Дві третини опитаних (66,3%) вважають, що протягом 2011 року ситуація в країні в цілому змінилася на гірше, лише 6,1% вказують на покращення ситуації, ще 22,1% вважають, що вона не змінилася (для порівняння: у січні-лютому 2011 року, оцінюючи зміни в країні, що відбулися у 2010 році, погіршення відзначали 52,8% респондентів).
При цьому, громадяни констатують погіршення ситуації в більшості сфер. Найчастіше (87,4%) респонденти вказують на погіршення ситуації стосовно цін і тарифів, 66,0% — на погіршення ставлення громадян до влади, 65,3% — на зниження рівня стабільності, 64,6% — на зниження упевненості у завтрашньому дні, 64,5% — на погіршення економічного становища країни, 60,8% — на зниження рівня соціального захисту, 60,7% — на зниження добробуту їх родини, 59,8% — на погіршення ставлення влади до громадян, 59,4% — на погіршення оплати праці, 56,9% — пенсійного забезпечення, 51,8% — міжнародного іміджу України.
Рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні не змінився порівняно з жовтнем 2011 року і залишається низьким: лише 11,7% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 67,3% — що в неправильному.
Під час опитування респондентів просили назвати «Політика 2011 року», «Розчарування 2011 року», «Подію 2011 року у світі» та «Подію 2011 року в Україні».
Як «Політика року» найчастіше називали Ю.Тимошенко (16,1%), В. Януковича (9,2%), А.Яценюка (8,8%); як «Розчарування року» — В. Януковича (32,3%), С. Тігіпка (11,7%), М.Азарова (8,3%).
«Подією року у світі» найчастіше вважали війну в Лівії (9,7%), вибори в Росії (8,6%), світову фінансово-економічну кризу (5,2%); «Подією року в Україні» — ув’язнення, звинувачувальний вирок Ю.Тимошенко (40,5%), протести «чорнобильців» (7,6%), пенсійну реформу (6,7%).
Рівень довіри до соціальних інститутів, оцінка діяльності влади, рівень підтримки політиків
Серед соціальних інститутів найбільшою довірою серед громадян користується Церква (тією чи іншою мірою їй довіряють 68,9% опитаних) та засоби масової інформації України (66,3%). Найменше довіряють політичним партіям (18,5%) і комерційним банкам (16,4%).
Громадяни України переважно негативно оцінюють діяльність Президента і Уряду, до того ж, ця оцінка знизилася порівняно з лютим 2011 року — відповідно, з 2,7 до 2,3 бала та з 2,5 до 2,3 бала за п`ятибальною шкалою.
Якщо відразу після президентських виборів 2010 року відносна більшість громадян України (49,2% у травні 2010 р.) вважала, що «нинішня влада краща від попередньої», то з другої половини 2010 р. частка тих, хто поділяє цю точку зору, зменшувалася (до 16,0% у грудні 2011 р.). Зараз серед громадян переважає переконання, що нинішня влада або нічим не відрізняється від попередньої (40,3%), або гірша за неї (36,4%).
Протягом 2011 року зростала частка респондентів, які вважають, що влада вдається до політичних репресій — якщо в лютому 2011 року цю точку зору поділяли 43,6% опитаних, то в грудні 2011 року — 55,1%.
Відповідаючи на питання: «Як, на Вашу думку, краще описати реакцію в суспільстві на нинішню ситуацію?», найчастіше респонденти обирають відповідь «політичні лідери нас обманули» (39,3%). Порівняно з груднем 2009 року, коли це питання ставилося востаннє, істотно менше стало тих, хто обрав варіанти відповіді «потрібно набратися терпіння і дочекатися кращих часів» (їх частка зменшилася з 32% до 16,9%), «оптимізм, сподівання на краще» (відповідно 22,5% і 16,8%), і зросло число тих, хто називає «сум» (відповідно 16,9% і 22,5%) та «бажання проводити акції протесту» (відповідно 11,6% і 20,8%).
Порівняно з жовтнем 2011 року частка тих, хто повністю підтримує діяльність Президента України, знизилася з 10,5% до 7,3%, а частка тих, хто її не підтримує, зросла з 52,4% до 59,4%. Рівень повної підтримки діяльності Верховної Ради України статистично значуще не змінився, тоді як частка тих, хто її не підтримує, зросла з 62,7% до 66,6%. Також за цей період зросла частка тих, хто не підтримує діяльність Уряду (з 58,1% до 62,6%).
Порівняно з жовтнем знизився рівень підтримки політиків, які представляють чинну владу. Так, частка тих, хто підтримує діяльність В. Януковича, знизилася з 10% до 7,8%, а частка тих, хто її не підтримує, зросла з 54,6% до 64,6%. Частка тих, хто не підтримує діяльність М.Азарова, зросла з 61,8% до 68,7%; тих, хто не підтримує діяльність В. Литвина — з 64,1% до 68,3%; тих, хто не підтримує діяльність С. Тігіпка — з 61,6% до 66,8%.
Порівняно з жовтнем статистично значуще не змінився рівень підтримки провідних опозиційних політиків. У грудні 2011 року рівень повної підтримки діяльності Ю.Тимошенко склав 14,6%, не підтримують її діяльність 54,9%. Діяльність А. Яценюка повністю підтримують 12,4%, не підтримують — 45,9%.
Електоральні орієнтації громадян
Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку на них отримали би Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (15,8% усіх опитаних, у жовтні 2011 року за цю політичну силу висловили намір проголосувати 13,8%), Партія регіонів (13,9% і 16,6%, відповідно) і Політична партія «Фронт змін» (9,6% і 8,1%, відповідно). 5,3% опитаних мають намір проголосувати за Комуністичну партію України, 5,1% — за Партію «УДАР» Віталія Кличка”, по 3,6 % — за ВО «Свобода» і ПП «Сильна Україна». За кожну з інших партій голосували би менше 2% опитаних.
Якби перший тур виборів Президента України відбувався найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали б Ю. Тимошенко (16,3% усіх опитаних), В. Янукович (13,3%) та А.Яценюк (10,7%).
Наміри стосовно участі в акціях протесту
Частка тих, хто вважає, що в разі значного погіршення умов життя потрібно вийти на вулицю з протестом (52%) у грудні 2011 р. була помітно більшою, ніж частка тих, хто дотримується точки зору, що краще терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку (23,3%).
У 2011 році найвищі показники намірів взяти участь в протестних акціях спостерігалися у серпні. Так, тоді 49% опитаних або були впевнені, що візьмуть участь в санкціонованих мітингах та демонстраціях, або відповідали «скоріше за все, візьму участь». У грудні їх частка було дещо нижчою (44,6%). Також у грудні порівняно з серпнем дещо нижчою була частка тих, хто заявив про свою готовність взяти учать у більшості інших форм протесту.
Найчастіше як можливі причини участі в акціях протесту респонденти називають «значне підвищення цін на найнеобхідніше» (38,1%), «невиплату зарплат» (32,3%), «масове скорочення робочих місць» (27,3%), «низький рівень заробітної плати» (24,8%), «протест проти злочинності і беззаконня» (21,9%), «протест проти свавілля місцевої влади» (20,4%), «захист прав людей, чиї права були порушені» (18,9%).
Коли сь, такий собі (на тей час) ультра-проґресивний гурт “Аліса” співав: “Врємя мєнять імєна!”
Опісля майже 2-х-річьного Хамо-властія час міняти,– ВСЬО!!!!!!!!!!!