25 квітня герої улюблених фільмів прийшли під Держкіно і подали в канцелярію звернення з закликом захистити український кінодубляж. Солідарність з персонажами популярних фільмів виявили і глядачі, які також вишикувалися в чергу, щоб подати звернення до Держкіно.
Фото з акції – тут
Звернення громадських організацій, що ініціювали кампанію на захист українського дубляжу:
Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 1 лютого 2012 року, що готувалася в Держкіно, з законодавства вилучено вимогу про обов’язковість дублювання чи озвучення іноземних фільмів на території України.
Вперше за останні 6 років урядом з подачі Держкіно створено правові умови, що заохочують ввезення іноземних фільмів, дубльованих в Росії російською мовою замість їх дублювання в Україні.
Брутальні дії податківців на студії дубляжу «Ле Доен» 5 квітня, вилучення під надуманим приводом апаратури, що паралізувало роботу студії, відверте небажання Держкіно захистити це найбільше підприємство з дубляжу кінофільмів в Україні свідчать, що політика нищення українського дубляжу є свідомою.
Додатковим підтвердженням того, що нинішня влада свідомо нищить український дубляж, стало поширене Держкіно так зване «роз’яснення» з приводу постанови №168. В цьому документі навмисне перекручуються факти, а громадськість вводиться в оману.
Посилання агентства на статті 14 та 15 Закону «Про кінематографію» та пункт 6 «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів», які нібито захищають український дубляж, не витримують критики.
В Держкіно чудово знають, що русифікацію українського кіноринку і знищення українського дубляжу можна здійснити, формально не порушуючи згаданих у «роз’ясненні» норм. Для цього достатньо брати, наприклад, голлівудські фільми, дубльовані в Росії російською мовою, виконувати вимогу щодо їх субтитрування українською мовою в Україні, і отримувати прокатне посвідчення. А заодно (як це не абсурдно) і податкові пільги, які Держкіно розхвалює в своєму «роз’ясненні».
Єдине, на чому зараз тримається український дубляж – це напрацьовані правові й економічні механізми співпраці українських кінопрокатників з провідними світовими кінокомпаніями. Проте після прийняття урядової постанови №168 та показового погрому на студії «Ле Доен» існує реальна загроза повернення за лічені місяці до ситуації, що існувала до 2006 року, коли ні незалежного ринку кінопрокату, ні власної індустрії дубляжу в Україні не існувало. Українські глядачі будуть знову позбавлені права дивитися іноземні фільми рідною мовою, фахівці, задіяні в дублюванні фільмів – робочих місць, а український бюджет, Пенсійний та інші страхові фонди – мільйонних надходжень.
Саме тому громадськість вийшла на протести, вимагаючи від влади припинити юридичне (через постанову № 168) та фізичне (брутальними діями податківців) знищення українського кінодубляжу.
Повернення апаратури студії «Ле Доен» і відновлення її нормальної роботи є важливим успіхом, якого ми домоглися всупереч недружній позиції Держкіно.
Проте не виконано ключову вимогу – повернення до законодавства знищеної постановою № 168 норми про дублювання або озвучення іноземних фільмів на території України як обов’язкової передумови отримання прокатного посвідчення.
Заяви представників Держкіно, що повернути цю норму заважають нещодавні зміни до статі 15 Закону «Про кінематографію», є ще однією неправдою. Щоб ця норма чітко відповідала Закону, достатньо закріпити її в пункті 6 вищезгаданого Положення.
Громадянський рух «Відсіч»
Громадський рух «Не будь байдужим!»
Ініціатива «Кіно-переклад»
Рух добровольців «Простір свободи»