Сьогодні “Свобода” працюватиме на користь Табачнику

Чутки і плітки щодо співпраці суперопозиційної та страшенно проукраїнської партії “Свободи” зі своїми нібито ідеологічними опонентами набувають все більше підстав.

Сьогодні у Києві о 10.00 партійна молодіжка “Студентська свобода” проведе марш нібито за якісну освіту, для чого створені сторінки у соціальних мережах Facebook та Вконтакті.

До цього партія “Свобода” не проявляла не те що активності, а й навіть особливої цікавості до законопроекту “Про вищу освіту” № 9655. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, достатньо продивитися Хроніку протистояння і не тільки протистояння навколо законопроекту “Про вищу освіту”, де “Свобода” не проглядається навіть як пасивний учасник, а також промоніторити партійний сайт “Свободи” та сайт “Студентської свободи” з 10 березня 2011 року (в цей день внаслідок тривалих масових протестів студентів було відкликано попередній законопроект “Про вищу освіту” № 7486-1 і почалась розробка нинішнього законопроекту № 9655) по сьогодні. Так само як не вела “Свобода” боротьби й проти попереднього законопроекту № 7486-1. Лише один раз, 28 лютого 2011 року, коли учасники кампанії “Проти деградації освіти” Громадянський рух “Відсіч”, Незалежна студентська профспілка “Пряма дія”, Українська асоціація студентського самоврядування і Фундація регіональних ініціатив організували чергову акцію протесту проти тоді ще законопроекту № 7486-1 (ці організації ведуть цю виснажливу кампанію проти двох законопроектів підряд вже більше року), партія “Свобода” разом з ультраправими організаціями “Соціал-національна асамблея” і “Патріот України” вийшла на вулицю значно менш чисельною за “антидеградантів” і значною частиною не студентською за віком колоною з гаслами, спрямованими не лише проти законопроекту, а й проти тих, хто протестував проти цього законопроекту (такий собі плюралізм в одній голові). А після акції група ультраправих в районі Контрактової площі ще й напала на кількох учасників акції (серед жертв нападу була і жінка-викладач), коли ті вертались на навчання. Провокація 28 лютого робилася під вивіскою такою собі мережі “Український студент”, про яку ні до того, ні після того ніхто зі студентів не чув. І ніяких дій цієї мережі пригадати не може.

Після того, як ця провокація була широко висвітлена у засобах масової інформації, “Свобода” до питань освіти охолола, а її соратники з числа “борців за чистоту білої раси” спробували 28 квітня зібрати самостійну акцію протесту під назвою “День студентського гніву” у парку Шевченка, анонсувавши її в інтернеті, однак “гніватися” у цей день не з’явилися навіть організатори, а всі анонси акції були витерті, окрім події в соціальній мережі Вконтакті.

Інтерес “Свободи” та ультраправих організацій до проблем освіти і студентства пробудився зовсім нещодавно, але досить дивним чином. Спочатку на партійному сайті “Свободи” її член з Харкова 4 січня 2012 року розмістив “свої” роздуми проти законопроекту № 9655, які були майже слово в слово переписані з матеріалів учасників кампанії “Проти деградації освіти”. Але при цьому “Свободу” абсолютно не схвилювало, що на сесійний тиждень 10-13 січня було заплановано прийняття цього законопроекту у першому читанні, бо 10 січня, коли Погоджувальна рада депутатських фракцій розглядала питання про внесенення законопроекту “Про вищу освіту” в порядок денний сесії, а Комітет з питань науки та освіти Верховної Ради України мав схвалити цей законопроект, жодного свободівця під Погоджувальною радою не було. Права студентів та якість освіти відстоювали виключно активісти “Відсічі”, “Прямої дії”, ФРІ та УАСС.

