Минув фактично місяць з моменту обрання депутата Юрія Стеця головою парламентського Комітету з питань свободи слова. Напередодні старту виборчої кампанії свобода слова стає звичною топ-темою політичної дискусії, та й міжнародні організації останнім часом, з одного боку, критикують нинішню українську владу за недемократичність, а, з іншого, саме відсутність (чи – «недоприсутність») свободи слова називають однією із ознак, та, в одночас, причин цієї недемократичності. «Главред» дізнавався про ситуацією зі свободою слова в Україні та прогнозами на її, «свободи», найближче майбутнє, із перших уст. Між іншим ми спитали у пана Стеця про майбутнє Петра Порошенка, який вже кілька тижнів зберігає інтригу, не даючи відповіді на пропозицію президента Януковича очолити Міністерство економіки, та про вірогідність об’єднання опозиції для спільної участі у виборах, про яку так багато говорять останнім часом.
– Пане Юрію, майже місяць минув з того часу, як ви очолили захист свободи слова. Якісь висновки для себе як «головний спеціаліст» ви вже зробили?
– Звичайно. Маю зазначити, що мій прогноз стосовно негативної динаміки порушень прав журналістів, нажаль, справджується. Я був просто шокований ситуацією зі знімальною групою ТВІ та директором «Залісся». Взагалі, у нас ледь не щодня робота журналіста – це поле битви. Буквально днями – історія з побиттям знімальної групи ICTV, вчора надійшла інформація про перешкоджання журналістам під час висвітлення виборів мера Обухова. Нажаль, і тепер прогноз мій незмінний – при цій владі ситуація зі свободою слова буде тільки погіршуватись. Справа навіть не в майбутніх парламентських виборах, і бажанні влади взяти медіа під контроль, справа в тупості і відсутності елементарного розуміння цінностей…
– Тобто, виходу немає? Журналістам слід пасивно чекати зміни влади, чи, може, є якийсь вихід?
– Вихід один – консолідація журналістів, медіа-профспілок, журналістських організацій, міжнародних інституцій… І захист інтересів кореспондентів, їхніх умов праці, доступу до інформації «широким фронтом». Я вже зараз намагаюсь зробити так, щоб майданчиком для діалогу співробітників медіа був наш, профільний, комітет. Щоб журналісти могли доносити свої проблеми, повідомляти про перешкоди їхній діяльності, обговорювати шляхи вирішення проблем та конфліктних ситуацій разом з депутатами та представниками виконавчої влади, правоохоронцями.. Цього місяця в мене було близько 20-ти зустрічей з представниками організацій, що захищають інтереси журналістів. Крім того, я намагаюся налагодити комунікацію з прес-службою Президента, Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення, Деркомжтелерадіо. Наступного не сесійного тижня планую їхати в Європу, у квітні заплановані робочі поїздки до США та Великої Британії. На засіданнях Комітету, які відбулися під моїм головуванням, питання перешкоджання діяльності журналістів є пріоритетними.
– Наскільки я пам´ятаю, ви сам говорили про два пріоритетні завдання, і друге – це налагодження роботи самого Комітету, який не зрозуміло чим займався тривалий час…
– Так. Згідно плану у нас відбулись усі засідання. Питання про кворум вже не стоїть – і депутати більшості, і представники опозиції активно працюють над законопроектами, – це те, чого не вистачало останнім часом. Для прикладу, на останніх засіданнях ми розглянули близько двадцяти законопроектів, до цього протягом півроку такої працездатності комітетові досягти не вдавалося. Мої колеги приходять на засідання в хорошому гуморі і плідно працюють, не зважаючи на різність політичних поглядів. Думаю, ми не будемо збавляти темп і до кінця каденції якісно попрацюємо над законодавчими ініціативами.
– Ви трохи вище згадували про передвиборчу кампанію і пов’язане з цим традиційне «загострення» проблем зі свободою слова.
– Я переконаний, що вибори 2012 будуть справжньою війною. І не лише для журналістів. Це не страшилка – це факт. Таких виборів в Україні ще не було… Для усіх демократичних сил вони стануть рубіконом. Це псевдоуявлення, що в Україні є багато політичних сил. Для мене, як і для будь-якого свідомого українця, є «вони» – влада, представники якої послідовно «закатують усіх в асфальт», і незалежна Україна, за яку боролися наші діди і чию справу ми маємо продовжувати. Особисто я робитиму все щоб, по-перше, право вибору в нас не вкрали, а по-друге, щоб голос кожного українця було захищено…
– А ви самі будете брати участь у виборчій кампанії?
– Так.
– Минулого разу ви були обрані народним депутатом у 2007 як представник «Народної самооборони», у складі НУНС. Але її лідер Юрій Луценко зараз у тюрмі… З якою політичною силою на вибори підете?
– Моєю політичною силою будуть мої виборці. Які, я сподіваюсь, прийдуть і проголосують за єдину об’єднану опозиційну політичну силу.
– Ви дійсно вірите, що опозиція може піти на вибори єдиним списком?
– Я не вірю – я знаю. Опозиція піде єдиним об´єднаним списком.
– А ініціативи Ющенка, який зібрався йти окремо від решти опозиціонерів?..
– Ющенко – це не опозиція.
– Нехай так.. Але, у будь-якому разі, ви вважаєте, після виборів парламент істотно зміниться? Взагалі, чого нашій Раді не вистачає найбільше – так би мовити, «погляд зсередини»?
– Професіоналів. Ляльковий театр, яким став парламент, вже відверто набрид. Наразі Верховна Рада де-факто перестала бути самостійною гілкою влади, фактично втратила свій вплив на багато важливих процесів, що відбувається в державі. Парламенту потрібні досвідчені люди, які виправлять це ганебне становище…
– Це ви натякаєте, наприклад, на вашого приятеля Петра Порошенка, якому президент наполегливо пропонує стати міністром економіки?
– Так. Я точно знаю, що економічному блоку Верховної Ради не вистачає досвіду та знань Петра Порошенка, Олександри Кужель, Віктора Пинзеника. Тому я вірю, що новий парламент завдяки приходу таких особистостей займатиме гідне місце в конфігурації гілок влади. Знаю на 100% що, принаймні, Порошенко буде брати участь у цих перегонах і переконаний, що вінничани його оберуть і ніякі маніпуляції та хитрощі адмінресурсу цьому не завадять.
– Вінниччани, так? Тобто, Порошенко балотуватиметься по Вінницькій області?
– Звісно, а в чому питання?
– Ходили чутки про його неучасть у виборчих перегонах, або похід по списку ПР. У якості нового міністра економіки…
– Маячня на 100%. Наскільки я знаю, його слово має значення… Він має можливість обирати своє політичне майбутнє сам. І він оголосив про свою участь у парламентських виборах саме як мажоритарщик. Я впевнений, він не зрадить вінницьку громаду за будь-яких обставин. Це я не думаю так – це я знаю. Тому його поява у списку ПР є нереальною.
– Ви натякаєте, що він, врешті, прийняв пропозицію попрацювати у Кабміні Азарова?
– Я знаю, що рішення він прийняв.
– І яке воно?..
– Мені за Порошенка говорити буде не зовсім коректно.
– Але, озвучить він своє рішення цього тижня?
– Швидше за все, так.
фото: Главред