Проекти

Український Гімн – від Харкова до Познані

Потім (взимку) були листи, що летіли від нас з проханням про допомогу до всіх міст-побратимів Харкова. Все починалось з Харківського Євромайдану та наших втрат та надбань. Потім (взимку) були листи, що летіли від нас з проханням про допомогу до всіх міст-побратимів Харкова. Була відповідь деяких мерів з міст-побратимів. Особливо сердечно відреагував мер польського міста-побратима, Познані, Ришард Гробельни. Він написав листа-підтримки українського народу та запросив дітей харківських активістів, що постраждали під час проведення Євромайдану на безкоштовний відпочинок до свого міста.



Борислав Береза: Защищать свою Родину – почетное право

Вчера мне вспомнилась история которая произошла в прошлом году, когда я гостил в Израиле. У моего друга два сына, Яша и Дудик. Один из них уже взрослый и должен вот-вот идти в армию. Ну и зашел разговор о том почему он хочет идти в Армию Обороны Израиля.






Сергей Кошман: Судить нужно по поступкам, а не по заслугам

Культ советских “Заслуженных деятелей культуры” уже пора бы позабыть. Изначально, какой-нибудь бомж от Михалкова ничем не отличается, или от Говорухина. Все по поступкам. Здесь и сейчас. Облажался – репутации труба.


Сергей Кошман: Порошенко нам не поможет

“После Майдана ничего не поменялось”… И не поменяется, если вы не поменяете. А это долго, сложно. И да, это трата времени и денег, и разговоры. Бесконечный диалог с самыми странными людьми, поиск компромисса, отстаивание ваших интересов каждый день и каждый час. Другого пути нет
Если после Майдана вы не создаете новое количество и качество горизонтальных общественных связей (ГОС) – для вас Майдан прошел зря. И вам не поможет ни Майдан 3.0, ни Порошенко, ни тотальная люстрация.


Як нам об’єднати Україну?

Ми маємо справу з двома різними цивілізаціями, одна з яких дивиться в радянське минуле, а друга – дивиться в майбутнє, і розуміє, що треба докладати зусиль, щоб його наближувати.



Илья Вайцман: Абсурд как способ жизни

Постоял я в охренении, перевел дыхание и подумалось мне, что увидел я всю Россию в миниатюре: три человека заняты своей работой, используют высокотехнологическое оборудование, все они зарплату получают, что-то там потребляют, семьи кормят – а ведь КПД их суммарной работы равен абсолютному нулю… И им на это совершенно наплевать. Они “делом заняты”.




У Конституційному Суді не знають, чим він займається? І знати не хочуть?

Досліджуючи потроху стан дотримання в Україні права на мирні зібрання, “Майдан-Моніторинг” спитав у Конституційного Суду України дуже, як виглядало, просту річ – кількість конституційних звернень до КСУ, починаючи з 1996 року, про тлумачення ст.39 Конституції України (це якраз щодо мирних зібрань) та підпункту 3 п. “б” частини першої ст.38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (це щодо “делегованих повноважень” місцевих рад шось “вирішувати відповідно до закону” в контексті проведення мирних зібрань).