На свій запит до міністра культури України (України?) щодо неприпустимості показу телесеріалу “Бєлая гвардія” на українських телеканалах я отримав очікувану відповідь. Вона нічим мене не здивувала, хіба тим, що сам Кулиняк підпис ставити побоявся, уповноваживши першого заступника. Що, втім, суті справи не змінює і політичної відповідальності з міністра аж ніяк не знімає. Позаяк тепер зрозуміло, що у випадку праведного глядацького гніву, обумовленого зображенням українців у фільмі винятково і обов’язково як тупих, обмежених і диких невігласів, садистів та антисемітів, та ще й у сценах, про які і натяку немає у самого Булгакова, нам усім потрібно заспокоїтися і зрозуміти, що російський режисер фільму та українська держава в особі міністра культури мають спільний погляд на українців, що боролися за Незалежність у 1918-1919 роках. Що і підтверджено наданням дозволу на показ цього фільму на українських телеканалах.
Для повноти картини надаю тексти як мого запиту, так і відповіді на нього.
Міністру культури України
Кулиняку М.А.
Про неприпустимість надання державного посвідчення
на право розповсюдження та демонстрування фільму
телесеріалу “Белая гвардия” як такому, що розпалює міжнаціональну
ворожнечу та спотворює зміст однойменного літературного твору
М. Булгакова, екранізацією якого він є
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
Шановний Михайле Андрійовичу!
У березні цього року на державному російському телеканалі “Россия” відбувся прем’єрний показ восьмисерійного серіалу “Белая гвардия”, який за твердженням його авторів є “новим прочитанням” відомого однойменного роману Михайла Булгакова. Не зважаючи на великий бюджет, участь відомих російських акторів та гучну рекламну кампанію, цей кінопроект отримав скандально низький рейтинг телеглядацької аудиторії та негативну оцінку російських кінофахівців.
Український телеканал “Інтер”, посилаючись на попередні домовленості із російськими партнерами, проанонсував прем’єру цього серіалу для українського телеглядача навесні цього року.
Однак, як з’ясувалося, зазначений серіал є відверто антиукраїнським за своїм змістом. При цьому автори телесеріалу свідомо спотворили літературний твір, на основі якого знімали свій проект, умисне зобразивши українців, які боролися за свою незалежність, неосвіченими, жорстокими, цинічними шовіністами, садистами, невігласами і антисемітами.
У численних публікаціях в українських ЗМІ наводиться маса прикладів сцен та діалогів із зазначеного серіалу, які принижують національні почуття українців і не мають нічого спільного із творами видатного киянина М.Булгакова. Виявляється, що “нове прочитання” роману російськими авторами серіалу означає вигадування “українофобських” сцен, наповнення серіалу демонстративною ворожістю до народної хвилі українського патріотизму, спотворення ролі історичних постатей, які для громадян України є уособленням прагнення українців захистити свою національну гідність і здобути незалежну державу у ті буремні часи. Такий підхід є відверто недружнім кроком по відношенню до України з боку авторів серіалу та державного російського телеканалу, на замовлення якого він був створений.
Очевидно, що демонстрування цього серіалу на українському телебаченні викличе глибоке обурення української громадськості. Адже це означатиме, що українська держава поділяє антиукраїнські погляди та підтримує поширення в Україні історичної неправди, вигадок, які провокують міжнаціональну напругу в суспільстві. За таких обставин, Міністерство культури України, яке уповноважене здійснювати державне регулювання публічного показу аудіовізуальних творів, зокрема шляхом видачі державного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів, повинно зайняти принципову позицію, яка відповідатиме вимогам українського законодавства щодо подібних випадків. Адже п. 10 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів чітко забороняє отримання відповідного посвідчення фільмами, які спрямовані на розпалювання міжетнічної ворожнечі та приниження нації.
З огляду на це, на підставі статі 15 Закону України “Про статус народного депутата України” звертаюся до Вас із вимогою вжити заходів для недопущення надання державного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільму телесеріалу “Белая гвардія” (режисер – С. Снєжкін), створеному на замовлення телеканалу “Росія”.
З повагою,
народний депутат України В’ячеслав Кириленко
І найголовніше. Щоб зупинити цю українофобську кінонавалу нам потрібно знімати кіно самим. І то дуже багато, дуже якісно та з любов’ю до України. В Україні є талановита патріотична кіномолодь, яка просто мусить знімати – не дивлячись ні на що і ні на кого, без грошей і без гарантій кінопрокату та телепоказу. І не зважаючи на боротьбу влади із вітчизняним кіно українською мовою на телебаченні та у кінопрокаті.
Мінкультури дасть ще тисячі прокатних посвідчень на “Бєлую гвардію”, але нізащо не профінансує екранізацію “Чорного ворона” Василя Шкляра; телеканали знову вкладуть мільйони у чергове кіномило для російського ринку, але не дадуть жодної копійки на хоча б один ЯКІСНИЙ серіал українською мовою; Ігор Стрембіцький та Марина Врода можуть отримати від держави чергові “почесні грамоти” (та й чи вони є?) за свої перемоги у Канах, але ніколи не СЕРЙОЗНІ ресурси для масштабних кінопроектів. Бо ось це все і є гуманітарна політика влади, особливо у кіногалузі – знищити усе своє на догоду чужому. І не завжди найкращому.
Протиставити такій політиці можна тільки об’єднання патріотичних кіномитців та їх глядачів. А глядачів, що спрагли за СВОІМ кіно – мільйони. Завдання непросте: організувати культурний кіноопір та відвоювати для кіно украінською мовою екрани, ефір та прокат. Хоча у Франції, Польщі, Угорщині, Болгарії та інших країнах таке право належить національному кіно “по праву народження”.
І було би добре, якби не стали осторонь визнані – Михайло Іллєнко, Олесь Янчук, Андрій Дончик, Олесь Санін та багато інших.
P.S. Зголошуюся до ініціативної групи по створенню такого об’єднання як простий глядач, що щиро закоханий у рідне кіно. Бо переконаний, що зневіра породжує зневіру, а дія – перемогу.
Білі й червоні москалі є окупантами України. Українцю! Коли ти це вже второпаєш?