Протести, перемоги та репресії в Україні
12 – 18 листопада 2011 р.
З 12 по 18 листопада моніторинг Центру дослідження суспільства зафіксував 67 протестів, 5 негативних та 2 позитивні реакції на протести. Після тижневого різкого сплеску протестної та репресивної активності, ситуація на вулицях країни повернулася до відносної норми.
Минулого тижня громадяни України продемонстрували широкі можливості для висловлення своєї незгоди зі станом речей. Хоча, як завжди, переважна більшість протестів відбувалася у формі традиційних пікетів, демонстрацій та маршів, деякі акції суттєво вирізнялися на цьому фоні.
За цей період дев’ять разів люди протестували у символічній формі. Тобто вони використовували символи та театралізовані елементи як основну чи допоміжну складову своїх акцій. Такі акції можуть бути досить оригінальними, а тому часто застосовуються для привернення уваги навіть за умови малої чисельності учасників.
13 листопада «Молодіжний націоналістичний конгрес» провів у Тернополі театралізоване дійство під назвою «Житло молоді «на халяву»». Кожен бажаючий міг взяти участь у аукціоні квартир та гуртожитків, доступ до яких обіцяла ледь не кожна партія перед виборами. Замість житла учасники аукціону отримували картонні коробки, які символізували невиконані обіцянки політиків.
16 листопада в Луганську правозахисники та небайдужі громадяни протестували проти наступу на свободу мирних зібрань в Україні. Вони обплутали себе стрічкою із надписом «Акція!», наголошуючи на тому, що участь в акціях протесту стає все більш небезпечною в Україні. Деякі із учасників дійства зав’язали собі роти, демонструючи намагання влади обмежити право громадян висловлювати свою думку публічно.
Однією із поширених форм протесту в Україні є наметове містечко. Логіка, яка стоїть за наметовими містечками, називається логікою відданості. Такими протестами люди демонструють свою готовність довго стояти на своєму, незважаючи на труднощі і перешкоди, такі як погодні умови чи фізичні незручності. Це, звичайно ж, не стосується наметів, у яких люди відпрацьовують гроші, отримані від тієї чи іншої політичної сили.
16 листопада у Донецьку мітинг чорнобильців, ветеранів Афганістану, дітей війни та інших пільговиків під будівлею Пенсійного фонду вилився у встановлення наметового містечка. Близько півсотні людей провели ніч у наметах, протестуючи проти зменшення розміру пільгових пенсій. Днем раніше більше півсотні протестуючих оголосили голодування. Один із них був госпіталізований. Варто зазначити, що голодування також керується логікою відданості.
До іншої, більш радикальної групи протестів, належать протести, які включають в себе силове протистояння та акції прямої дії. За допомогою останніх люди не просто висловлюють свою незгоду із чимось, а й безпосередньо виправляють існуючий стан речей, наприклад, перешкоджаючи діям, які вони вважають протиправними.
16 листопада під будівлею Кабінету міністрів близько півтисячі пільговиків перекрили частину дороги на вулиці Грушевського і намагалися прорватися через кордон правоохоронців до будівлі. В результаті сутички постраждала одна людина. Перед вищезгаданими подіями у Донецьку (14 листопада) мітингувальники прорвалися у актовий зал Пенсійного фонду і окупували його на кілька днів.
Часом силове протистояння виникає не між протестувальниками та правоохоронцями, а різними таборами активістів. Так 16 листопада у Хмельницькому відбулася сутичка між підприємцями, які вийшли на вулиці на підтримку малого бізнесу, та прихильниками Партії регіонів. Все обмежилося штовханиною та словесними образами – більш серйозним діям завадило втручання правоохоронців.
Також за минулий тиждень в Україні двічі перекривали дорогу. 13 листопада близько сотні мешканців селища Ратне Волинської області майже на годину перекрили міжнародну трасу «Брест-Чернівці». Вони вимагали у правоохоронців не затягувати розслідування резонансної ДТП, в результаті якої минулого місяця загинула їхня односільчанка. 15 листопада жителі села Хмільно та сусідніх сіл Львівської області перекрили трасу «Броди-Червоноград», протестуючи проти бездоріжжя у їх місцевості та проти байдужості влади до цієї проблеми.
Протягом минулого тижня кілька разів протести зустрічали негативну реакцію з боку держави. 16 листопада Одеський окружний адміністративний суд заборонив пікет проти мера Одеси Олексія Костусєва біля аеропорту у день візиту президента Віктора Януковича. 17 листопада у Тернополі під час спроби чорнобильців потрапити до приміщення Пенсійного фонду міліція застосувала до них силу. 17 листопада у Чернівцях міліція намагалася перешкодити проведенню акції націоналістичних організації, приуроченій до Дня студента. Організатора було викликано до відділку, де його тримали протягом кількох годин. 18 листопада в Луцьку правоохоронні органи провели обшук у будинку, одне з приміщень якого належить народному депутату Ващук Катерині.
Свідомо і сплановано, чи у вигляді реакції на дії опонентів та влади, громадяни можуть вдаватися до різних форм протесту. Вони залежать від багатьох чинників, таких як чисельність та рішучість людей, дії влади у відповідь на протести, досвід їх учасників та інше. Так само і на дієвість певних форм протесту впливають багато обставин: часом влада може проігнорувати багатотисячні мітинги, а часом дії невеликої групи людей можуть стати каталізатором великих суспільних змін.
Показники щодо кількості протестів та репресій можуть незначною мірою змінюватися, оскільки про деякі події ЗМІ повідомляють із запізненням. Щодо джерел інформації про згадані події просимо звертатися за контактами нижче. При розрахунку кількості протестів не враховувалася їхня тривалість.
Центр дослідження суспільства (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС фіксує усі протестні події, позитивні та негативні реакції на них влади або інших об’єктів протесту в Україні на основі регулярного моніторингу близько 170 національних, обласних та активістських засобів масової інформації.
Контакти:
Володимир Іщенко + 38 097 3964499
Оксана Дутчак + 38 050 7019871
info@cedos.org.ua