І от раптом “Свобода”, яку іще 10 січня 2012 не хвилювало, приймуть чи не приймуть законопроект № 9655, не просто збирає проти цього законопроекту марш, але й звозить для цього до Києва людей, і в цей самий час, точно як і 28 лютого 2011 року, її ультраправі друзі зривають організовані “Прямою дією” збори проти законопроекту, хоча ці самі ультраправі, якщо вірити їхнім словам, також виступають проти цього законопроекту (активісти “Прямої дії” стверджують, що серед тих, хто зривав їхні збори, були і свободівці, але “Свобода” від участі своїх членів у цьому відхрестилася). А біля Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова “Свобода” проводить жалюгідний пікет стосовно проблем у студентських гуртожитках цього навчального закладу, здерши при цьому, як і її член з Харкова, текст у активіста кампанії “Проти деградації освіти”, який разом з однодумцями давно веде цю боротьбу, а сам пікет стосовно проблем драгоманівців організовує чомусь свободівець з Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Як пишуть ініціатори маршу в описі своїх сторінок в соцмережах, “20 лютого о 10:00 збираємось на Майдані Незалежності і йдемо маршем до Верховної Ради!” Коли ж відвідувачі подій в соцмережах почали запитувати, який сенс іти до Верховної Ради, яка в понеділок не засідає й стоїть порожня, організатори уточнили, що вони йдуть до комітетів, де засідатиме Погоджувальна рада. Однак сенсу йти до Погоджувальної ради 20 лютого є не більше, ніж до Верховної Ради. Погоджувальна рада формує порядок денний Верховної Ради лише на один тиждень, і на сайті Верховної Ради чітко видно, що розгляд законопроектів “Про вищу освіту” запланований на 13-16 березня (ці самі дати розгляду пише й сама “Свобода” у своїх зустрічах в соцмережах, в яких призначає свій марш на 20 лютого). Тобто, Погоджувальна рада розглядатиме це питання лише 12 березня. А 20 березня з питань освіти (і то не вищої, а середньої) Погоджувальна рада розглядатиме лише законопроект партнерів “Свободи” по Комітету опору диктатурі: Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України “Про загальну середню освіту” (щодо реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів) (проект н.д. М.Томенка вручено 06.09.2011, проект н.д. А.Яценюка – 06.09.2011).

Причиною того, що “Свобода” раптом “зацікавилася” проблемами вищої освіти можна було б назвати аморальне, але таке вже, на жаль, звичне для українського політикуму, бажання набрати у час наближення парламентських виборів собі очок за чужий рахунок. “Свобода” чудово знає, що Робоча група з доопрацювання законопроекту написала фактично новий документ, і, подумавши, що відкликання законопроекту № 9655, вже є доконаним фактом, вирішила зіграти роль півника з відомого мультфільму. Тобто прокукурікати рано вранці (провести марш) і казати потім, що це завдяки кукуріканню (маршу) зійшло сонце (був відкликаний законопроект № 9655).

Однак абсолютно неадекватна дата і місце проведення акції протесту змушують замислитись про інше, якщо не вважати свободівців несповна розуму (а такими вважати їх підстав немає). Дата 20 лютого для такого маршу є дуже навіть адекватною, якщо метою цього маршу є провокація проти розробленого Робочою групою нового законпороекту. Тим більше, що, по-перше, “Свобода”, як завжди майже слово в слово передерла всі претензії до законопроекту № 9655 з матеріалів учасників кампанії “Проти деградації освіти” (порівняйте свободівський текст в соцмережах з оцим текстом і з лінками всередині цього тексту з сайту “Відсічі”, особливо з цим лінком на сайт ФРІ). По-друге, “Свобода”, яка нещадно критикує безпрапорні акції, називаючи їх “технологіями аполітичності та безпрапорності”, якими “нам задурманюють мізки” й завжди приходить на чужі акції протесту зі своїми прапорами навіть тоді, коли організатори акцій просять цього не робити, збирається, за нашими даними, сьогодні вийти без прапорів та провести саме “аполітичну” акцію, зображуючи “громадськість”. Таким чином “Свобода”, проводячи марш нібито проти Табачника і його законопроекту, насправді допоможе прихильникам законопроекту № 9655 (тобто Дмитру Табачнику і його друзям) створити в тих, хто прийматиме рішення (Прем’єр-міністр, Президент, впливові люди в Партії регіонів тощо), враження, нібито громадськість, яка протестувала проти законопроекту № 9655, але погодилась сісти за стіл переговорів й у конструктивній роботі з академічною спільнотою працювати над законопроектом, порушила домовленості й прагне просто протестувати заради протесту. Таким чином у влади зникають стимули прийняти дуже непоганий для вищої освіти законопроект. Адже який сенс приймати щось хороше, якщо проти цього хорошого все одно протестуватимуть, щоб ти не робив?

