, щоб знімати хороше і якісне кіно, яке б мало шанси на перемогу на міжнародних кінофестивалях?

Сергій Сілява: Справа мабуть навіть не у фінансовій підтримці, а у твердій хорошій ідеї, якою можна заразити людей, які будуть зацікавлені в її втіленні. Це схоже на те, як духовне притягує матеріальне. Що саме головне - це не втрачати у це віру. Тому що на шляху буде багато перепон, але немає проблем, які б не вирішувались, не здаватись, і іти до кінця. Не боятись нових знайомств, тому що всі ми люди і дуже багато є тих, кому це цікаво і вони готові допомогти зовсім безкорисно. Так що хто шукає, той завжди знаходить.

Аліна: Чого Ви очікуєте від цьогорічної "Молодості"?

Сергій Сілява, Ольга Журженко: На наш фільм ми очікуємо глядачів. Гран-прі ми не очікуємо, але це було б непогано. Тому що тоді ми могли б зняти наш новий фільм. Нових знайомств. Також приїзду друзів з Москви і Румунії. Хочемо побачити багато нового кіно. Дуже хочеться подивитись "Антихриста", "Я убив свою маму", "Казку про темінь", "Без порно", "Царя" та інші. Також хотілось би подивитись німецьку ніч короткого метражу, тому що у листопаді я (Ольга Журженко) з Вірою Яковенко їдемо до Німеччини на фестиваль "Cottbus". З українських режисерів хотілось би подивитись всіх, а зокрема Лєрта "Відторгнення". Бо це наші колеги і ми з ними будемо працювати ближчим часом.

Але ми дуже хочемо перемогти для того, щоб наш оператор Валерій отримав поцілунок від "дівчини Бонда" Ольги Куриленко…

Олена Весел: У яких ще жанрах маєте намір знімати кіно?

Сергій Сілява: Для мене жанри не мають значення. Мене в першу чергу хвилює сама людина, проблеми, які зачіпають внутрішній світ людини. І прояви цього можуть існувати в різних жанрах - сьогодні це може бути комедія, завтра драма, але мета залишається одна - це дослідження людини.

Ольга Журженко: Я б хотіла зрозуміти, що мається на увазі під словом жанр. Бо для мене як для продюсера важливішою є концепція. Для мене наприклад цікавою є концепція фільмів знятих напівпрофесійно, тому що такі фільми як "Відьма з Блер" і "Паранормальне явище" були зняті за менш ніж 20 тис. дол., а зібрали дуже багато грошей в прокаті.

Зокрема, "Паранормальне явище", яке є свіжою американською новиною. Фільм був завершений у 2007 році, рекламувався багато в інтернеті, нарешті 9 вересня цього року він вийшов в прокат на 16 копіях та на 13 жовтня цього року зібрав вже 11 млн. дол. завдяки 160 копіям. Всім, хто знає англійську мову, я раджу звернути увагу на цей фільм, тому що він творить історію кінематографа на наших очах.

Сайт фільму: http://www.paranormalactivity-movie.com/

Олена Весел: Чи достатньо українські журналісти висвітлюють події, які відбуваються у вітчизняному кінематографі, як вважаєте? Чого не вистачає і що могли б зробити ЗМІ для того, щоб українське кіно стало кращим?

Сергій Сілява: Мабуть, завжди можна краще. Якщо чесно, то я з цим не стикався. Хотілось би, щоб журналісти брали участь навіть у створенні фільму. Тоді можна було б навіть показати початківцям, як можна знімати кіно. Саме з їх допомогою можна відродити вітчизняний кінематограф. Буває так, що проходять приватні покази фільмів дофестивальні, і дуже хотілося б, щоб журналісти теж були на них присутні. Коли ми намагаємось запросити на такі покази журналістів, вони переважно просять грошей, а безкоштовно ніхто не хоче писати. А хотілось би, щоб люди оцінили ідею і більше про неї дізнались.

Дякую всім за участь і запрошуємо вас всіх на перегляд нашого фільму.

Онлайн-конференцію провела Олена Весел


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 19-10-2009 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1255900548.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.