Infowar


Соціальні мережі як чинник державної інформаційної безпеки

У статті досліджується стан інформаційного простору України; порушені проблеми інформаційної війни, формування суспільної думки за допомогою соціальних он-лайн мереж, розкрито значення лідерів думок та інформаційного шуму.



Анонс. Жінка в інформаційній війні: мішень, комунікаторка, миротвориця. 28 жовтня 2019

Попередня тематика конференції: Жінки, як мішені в інформаційній війні. Довіра, відповідальність і материнські почуття. Чи може мішень «працювати» на ворога? Як прагнення безпеки спонукає розповсюджувати фейки


Контр’інформація vs дезінформація: ч.2. Окуповані землі.

То як нам зробити окуповані землі проблемою для окупанта, виходячи з інформаційної роботи?
Проблеми чітко діляться на дві великі частки.
Перша – який контент ми доставляємо мешканцям Окупації.
Другий – як ми доставляємо той контент в Окупацію.




Мова зеків

Однією з найстабільніших колоніальних практик в україно-російських відносинах протягом століть, залишалась кількість українських політичних в’язнів у російських тюрмах. Яка завжди була висока. Проте, найбільший апогей збільшення кількості українських політичних, і не тільки, в’язнів у Російській імперії досягнув у радянський етап її існування.


Думай що читаєш! (Відео влог про книги)

Сьогоднішній випуск книжкового блоґу #fedorchuk_books присвячений книзі «Світ повний демонів. Наука як свічка у пітьмі» видатного американського астрофізика та популяризатора науки Карла Сагана (1934 – 1996).




«Ботоферма» Медведчука сама себе викрила у питанні Томосу

   У соціальних мережах ще, до підписання Томосу, проросійські сили ширили провокаційні матеріали, а от після його одержання, ці атаки набули більш активного поширення, від нелегітимності самого Вселенського патріархату, до консолідації з московитами.


Не сформульовані інструкції окупованим.

Нас нема. Ми невидимки.
Окуповані не отримали жодних сигналів від держави, влади, народу – свого ж народу, неокупованої частки народу – про те, що нам тут робити.