Юрій Бохан
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
Статті Юрія Бохана на Майдані
Внутрішні війська підпорядковано Президенту України - 2 (30-05-2007)
- додатковий коментар
Коментар стосовно використання Внутрішніх Військ (28-05-2007)
- Перешкоджання Міністром внутрішніх справ України Василем Цушком (цивільною особою) виконання командувачем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України розпоряджень Президента України, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, є дією, що передбачена кримінальним законодавством України.
Чим відрізняється мудрий політик від мудрого журналіста (22-06-2005)
- “Історія показує, що країна, яка програла у війні, невдовзі стає багатою і розвиненою. Прикладом цього є хоча б Західна Німеччина та Японія. Чи не було б резоном нам оголосити війну Росії?” Ландберґіс хвильку подумав і у свою чергу запитав: “А якщо ми виграємо?”
З приводу відкладеного візиту Святослава Піскуна в США (17-06-2005)
- Святослав Піскун продовжує твердити, що без допиту майора Мельниченка та отримання від нього записів і технічних пристроїв, якими здійснювався запис і копіювання, вийти на підбурювачів і організаторів вбивства Георгія Гонгадзе неможливо.
Як подолати брехню (12-06-2005)
- Підґрунтям створення незалежної української держави повинна стати історична правда про боротьбу українського народу за свою державність і незалежність - від 1917-го року і до наших днів.
"Піпл схаваєт?" (27-05-2005)
- або ж дурниця чи провокація? (з приводу передачі Володимира Ар’єва “Закрита зона. Ціль: Україна”)
*У справі про вбивство Гонгадзе поставлено крапку? (11-05-2005)
- Вони не заспокояться, доки не побачать Леоніда Кучму на лаві підсудних. Він повинен відповісти за все, що накоїв, дірвавшись до влади. За все в цьому житті треба платити. Інакше, який був тоді сенс в усьому тому, що зробив, ризикуючи своїм життям і життям своєї родини, Микола Мельниченко?! Який тоді був сенс у подвигої хлопців й дівчат, які висиділи на промерзлому київському асфальті й привели до влади Ющенка та його cоратників?!
Доктрина “євразійства” у новій обгортці (11-04-2005)
- Очевидно, що вся багаточисленна рать, яка забезпечувала становлення, зміцнення і функціонування режиму Кучми, після перемоги новітньої Української революції не здасть свої позиції – занадто багато втрачає вона і її ватажки. Якоїсь перерви, паузи в боротьбі з новою владою ми не бачимо.
Інформаційна війна не закінчилась (30-01-2005)
- Відомо, що в тій державі, яка намагається пригнічувати інші народи, ніколи не буде вільним свій народ. Ганебними діями проти України Росія підірвала основи власної національної безпеки, завдала відчутного удару по власному устрою, який вона декларує як демократичний.
Люстрація: якою вона має бути? (24-01-2005)
- Кожен, хто був причетний до колишніх режимів і хто сьогодні має намір залишитися в активній політиці чи науці, повинен сам, з позицій власної совісті і сумління, дати оцінку своїм вчинкам, скоєним (“вільно чи невільно”) гріхам і прийняти відповідне рішення. Тобто очиститися потрібно перед своєю совістю, Богом, людьми, без тиску згори чи збоку.
Скільки ще Донбас ганятиме свій порожняк? (14-01-2005)
- Як свідчить аналіз, Донецька область дійсно є “потужним донором”, але в іншій сфері, сфері кримінальній, сфері, де до цього часу не припиняється пограбування держави, народу, накопичених за довгі роки підневільної праці багатств певними і відомими структурами та особами.
Румунія, 15 років тому: втеча, вирок трибуналу, розстріл (24-12-2004)
- Зі слів керівництва ФНП, смертний вирок диктатору та демонстрація розстрілу по телебаченню врятували життя десяткам тисячам румунів. Через два тижні смертну кару в Румунії було скасовано.
Обрізаний "Олігарх" (16-02-2003)
- Україні надано можливість і термін для того, щоб конкретними вчинками задекларувати перед світовою спільнотою свої прагнення вступити до співтовариства, де діють прозорі, демократичні, правові норми взаємовідносин, а не ті, які поки що зберігаються і декларуються в Україні мафіозно-олігархічними угрупованнями.
*Хто в Україні повторить подвиг підполковника Олівера Норта? (25-11-2002)
- Деякі із здогадів автора виглядають занадто фантастичними. Дещо, на нашу думку, гіперболізовані постаті сина та батька Деркачів – від звичайних високопосадових злодіїв (яких, на жаль, багато в українському сьогоденні) до майже уособлення абсолютного зла. Втім, очевидно, що роль Леоніда Деркача, колишнього голови СБУ, та його сина Андрія у розкраданні Української держави далеко не остання.

