Олексій Василюк: Український варіант грецьких полісів

додано: 16-01-2007 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1168949009.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Національний екологічний центр України

КиївщинаДовкілля

Ще зі шкільної парти всі знають, що "поліс" - це місто-держава в Античній Греції. Поліси були достатньо ізольованими одне від одного, в них жили за демократичними законами, і кожен їній мешканець повинен був захищати свою батьківщину. Хоча поліси як державний устрій зникли більше ніж 2000 років тому, аналогічні утворення і досі існують. Наприклад, в Україні такими можна назвати котеджні містечка.

Однак, можна сказати, що з усіx характеристик поліса, вони відповідають хіба що ізольованості. Поки… Як би там не було, але будівництво котеджів біля великих міст вже давно перестало бути новиною. Що ж це таке, котеджні містечка? Кому вони треба, чим вони шкідливі і чи варто бити на сполох? На ці питання ми і спробуємо відповісти у статті.

Поява котеджних містечок на території України приурочується до появи можливості викупу великої ділянки землі й одразу. Серед українців котедж сприймається як розкіш. Тому, з огляду на українську ментальність, котеджі будуються якнайбільшими, якнайзаможнішими і бажано численними. До повноцінного житла котедж не дотягує, але на дачу згодиться - що, насправді, дуже вигідно як власникам, так і забудовникам.

Що ж таке котеджне містечко? В основному - це цілий архітектурний комплекс з однаковими будинками за величезним парканом - така собі "Малєнькая страна". Самі проекти розробляються не майбутніми мешканцями, а забудовниками. Головною метою інвестора (забудовника) розробити проект, отримати землю, втілити прект в життя і продати, кому вийде.

Звідси, недоліком КМ є те, що проектувальник і замовник мало піклується про подальшу долю їхнього дітища після продажу, головним чином, про долю природного середовища, що його оточує.

Будівництво містечок – потужна індустрія, система, що починається з отримання великих ділянок (а на одного громадянина, якщо вірити законам нашої країни, більше 12 соток ніяк не отримати) і закінчується організованим продажем будинків специфічним прошаркам населення. Дійсно, будь-хто котедж купити не зможе... ще чого (!) – а що як інші сусіди будуть проти!

Існує ціла бізнесова сфера, котра займається спорудженням містечок. Отож просимо запам'ятати на майбутнє важливий момент - будівництво КМ – це бізнес. Усвідомлення цього значно допоможе нам у розумінні проблеми далі по тексту.

А якщо будівництво котеджів - це бізнес, то неминуче від цього страждають самі покупці. Досить поширеними є скарги на те, що купувався котедж в 100 метрах до річки, а зараз прямо під вікнами виріс паркан - і ще щось будують. Від цього не застрахований ніто, адже котеджебудівництво - це бізнес. До речі, доволі прибутковий: на будівництво будинку, наприклад, у «Конча-Заспі», що продаватиметься згодом за 2.000.000 американських доларів, витрачається не більше 100.000 - прибуток очевидний.

Ще одною проблемою є гідронамиви під нові будівництва або штучно створені пустелі. Так-так, Вам не почулося, саме пустелі. А як ще можна назвати території повністю покриті піском, без ґрунтових вод, від яких постійно дме сухий вітер з дрібнодисперсними частинками пилу? Додайте до цієї картини будівельну арматуру, брудну громіздку техніку, мети замизганих робочих - прекрасне місце для проживання, чи не так?

Крім мешканців дорогих маєтків, страждає і місцеве населення навколишніх населених пунктів. Головний недолік, вада чи то лихо, яке тягнуть за собою КМ – їх ізоляція від зовнішнього світу. А точніше, факт того, що вони оточені парканами. Фактично, крім власників котеджів, ніхто зайти до містечка не може. В принципі, нікому це й не треба. Але проблема в тому, що, аналогічним чином, не можна і просто пройти крізь нього, подолати його.

Нерідко КМ, розташовуючись вздовж дорожного полотна, перекривають шлях до лісу. Наприклад, на дамбі «Проців-Київ», що вздовж Дніпра на Київщині, КМ перекривають в'їзд до 15-кілометрової ділянки лівобережної заплави р.Дніпро. Крім того, в багатьох селах, розташованих на берегах Дніпра, давно існують конфлікти між місцевими жителями і заможними власниками котеджів, адже котеджні містечка стають неподоланною перешкодою між селом і пляжем, врешті «селом біля річки» і самою річкою.

