Молода Команда Любих Друзів Януковича.

Чи врятує Україну зміна генерацій політиків і управлінців? Колись я сам десь начверть підтримував тезу, що діти номенклатурників, поїхавши до Оксбріджів з Харвардами привезуть звідти велику західну мудрість та використають її для розумного управління державою. Зараз я сильно сумніваюсь, що вистачить самого лише вікового “омолодження”. Освіта в Оксбріджах виявилась зайвою для середовища, в якому диплом елементарно купується. Як і все інше, за винятком інтелекта. Дехто з нащадків номенклатурників навчався за кордоном. При тому або лінувався і вештався по кабаках, або таки чесно отримав диплом. Однаково мало хто з випускників іноземних ВНЗ займає відповідальні посади в Системі. Тому що:

Західна наука виявляється безсилою у підготовці рєшатєлєй рєшалова в пострадянських умовах. Випускник західного ВНЗ знає, як робити правильно. Випускник українського ВНЗ теж може до того доперти, якщо критично розбирає інформацію. А пальцовкам, понятіям і методам працювати через “ващщє так ніззя, але мені можна” молодь вчиться частково від старших родичів, частково від ровесників свого кола. Як це було в традиційних суспільствах.

Навколо Януковича практично зформувалась Молода Команда Любих Друзів сім’ї, яка поступово виштовхує старшу генерацію на суто декоративні ролі. Вона поєднує в собі цікаві риси молодої команди Черновецького (нарваність і відсутність гальмів) та любих друзів Ющенка (формування за принципом спорідненості та кумовства). Чим закінчили обидві команди, віртуально присутнім добре відомо.

[На захист сімейних команд зауважимо, що цей принцип формування загалом припускає наявність порядних та компетентний людей. Хоча навряд обов’язково забезпечує. Лише деякі з них довго були успішними, як Габсбурги або Ротшильди]

Чи багато користі в переліку нагод та опцій розвитку, втрачених 3-5-7 років тому? Зараз ризик серйозніший, а саме – ми ризикуємо втратити саму можливість мати можливості. І ось чому.

Коли старий номенклатурник (наприклад, Омельченко) випадково давив своїм авто людину, він міг суто по-людськи відчувати жаль і компенсувати. Коли те саме робив Черновецький, він теж робив вигляд, що шкодує, та відкупався. Як людина демонстративно релігійна, та ще й автор “Закону про супільну мораль”. Персонаж з молодої команди (с) в подібній ситуації буде зайнятий переважно тим, щоб ухилитись від відповідальності і перевести стрілки на потерпілого.

Зараз у найвищому ешелоні влади формується команда з осіб, що бачать посади інструментом особистого збагачення, і це навряд є чимось новим. Новація полягає в тому, що посади і відповідний статус стають в них інструментом надкомпенсації досить цікавих для дослідника комплексів. Ці особи ладні не тільки якнайшвидше купити якнайдорожче авто, і якнайшвидше поїхати, але і врізатись в найміцніший бетонний паркан. Бо паркан, така зараза, відмовляється поступатись дорогою.

Недавно почув характерний неологізм. Мовою оригіналу: “Ландык, вместо того чтоб решить вопрос, начал боговать“. Раніше це називалось бикувати. Боґованіє = типова поведінка Биків і Бичків, що без достатніх для того підстав вважають себе втіленням Юпітера. То кому добре від того, що відбувається заміна покритих пліснявою радянських номенклатурників на молодих нарваних соціопатів? Чорні “Волги” за совєтів обходились експлуатованим номенклатурою трудящим значно дешевше, ніж зараз – імпортні авто представницького класу.

На відміну від правдивих носіїв радянської ідентичності, для молодої команди любих друзів питання про реставрацію СРСР навряд стоїть серйозно. На відміну від правдивих лібералів з демократами, їм байдуже до розвитку країни за умовно “західним” взірцем. В них є власний шлях. Швидко і до самого бетонного паркану. Їх спосіб безглуздого колективного самогубства може бути малоестетичним та небезпечним для оточуючих.

Отже, наступне питання. Наскільки зможе оновитись опозиція? Вікового “омолодження” буде замало, як було б замало “постарішання”. Потрібна зміна способів самоорганізації.