Лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк розповів, на яких фестивалях цього літа виступить колектив. Невдовзі, за словами фронтмена, шанувальники нарешті зможуть побачити й фільм про «Тінь Сонця». Ще один напрямок діяльності Сергія з початку цього року – проект «Видатні українці» (і глядачкою, і учасницею цих мистецьких вечорів я також мала нагоду бути). Крім того, музикант висловив свою думку щодо актуальної, болючої теми – руйнування Андріївського узвозу у Києві.
– Сергію, гурт “Тінь Сонця” з осені не збирався на виступи. Шанувальники чекають на весняне пожвавлення. Коли плануєте дати концерт?
– Ми й самі дуже скучили за нашими шанувальниками і за весною. Вже відбулося кілька виступів, насамперед довгоочікуваний концерт в Дніпропетровську 25 березня прямо на березі Дніпра-Славути на фестивалі “Слов’янський Великдень”. Завжди якось по-особливому зворушують поїздки на Східну Україну – хоч і небагато там поки шанувальників українського мистецтва, але ті, що є, неймовірно спрагло і тепло зустрічають нас. Робимо все можливе, аби відродити козацький дух на Слобожанщині та Запоріжжі. Є позитивні зрушення. 17 квітня вшановуємо героїв України в Гурбах на Рівненщині. Серед найбільших дійств, які відбудуться перед літом, виділив би фестиваль “Буковинські звитяги” поблизу Чернівців та “Парад вишиванок” у Дрогобичі. Заходи відбудуться відповідно 19 та 20 травня. Плануються виступи й на річницю перепоховання Тараса Шевченка. Власне, закликаю слідкувати за новинами на нашому сайті та у соціальних мережах.
– Літо – час фестивалів. У яких із них візьмете участь?
– Практично погоджені наші виступи на фестивалях “Обнова” (Чернівці) та на річницю битви під Берестечком (3-4 червня). Також третій рік поспіль зіграємо на найбільшому українському рок-фестивалі “Захід” у серпні.
– Коли можна буде побачити фільм про “Тінь Сонця” ?
– Шкодую, що не вдалося виконати обіцянку перед шанувальниками – ми не встигли доробити фільм до весни з деяких форс-мажорних причин. Проте радий, що робота над ним поновилася і вже затримок у цій справі не передбачається.
– З початку року триває проект “Видатні українці”, співорганізатором якого ти є. Чи плануєш цей проект якось розширити, додати щось нове?
– Я щасливий, що мені випала честь творити і розвивати цей проект, дуже вдячний всім, хто до нього долучився, насамперед його співорганізаторам – Івану Юрчику та Олексію Захарченку. За три місяці нам вдалося зробити шість вечорів, присвячених нашим видатним діячам. Останній з них, 7 квітня, був присвячений однооосібно Миколі Віталійовичу Лисенку, 170-й ювілей якого Україна святкує цього року. Неймовірно зворушує те, що серед сучасної української молоді є стільки вправних музик та співаків, які на такому гідному рівні представляють твори Гетьмана української музики. Користуючись нагодою, я із задоволенням назву їхні імена. Це Павло Лисий, Ольга Кульчинська, Денис Сагіров, Арсен Яковенко, Роман Побойний, Василь Бабич, Ігор Єрмак, Арсеній Полтавець, Яна Ковальська та зовсім юний десятирічний Андрій Мішин. Я щиро радий, що в цієї молоді стає дедалі більше виступів. Саме вони вже найближчим часом будуть собою уособлювати українську академічну музику і я сподіваюсь, що на своєму життєвому шляху вони віддаватимуть перевагу українським композиторам, адже популяризація національної класичної музики є невід’ємною частиною популяризації української культури в цілому.
– У розмові з тобою, як із киянином, небайдужою, творчою людиною, учасником акцій на захист старого міста, не можу не порушити теми Андріївського узвозу…
– Насамперед гнітючим є розуміння, що влада не лише не рахується з думкою “простих” громадян, а й так бездарно проявляє свою вседозволеність. У далекі царські часи найзаможніша верства хоч і обмежувала в правах інших, проте мала почуття смаку, естетики. Власне, як не крути, саме “олігархи” ХІХ – початку ХХ сторіч і збудували, за словами Булгакова, “найкрасивіше місто в світі”. Прикро, що багатьом сьогоднішнім можновладцям абсолютно байдуже, який слід вони залишать в історії. За останні десять років історичний центр Києва настільки спотворили, що дивитись без розпачу неможливо. Для чого будувати хмарочоси в центрі? Навіщо взагалі перевантажувати центр міста – головну родзинку Києва офісами та паркінгами? Ну невже не можна робити це десь на Шулявці чи на Дарниці? Прикро. А якщо говорити про Андріївський, то що-що, а цього кияни не пробачать. По суті, це посягання на святе, тож думаю, ініціаторам знесення будинків на Андріївському слід терміново змінити свої плани і замість скляних розважальних центрів збудувати там щось в стилі Старого Києва, як це є у новому елітному районі “Воздвиженка”. Лишається сподіватись, що так і буде, і що кияни докладуть усіх зусиль, аби захистити своє місто.
Лідія Стрельченко
Фото: Віктор Крук
А узвіз не пробачить пасивності киянам