Громадянин України! Співвітчизник!
20 вересня 2011 ти побачив, що влада боїться власного народу. Народні депутати Верховної Ради зривали з костюмів свої розпізнавальні знаки, злякавшись всього лише кількох людей, які увійшли до будівлі українського парламенту. Ця злочинна влада панічно боїться тебе і нас всіх – народ України. За 20 минулих років усі представники влади повністю втратили нашу довіру і дискредитували себе перед усім світом. Влада повністю втратила свою легітимність.
14 жовтня 2011 в Києві відбувся Форум громадських організацій України, в якому взяли участь 557 організацій з усієї країни. Серед нас немає політиків і політичних партій. Учасники форуму – це люди, що представляють саме народ, а не олігархів Україну. Форум прийняв рішення про початок процесу демонтажу системи влади. Але, бунт «лютий і нещадний» країна не переживе. Будь-яка дія має бути легітимним в очах народу і всього світу. Злам системи повинен починатися з розпуску Верховної Ради та люстрації всіх, хто був народним депутатом попередні 20 років.
Ґрунтуючись на статтях 5, 17, 68 Конституції України, 3 листопада 2011 р ми прийдемо до всіх обласних рад в Україні і зажадаємо від депутатів обласних рад прийняття вотуму недовіри Верховній Раді Україні. При позитивному рішенні 13-ти з них ми маємо повне право розпустити Верховну Раду, як втратила легітимність не тільки в очах народу, але і серед місцевої законодавчої влади. На цих же акціях ми проведемо вибори трьох представників від кожної області, які 05.11.2011 р. проведуть Народні збори, на якому будуть прийняті подальші плани по нашим діям.
Кожна атака починається з того, що хтось робить перший крок зі свого окопу. Перший крок вже зроблений. Не сиди в тилу! Пам’ятай, Україна – це ти! Тільки ти, громадянин України, можеш зупинити цей злочинний каток. Сьогодні ми всі: ветерани, військовослужбовці, чорнобильці, підприємці, бюджетники, шахтарі, металурги, офісні менеджери – всі ми солдати. Солдати однієї армії – армії народу Україну. Ми закликаємо всіх громадян України до об’єднання, до рішучості в досягненні цілей, до активної громадянської позиції та об’єднання. Пора згадати девіз: «Один за всіх і всі за одного!».
Ніхто крім нас, народу України!
тел.: 044 359-01-52 (багатоканальний, факс)
www.n-k-n.org
Дорогие друзья! Полностью поддерживаю ваше благородное начинание. Я давно не живу в Украине, – так уж случилось, – но в помыслах она всегда со мной.
Здесь вместе с родными я пережил страшную войну 1941-1945 годов, которую у меня есть основания не называть ни “Великой”, ни “Отечественной”. Здесь прожил голодную послевоенную пору. Здесь окончил Конотопскую среднюю школу № 51, а затем исторический факультет Харьковского университета, который ныне справедливо носит имя своего основателя Василия Назаровича Каразина.
После получения высшего образования пятьдесят один год живу в далёком Южно-Сахалинске, но сердцем я – всегда с Украиной. В её земле покоятся мои деды и правдеды, все мои пращуры. Здесь я вырос, здесь сложились мои характер и мировоззрение, всё то, что сейчас модно именовать менталитетом. Я приветствовал “оранжевую революцию” в Украине, не допустившую тогда к власти шайку уголовных преступников.
Мне глубоко понятны ваши переживания за судьбы украинского народа. В России сложилась аналогичная ситуация, и тоже пора бы дать по шапке всему Федеральному Собранию РФ вместе с Тандемом и их прислужниками. К сожаленю российскому большинству пока достаточно бутылки водки, куска колбасы с огурцом. Но уповаю, что и оно всё-таки проснётся.
Удач Вам!