Те саме стосується і тварин, які втрачають можливість потрапляти з лісів до берега річки і навпаки. Вони практично втрачають можливість здійснювати міграції вздовж річки. Однак, у будівників котеджних містечок особлива позиція щодо них. Так, у одній з Державних екологічних експертиз, виданих на гідронамив Державним управлінням екології та природних ресурсів у Київській області ще за керівництва ним паном М.Ф.Гладким, було вказано, буквально, що засипання частини озера Конча не зашкодить іхтіофауні, тобто рибам!

Дивлячись на цей документ, починаєш розуміти, що українська мова має замало синонімів до слова «лицемірство», щоб максимально точно охорактеризувати такі дії. І від цього ніяк не врятують ні міжнародні природоохоронні угоди та конвенції, легковажно ратифіковані Україною, ні навіть Національна Червона книга.

Ще один бік проблеми - намиви піску на березі суттєво змінюють гідрологічний режим прибережних територій. Не новина, що зведення котеджного містечка на березі стає причиною зникнення води в колодязях розташованого поряд села. Не вірите, спитайте про це хоча б у жителів сел Гнідин і Вишеньки в Бориспільському районі.

Ця ж проблема стає водночас і причиною зникнення багатьох рідкісних рослин, зростання яких приурочене до зволожених територій вздовж річки. Серед таких багато орхідей, всі види яких охороняються в Україні Червоною книгою. Та і про яке збереження рослин можна говорити, коли поверх них насипають п'ять-шість метрів піску?

До того ж, змінюється і фізика течії. Потужні намиви вздовж одного з берегів або намивання штучних островів спричиняють підмивання протилежного берега річки, на якому, цілком можливо, стоять будинки корінних сел. Ніхто не думає про те, що достатньо буде статись так званому 1%-му паводку, якого виключно з милості Природи не було останні тридцять років, і всі маєтки вздовж Дніпра будуть нещадно змиті разом з їх власниками.

Повернімось до наших баранів, тобто, до парканів. Найкращий приклад до розмови про них – Старообухівська траса на Київщині, дорога, що поєднує міста Київ і Українка. Вздовж східного узбіччя цієї дороги тягнеться нерозривна смуга містечок – біля 25 км високого паркану. Частина вже збудована, частина активно зводиться, а частина поки лишається просто огородженим парканами лісом.

Ми намагались з'ясувати, хто і по якому праву оточив 25-кілометрову ділянку лісу парканом. Та на запит до Генпрокуратури було отримано цілком очікувану відповідь: «Власник паркану завдовжки 25 км по Старообухівській трасі не виявлений». От власне і все по цьому пункту.

Проте, і ліси і річки, як і всі природні ресурси, не можуть мати власника, вони є надбанням всього народу. Отже, ні вам, ні нам, ні комусь іншому ніхто не може закрити дорогу до річки, не може заборонити посидіти на березі або походити лісом, позбирати гриби і пофотографувати захід сонця. Та люди, у яких грошей більше, ніж у середнього українця, вважають, що вони можуть.

Все прямує до того, що колись українці зможуть пересуватись просторами рідної країни лише між бетонними парканами, та і то - по платним дорогам, які теж комусь належатимуть. В деяких зонах ситуація вже доволі схожа на цей абсурд.

Наступний аспект – статус КМ. Більшість маєтків, з розрахунку на те, щоб їх по-дорожче продати, будують в мальовничих природних зонах. Враховуючи цю їх особливість, котеджі будують за межами населених пунктів, а нерідко і безпосередньо в курортних зонах. Так, скажімо, забудовано курортні зони національного значення «Пуща-Водиця», «Конча-Заспа» і всі, що розташовані вздовж Азово-Чорноморського узбережжя.

Такий стан справ надає котеджам в більшості статусу рекреаційної, а відтак - дачної забудови. Тобто, фактично котеджні містечка не мають адреси, не мають приналежності до населених пунктів. В них неможливо бути прописаним. А відтак ніхто не знає не лише того, де насправді мешкають власники котеджів, а і того, хто в них мешкає. Скільки людей мешкає в цих ізольованих охоронюваних містечках? Хто ці люди? Цілком можливо, що відповідь на це питання багато кого зацікавила б.

Особливого значення проблема котеджних містечок набуває у світлі того, що вже незабаром стане можливим вільний продаж землі. Тоді вже мабуть і почнуться «платні дороги між бетонними парканами».

