МайданМайдан-Востокновинистаттізаявифорум пошукконтакти  

Нове видання українських народних пісень з нотами

01-04-2010 03:18 Харківщина // Культура // URL: http://maidan.org.ua/static/newsvostok/1270081088.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Рідкісний збірник українського пісенного фольклору вийшов друком у Харкові. Рідкісний і за якістю матеріалів, і за рівнем поліграфії і за обсягом (840 сторінок!). Таку книгу навіть губернатор або урядовець міг би дарувати гостям країни як пам’ятний сувенір.
Упорядник книги, відомий харківський музикознавець, член Національної спілки композиторів України Григорій Ганзбург в інтерв’ю розповів:

«Антологію музичного фольклору, я уклав первісно не для друку, а лише для практичних потреб студентів свого класу. То було в далекі вже 80-ті роки, коли довелося викладати курс народної творчості. Хрестоматія, що затверджена була міністерством, містила достатню кількість пісень російських, а українських - лише поодинокі зразки. Аби досягти рівноваги, й була укладена своя хрестоматія, і не аби-яка, а така, щоб приваблювала навіть дуже скептично налаштованих студентів. Бо всі вони глибоко урбанізовані, походили з сімей, міських у кількох поколіннях, - народну пісню априорі вважали примітивним рудиментом сільського укладу життя. Долати такий скепсис важко, тому не можна було дати в антологіі жодної слабкої пісні (яка могла б «не спрацювати»).
Згодом антологія розрослася й навіть вийшла друком у Харкові в 2002-2004 роках п'ятьма томами (три томи українського музичного фольклору та два томи російського). Виявився несподівано широкий читацький попит і висока зацікавленість людей з різних верств суспільства до цього видання. Украінські томи двічі мали повторні наклади. Російськи томи перевидані були також в Ростові-на-Дону (2007)».

- Невже вдалося знайти для друку щось нове?

«В украінському тритомнику містилося 456 пісень, з них 78 фольклорних записів опубліковані вперше, а 37 пісень подані в новій текстологічній редакції».

- А чим відрізняється останнє видання від того тритомника?

«Нове, однотомне видання українських народних пісень 2009 року підготовлене з урахуванням відгуків преси та побажань, що висловили численні користувачі антології та мої колеги-музикознавці. Книга містить популярні та неправедно забуті народні твори, вибрані з друкованих джерел, що є ното-бібліографічною рідкістю (частину нотних текстів заново відредаговано), а також першодруки з архіву фольклориста О. Стеблянка (рукописи люб’язно надані мені для копіювання, текстологічного опрацьовання та публікації його донькою Н. Стеблянко). та з рукописних фольклорних записів Л. Котохіна і моїх колишніх учениць І. Альбової, О. Циканової (Слюсаренко-Насенюк), котрим я щиро вдячний за надані матеріали».

- Я бачу, в передмові є не тільки подяки, а навіть присвячення?

«Так. Книги, як і люди, мають свою судьбу, своє щастя і потребують собі небесного покровителя. Я завжди присвячую свої книги тим, кого згадую з вдячністю. Труд по укладанню та редагуванню цієї книги присвячено пам’яті визначного музикознавця, професора Галини Олександрівни Тюменєвої, яка була моїм вчителем фольклористики».

- А попередні томи вашого фольклорного п’ятитомника?

«Їх було присвячено кільком моїм вчителям і старшим друзям. Один том - пам’яті композитора і вченого-етномузикознавця, професора Іллі Самійловича Польського, який був ентузіастом вивчення й збереження слов’янської обрядової пісенності, глибоко знав сакральну символіку народних ритуальних традицій і займався науковим дослідженням українського та білоруського музичного фольклору. Другий том – пам’яті оперного співака Анатолія Матвійовича Ковтуна, що також був щиросердним ентузіастом і бескорисливим популяризатором українського мистецтва. Третій том - пам’яті музикознавця і педагога Ігоря Миколайовича Дубініна. Він перший відкрив для мене глибинні закономірності гармонії, благородство й душевну грацію, що несуть народні ліричні пісні. Четвертий том - пам’яті піаніста, педагога й організатора музичної освіти Анатолія Миколайовича Соколова.»

- Чим відрізняється ваш збірник від численних фольклорних видань минулих часів?

«За понад два століття роботи збирачів та публікаторів українського музичного фольклору видано сотні збірок пісень. Принципи їх укладання різні: реґіональний, хронологічний, жанровий, тощо. Найбільш повне універсальне зібрання містить десятитомник «Українські народні мелодії», виданий у Нью-Йорку в 1964-1967 роках за редакцією Зіновія Лиська, та багатотомна наукова серія книг «Українська народна творчість» що її з 1961 року видає київський Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. На відміну від тих багатотомних видань, наша колекція пісень носить не збірний, а вибірковий характер (відібрані найбільш досконалі, найбільш сильнодіючі фольклорні твори).

- А хто ваш адресат?

«У минулі часи музикування, що базується на фольклорних творах, було повсякденним необхідним елементом життя кожної родини. Зараз активне музикування стало ознакою способу життя інтелігентних людей, чия зацікавленість різними сегментами культурної спадщини (зокрема фольклорної) зростає пропорційно рівню їхньої загальної освіченості. Тобто, я адресую книгу сучасній інтелігенції».

- Чим ви керувалися, коли відбирали ті або інші пісні?

«Існують чотири основні типи музикування: усамітнене (коли людина співає або грає для себе, без слухачів), сумісне (що є засобом емоційного дружнього спілкування з партнерами), публічне (коли метою є вплив на внутрішній психологічний стан іншої, сторонньої людини, слухача) та культово-магічне (коли адресатом художнього висловлювання, об'єктом впливу вважаються потойбічні сили). Всі чотири типи музикування застосовуються в народній практиці, і для кожного типу притаманним є свій специфічний репертуар. Відповідно до того наша колекція пісень складаєься з творів чотирьох типів, але в різній пропорції. Сучасне музичне життя, на жаль, занадто перебільшує роль публічних (концертних) форм побутування музики, тоді як інтимне — усамітнене та сумісне — музикування має незрівнянно більше значення для духовного розвитку, інтелектуального вдосконалення та психо-емоціонального здоров’я людини. Публічне музикування — справа професійних музикантів, а усамітнене та сумісне музикування мають практикувати всі люди — і аматори, і професіонали, бо то є справа загально-людська (і, до речі, виключно людська).
Матеріали даної книги становлять художньо досконалі зразки української народної творчості, що належать до різних типів музикування. Але границі між типами є умовними.

- Поясніть, у чому тут суть?

«Закономірність полягає в тому, що публічні за первісним призначенням твори не втрачають сили і в ситуації усамітненого музикування, але не навпаки, тобто твори, що справляють сильне естетичне враження у відлюдді, не завжди доречні бувають у компанії, а твори для сумісного музикування можуть зовсім не мати впливу на сторонніх слухачів. Усамітнене музикування є найбільш універсальним засобом впливу на внутрішній світ людини, воно діє глибше за сумісне, а останнє, в свою чергу, діє сильніше за публічне. Тому в музичній практиці кожної культурної людини, громади та суспільства в цілому має формуватися й підтримуватися певне співвідношення, щоб самостійне (сольне або ансамблеве) музикування мало перевагу перед публічними (концертними) формами. Саме таке співвідношення притаманно було суспільству протягом тисячоліть».

- А в наш час?

«Механізм усної передачі народно-пісенного репертуару з пам’яті предків до пам’яті нащадків, що справно діяв упродовж тисячоліть, тепер дає збої через швидкі незворотні зміни традиційного укладу життя. Тому, починаючи з XIX століття повсюдно, і зокрема в Україні, стали поступово впроваджувати новий надійний механізм — письмову фіксацію музичного фольклору як засіб збереження й розповсюдження традиційного музично-поетичного репертуару через друковані видання. ХХ століття додало засоби звуко- та відеозапису, що обумовило більш точну та об’єктивну фіксацію не лише самих творів, але й манери їх автентичного виконання».

- Тобто ваша книга для співу? Усі 840 сторінок – хіба це можливо для однієї людини?

«Книги пісень є насамперед книгами для читання, що допомагають уявити внутрішнім слухом звучання музики. На основі таких книг кожен читач формує свою індивідуальну колекцію пісень, що співзвучні його душевній природі й відповідають структурі його осибистості».

- Тут є тільки старовинні пісні?

«До складу даної книги входять пісні різних часів, здебільшого досить віддалених. Зауважимо, що скороминущий музичний “сленґ” (так само як і мовний) у кожного покоління — свій. Але традиційний народно-пісенний фонд є спільним для всіх поколінь. Стабільний, консервативний шар пісенного репертуару, постійний круг фольклорних мелодико-поетичних шедеврів, що не оновлюється кожного сезону, а живе століттями, супроводжує людину все життя і переходить до дітей та онуків, стає тією культурною константою, що тримає родину, громаду, національну спільноту і забезпечує збереження їхньої цілісності в історичному часі».

УкрПесни.jpg

01-04-2010 03:18 Харківщина // Культура // URL: http://maidan.org.ua/static/newsvostok/1270081088.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у новинах, можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) новини, на яку ви посилаєтся.

  Ваша участь :
Ви теж можете додавати новини на "Майдан"! Читайте як!
Слідкуйте за нами
на Twitter
Найкраще з Майдану
на Facebook
ПРЯМА ДІЯ:
Назви ім'я - нехай свіча не згасне
Захисти Україну! Зупини законопроект про мови
Збираємо докази спотворення волевиявлення!
  Опитування :
“Чим є для Вас право знати?”

Переглянути результати >>>

  Цікавинки від RedTram:
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua