УКРАЇНА
Глава держави: Віктор Янукович
Глава уряду: Микола Азаров
Смертна кара: повністю скасована
Чисельність населення: 45,2 млн. осіб
Очікувана тривалість життя: 68,5 років
Смертність серед дітей до 5 років: 15,1 на 1000
Рівень грамотності дорослого населення: 99,7%
Тортури та інші види жорстокого поводження, як і раніше, залишалися безкарними. Судова реформа не привела до зростання незалежності суддів. Використовуючи систему кримінального правосуддя в політичних цілях, влада тим самим зневажала принцип верховенства права. Для шукачів притулку зберігалася загроза примусового повернення на батьківщину, і вони не могли розраховувати на справедливий розгляд своїх клопотань про надання притулку. Правозахисники через свою роботу ризикували опинитися під слідством або зіткнутися з фізичним насильством.
Тортури та інші види жорстокого поводження
Постійно надходили повідомлення про тортури та інші види жорстокого поводження під вартою в міліції. Європейський суд з прав людини виніс рішення по дев’яти позовам, поданим проти України. У всіх цих справах суд прийшов висновку, що мало місце порушення статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини, яка забороняє тортури.
Громадянин України азербайджанського походження Фірдовсі Сафаров розповів Amnesty International, що 26 березня в Могильові – Подільському його побили шестеро співробітників РВВС. Міліціонери зупинили Фірдовсі Сафарова, коли той переганяв свою стару машину на звалище. Його вдарили кулаком по голові, при цьому ображаючи за національною ознакою. У будівлі РВВС його знову побили – раз цього разу начальник відділення разом з підлеглими. Побої тривали, з перервами, до першої години ночі, після чого його відпустили. За словами Фірдовсі Сафарова, за звільнення від нього зажадали 3000 доларів США. Пізніше його звинуватили у чиненні опору співробітникам міліції, але 25 червня він був виправданий. Фірдовсі Сафаров написав скаргу на жорстоке поводження, однак прокуратура двічі відмовляла йому в порушенні справи і лише в липні почала слідство. Станом на кінець року, незважаючи на розслідування, що ведеться, начальник РВВС продовжував обіймати свою посаду. У жовтні Фірдовсі Сафарова знову поклали до лікарні через травми, отримані під час побиття, проте його виписали достроково, не довівши лікування до кінця. Вважається, що він був виписаний через тиск, який міліціонери чинили на лікарів.
Безкарність
У країні зберігалася атмосфера безкарності міліцейського свавілля. Цьому сприяли структурні недоліки правоохоронних органів,корупція, порушення, допущені при розслідуванні злочинів, скоєних співробітниками міліції, – або повна відмова від розгляду (навіть у випадках, коли були неспростовні докази, в тому числі медичні), утиск і залякування осіб, що подавали скарги, а також той факт, що кримінальні справи порушувалися лише проти нижніх чинів. Величезна кількість скарг на дії міліції відхилялась ще на рівні першої інстанції. У липні Генеральна прокуратура повідомила, що з 6817 скарг, поданих на дії співробітників міліції у 2010 році, тільки в 167 випадках були порушені кримінальні справи, причому 21 з них згодом було закрито за браком доказів.
17 серпня троє суддів Апеляційного суду міста Києва не побачили необхідності подальшого розслідування загибелі 19-річного студента Ігоря Індило, який помер під вартою в міліції у 2010 році. Таким чином суд фактично погодився з поясненнями співробітників міліції, що несумісні з життям травми голови студент отримав, впавши з лавки заввишки 50 см на підлогу своєї камери. У жовтні Генеральний прокурор оголосив, що дав вказівку ретельніше розслідувати смерть хлопця.
24 жовтня прокурор міста Києва повідомив про порушення справи за численними скаргами Олександра Рафальського на те, що в червні 2001 року його під тортурами змусили зізнатися у вбивстві. У 2004 році його засудили до довічного ув’язнення. Прокуратура незмінно відмовлялася порушувати справи за його скаргами.
Судова система
У країні триває судова реформа. У липні на розгляд парламенту був винесений новий проект Кримінального процесуального кодексу. Однак станом на кінець року документ ще не був прийнятий.
Загроза незалежності суддів виходила з боку Генеральної прокуратури, яка, як і раніше, могла порушувати кримінальні справи проти суддів і тиснути на них. 7 червня заступник Генерального прокурора зажадав відставки трьох суддів Апеляційного суду м. Києва, оскільки вони, посилаючись на відсутність підстав для взяття під варту, відхилили клопотання прокуратури про арешт підозрюваного.
У жовтні були прийняті поправки до закону «Про судоустрій і статус суддів». В поправках були враховані зауваження до закону, який був прийнятий у 2010 році і який, разом з іншими реформами, серйозно урізав роль Верховного суду.
Поправки лише частково повернули Верховному суду його повноваження. У жовтні Рада Європи критично відгукнулася про роль, яку відіграє парламент в призначенні і знятті суддів з посади. Попереднє призначення суддів на п’ять років перед тим, як затвердити їх на посаді довічно, ставить під загрозу їх незалежність. Рада Європи порекомендувала, щоб таким суддям не давали вести «гучні справи з великими політичними наслідками».
11 жовтня суд у Києві засудив Юлію Тимошенко (що була прем’єр-міністром з січня по вересень 2005 року, а потім з грудня 2007 по березень 2010 року) до семи років позбавлення волі, а також заборонив їй протягом трьох років обіймати державні посади. Звинувачення стосувалися її ролі у підписанні в січні 2009 року багатомільйонного контракту з Росією про постачання електроенергії. У звинуваченнях відсутні ознаки кримінально карного діяння; справа мала політичне підґрунтя. Її справу вів «тимчасовий суддя».
Біженці і шукачі притулку
8 липня в Україні був прийнятий новий закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». У ньому вдосконалено правовий статус біженців, а також спрощується подача документів для шукачів притулку, і вводиться поняття додаткового захисту для тих, хто не повністю підпадає під визначення Конвенції про статус біженців. Однак документ не відповідає міжнародним стандартам, оскільки не передбачає додаткового захисту при міжнародному чи внутрішньому збройному конфлікті. УВКБ ООН (агентство ООН у справах біженців) критикує новий закон за те, що той не дозволяє агентству відвідувати людей, чия ситуація неоднозначна, і не дає УВКБ права виступати в ролі консультанта при ухваленні рішення про присвоєння статусу біженця.
У грудні 2010 року була створена нова Державна міграційна служба України, роботу якої координує Міністерство внутрішніх справ. У жовтні регіональні установи міграційної служби припинили свою роботу: до кінця року запрацювала нова система. Шукачам притулку, як і раніше, загрожує повернення назад в країни, де їх права могли бути грубо порушені.
У березні влада повернула на батьківщину 10 громадян Афганістану, включаючи одну дитину. Прохання про надання притулку, подані деякими з них, були відхилені. Їм не дали оскаржити ні відмову, ні депортацію. За їхніми словами, їм не виділили перекладачів ні на етапі подання клопотань, ні під час депортації, і їм довелося підписувати документи на незнайомій мові. Як заявили 17 березня регіональним ЗМІ представники Державної прикордонної служби, до афганців застосовували силу, оскільки при депортації ті намагалися чинити опір.
Правозахисники
Правозахисники, що викривали корупцію і порушення прав людини з боку місцевих чиновників і міліції, стикалися з кримінальним переслідуванням і нападами з метою змусити їх мовчати.
12 січня главу Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана звинуватили в нарузі над національним гербом України та розповсюдженні порнографії за те, що у своєму блозі він розмістив сатиричні фото- та відеоматеріали з елементами еротики. Станом на кінець року суд над ним ще тривав, а сам Дмитро Гройсман знаходився під підпискою про невиїзд. Згідно з міжнародним правом використання таких зображень в подібному контексті знаходиться в межах допустимого публічного вираження поглядів. Дмитро Гройсман виявився єдиною людиною, на яку було заведено кримінальну справу за розміщення відеоматеріалів, хоча на той час вони були широкодоступні на багатьох сайтах. Це змушує припустити, що переслідування правозахисника може бути пов’язане з його професійною діяльністю.
Надійшли повідомлення про те, що 28 серпня невідомий напав на Андрія Федосова – голову організації «ЮЗЕР», яка захищає права пацієнтів психіатричних установ. Причиною нападу називалася його робота з викриття корупції та порушень прав людини в психіатричних лікарнях. Чоловік, особа якого залишилася невстановленою, запросив Андрія Федосова в кримське селище Мирне під приводом того, що психічно хворій людині потрібна його допомога. У селищі його відвели в квартиру, де почали піддавати тортурам. Як тільки його відпустили, він одразу зателефонував до міліції. Він побачив, як по вулиці селища віддаляється його нападник, і вказав на нього. Міліціонери доставили нападника разом з Андрієм Федосовим до відділення міліції селища. Скоріше за все, нападаючий був «на короткій нозі» з міліціонерами. Андрій Федосов написав заяву, залишив свої паспортні дані і пішов. Коли він зупинився біля відділу міліції, щоб подзвонити другу, його знову затримали працівники міліції, через те, що він «неадекватно себе поводив». Міліціонери повезли його до психіатричної лікарні на огляд, а коли він запитав, чому його туди везуть – вдарили по голові. У лікарні лікарі відразу його відпустили. Влада відмовлялася розслідувати напад, і Андрій Федосов зіткнувся з труднощами в документуванні отриманих тілесних ушкоджень. Незважаючи на спроби пройти огляд, лікарі в прилеглому місті Євпаторія, а також у Києві відмовлялися сприймати його травми всерйоз.
Доповіді Amnesty International про ситуацію в країні / візити
• Представники Amnesty International відвідували Україна в березні, квітні та жовтні.
• «За відсутності складу злочину». Ціна безкарності працівників правоохоронних органів в Україні», індекс AI: EUR 50/009/2011.
• «Тупа сила: катування та безкарність міліції в Україні», індекс AI: EUR 50/010/2011.