І ще цікаво, що “Свобода”, пишучи у своїх подіях в соціальних мережах про розгляд законопроектів “Про вищу освіту” 13-16 березня, відкриває ці події з датою маршу 20 лютого раніше, ніж Робоча група з доопрацювання законопроекту дізнається, що її зустріч з Миколою Азаровим відбудеться 21 лютого. Так, ніби “Свобода” завчасно знала, що попередні дати зустрічі будуть переноситись, і що остаточно зустріч відбудеться саме 21 лютого (зустріч Прем’єр-міністра з робочою групою мала відбутися 17 лютого і була перенесена на 21 лютого вже після того, як “Свобода” анонсувала марш на 20 лютого).

mala

5 Comments

  1. Shanovni…!

    A mozhe kratshe ob’ednaty svoi zusyllja kampanii “Proty degradacii osvity” ta “Svobody”, a ne hryztysja…

    Rozbrat… ne na korystj spravi…!

    Ne rozminjujtesja… na dribnyci… – byty musyte v “10”!

    Vony vsi… odnakovo prosolily v kryminaljnomu rossoli… bojni skota 4K…, vsi pov’jazani tjazhkymy antyDerzhavnymy zlochynamy…

    “Valyty treba kabana-paxana…!!!
    A to nam vsim bude xana…”

  2. Тягнебок, як і Яценюк, це проплачена маріонетка верховодів Партії регіонів, і згодом люди це зрозуміють.

  3. Свобода – это единственная настоящая оппозиция. Поэтому ее и стараются скомпрометировать.

    • “Свобода – это единственная настоящая оппозиция. Поэтому ее и стараются скомпрометировать.”
      Підтримую! Без націоналізму Україна і вся Європа не має майбутнього!

  4. Происходящее вокруг Тимошенко все больше напоминает абсурдисткий спектакль. Нет, дело не в очередных «избиениях», «медосмотрах» и прочих сюжетных поворотах поднадоевшего сериала. К этому как раз все привыкли, и удивления уже, кажется, не может вызвать никакая очередная хворь или приключение качановской узницы. Что действительно удивляет, так это реакция международной общественности.

    Казалось бы – что им, европейцам да американцам до Тимошенко? Скандалов вокруг нее было столько, что и десятой их части хватило бы для того, чтобы навсегда похоронить карьеру любого европейского политика. «Светочем демократии» она никогда не была, и с европейскими ценностями ее стиль руководства явно не соотносился. Евроинтеграционные устремления Тимошенко были столь же декларативны, как и у всех остальных украинских деятеля. Уголовное дело, приведшее ее за решетку, просто до примитивности, и вряд ли может вызвать какие-то сомнения. Да и вообще, в той же Европе, в последнее время есть масса примеров, когда чиновники рангом повыше Тимошенко оказывались за решеткой и никто по этому поводу там о «наступлении на демократию» не кричит.

    Но многие европейские политики настойчиво продолжают всячески выражать «фэ» украинскому руководству – то на саммит ехать откажутся, то ЕВРО-2012 призовут бойкотировать. А уж заявления, сделанные как будто под копирку («избирательное правосудие», «попрание демократических норм» и т.д.), и вовсе сыплются как из рога изобилия. Все это уже напоминает истерику. Почему? Неужели им «режим» Януковича так кому-то не угодил? Вряд ли. Европейцы и американцы публика прагматичная, и если надо, то руку любого «кровавого диктатора» не только пожмут , но и поцелуют. Хусейн, Каддафи… На этом фоне наш Виктор Федорович выглядит как-то бледновато и на диктатора явно не тянет. Но представители западных демократий продолжают делать из него «душителя демократических свобод». Зачем?

    Но недавно из окружения одного крупного олигарха с российскими связями просочился слух, который объяснил не только поведение представителей западных демократий, но и многое из происходящего в Украине, в особенности то, что кажется абсурдным и нелогичным. Итак, этот слух, звучит так: «Запад «сливает» Украину Кремлю в обмен на невмешательство последнего в ситуацию в Сирии».

Comments are closed.