Рішення місцевих та апеляційних судів щодо та захисту порушеного права на доступ до публічної інформації не завжди є однозначними, а подекуди навіть дуже суперечливими. Саме питанням практики захисту судами Львівщини права на доступ до публічної інформації було присвячене засідання Львівського прес-клубу ринкових реформ.
Участь у даному обговоренні взяли громадські експерти Оксана Ващук (програмний директор інформаційно-правового центру “Наше право”), Юлія Стасюк (адвокат, експерт інформаційно-правового центру “Наше право”), Сюзанна Лев (старший помічник прокурора Львівської області з питань забезпечення доступу до публічної інформації), Ольга Давид (головний спеціаліст із зв’язків з громадськістю Львівського апеляційного адміністративного суду), Мирослав Гавриляк (заступник начальника юридичного управління Львівської міської ради), Дмитро Посипанко (начальник аналітично-інформаційного управління головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації ЛОДА).
Львівська область є форвардом по кількості судових рішень, які стосуються виконання ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Таку кількість справ має хіба що Крим. Про це повідомила програмний директор інформаційно-правового центру «Наше право» Оксана Ващук.
За її даними, загалом по Львівщині судами розглянуто 37 справ, які стосуються ЗУ «Про доступ до публічної інформації». У 24 справах відмовлено у задоволенні позовних вимог, 5 задоволено частково, 3 задоволено повністю. Апеляційним судом у 8 справах рішення залишено без змін. Також є три ухвали про відмову у відкритті провадження і дві ухвали про повернення позовної заяви.
За словами Ващук, у рішеннях судів є певні суперечності. В одних випадках суди вважають, що на підставі запитів розпорядник інформації нібито не повинен надавати інформацію, яка стосується особи, в інших випадках говориться, що розпорядник зобов’язаний надавати таку інформацію.
«Є два різних за змістом рішення, коли, в одному випадку, Львівський апеляційний суд був визнаний відповідачем по справі. В іншому випадку, є рішення суду, яке визнає голову Галицького районного суду міста Львова неналежним відповідачем і каже, що нібито суди не повинні надавати інформацію по запитах», – зазначила вона.
Водночас програмний директор центру «Наше право» зазначила, що до відповідальності за порушення вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації» зазвичай притягуються найнижчі ланки – наприклад, голова сільської ради, секретар сільської ради чи землевпорядник. При цьому сума штрафів здебільшого становить 425-500 грн.
«Жодної справи по цілій Україні, де би було притягнуто до відповідальності міського голову обласного центру, голову ОДА або інших посадовців державних органів чи більших територіальних громад, на жаль, не виявлено», – повідомила Ващук.
Також вона зазначила, що не всі судові рішення, які стосуються притягнення до відповідальності за ненадання інформації, є в Єдиному державному реєстрі судових рішень. «Я знайшла чотири, а судова адміністрація у відповідь на запит повідомила, що є 15 таких рішень», – додала вона.
Детальніше див. відео:
httpv://www.youtube.com/watch?v=JkXEE447tfY