Зі сторони все виглядає дуже просто. Відкриємо на довільній сторінці журнал «Столичная недвижимость». Прочитаємо кілька оголошень:

«3,5 га, участок под строительство котеджного городка в Киево-Святошинском районе, (044) 237-2252, Юрий Игоревич».

«Участок, Конча-Заспа, 1,5 га, акт на землю, разрешение на застройку и вырубку сосен, коммуникации. Цена 7300 у.е./сотка, торг. 279-1917».

«Участок, Конча-Заспа, 8,18 га – земельный участок под строительство жилого дома, 1600000 у.е. т.(044)2386162».


«Продам коттеджный городок под Киевом. 8097 9191754, Анжела.»

Для порівняння ще подивимось інше видання, «Мир Квартир»:

«Жуків острів. 18 соток, рядом остров «Водников», 2 смежных участка 10+8 соток, живописное место, озеро. Цена договорная. (044)2467150, 8039 4597105, Галина». Варто зазначити, що весь острів Жуків має статус заказника.

«Компанія шукає партнерів, що мають у власності 200-300 га землі під Києвом у 20-км зоні, для будівництва гольф-клубу та груп елітних котеджних містечок. Бажана наявність водоймів на території. Правий берег. Вигідні умови. (066)4453351, (050)5017035, Олександр Віталійович».

Зумисно не коментуватимемо ці оголошення. Залишимо це вам, людям розумним. Хочеться лише додати одну річ для тих нерозумних, хто купляє котеджі за оголошеннями. Нерідко в оголошеннях з продажу маєтків і котеджних містечок на Київщині вказують «з понтом», що вони розміщені в заповіднику. Це брехня. На Київщині, рівно як і на суміжній Чернігівщині, немає жодного заповідника.

Інша річ – вздовж Дніпра розміщено значну кількість заказників, будівництво і землевідведення в яких є незаконним, які б там у кого не були дозволи і документи.

По великому рахунку, будівельний бум поки панує лише в околицях Києва та на Азово-Чорноморському узбережжі. Крім цих територій, загроза може нависати лише над Карпатським регіоном. На превеликий жаль, є кому дати поштовх моді на будівництво в Карпатах... Ющенко, Кличко – здається, достатньо відомі прізвища, щоб стати прикладом того, що котедж в Карпатах – це престижно.

Нещодавно нам стало відомо, які котеджні містечка будуються і плануються до будівництва в 20-кілометровій зоні навколо м.Києва. Наголошуємо, що багато з них ще навіть не почали будувати. Та це незабаром станеться. Поспішаємо оприлюднити їх список і щиро висловлюємо співчуття жителям прилеглих до майбутніх містечок сіл. Отож...

Обухівський р-н: «Дніпровська хвиля», «Золоті ворота», «Підгірці», «Французькe містечко», «Собі», «Плютово», «Молодіжний», «Елітний», «Сосновий бір», «Клім», «Альбатрос», «Срібна затока», «Світанок», «Романово», «Три ріки», «Montana».

Васильківський р-н: «Здорівка».

Києво-Святошинський р-н: «Зелений гай», «Лісники», «Город Сонця», «Юрівка», «Вітберг», «Бобриця», «Озерне», «Петрушки», «Михайлівський сад», «Канадське селище», «Енергобудлізинг».

Вишгородський р-н: «Нові Петрівці», «Вишгородська брама».

Броварський р-н: «Аваль», «Нова Богданівка».

Бориспільський р-н: «Золоче», «Вишневе», «Заповідний».

Макарівський р-н: «Калинове містечко», «Северинівка», «Ясноозерне».

"Новітні українці" або правильніше, "дикі капіталісти" все нахабніше наступають на наші природні права на безоплатний відпочинок у лісі чи біля річки, взагалі на природі. Котеджеманія зазіхає на безпечне для життя середовище існування. Так вже сталося, що воно у нас одне.

За високим парканом не сховаєшся від природних катаклізмів. Можливо, колись котеджні містачка стануть окремими адміністративними одиницями. Однак, на жаль, від грецьких полісів, які підкорювали природні простори, наші котеджі відрізняє те, що вони знищують залишки цих просторів.

Василюк Олексій, Національний екологічний центр України

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 16-01-2007 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1168949009.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  Новини з Обозу :
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua