Передмова до третього видання

Залишені нам з часів УССР російсько-українські словники (надалі – РУСи), справедливо називані російсько-російськими, далекі від того, щоб задовольнити потреби сучасности. Тому поява „нових” РУСів мусила б докорінно змінити становище на „словниковому фронті”. Однак, на ділі не все так гладко, як хотілося б і як мало би бути.

І. „Нові” словники повністю не позбулися рис меншовартости, прищеплюваних нам імперією. Одна з таких рис – оформлення умовних скорочень у „нових” РУСах російською мовою. Як правило, іншомовно-українські словники, що видаються в Україні для українських громадян – англо-українські, німецько-українські тощо, оформлюють умовні скорочення українською мовою. „Hові” ж РУСи оформлюють умовні скорочення за „соловецькою” традицією по-російськи. Виникає питання, чому для РУСів робиться виняток із загального правила щодо іншомовних словників? Яка в цьому потреба? Нездатність „незалежних” словникарів подолати прищеплювану нам епохою „дружби народів” рису свідчить, що наша дорога від малоросів до українців тільки-но починається.

ІІ. „Нові” РУСи виявилися нездатними вирватися з полону мовно-лексичних забобонів, характерних для совєтської лексикографії. Один з таких забобонів: невідмінюваність слова пані. Слідом за Б. Грінченком, котрий, як і всі смертні, не був вільний від помилок, і слідом за совєтською лексикографією усі „нові” РУСи твердять, що слово пані не відмінюється. Насправді ж слово пані відмінюється: „Пані й панове!”, „Гуляв з панею”, „Сидів з панями”, „Писання чутливих пань”.

ІІІ. У „нових” РУСах повторювано помилки, канонізовані у совєтських виданнях. Наприклад, російський вираз ставить в тупик „нові” РУСи перекладають як і нормативні РУСи УССР: заганяти в безвихідь, що аж ніяк не відповідає ні російській ідіомі ні нашій мовній практиці. „Словарь русского языка” АН СССР вираз ставить в тупик пояснює так: приводить в крайнее затруднение (1), недоумение, замешательство (2). Найкращий переклад такого звороту: зводити (виводити, заводити, заганяти) на слизьке (1), збивати з пантелику, спантеличувати (2). Укладачі ж „нових” РУСів критично під оглядом легкомовности не опрацьовують перекладану лексику, а копіюють те, що зафіксовано у словниках попередників. Таке нетворче словникування на ділі свідчить про відставання лексикографії від життя.

Людські мови постійно вдосконалюються; виникають нові звороти, покращуються старі. За цим процесом лексикограф має стежити і наслідок свого стеження відбивати у своїх працях. На жаль, хоч ми маємо деякі зрушення на ниві словникарства, ці зрушення ще не переважують успадкованої рутинности.

ІУ. Переклад деяких словосполучень не завжди лежить на поверхні. У перекладацтві можливі помилки. Тому, словникар не може безкритично сприймати доробок своїх колег. Саме цього не спостережено у сучасному перекладацтві. Помилка одного словникаря безперешкодно переходить з одного „нового” РУСу до іншого. Так, невірно перекладена російська пара потребительская корзина як споживчий кошик, що засвітилася в одному „новому” РУСі, згодом з’являється і в інших словниках. Правильний же переклад цієї пари – споживацький кошик.

Я присвятив передмову до своєї праці цим критичним заувагам про сучасне словникарство в Україні, бо гадаю, що моя критика сприятиме покращанню словникарської справи. Таке покращення буде сприяти підвищенню культурного рівня українства. А це кінець кінцем є головна мета лексикографії.

Щож до доповненого й виправленого видання моєї праці, то хай про неї судять користувачі, а також критики. Як я вже писав, перекладацтво не стається без огріхів – без помилок. Отже, можливі вони і в моїй праці. Тому, я буду вдячний, як хто вкаже мені на них. Моя е-адреса: krvns@aol.com.