6 грудня, в Донецьку область приїждав президент України Віктор Янукович. Оскільки ніяких важливих месиджів чи серйозних ініціатив він не озвучив, варто описати атмосферу, в якій пройшла зустріч із поважним гостем. Всі бачили чудовий плакат на руїні одноповерхового будиночку з вибитими вікнами з надписом: Донеччина вітає президента України. Але це не єдине, що було цікавого на шляху від Донецька до Єнакієва.
Бетмени на варті
Почати хоча б з міліціонерів. І сміх, і гріх: вони стояли з проміжком у 500 метрів по всій трасі з обласного центру до маленької батьківщини Януковича. Накрапував маленький дощик, і вони були одягнені у формені темно-сірі накидки. В такому одязі майже кожен з них, особливо зі спини, був справди схожий на Бетмена. Супергерої на захисті гаранту, якому терактами загрожують з усіх боків. Особисто я нарахувала 150 міліціонерів, поки ми доїхали до Єнакієва. І це лише з одного боку узбіччя.
Ну, захистили – і слава Богу. Що ж у самому Єнакієві? Мешканців, які мали вітати видатного земляка, зібрали за кілька годин. Люди стоячи провели на сходах в очікуванні не 5 хвилин, і не 30. Добре, хоч школярів, які тримали прапори біля пам’ятника Береговому, привели хвилин за 10.
Цікаво, що візит президента розписаний по хвилинах, програма відома, але охорона в нашій країні робить все, щоб людям було незручно. Можна перекрити трасу на годину, але майже на весь день паралізувати рух між містами – це просто нечувано.
Після покладання квітів до пам’ятника Георгію Береговому Віктор Янукович поспілкувався з прихильниками. І пообіцяв абсолютно парадоксальну річ – він домовляється з інвесторами про будівництво нової аглофабрики – гірничого підприємства з виробництва агломерату (дрібна або пилоподібна руда, концентрат, інші матеріали, що спеклися в агрегати, грудки). І після того, як фабрика запрацює, увага, місто стане чистішим. У це, якщо чесно, повірити важко. Єнакіеве – це не місто, а екологічна катастрофа.
Випили, посміялися
Щоб зрозуміти масштаб трагедії, треба було відійти недалеко від місця, де зустрічали президента. Буквально у той же час за рогом випивала компанія з двох чоловіків та жінок. Святкували приїзд Януковича та пили за його здоров’я. Прямо на моїх очах одній з жінок стало паморочитися в голові, вона сперлася на стіну, і сп’яніло сміючись, почала сповзати по будинку, при цьому обмочившись. Друзі її щиро посміялися з такого конфузу і продовжували пити. Поруч стояли працівники міліції. Їх абсолютно не бентежив ані стан майже непритомної жінки, ані те, що компанія розпиває спиртні напої вдень в центрі міста на вулиці.
Зрозуміло, це може статися в будь-якому місті в Україні у будь-який час. Але таке співпадіння і власне така картина шокували мене. Цікаво все ж таки було почути точку зору й тих мешканців, які не прийшли вітати Віктора Федоровича.
Отже, на вулицях вистачало й тих, хто обурювався чинною владою, і тих, хто її хвалив. Здебільшого, єнакієвці наголошували на тому, що в місті є позитивні зміни, а саме – ремонтуються фасади будинків.
httpv://www.youtube.com/watch?v=QH32WHKcgPE&feature=player_embedded
З цього приводу треба сказати окремо. Ну, не можна назвати ремонтом те, що роблять з фасадами як у Донецьку, так і у Єнакієвому. Їх не штукатурять, не замазують тріщини, не фарбують – це ж занадто дорого. А замість цього просто обшивають металопластиком, який за десять років ризикує мати ще гірший вигляд, ніж зараз невідремонтовані фасади.
Шуби й голені
Добре, місто виглядає краще – що ще? Ще люди кажуть, мовляв, грошей бракує, в країні немає ладу, але на це потрібен ще час, і вони готові дати цей час Януковичу знову й знову. Що стосується зовнішнього вигляду, то мене вразила переважна більшість молодих людей. Жінки були або в норкових шубах (ну, дуже багато, як для одного міста), а чоловіки – або поголені наголо, або в спортивних костюмах.
Ну, може, думаю, це у них імідж такий, а всередині вони добрі, милі й пухнасті. Підходжу до групи молодиків. Питаю про їхнє ставлення до Януковича. А замість відповіді чую: “О, а ты де таки серожки взяла – из Парыжу? И айфон у тебя хороший – мы такой недавно у девочки отобрали и продали, на 4 гига, кажца, был”, – чи то жартує, чи то серйозно каже один з них.
Перекриті автошляхи змусили багатьох пасажирів просидіти в холодному транспорті на виїзді з Єнакієва кілька годин. Про туалет або інші зручності залишалося лише мріяти. І навіть тут всі виправдовували президента – він же зайнятий, а ми – нічого, почекаємо. Все це нагадувало казку про голого короля. Він приїхав, його всі хвалять, бо він же свій, а в тому, що він голий, зізнатися навіть собі бояться.
новини Донеччини
Олена Федоренко
Спасибо жителям Донбасса………..
писткц-все правда…..тоска….
Хоть парень и промолчал,но он все сказал. Ну а мамаша знает наверняка цену нынешней демократии,поэтому без зубов ходит.